Остані відгуки

    April 2024
    M T W T F S S
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930  

    Архів

    Проведення польових робіт

    Експедиція на території НПП “Білобережя Святослава” (озеро Солонець – Тузли) у складі начальника Покровсько-Хуторського ПНДВ Шалаєвського В.В. та доцента кафедри екології та природоохоронних технологій Мельничук С.С.

    Проведено спостереження на фенологічних пунктах та феномаршрутах, пробних площах. Здійснено фотомоніторинг видів флори та фауни.

    Зафіксовано масове цвітіння Iris pumila L. , Vinca minor L., Viola arvensis Murray, Muscari neglectum Guss. ex Ten. Регіонально рідкісний вид Миколаївської області Bellevalia sarmatica (Pall. ex Miscz.) Woronow тільки почала формувати вегетативні погони.
    Виявлено 30 особин рідкісного виду, який занесено до ЧКУ Morchella steppicola Zerova.

    Відділ державнолї охорони Парку

    Взято участь у Всеукраїнській Конференції

    Працівники НПП «Білобережжя Святослава» 28–29 березня 2024 року взяли участь в конференції під яскравою, дещо контроверсійною назвою «ПРИРОДА В ОКУПАЦІЇ – 10 РОКІВ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ. ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ.» Контроверсійність назви на нашу думку полягає в тому що агресія рф здійснюється і посилилась з лютого 2022 року в повномасштабному порядку проти всієї нашої держави і природні комплекси такі як наприклад територія нашого парку є, на жаль тільки одним із цілого ряду багатьох постраждалих де на першому місці все ж таки знаходяться втрачені життя і здоров’я наших багатьох співгромадян.

    Основним організатором заходу стала Всеукраїнська екологічна ліга – голова та модератор Тимочко Т.В. .Конференція проходила в змішаному: виїзному та он-лайн форматі в місті Хмельницькому під звуки сирен, тривог та реальних ракетних обстрілів.

    Метою конференції було обговорення та аналіз впливу російської військової агресії на довкілля України, виявлення проблемних аспектів та пошук ефективних шляхів відновлення природоохоронних територій з метою забезпечення сталого розвитку та збереження біорізноманіття.

    На думку Тимочко Т.В., 10 років триває війна в Україні. У 2014 році РФ окупувала Крим, розв’язала військові дії у Донецькій та Луганській областях. З 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна російська збройна агресія, яка завдає непоправної шкоди довкіллю. Горять ліси, знищуються цінні природоохоронні території. Деякі екосистеми ми втратили назавжди. Внаслідок обстрілів росіяни пошкодили і спалили близько 3 млн гектарів українських лісів.

    Великими масштабами знищуються або порушуються середовища існування диких тварин і рослин. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, в тому числі, занесених до Червоної книги України. У результаті російського вторгнення на територію України 20% природоохоронних територій України уражені війною, 812 заповідних територій в небезпеці, 0,9 млн га природоохоронних територій потерпають від війни.

    За 10 років в зоні військових дій та окупації опинились і постраждали 3 біосферні заповідники, 14 природних заповідників, 19 національних природних парків, десятки регіональних ландшафтних парків, сотні заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Донецької, Луганської, Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Під загрозою знищення в Україні знаходяться 16 об’єктів Рамсарської конвенції, загальною площею 627,3 тис. га та близько 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Російськими окупантами здійснюється мінування природоохоронних територій та заповідних об’єктів, неконтрольовані вирубки лісів, знищення рідкісних видів флори і фауни.

    В роботі конференції взяло участь майже 200 учасників, були дуже цікаві виступи на різноманітні теми в тому числі окремим був блок питань стосовно впливу повені від руйнування греблі Каховської ГЕС на природні комплекси Подніпров’я. Прийняли участь і виступили представники Міндовкілля: перший заступник міністра Краснолуцький О.В. та в.о. начальника департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Матвєєв С.Р., який з теплотою згадав самовіддану працю під практично щоденними обстрілами співробітників нашого національного природного парку та їх наполегливу роботу по відновленню пошкодженого офісу в місті Очаків. Загалом розглянуто було багато різнопланових аспектів організації природоохоронної діяльності.

    За результатами обговорення, в тому числі і на двох дискусійних панелях було прийнято за основу текст Резолюції конференції –звернення до керівних органів нашої Держави. Серед головних пропозицій були і прийняття закону «Про території Смарагдової мережі», розробку Стратегії розвитку природоохоронних територій до 2030 року, прийняття Плану відновлення територій ПЗФ, врегулювання суперечностей в нормативних документах що стосуються охорони природи та інші. До резолюції конференції ми додали деякі пропозиції в розділі щодо створення одного центру реабілітації постраждалих від військових дій дельфінів на базі НПП «Тузлівські лимани». Нами запропоновано створення додатково ще центру «Охорони, моніторингу та реабілітації малих китопободібних «Ягорлик» на території нашої, звільненої від загарбників Кінбурнської коси.

    Науково-дослідний відділ НПП.

    Пам’яті колеги, пам’яті друга…

    19 березня, після пережитого інсульту, не стало нашого колеги та друга, Ткаченка Павла Валентиновича.

    Фахівець своєї справи, шанований за професіоналізм у регіоні й за його межами. Усе життя пропрацював іхтіологом у Чорноморському біосферному заповіднику, не так давно було якраз 30 років роботи. Він займався своєю дійсно улюбленою справою, що є великою удачею у житті. Співпрацював зі спеціалістами НПП «Білобережжя Святослава» та з багатьма іншими установами. У його наукових працях є  багато статей, які увійшли в базу Scopus. До останнього моменту він систематизував свої наукові дані, писав статті про поточний стан заповідника, хоча й перебував на офіційному простої.

    Намагався завершити розпочате, зберегти інформацію про унікальні природні комплекси біосферного резервату, але ж багато інформації так і залишилось у самому заповіднику в окупованій зараз Голій Пристані.

    Завжди добрий, розсудливий, міг знайти слова та дії для підтримки тих, хто їх потребував…

    Зараз вже Сім’я Павла Валентиновича потребувала цього. Від імені родини його донька Наталя щиро вдячна всім, хто підтримав їх у цю складну годину, напевно це найкраще, що може бути в людини: підтримка та пам’ять про неї. У день, коли в нього стався інсульт, він збирався йти…. купувати карасі. Що ж, нехай так і буде…

    Р.S. А ми,  колектив наукового відділу парку вважаємо за справу честі останню, як це слово по відношенню до Павла трагічно звучить, останню статтю, написану ним  у співавторстві з нашим співробітником Олегом Маркауцаном, направити для видання в авторитетній збірці спеціалізованих наукових праць. Наша шана, наша повага, наша світла пам’ять тобі, Павло Валентиновичу…

    Острів Довгий (Морфологія, гага, браконьєри)

    Острів Довгий представляє собою реліктову берегову акумулятивну форму, яка розташована на південний-схід від оголовку Покровської коси та острова Круглий. Між островами Круглий і Довгий розташована протока шириною до 280 м, із домінуючими глибинами близько 0,8 м та максимальною до 3,2 м. Вздовж фронтального берегу острова витягнута підводна мілина – бар «Загреба». Острів та мілина формують природній бар’єр, який частково відділяє акваторію Ягорлицької затоки від північно-західної частини Чорного моря (рис. 1).

    Рис. 1. Просторове розташування острова Довгий: а – притулена частина Покровської коси; б – середня частина Покровської коси; в – дистальна частина Покровської коси; г – протока в межах тильної частини Покровської коси; д – острів Круглий; є – острів Довгий.

    Рис 2. Морфологічні умови острова Довгий та берегового бару «Загреба»: а – профіль в районі вузької частини; б – берег острова в районі вузької частини; в – берег острова в районі широкої частини; г – профіль в районі зони з’єднання; д – профіль дистальної частини; є – складові частини острова Довгий: 1 – вузька; 2 – широка; 3 – дистальна.

    Загальна довжина острова біля 7,0 км (за вимірюваннями 2018 року), при ширині до 1,08 км, а загальній площі біля 4,7 км2. В структурно-морфологічному плані, в межах острова  виділяється три складові частини: вузька, широка та дистальна (рис. 2). Вузька частина представляє собою систему об’єднаних берегових валів, між якими відсутні значні за розміром та затоплені водою, міжвалові зниження (рис. 2 а). В межах широкої частини виділяється система різновікових берегових валів, розділених міжваловими зниженнями та лагунними розширеннями. Вздовж фронтального берегу острова проявляються незначні за розмірами пляжі не повного профілю, зі слідами розмитої рослинності (рис. 2 б). З протилежного боку берегова смуга острова має вторинно вирівняний характер та представлена кількома незначними за розмірами акумулятивними перемичками, які з’єднують виступи берегових валів. Розташовані в межах відповідної частини острова лагуни, мають специфічні обриси, зумовлені морфологічними особливостями міжвалових знижень та переходять у округлі розширення, які представляють собою відокремлені акваторії Ягорлицької затоки.

    Сучасна дисталь острова має вигляд підводної мілини, на поверхні якої періодично з’являються другорядні акумулятивні форми та проявляються сліди розмиву.

    Острови Довгий та Круглий мають велике природоохоронне значення , вони  є заповідною зоною  Чорноморського біосферного заповідника та ВБУ міжнародного значення  «Ягорлицька затока». Густі зарості очерету та звивиста берегова лінія служать чудовим прихистком і місцем гніздування для численних водно-болотних птахів. Тут відпочивають та годуються різні види птахів під час сезонних міграцій. Зі сторони Ягорлицької затоки часто раніше  ставав льодовий покрив – зі сторони моря льоду практично ніколи не буває, тому острів є таким своєрідним рубежем, місцем зимівлі значних скупчень лебедів, пухівок, багатьох інших видів птахів та відповідно зоною кормління для зимуючих на території нашого національного природного  парку орланів-білохвостів.

    На островах Довгому та Круглому гніздиться гага звичайна (пухівка) – птах занесений до Червоної книги України, звичний ареал поширення якого знаходиться значно далі на Північ. В 1975 році два гнізда цього виду на островах вперше знайшла та зареєструвала орнітолог Чорноморського заповідника Тетяна Ардамацька.  З цього часу розпочалася історія формування унікальної південної популяції  цієї морської арктичної качки. Фактично острови Довгий, дещо більше навіть Круглий стали для  цього виду таким своєрідним пологовим будинком ясельного типу, цей вираз  досить доречний так як вид практикує так званих няньок коли формуються зграйки молоді  з 50-70 особин і  «доглядають» за ними дві -три дорослі птахи . З кожним роком чисельність  птахів цього виду  в нашому  регіоні збільшувалась  в період до 2001 року , тоді  вона досягла свого максимума в  10 тис. особин. Але після масової загибелі в 2003 році загальна кількість  птахів різко знизилась до 4 тис.особин.

    В ході експедиції  на острови  24.05.2003 року було виявлено 500  загиблих птахів до речі в цій  експедиції брали участь  і  працівники нашого відділу ,  які згадують як тоді досить тяжко було дивитись на ще не на  зовсім  розорені гніздах в яких на захололих яйцях лежали  мертві  самки гаги. За результатами  аналізу  відібраних зразків    було встановлено,  що причиною смерті деяких пернатих міг стати  ще не зовсім  на той час  відомий пташиний грип (орнітоз). В рекомендаціях які були надані  спеціалістами  протичумного  НДІ м.Одеса (д.б.н. Русєв І.Т.)  зазначалося що в зв’язку з агресивністю хвороби , можливістю зараження нею людей та необхідністю збереження виду  потрібно обмежити  відвідування  островів навіть з науковою  метою.

    Але як показало життя деяким шарам нашого населення навіть загадкова і смертельна небезпека не указ, не те що якісь обмеження та додержання режиму тиші в період гніздування птахів, коли на кону стоїть заробіток досить значних сум грошей. Як стверджує начальник НДВ  парку Чаус В.Б. такого розмаху та розгулу браконьєрства, основою якого був незаконний  промисел креветки в той період , як  на острові Довгий  не можна було уявити навіть в самому  страшному природоохоронному сні. Згадується ,  якщо черговий   рейд служби охорони  проходив за участю представника прикордонної служби    по акваторіям тоді РЛП «Кінбурнська коса»  і рейд  в плані виявлення адмінпорушень був безрезультативним – то маршрут   продовжувався трішки далі, на острів  і результат (виявлення порушення)  практично завжди був, але оформлення адміністративної справи вже йшло зрозуміло  по лінії прикордонного відомства. І в таких та й інших  ситуаціях також виявлялась проблема – проблема обмеженості повноважень працівників СДО (діють тільки в межах об’єкту ПЗФ). До речі в зв’язку з берегоутворюючими процесами в районі  ділянки Сухої коси  зараз  , точніше  після деокупації  потрібно встановлювати межі трьох об’єктів ПЗФ,  тому що проблема чинності повноважень посадових осіб СДО   продовжує існувати. Декілька раз безрезультатно пропонувалось  посадовим особам керівних структур ПЗФ, щодо законодавчого вирішення питання , стосовно того  що працівник  служби державної охорони  заповідного фонду може і  повинен мати повноваження на виявлення , фіксацію та навіть оформлення правопорушення загального характеру на усіх об’єктах ПЗФ України. Але й без цих змін  на острові Довгому  спільно, в основному з прикордонниками затримували окремі невеликі браконьєрські  групи з 2-3 чоловік. Досить результативно працювали і інші  правоохоронні структури  які на  «золотому» острові декілька раз проводили широкомасштабні операції , в деяких  брала участь до 100 правоохоронців та посадовців СБУ.В ході таких заходів   затримували значні браконьєрські  угрупування  у яких вилучали значний улов  до 50 креветочних ятерів та іншого начиння. Було  порушено ряд  кримінальних справи як на затриманих тіньових рибалок так і на керівництво Чорноморського біосферного заповідника, без дозволу та потурання якого цей розгул креветочної пристрасті не міг би  відбуватись. Але незважаючи ні на що,   ще навіть до середини,  принаймні 2022 року можна констатувати що: міняється берегова лінія, глибини  та напрямок течій біля острову Довгий, але положення з  незаконним промислом навколо острову  кардинально,  на жаль не змінилось. Від браконьєрства та відповідно від безхребетності, чи навіть корисливості конкретних посадових осіб  страждають як і імідж ідеї Заповідання  загалом  так і саме головне: задекларовані нею  різноманітні об’єкти збереження , серед яких і нами трішки описана  пухівка , гага звичайна (Somateria mollisima). 

    Науково-дослідний відділ НПП

    Вебінар по питанням здійснення моніторингу довкілля

    20.03.2024 працівники НПП “Білобережжя Святослава” взяли  участь у вебінарі, який було організовано Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарства на тему: “Здійснення моніторингу довкілля. Зміни у зв’язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля”.
    Основним джерелом інформації, щодо якісного стану навколишнього природного середовища, а також інформації про стан природних ресурсів є екологічний моніторинг. Функціонування ефективної системи моніторингу довкілля є невід’ємною складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
    Під час даного вебінару було обговорено та досліджено вкрай важливі питання, щодо реформування системи моніторингу довкілля, функціонування підсистем державної системи моніторингу довкілля, законодавчі та нормативні інструменти з організації та здійснення моніторингу за станом об’єктів довкілля.

    Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

    Життя, присвячене морю

    Бориса Георгійовича Александрова дійсно можна вважати одним з діамантів у короні вітчизняних вчених-екологів. І питання тут не в кількості праць, яких вчений створив за своє життя більш ніж чверть тисячі, і не у складності формулювання наукового аппарату, хоча моделювання екологічних процесів описується інструментами вищої математики на дуже високому рівні – справа у самій людині.

    Як корінний одесит, Борис Георгійович з дитинства впитав у себе любов до моря та рідного краю, поєднуючи природну зацікавленність з південним щирим серцем. Згодом цю любов посилив його вчитель та близький друг – Ювеналій Петрович Зайцев, який передав майбутньому вченому комплексність зору на екологію моря як поєднання природи, людини та її думок.

    Його праці по біорізноманіттю, екології та відновленню морського середовища стали відомі як у вітчизняних колах науковців, так і на міжнародному рівні, в тому числі в таких всесвітніх організаціях, як ООН та ГЕФ. Поєднуючи практичні дані, теоретичні розрахунки та інженерний досвід, Борис Георгійович фактично став розробником сучасної методики здійснення біотехнічних заходів у морському середовищі, основу якого було закладено ще Ювеналієм Петровичем. Особливий внесок вчений вніс в розробку методичного комплексу сталого управління морськими екосистемами, надаючи перевагу найбільш динамічним та складним їх частинам – лиманно-гирловим та дельтовим комплексам. Без сумніву, його можна вважати початківцем у систематизації чужорідних видів флори та фауни Азовсько-Чорноморського басейну, адже розвинене судноплавство, недоліки в інтродукції чужорідних видів та прорахунки при з`єднанні рік з різних басейнів поставило під серйозне питання проблему збереження вітчизняного біорізноманіття. В той же час, Борис Георгійович мав широкий географічний зор, враховуючи регіонально-історичні аспекти розповсюдження видів-вселенців. Можливо, саме завдяки його зауваженням поняття інвазій стало розглядатись виключно на новозаселені території, а в межах свого природного ареалу такі види лишались під статусом автохтонних (рідних).

    Однак а ні міжнародне визнання, а ні звання академіка не вплинули на нього як на Людину – все своє життя він був щирим та чуйним до всіх оточуючих, він по справжньому “жив морем”, будучи справжнім патріотом Одеси та Батьківщини. І як один з найкращих послідовників наукової школи Ю.П.Зайцева, вчений вмів цікаво та простими словами донести людям про дуже складні речі. Особливо важливим такий дар є при роботі зі студентами, адже людина, насамепер, повинна розуміти сутність питання, а не сліпо заучувати наукові тези.

    У народі кажуть, що шкода, коли нас покидають саме добрі люди. Але їх добрі справи проходять черед століття, лишаючи про людину щиру, добру пам`ять, повну поваги, шани та любові. І хоча втрата Бориса Георгієвича є непоправною, справа його життя живе та продовжується в його колегах, учнях та простих людях, які небайдужі до проблем нашого тендітного, багатостраждалого та рідного моря.

    Замість постскриптуму. З Борисом Георгієвичем наш парк наш науковий відділ пов`язували як професійні, так і людські теплі звязки. Представників «Білобережжя» з радістю ним було зустрінуто в 2012 році в просторому кабінеті на вулиці Пушкінській 37 у м.Одеса, де було обговорено та оперативно вирішено питання наукового кураторства тоді ще ІнБЮМ, зараз ДУ «Інститут морської біології НАН України», з нашим національним природним парком. В подальшому, завждяки Борису Георгійовичу  особисто, і через свого заступника  д.б.н. Мінічеву Галину Григорівну, всіляко підтримували наші плани, спільні ідеї, проведення експедицій з дослідження ділянок   акваторій нашого парку. До речі, їх було декілька, але найбільш результативною була експедиція 2013 року, в ході якої були встановлено  та описано показники біологічної та природної стійкості Ягорлицької затоки, що стали і є навіть зараз  джерелом інформації для багатьох наукових публікацій. Представників парку  досить часто запрошували на засідання науково-технічної ради ІнБЮМу. На одному з таких засідань випала честь особисто познайомитись з корифеєм морської біології світового рівня, академіком Ювеналієм Зайцевим, що був в свій час вчителем для шановного Бориса Георгієвича Александрова. З теплотою згадуємо їх спільний приїзд на Кінбурн на День Чорного моря, наше неформальне спілкування біля вечірнього багаття, автограф Ювеналія Петровича на потертому та зачитаному його авторському екземплярі книги «Это удивительное Черное море», цікаві та іронічні історії з насиченого життя Бориса Георгійовича та плани на майбутнє…, втіленню яких безжально завадила трагедія смертельної пожежі грудня 2019 року. А вже сучасна трагедія лютого 2022 року завадила проведенню в 2023 році виїзної наукової конференції та експедиції на акваторіях, профілях та ділянках визначених в 2013 році,  які ми планували і ще плануємо провести. Однозначно ці заходи ми присвятимо пам’яті академіків Зайцева та Александрова – справжніх людей та науковців з Великої літери з якими мали щастя та честь бути знайомими особисто.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Виїзд на територію оз. Солонець-Тузли

    Серед тих, кому доручено здійснювати заходи з охорони та збереження найцінніших територій в Україні – працівники служби державної охорони природно -заповідного фонду. Навіть у складних обставинах вони продовжують виконувати свою важливу роботу.     


    Так 15.03.2024 спеціалістами відділу державної охорони та працівниками Покровського- Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” було проведено робочий виїзд на територію гідрологічного заказника оз. Солонець-Тузли, з метою проведення нагальних заходів з інспектування та обстеження даної території.
    Також, було перевірено стан встановлених  раніше годівниць, штучних острівців для гніздування коловодних птахів на території озера та перевірено стан раніше встановлених попереджувальних протипожежних та інформаційних знаків та стендів.
    За результатами даного виїзду були, також, визначені подальші природоохоронні заходи та роботи на основі перевіреної та обстеженої

    Відділ державної охорони

    Участь у семінарі

    14.03.2024 працівниками служби державної охорони  НПП «Білобережжя Святослава» була прийнята участь у семінарі, організованого Міндовкілля разом з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління, за підтримки Державної служби України з питань праці.  Семінар проводився з метою ознайомлення працівників установ природно – заповідного фонду, що належать до сфери управління Міндовкілля та працівників Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля з новим нормативно-правовим актом з охорони праці (НПАОП), а саме з «Мінімальні вимоги щодо безпеки і здоров’я на роботі працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими насадженнями», затвердженого наказом Міністерства економіки України» від 27.11.2023 №17953.
    Лісове господарство, яке є однією з найбільш травмонебезпечних галузей, отримало новий рівень захисту, завдяки затвердженим вимогам, щодо безпеки праці.

    Відділ державної охорони