Остані записи

Остані відгуки

    July 2024
    M T W T F S S
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031  

    Архів

    Відбулося чергове, планове засідання  НТР

    19 червня 2024 року  в он-лайн режимі в зв’язку з військовим діями відбулось друге засідання науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава». В роботі  засіданні із 14 членів НТР взяли участь 10 її членів. Вів засідання голова Ради , директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор Васильович.

    По першому питанню «Про проведення заходів з охорони гніздових територій НПП в весняно-лiтній період 2024 року» виступив Холодняк П.А., заступник директора – головний природознавець НПП «Білобережжя Святослава», який акцентував увагу членів Ради що всі реальні заходи охоронного, інформаційного та біотехнічного напрямку яку проводить зараз служба держохорони парку зосереджені на території озера Солонець Тузли. і станом на червень 2024 року тут проведено 19 природоохоронних рейдів, змонтовано стелажі для підкормки тварин в зимовий період та які можуть слугувати в якості штучних гніздівель в наступний весняно-літній період. Активізована також інформаційно-профілактична робота працівників служби держохорони об’єкту ПЗФ з місцевим жителями щодо необхідності збереження як самої цінної, внесеної до об’єктів Смарагдової мережі Європи території ,що підтримує життя птахів, так  зрозуміло і самих представників пташиного царства особливо в важливий для існування виду гніздовий період.

    З другого  питання винесеного на розгляд НТР «Про стан еколого-освітньої роботи НПП «Білобережжя Святослава» виступила Тарабан С.В., начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Білобережжя Святослава».Світлана Валентинівна розповіла  що нові  виклики воєнного сьогодення породжують і нову необхідність та відповідно нові форми та формати еколого-освітньої роботи серед учнівської молоді, такі як он-лайн семінари , спілкування та донесення інформації в соціальних мережах та інш. за допомогою  яких відділ досить ефективно проводить цю роботу. Продовжує працювати у відділі досвідчений фахівець – Лахтіонова Ірина, яка робить акцент на інформуванні та координації  учнів  Василівської та Покровської  шкіл , які  зараз, нажаль знаходяться  на теренах всієї України. Почала свою роботу також в «гарячій точці», селі Солончаки Куцурубської ОТГ, молодий фахівець Дрозд Людмила Петрівна.

    Науковий співробітник НДВ національного природного парку Касьянов Є.О. проінформував членів науково-технічної Ради про площі та характер пожеж на території НПП «Білобережжя Святослава» що виникли протягом 2024 року. Станом на 12 червня 2024 року їх кількість складала 57, а поточна площа враження – 634,75 га, з яких 415,26 га – повторні враження по згарищам 2022-2023 років. За минулі два роки основні площі лісових масивів та трав’яних комплексів були вражені на площах 4354,77 га та 2342,65 га відповідно. Очікується, що пожежі можуть формуватись впродовж всього пожежонебезпечного періоду до припинення військових дій на території Кінбурнського півострову. Надана інформація членами НТР взята до відома.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Проведено науково-практичний семінар з природоохоронної справи

    7 червня 2024 року зусиллями співробітниками трьох національних парків «Білобережжя Святослава», «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ», був проведений науково-практичний семінар з природоохоронної справи.

    Для участі у семінарі були запрошені співробітники різноманітних природоохоронних установ України, представники органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої освіти, шкільні вчителі, аспіранти, здобувачі усіх рівнів вищої освіти.

    Головна мета семінару полягала в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України, в аналізі існуючих проблем, сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах військового стану. Формат семінару передбачав три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напрямку були проведені дискусійні платформи, під час яких виступили діючі співробітники природоохоронних установ, які розкрили свій погляд на певні проблеми природоохоронної діяльності та поділилися власним досвідом.

    Перша дискусійна платформа – «Організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану», була проведена директором національного природного парку «Білобережжя Святослава» Віктором Васильовичем Ковалем. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

    • заступника директора НПП «Білобережжя Святослава» Холодняка П.А. на тему: «Адміністрування природоохоронної установи в умовах війни».
    • заступника директора НПП «Нижньодніпровський» Дзеркаль В.М. на тему: «Адміністрування НПП «Нижньодніпровський» в умовах військового стану».
    • заступника директора НПП «Кам’янська Січ» Ходосовцевої Ю.А. на тему: «Національний природний парк «Кам’янська Січ»: спадщина війни».

    Друга дискусійна платформа – «Сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ», була проведена начальником науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Василем Богдановичем Чаусом. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

    • начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Чауса В.Б. на тему: «Робота науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» у 2022-23 рр.».
    • заступника директора НПП «Нижньодніпровський» Дзеркаль В.М. на тему: «Вплив військових дій на НПП «Нижньодніпровський»».
    • наукового-співробітника Соколова Є.В. на тему: «Стан Чорного моря – річниця після Каховської трагедії».

    Третя дискусійна платформа – «Актуальні напрямки природоохоронної діяльності», була проведена науковим співробітником науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олексієм Віталійовичем Давидовим. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

    • начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Білобережжя Святослава» Тарабан С.В. на тему: «Навчання та комунікація, що захищає і рятує життя. Досвід парку».
    • науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Кас’янов Є.О. на тему: «Результати моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області) за даними дистанційного зондування Землі за період 23 лютого 2022 року по 31 травня 2024 року».
    • науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Давидов О.В. та помічник декана з цифровізації Херсонського державного університету Сімченко С.В. на тему: «Досвід застосування супутникових даних та гідрометеорологічних моніторингових систем у природоохоронній діяльності»».

    Після роботи кожної платформи проводилось обговорення та дискусія. Для участі у семінарі зареєструвалося 106 учасників, з трьох країн світу (Україна, Литва та Німеччина), які представляють 11 національних природних парків, три університети та два ботанічні сади. За результатами семінару всі учасники отримують сертифікати.

    Давидов О.В., провідний науковий співробітник
    науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава”

    6 червня 2024 року взято участь в засіданні Літньої Екологічної Школи у рамках Міжнародного проекту Програми ЄС Еразмус + Жана Моне «Європейські Зелені Виміри»

    Організація та проведення Літніх Щкіл, стали вже доброю традицією для Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. Окремою темою, окремим цільовим блоком проведеним у формі Вебі–Кару було питання «Рік після руйнування греблі Каховської ГЕС. Вплив на природоохоронні території та акваторії. Чи потрібно в наступному відновлювати Каховське водосховище?»

    До розгляду цього питання було залучено ряд провідних фахівців природоохоронної справи причорноморського регіону, які виказали різні думки по тематиці засідання.

    Як завжди ґрунтовним був виступ Мойсієнко Івана, доктора біологічних наук, завідуючого кафедрою ботаніки ХДУ розповів про стан природних комплексів національного природного парку «Камянська Січ» територія якого внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС втратила водні площі і за досить короткий час на цих ділянках активно почала розвиватись різноманітна рослинність та формуватись новий рослинний комплекс протягом 2023 -2024 років. Домінантами комплексу стали два виду верби верба біла (Salix alba L.) та верба пурпурова (Salix purpurea L.). Динаміка росту дерев вражає також формації прибережні вербові формації внесені до охоронних списків Бернської конвенції. В 2024 році на території без водосховища виявили вже одиничні екземпляри рідкісних видів рослин. Щодо дискусійного питання то доповідач , який також входить до керівництво ГО «Українська природоохоронна група» не був категоричним, Іван Іванович запропонував залишити окремі ділянки під заповідування, та створити систему невеликих і загалом менших за площею водосховищ для вирішення комунальних та інших потреб жителів регіону.

    Дуже цікавим були матеріали спостережень впливу російської агресії на гідро- екологічний стан пониззя Дніпра – Кутіщева Павла к.б.н., доцента кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-екологічного університету. Забруднення, евтрофікація, різка зміна видового складу іхтіофауни, замулення нерестових ділянок які сформувались в багаторічний період функціонування Каховського водосховища. Терези думки фахівця, щодо відновлення Каховського гідровузла розділилися як він сказав: «.. 50 на 50». Є і позитивний вплив регульованого гідрологічного режиму в період роботи водосховища , на природні процеси – на жаль є ризики і тоді і зараз після руйнації греблі. Для надання чіткої відповіді фахівець вважає що треба ще продовжувати моніторингові дослідження за характером змін що відбуваються зараз.

    На відміну від території НПП «Камянської січі» природні комплекси, об’єкти тваринного світу національного природного парку «Нижньодніпровський» потрапили в епіцентр повені- піковий рівень якої на ділянках парку в червні 2023 року складав +6,15 метрів .Про вплив повені, про її наслідки та досить значну шкоду нанесену природним комплексам парку розповіла Дзеркаль Вікторія заступник начальника науково-дослідного відділу НПП «Нижньодніпровський». Доповідачка також наголосила що для встановлення більш повних та достовірних даних потрібен доступ до території парку, якого зараз нажаль працівники парку не мають.

    Дуже яскравим та цільним був виступ Пилипенка Ігоря Олеговича доктора географічних наук, професор, декана факультету біології, географії і екології ХДУ він навів досить вагомі аргументи щодо важливості водосховища для регіону для комунальних потреб міст та підприємств, сільського господарства яке існувало та досить інтенсивно розвивалось завдяки системи каналів що доставляли живильну вологу для зрошення сільськогосподарських культур. Інших варіантів без Каховського водосховища немає для цієї існування галузі , а відповідно і для підтримання добробуту десятків тисяч селян- поки немає або вони на порядок будуть менш ефективними. Ігор Олегович виступив проти ідеї зробити каскад менших за розміром декількох водосховищ . Щодо створення заповідного об’єкту там де було водосховище вважає, що справжня заповідність взагалі може бути коли населення чи то регіону, чи то країни має відповідний матеріальний достаток а не вимушене займатись браконьєрством з метою виживання. І таких порушника, порушників ніякими правилами та структурами охорони , нажаль не зупиниш.

    Чаус Василь, начальник наукового відділу національного природного парку розповів про вплив повені на територію та природні комплекси, в 2023 році значна шкода була завдана через забруднення акваторій національного природного парку «Білобережжя Святослава». Навів нові дані спостережень після повеневого періоду: другої половини 2023 року по травень 2024 року, що свідчать про не критичні зміни в прилиманських екосистемах парку та навіть їх частково позитивний вплив щодо наповненості внутрішніх озер Бієнкових та Василівських плавнів та підвищення їх біопродуктивності, що може поліпшити кормову базу для багатьох видів птахів в тому числі пелікана рожевого , орлана-білохвоста та інш. Ступені впливу та їх часову тривалість потрібно визначати поєднанням постійного космічного моніторингу та натурними спостереженнями. Незважаючи на перебіг природних процесів на території парку в звичному режимі станом на травень 2024 року (це без врахування інших впливів військових дій) варіант відновлення Каховського гідроенергетичного комплексу з додержанням процедур ОВД вважає за більш гармонічний.

    Загалом всі доповідачі та слухачі Літньої Екологічної Школи дуже вдячні організаторам та координаторам заходу Мітрясовій Олені Петрівні ,Чвиру Вадиму Андрійовичу, адміністрації ЧНУ ім. Петра Могили, представникам проекту Еразмус +, що в наш досить складний час продовжують традицію проведення Літньої щколи . Дуже також важливо що на розгляд слухачів пропонується актуальні та досить складні питання що стосуються різноманітних екологічних проблем та адаптації до Європейського природоохоронного законодавства. Щодо теми що була предметом дискусії Вебі-Кару «Необхідність відновлення Каховського водосховища ,гідровузла», то зрозуміло шо її не можливо охопити та тим паче вирішити одноразово навіть в межах широкомасштабних нарад. Проведена в рамках Літньої школи дискусія дала розуміння, що ця проблема і питання відновлення- чи не відновлення водосховища, ГЕС, багатоаспектні, багатошарові, мають свої різнопланові екологічні, соціальні та політичні пласти, тому потребують обговорення та прийняття виважених та максимально гармонізованих рішень. І дуже добре що є можливість та платформи де можна висловити по діловому та конструктивно навіть діаметрально протилежні думки з цього надважливого питання.

    Оргкомітет Вебі-Кару

    «Рік після руйнування греблі Каховської ГЕС…?»

    Взято  участь у роботі міжнародної групи експертів Рамсарської Конвенції

    У п`ятницю, 31 травня 2024 року відбулась робоча зустріч, присвячена надзвичайною екологічною ситуацією в Україні через пошкодження водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарських угідь) внаслідок агресії Російської Федерації, яка проводилась в Орхузькому центрі (м.Київ) та он-лайн.

    На зустрічі були присутні представник Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Павло Іванов, та керівник команди експертів з оцінки шкоди, спричиненої Рамсарським угіддям, Михаель Джон Ковін.

    Спектр доповідачів охоплював науковців-практиків з великим досвідом роботи та представників адміністрацій установ природно-заповідного фонду України, на яких покладено моніторинг та охорону відповідних Рамсарських угідь.

    Військові дії, спричинені масштабною агресією РФ, через значні пошкодження водно-болотних угідь викликали критичну реакцію з боку Комітету Рамсарської Конвенції, членом якої є, зокрема, і Росія. Про це було наголошено старшим нуковим співробітником Державної екологічної академії Григорієм Парчуком. Однак наявність щільного мінування, активні бойові дії та тимчасова окупація частини території України призводять до зміщення акценту моніторингу до дистанційних методів зондування Землі. Про це було докладно наголошена у доповідях міжнародного ГІС-експерта Іва Бартолемія, професором університету Ліннея Олафом Лінденом, молодшим науковим співробітником Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, професором кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лідією Горшкової, науковим співробітником НПП “Білобережжя Святослава” Євгенієм Касьяновим та іншими.

    Дуже цікавими були доповіді польових практиків та науковців, які акцентували увагу на використання фактичного досвіду та збору, хоча й розрізнених, але безцінних, фактів впливу військових дій на біорізноманіття та природні комплекси Рамсарських угідь. Такі проблеми висвітлювали провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Ігор Загороднюк, заступник директора з наукової роботи Інституту морської біології Віктор Демченко, старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника Юрій Москаленко, заступник начальника НДВ Приазовського НПП Олександр Антоновський та інші.

    Без сумніву, в умовах війни значну увагу потрібно приділяти прогнозом подальшого відновлення та існування Рамсарських угідь, особливо в умовах активних бойових дій та в зоні впливу після руйнування греблі Каховської ГЕС. З такими діаметрально протилежними висновками виступили завідувач кафедри екології та інформаційних технологій Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій Наталія Сурядна, та доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Вадим Манюк. Такі протилежні точки зору говорять про необхідність комплексного підходу до вирішення відновлення України після війни, та відсутність однозначних відповідей на всі складні питання, пов`язані з впливом війни на природу, – їх потрібно вирішувати, спираючись на досвід та знання всіх категорій фахівців. Щиро дякуємо організаторів зустрічі, зокрема Олесю Петрович, за можливість обміну досвідом та знаннями на міжнародному рівні.

    Науково-дослідний відділ НПП Білобережжя Святослава

    Увага! Розпочався пожежонебезпечний період

    Щороку з настанням сухої і вітряної погоди розпочинається пожежонебезпечний період, – існує підвищений ризик до виникнення пожеж в екосистемах, зокрема і лісових масивах. Як правило пожежі в екосистемах виникають через порушення громадянами вимог Правил пожежної безпеки.

    Вогонь – це найбільший ворог для лісу, адже у вогні гине все живе. Лісові пожежі були і є найбільшим лихом для лісу. За лічені хвилини вони можуть знищити або пошкодити лісові насадження, що вирощувалися десятиріччями. При цьому пошкоджуються не тільки дерева, кущі, трав’яниста рослинність, а гинуть також дикі тварини, птахи, комахи; вогонь знищує службові споруди у лісах, може перекинутись на житлові будинки, що знаходяться поряд з лісом. На лісових пожежах можуть загинути й люди.

    Зверніть увагу!
    В лісових масивах забороняється:

    • розведення багаття у лісі;
    • заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів;
    • палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
    • заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;
    • випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські підпали);
    • звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.

    Порушення вищезазначених правил тягне за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

    Порушення пожежної безпеки у лісах карається накладанням штрафу. Так, статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягнуть за собою накладення штрафу:

    • на громадян від 3060 до 6120 грн.;
    • на посадових осіб – від 15300 до 21420 грн.

    Ті самі дії, вчинені   в  межах  територій  та  об’єктів  природно-заповідного  фонду, тягнуть за собою накладення штрафу:

    • на громадян від 6120 до 12240 грн;
    • на посадових осіб – від 21420 до 30600 грн.

    Крім цього згідно ст. 245 Кримінального кодексу Україні за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем передбачена кримінальна відповідальність, а саме за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від 91800 до 153000 грн. або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Побачивши незагашене багаття чи лісову пожежу, негайно загасіть їх. Якщо самі не в змозі це зробити, то повідомте про пожежу на 101. Дотримуючись простих правил пожежної безпеки в лісі можна попередити безповоротні наслідки, які стануть фатальними для природи та людини.

    Тому ще раз нагадуємо – пожежу легше попередити, ніж загасити!
    Будьте відповідальними! Дотримуйтесь Правил пожежної безпеки!
    Тільки спільними зусиллями ми зможемо зберегти ліси від вогню!

    Начальник відділу державної охорони 

    Вікторія ПЕТРЕНКО

    Науковці національного природного парку взяли участь в знаковій міжнародній конференції

    Протягом чотирьох днів травня 2024 року в чудовому приморському місті Юрмала, Латвія пройшла міжнародна наукова конференція «Нові виклики для Балтійського моря при дослідженні природних систем Землі». У цьому престижному заході прийняло участь понад 100 науковців з 20 країн світу.

    На конференції були наступні тематичні напрямки:

    1. Морські біогеохімічні дослідження та моделювання
    2. Природні небезпеки та екстремальні події
    3. Динаміка рівня моря, динаміка наносів, берегові процеси та вплив на узбережжя
    4. Людський вплив на навколишнє середовище, взаємодія та варіанти управління
    5. Моделювання минулих і майбутніх кліматичних змін
    6. Короткочасні природні процеси та їхній вплив на масштабну динаміку і закономірності
    7. Порівняння окраїнних морів світу
    8. Філософські аспекти морських досліджень

    В конференції прийняв участь провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов. Він зробив усну доповідь на тему: «Вплив екстремальних штормів на розвиток ерозії берегових акумулятивних форм не припливних морів (Балтійське, Чорне та Азовське)».

    За результатами конференції  видана збірка наукових праць.

    Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»

    Лиман що дарує, Лиман що надихає, Лиман що захищає…

    До Дня Великого Лиману (дня Дніпро-Бузького лиману)

    24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). Взагалі екологічні дати це не зовсім святкові, як дехто вважає події, вони пов’язані скоріше з екологічними проблемами тих чи інших галузей життя, існування видів, природних об’єктів,  комплексів та необхідністю їх вирішення. Тому коли в січні 2020 року група ентузіастів, з числа людей, життя яких пов’язано з лиманом зібралися в тоді ще не зруйнованому приміщенні районної бібліотеки в місті Очаків, то вони переважно констатували своєрідний «передінфарктний» стан Дніпр-Бузького лиману а саме: його обміління, забруднення  вод та берегів, зниження продуктивності та біорізноманіття і т.д. І тому першу акцію було вирішено почати з самого простого, що може при бажанні зробити кожен – прибирання берегової зони. Було вибрано символічний об’єкт прибирання – своєрідний 0 кілометр Лиману, очаківці знають його під назвою «Намив».Тоді 24 травня 2020 дружно, весело і швидко нами було зібрано майже повний  невеликий  вантажний автомобіль багаторічного різноманітного мотлоху , залишеного на цих чудових берегах також місцевими але менш свідомими  прилиманськими жителями.

    В травні 2021 року організатори відзначення, разом з прибиранням берегів нашого рідного Лиману акцентували увагу на його історичну цінність від античних часів до буремного сьогодення. Однією із своїх важливих сторінок Світова історія перевернула на водах нашого лиману та прилеглих до них місцинах в 1855-56 роках в період штурму та оборони Кінбурнської фортеці. Після  тяжкої зимівлі окупаційного гарнізону військовиків республіки Франція, його склад зменшився більше ніж на 100 воїнів. В місці знаходження останків  на знак пам’яті про загиблих воїнів як з нашої сторони так і французів встановлено символічний хрест. За основу епітафного напису на ньому, взято текст  реальної присвяти 19 сторіччя. Ця ініціатива була тепло зустрінута  представниками посольства республіки Франція, з ними обговорювались спільні подальші кроки в цьому напрямку.

    Також було багато планів та пропозицій щодо відзначення Дня Великого Лиману в 2022 році. Але цей рік виявився  чорним як для нашої країни, так і особливо  для нашого краю,  для нашого Лиману – тому зрозуміло що ці плани довелося відкласти на невизначену перспективу. Але в той проклятий рік і до сьогоднішнього часу наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади з зовсім неочікуваної сторони. Разом із нашими славними ЗСУ, він став надійним та непереборним щитом для захисту від агресора. Зрозуміло що ціною руйнації свої берегів, їх пошкоджень, отруєння своїх вод від розриву боєприпасів та від масляних плям підбитої техніки, але функцію захисту Лиман міцно тримає і тому тим ще більше заслуговує на нашу повагу , підтримку та збереження.

    Ініціатори заходу, працівники «Білобережжя Святослава» незважаючи ні на що закликають долучатись до щорічного відзначення Дня Великого Лиману як органи влади Очаківської та Куцурубської громад, так і громадських активістів, підприємців, громадян що люблять та шанують наш чудовий лиман та шукають шляхи його порятунку. Зараз це можна зробити хоча б на рівні різноманітних реальних задумів та планів покращення стану доброго свого годувальника, свого захисника – Великого Лиману. Аналізувати , відбирати найкращі та здійснювати більшість цих задумів ми будемо зрозуміло після омріяної Перемоги та Миру . Для  початку підтримуємо всі добрі можливі для втілення сьогодні ініціативи, збираємо фото  нашого лиману, наших мирних краєвидів, віршовані рядки про наш лиман та надсилаємо їх на  Фейсбук сторінку: «Білобережжя Святослава» національний природний парк».

    Ініціативна група «Дня Великого Лиману».

    До всесвітнього дня мігруючих птахів 11 травня 2024

    В екологічному календарі «Всесвітній день мігруючих птахів», котрий відзначатиметься 11 травня та 12 жовтня 2024 р. займає особливе місце, хоча б тому, що Україна ратифікувала «Угоду про збереження мігруючих видів тварин» та «Угоду про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів».

    Цьогорічний Всесвітній день мігруючих птахів присвячений важливості комах для мігруючих птахів і висвітленню проблем, що призводять до зменшенням популяції комах. Дійсно, комахи є важливими джерелами енергії для багатьох видів перелітних птахів, не лише під час розмноження, але й під час міграцій і тому суттєво впливають на час, тривалість і загальний успіх міграцій птахів.

    На своїх міграційних шляхах птахи під час зупинок активно шукають комах у полях, лісах, садках, степах, лісосмугах, на заболочених територіях тощо. Час міграції птахів часто збігається з піком чисельності комах у місцях зупинки, що забезпечує птахів їжею для поповнення запасів енергії перед продовженням подорожі.

    Втрата та зменшення популяцій комах у місцях розмноження та вздовж шляхів міграції птахів загрожує виживанню та добробуту птахів. Такі природні простори, як степи, ліси та луки, які були перетворені або знаходяться під загрозою інтенсивного сільського господарства та міського розвитку та їх наслідків, таких, наприклад, як світлове забруднення, можуть призвести до зменшення популяції комах. Особливо це актуально для Миколаївської області, де сільгоспугіддя займають 86% суші. Пестициди та гербіциди, призначені для захисту посівів, завдають шкоди також комахам і на прилеглих ділянках. Дефіцит багатих на енергію та білок комах може перешкоджати міграції та розмноженню птахів, призводить до ослаблення імунної системи, зниження репродуктивного успіху та підвищення рівня смертності, як дорослих птахів, так і їхнього потомства.

    Птахи відіграють важливу роль в боротьбі з комахами-шкідниками, а відсутність комах порушує функції природних та слабко змінених екосистеми. Перенаселення певних комах без природних хижаків у вигляді птахів також може спричинити спалахи, які завдають шкоди диким рослинам і сільському господарству.

    У минулому, особливо у ХІХ ст. на півдні України, в тому числі і в нашій місцевості, мали місце спалахи чисельності сарани, що призводили до втрати врожаю, загибелі худоби і, як наслідок – голоду. На допомогу людям приходили зграї рожевих шпаків, білих лелек, степових дерихвостів, які активно знищували цих комах.

    Кінбурнська коса має особливо важливе значення для мігруючих водно-болотних птахів, серед яких є й такі, що вживають в їжу й комах – лежень, кульони великий та середній, білий лелека, довгоніг тощо. Комахи відграють важливу роль навіть у раціоні деяких хижих птахів – кібчик, великий підсоколик, звичайний боривітер, сплюшка. Є птахи які живляться виключно комахами – ластівки, серпокрильці, бджолоїдки, дрімлюга тощо. Багато комахоїдних видів птахів і серед горобцеподібних: ластівки, вівчарики, кропив’янки, соловейки, мухоловки тощо.

    Як зберегти корисних комах і відповідно птахів. Зменшити використання пестицидів і добрив і за можливості перейти до органічного землеробства. Використовувати більш дорогі пестициди, які безпечні для комах-обпилювачів та інших не шкідливих видів.

    Інші заходи включають збереження ділянок природної та штучної деревно-чагарникової, лучної, степової та болотної рослинності, які забезпечують їжу та притулок для птахів. Зберігати ці ділянки (оселища) покликані природно-заповідні території та об’єкти Смарагдової мережі Європи.

    Костянтин Редінов, старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава».

    Використано матеріали з сайту:
    https://www.worldmigratorybirdday.org/news/2023/world-migratory-bird-day-2024-focus-insects

    Екологічно-інформаційна кампанія “Безбар’єрність – зручно всім” в Білобережжі

    В рамках екологічно-інформаційної кампанії “Безбар’єрність – зручно всім!”, екомарафону “Весна іде …” та екоосвітньої програми “Відчуй природу на дотик” у КЗ “Немирівська спеціальна школа” Вінницької обласної Ради, відбувся екологічно-освітньо-розважальний захід “КульбабаБум”.

    Зібравшись на шкільній галявині, учні 1 класу із задоволенням спостерігали цвітіння весняно-сонячних квітів, якими просто було “усіяно” все навколо.

    Ця жовто-гаряча квітка має безліч назв: “маївка”, “чичик”, “дикий молочай”, “летючка”, “бабка”, …Але більшість цю квітку називають просто: “КУЛЬБАБА”.

    З давніх-давен цією квіткою не лише милувалися. З неї виготовляли ліки, готували смачні страви, заварювали ароматний чай.

    Також ці квіти, наші прабабусі, вплітали у вінок, яким прикрашали себе не лише на свята. Тож учасники заходу вирішили підтримати давню національну традицію наших пращуріа із плетіння вінків і назбирали букети для їх виготовлення.

    Ці яскраво-жовті квіти, гармонійно переплітаючись разом із пахучими травами, в руках юних майстинь перетворилися на дуже гарну стародавню етнічну прикрасу – український вінок.

    ЛЮБИЙ ДРУЖЕ!

    Коли ти залишаєшся наодинці з Природою спробуй, через дотик, ВІДЧУТИ ЇЇ СИЛУ ТА МУДРІСТЬ, і пригадати нашу давню традицію.

    Відділ рекреації та еколого-освітньої роботи

    Всеукраїнській науково-практичний семінар з міжнародною участю “Реалії природоохоронної справи в умовах військового стану” (до річниці Каховської катастрофи) 7 червня 2024 року

    Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
    Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації
    Національний природний парк «Білобережжя Святослава»
    Національний природний парк «Нижньодніпровський»
    Національний природний парк «Кам’янська Січ»
    Національний парк «Куршська коса»
    Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»

    Шановні колеги!

    Запрошуємо співробітників природоохоронних установ України, представників органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, шкільних вчителів, аспірантів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти взяти участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі.

    Формат семінару передбачає три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напряму передбачається проведення дискусійної платформи, під час якої модератор надає слово основним доповідачам, які розкривають свій погляд на певну проблему та діляться досвідом. Після виступу доповідачів передбачається обговорення та дискусія. За результатами кожної дискусійної платформи формується резолюція щодо подальшої перспективи розвитку певного питання та/або розв’язання певної проблеми.

    Взяти участь у семінарі можна в якості:

    • доповідача, який має практичний досвід роботи в умовах військового стану та робить презентаційну доповідь під час роботи дискусійної платформи (час доповіді до 10 хвилин);
    • активного слухача, який задає питання та висловлює свою думку.

    Основні тематичні напрямки семінару:

    • організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану;
    • сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ;
    • актуальні напрямки природоохоронної діяльності.

    Мета проведення семінару полягає в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України та світі, в аналізі існуючих проблем, сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах військового стану.

    Офіційні мови конференції: українська, англійська.

    Форма проведення: дистанційна, платформа ZOOM.

    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ:

    Віктор Коваль – голова оргкомітету, директор національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    Павло Холодняк – заступник голови оргкомітету, заступник директора національного природного парку «Білобережжя Святослава»

    Олексій Чачибая – директор національного природного парку «Нижньодніпровський».

    Сергій Скорик – директор національного природного парку «Кам’янська Січ».

    Ліна Дікшайте – директор національного парку «Куршська коса», Литва.

    Василь Чаус – начальник наукового відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    Олексій Давидов – провідний науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    Євген Касьянов – відповідальний секретар оргкомітету, науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    У ПРОГРАМІ СЕМІНАРУ ПЛАНУЄТЬСЯ:

    13.30 – 13.50 – Офіційне відкриття семінару.

    • Вітання від директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Віктора Коваля.
    • Вітання від представника Міністерства
    • Вітальне слово від директора Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації Єфименко Олександра Валеріївна.

    13.50 – 13.55 – Організаційні акценти семінару, Холодняк Павло Анатолійович

    14.00 – 14.50. Дискусійна платформа 1. Організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану.
    Модератор Коваль В.В.

    Доповідачі:

    • Холодняк П.А. Тема доповіді: Адміністрування природоохоронної установи в умовах війни
    • Чачибая О.Г. Тема доповіді: Адміністрування НПП «Нижньодніпровський» в умовах військового стану
    • Ходосовцева Ю.А. Тема доповіді: Національний природний парк «Кам’янська Січ»: спадщина війни

    Питання та обговорення – 20 хвилин

    15.00 – 15.50. Дискусійна платформа 2. Сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ
    Модератор Чаус В.Б.

    Доповідачі:

    • Мінічева Г.Г. Тема доповіді: «Стан Чорного моря – річниця після Каховської трагедії».
    • Чаус В.Б. Тема доповіді: Робота науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» у 2022-23 рр.
    • Дзеркаль В.М. Тема доповіді: Вплив військових дій на НПП «Нижньодніпровський».

    Питання та обговорення – 20 хвилин

    16.00 – 16.50. Дискусійна платформа 3. Актуальні напрямки природоохоронної діяльності
    Модератор Давидов О.В.

    Доповідачі:

    • Тарабан С.В., Петренко В.І. Тема доповіді: «Навчання та комунікація, що захищає і рятує життя. Досвід парку».
    • Сімченко С.В., Давидов О.В. Тема доповіді: «Впровадження цифрових технологій у природоохоронну діяльність».
    • Касьянов Є.О. Давидов О.В. Тема доповіді: «Досвід застосування супутникових даних та гідрометеорологічних моніторингових систем у природоохоронній діяльності».

    Питання та обговорення – 20 хвилин

    Для участі у семінарі  необхідно до  4 червня 2024 року (включно) заповнити реєстраційну форму учасника конференції за покликанням https://forms.gle/5GEWCP26C8yF761T8; Після реєстрації оргкомітет протягом двох днів відправляє на адресу учасника лист-підтвердження та посилання на зум-конференцію.

    Учасники, які не отримали підтвердження, будь-ласка здійснить реєстрацію повторно (або звертатися до контактної особи на електронну адресу naukabs@ukr.net).

    Прохання після семінару заповнити форму 3воротного зв’язку учасника семінару за покликанням https://forms.gle/b5G92ZAsJh5rPeTH7

    Сертифікати учасників  (3 години / 0,1 кредити)  будуть надіслані на e-mail учасникам заходу протягом 10 днів після проведення семінару.

    Контактні особи:

    Павло Холодняк+380950425863 (Viber, Telegram)

    Олексій Давидов  +30676855577 (Viber, Telegram)

    Євген Касьянов+38063195097 (Telegram)