Відкрила засідання Ради її голова, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія Іванівна. Вона проінформувала про порядок денний засідання НТР та доручила виконувати функції секретаря науковому співробітнику, члену Ради Касьянову Є.О., замість Мельничук С.С., яка добровільно склала повноваження секретаря НТР.

На розгляд засідання подано два головних і дуже важливих  питання.

Першим Рада розглянула питання «Про стан проведення охоронних та біотехнічних заходів на території озера Солонець Тузли». З інформацією щодо цього виступив начальник Покровсько-Хуторського ПНДВ В.В. Шалаєвський. Володимир Володимирович в основному доповів про ті заходи загального характеру, що проводились в рамках різноманітних та різнопланових навчань працівників, висвітив деякі результати роботи навколо території озера Солонець-Тузли що проводилась в основному у водоохоронній зоні озера, яка межує з акваторією національного природного парку. Досить чітко та ясно зупинився на проблемах, пов’язаних з роботою науково-дослідного відділу, які заважають, на думку доповідача, продуктивній роботі його відділу та перспективам її розвитку. Але, на жаль, доповідач практично не розкрив досягнення та результати роботи Покровсько-Хуторського ПНДВ безпосередньо на території озера Солонець Тузли, що офіційно відноситься до земель парку. Доповідачем практично не надано інформації щодо питання визначеного в порядку засідання НТР. На це йому було вказано начальником НДВ парку Чаусом В.Б., який також звернув увагу доповідача на досить численні порушення режиму охорони території і відсутність роботи з їх попередження, оперативного реагування та, як наслідок, відсутність виявлення та фіксації порушень працівниками ПНДВ згідно ст. 91 КУпАП. Ці порушення є у вигляді самовільних проїздів транспорту по висохлим ділянкам акваторії озера, забруднення господарсько-побутовими відходами узбережних ділянок, руйнування межових та інформаційних знаків парку та навіть незаконного полювання. А жодного  протоколу на порушників, поки на жаль не складено. (Фотододаток). Також повністю безрезультативною в 2025 році була робота Покровсько-Хуторського ПНДВ на чолі з Шалаєвський В.В. в питанні проведення біотехнічних заходів на озері Солонець Тузли в межах території парку.

По другому питанню «Про хід роботи щодо розширення території НПП «Білобережжя Святослава» проінформував членів Ради начальник науково-дослідного відділу НПП Чаус В.Б.. Членам Ради повідомлено, що науково-дослідним відділом НПП та окремими представниками адміністрації парку протягом 2023-24 років досить активно проводилась робота по розширенню території НПП по двом основним напрямкам:

1.Розширення території парку за рахунок ділянок акваторій озера Солонець Тузли, що не увійшли на етапі створення до його меж.

2.Розширення (зміна меж) національного природного парку «Білобережжя Святослава» за рахунок земель під назвою «Ольвійська хора», що знаходяться на території Куцурубської та Березанської ОТГ Миколаївського району, загальною площею 8892 га. Чаус В.Б. наголосив, що на сьогодні для парку, для Миколаївщини заповідання території Ольвійської хори – це найкраща природоохоронна ідея в цьому напрямку. Але, на жаль діючою зараз адміністрацією парку створено нездорову атмосферу стосовно науково-дослідного відділу. Це проявляється у вигляді надсилання  регулярних, практично подекадних підозр у вчиненні дисциплінарних правопорушень працівниками відділу, а це відповідно та зрозуміло вимагає витрат часу для підготовки та надання пояснень на них, надання показів різноманітним створеним по надуманим причинам комісіям з проведення службового розслідування і т.д.. Внаслідок чого роботу відділу особливо в травні-червні 2025 року майже паралізовано та відповідно і роботу з розширенню території НПП. Також доповідач (Чаус В.Б.) звернув увагу, що зараз, після гучного затримання та відкриття  ДБР кримінальної справи проти минулого керівництва НПП «Білобережжя Святослава» дуже важливим питанням є питання відновлення довіри громадян і жителів територіальних громад – суб’єктів погодження до парку та його працівників. Це дуже важливо в багатьох аспектах роботи парку і зрозуміло є головними, а може й найголовнішим також в питанні розширення. На надані доповідачем тези відбулась досить жвава дискусія між членами НТР.

Знаковою для парку, його Ради стала заява члена науко-технічної ради національного природного парку, завідувача кафедрою екології ХДУ Давидова Олексія, що він не бачить сенсу своєї участі в роботі НТР парку в таких конфронтаційних умовах та відповідно складає з себе повноваження члена Ради. Такий випадок, така заява вперше відбулись в історії роботи парку та його науково-технічної Ради. Це найбільш гіркий результат засідання НТР, але зі своєї сторони я особисто та напевно і всі співробітники відділу викажемо вдячність шановному Олексію Віталійовичу за наше багаторічне плідне співробітництво та участь в роботі як науково-технічної ради так і науково-дослідного відділу, пишаємося, що мали змогу і сподіваємося ще будемо мати нагоди працювати в подальшому з таким прекрасним фахівцем, чудовим популяризатором науки, берегознавства, надзвичайно чесною та порядною людиною та справжньою Зіркою Білобережжя.

Чаус В.Б., заступник голови НТР НПП «Білобережжя Святослава»

Севрюга звичайна

Севрюга звичайна (Acipenser stellatus (Pallas, 1771)), або осетер-пестрюга [3, 4].

Біологічна класифікація:

Домен: Ядерні (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)

Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)

Родина: Осетрові (Acipenseridae)

Підродина: Acipenserinae

Рід: Осетер (Acipenser)

Вид: Севрюга (Acipenser stellatus)

Типова місцевість: частково: Волга в околицях Симбірська [4].

Поширення: Каспійське, Чорне, Азовське, Адріатичне моря. В Україні в Азовському морі уздовж українських берегів до Східного Сивашу і Арабатської Стрілки включно підвид A. s. donensis Lovetsky, 1834, у Чорному морі – уздовж берегів України і у басейнах Дунаю, Дністра, Дніпра – A. s. ponticus Movtschan, 1970 [4].

Зовнішні ознаки: довжина тіла понад 2 м (до 220 см [3]), маса до 80 кг. Тіло видовжене, веретеноподібне [4]. Вкрите п’ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки [3]. Уздовж нього 1 ряд спинних та по 2 ряди бокових і черевних кісткових бляшок, з яких у спинному ряду 9-16 бляшок, у бічних рядах 24-40, у черевних – 8-14 бляшок. На боках тіла між рядами бляшок є зірчасті пластинки та дрібні гребінчасті зернятка. Спинний D 33-52 та підхвостовий А 20-31 плавці розміщені ближче до хвостового плавця, верхня лопать якого значно довша від нижньої. Перший промінь грудного плавця слабий. Рило дуже довге, вузьке, сплощене (вигнуте до верху [3]). Рот нижній, поперечний, задня губа перервана. На нижньому боці рила перед ротом короткі вусики, які не досягають кінця рила і рота, без торочок. Спина темна, блакитнувато-сірувата чи чорнява (іноді темно-сіра чи чорна [3]). Черево та жучки біляві [3, 4].

Спосіб життя: прохідний вид. Влітку перебуває у морі, на ділянках, що добре прогріваються, з осіннім похолоданням відкочовує на глибини 30-40 м, де температура води не опускається нижче 8 ºС. З морських передгирлових місць нагулу основна переднерестова міграція починається у березні при температурі води 8-10 ºС, досягаючи найбільшої масовості у червні. Плідникам доводиться долати відстань понад 500 км. Щодобова швидкість переміщення становить майже 10 км. Весняно-літню міграцію здійснюють найкрупніші плідники, завдовжки 126-134 см. Сповільнення ходу відбувається у вересні-жовтні, який вважається передзимовим, його здійснюють менші особини – завдовжки 117-121 см. Серед риб-мігрантів переважають самки. Після нересту, який триває півтора-два тижні, плідники скочуються у море для нагулу зі швидкістю близько 75 км на добу [4]. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м [3].

Живлення: бентофаг. Особини завдовжки до 40 см живляться в основному черв’яками, менше споживають ракоподібних, у більших за розміром – кількість черв’яків зменшується, зростає частка ракоподібних, молюсків та риб [4]. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою [3].

Нерест: у травні-червні [4] (а у річках з квітня по вересень [3]). Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5-13 років, самиці – у 10-17 років [3]. Самці вперше нерестяться у віці 9-13 років, самки – у віці 11-16 років [4]. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км [3]. Кожна особина бере участь у нересті через 3-5 років. Плодючість майже 430 тис. ікринок (плодючість самої самки – 35-630 ікринок діаметром 3 мм [3]). Нерестовищами є місця на глибинах 5-10 м, вкриті галькою, гравієм, крупнозернистим піском, зі швидкістю течії 1-1,5 м/с. Найінтенсивніший нерест відбувається за температури 15-25 ºС (в середньому при температурі води 13-30°С [3]). Ембріональний розвиток при температурі води 15 ºС триває до тижня, при температурі води 25 ºС – не більше 2-3 діб. Личинки вимиваються течією і зносяться по річищу до гирла. Через 5-8 діб після народження личинки споживають зовнішні кормові організми. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців, але може затримуватися у річці до двох років [3, 4].

Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Зустрічається рідко і зникає у водоймах України та Молдови [4].

Природоохоронний статус: на межі зникнення (Critically Endangered, CR) (список МСОП (версія 2.3 1994 року)) [3]. Раритетний вид риб, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані), Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид), Бернської (Додаток ІІІ. Види, що підлягають охороні) і Боннської (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) і Вашингтонської (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення) конвенцій, а також до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид, вразливий в українському секторі Чорного моря) [5] та CITES та до Європейського червоного списку [6].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ)

1. Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Риби України. Севрюга звичайна. // Офіційний сайт URL: https://darg.gov.ua/files/21/07_05_sevruga.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

2. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg/330px-Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

3. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B0 (дата звернення: 17.04.2025).

4. Щербуха А.Я. Риби України. – Київ: Видавництво Раєвського, 2013. – С. 44-45.

5. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40, 62).

6. Червона книга України. Тваринний світ. Севрюга звичайна. // Електронний ресурс URL: https://redbook.land.kiev.ua/314.php (дата звернення: 17.04.2025).

Молодший науковий співробітник НДВ Курило О.В.

Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом.

В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США адмірал Джон Пол Джонс.

20 червня 2013 року

Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.

На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий – нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній кошовий отаман Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані – ІП].

Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.

Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам’ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.

Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням гри на  справжніх старовинних  інструментах та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США Джон Поль двісті двадцять п’ять років тому. До речі саме тоді   він пройшов чинний обряд і став справжнім бойовим побратимом чорноморських козаків. Також представниками делегації США було заплановано відвідування Кінбурнської коси, яка тісно пов’язана з адміралом Дж. Полем Джонсом та славетною  перемогою в «Битві на Лимані» над турецьким флотом.

Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпро-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.

Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ескадру, яка намагалася розблокувати  оточену турецьку фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув перший кошовий отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.

Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.

Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (та імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.

За матеріалами видання 048.ua. 2013 року та науково-дослідного відділу парку.

13.06.2025 року для працівників Національного природного парку «Білобережжя Святослава» проведено 6-годинний тренінг Товариства Червоного Хреста України з володіння навичкам надання першої допомоги.  Тренінг проводила Ушкац Світлана Юріївна – інструктор IRC, Червоного Хреста України, доцент кафедри Екології та природоохоронних технологій Національного університету Кораблебудування імені адмірала Макарова.

В умовах  повномасштабної російської агресії  на території нашого парку існує постійна загроза для життя та здоров’я працівників та відвідувачів. Кожному працівнику нашої установи критично важливо не просто знати, а й уміти застосовувати на практиці знання домедичної допомоги при пораненнях і травмах, коли кожна секунда відіграє вирішальну роль для порятунку чийогось життя. Учасники тренінгу набули теоретичних та практичних навичок з таких тем: принципи надання першої допомоги, відновне положення, серцево-легенева реанімація, порушення прохідності дихальних шляхів, кровотеча, рани, травми, транспортування постраждалого та інші невідкладні стани. У результаті тренінгу працівники установи отримали сертифікати, які дійсні протягом 3-х років.

Провідний науковий співробітник НДВ Мельничук С.С.

За допомогою аналізу інформації зі супутників Sentinel 2, Landsat 8, 9, MODIS Aqua, Modis Terra, VIIRS NOAA 20, VIIRS NOAA 21, VIIRS Suomi SNPP в НПП “Білобережжя Святослава” продовжено роботу по моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області).

За даними дистанційного зондування Землі на території Кінбурнської коси, що входить до складу територій парку внаслідок військових дій з січня по травень 2025 року зафіксовано 144 пожежі, уражено понад 619,23 га (разом з повторами) особливо цінних земель.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

До річниці цієї чорної дати 4 червня 2025 року науково-дослідний відділ національного природного парку «Білобережжя Святослава» організував проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю під назвою «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток».

Для участі в семінарі зареєструвалося 51 учасник з 23 установ, серед яких 20 установ природоохоронного спрямування, 2 академічні установи та одна освітня. Під час семінару було проведено три дискусійні платформи різного тематичного спрямування.

Привітала учасників семінару і побажала плідної роботи в.о. директора НПП «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія.

Тематичний напрямок першої дискусійної платформи «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Дзеркаль Вікторії, в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».

Ходосовцевої Юлії, заступника директора з наукової роботи, начальник науково-дослідного відділу НПП «Кам’янська Січ», на тему: «Оцінка наслідків осушення Каховського водосховища в межах території НПП «Кам’янська Січ»».

Чауса Василя, начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період». Доповідач акцентув увагу на різних питаннях серед яких необхідність внесення змін до Проектів організації території всіх парків, на території яких відбувались і відбуваються військові дії. Необхідно бути готовими до післявоєнних реалій в напрямку зміни штатної чисельності установ, розробки реальних Планів відновлення які повинні викликати довіру у всіх зацікавлених сторін. Окремо було підняте питання відновлення довіри до роботи парку до його адміністрації  його актуальність пов’язана з затриманням керівництва парку 26.12.2024 року органами ДБР і СБУ. Також доповідач зупинився як на загальних перспективах розвитку установи – дистанційного моніторингу, цифровізації так і конкретних питань роботи на території Кінбурнської коси в пос-деокупаційний період: алгоритму дій зі здичавілими домашніми тваринами, табуном кінбурнських мустангів, безпечного переміщення сліпака піщаного з зон населених пунктів .

Тематичний напрямок другої дискусійної платформи: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня  України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Кліменко Віталія – старший науковий співробітник НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».

Касьянова Євгена, науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.». В виступі було деталізовано систему дистанційного моніторингу,  що проводилась парком протягом 2022 -24 років

Зі своєю першою доповіддю в такому форматі виступив Курило Олександр Вікторович, молодший науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».

Тематичний напрямок третьої дискусійної платформи: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Чауса Василя та Давидова Олексія, на тему: «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів». Доповідачі зупинились на вирішенні головної проблеми – а зараз  це є зрозуміло пошук механізмів та джерел фінансового наповнення. тих чудових та навіть неординарних ідей по відновленню природних комплексів нашого парку, взагалі перезапуску роботи постраждалих об’єктів ПЗФ, вже на іншому організаційному та технологічному рівні

Давидова Олексія, наукового співробітника НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».

Сімченко Сергія, заступника декана з цифровізації, факультету біології, географії та екології, Херсонського державного університету, на тему: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».

Організаційний комітет семінару

Судак морський (Sander marinus, Cuvier, 1828), або судак-буговець.

Біологічна класифікація:

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Новопері (Neopterygii)

Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)

Ряд: Окунеподібні (Perciformes)

Родина: Окуневі (Percidae)

Рід: Судак (Sander)

Вид: Судак морський (Sander marinus)

Типова місцевість: Чорне море, Азовське море.

Поширення: басейни Каспійського (середній та південний Каспій), Чорного (північно-західна частина) та Азовського морів. Морський судак Каспійського моря в річки не входить і уникає опріснених районів та віддає перевагу щільним ґрунтам. З Дніпровсько-Бузького лиману поодинокі особини заходить до гирла Дніпра та Бугу. В Україні номінативний підвид у басейні Чорного моря, зокрема у Дніпровсько-Бузькому лимані, у пониззі Південного Бугу, Березанському та Дністровському лиманах, у східній частині Тендрівської затоки.

Зовнішні ознаки: довжина тіла до 60 см (на 3 році життя близько 25 см, на 8 — понад 55 см), маса понад 3 кг. Тіло видовжене, низьке, трохи стиснене з боків, вкрите відносно дрібною, міцно прикріпленою лускою, якою частково вкриті й передкришки; бічна лінія повна, поширюється й на хвостовий плавець, l.l. 76-88. Спинних плавців два, їх розділяє невеличкий проміжок, передній з них високий, закруглений, на вершині виділяються вістря колючих, нерозгалужених променів, задній – коротший від переднього, за висотою майже однаковий з останнім і з колючими, нерозгалуженими променями та м’якими, розгалуженими променями, D XIII-XIV, II-IV 13-16. Підхвостовий плавець розміщений позаду вертикалі від переднього кінця заднього спинного плавця, зі слабо розвиненими колючими променями, A II-IV 9-11. Грудні плавці розміщені спереду черевних. Хвостовий плавець з добре помітною вирізкою. Голова видовжена, клиноподібна. Рило довге, рот великий, кінцевий. На щелепах дрібні зуби, серед них на піднебінних кістках великі ікла.

Лоб ширший за діаметр ока. Очі розміщені високо. Спина та боки тіла чорняві, на цьому їхньому фоні виділяються понад десять різної інтенсивності темно-сіруватих поперечних смужок, які на повітрі швидко зникають, черево біляво-сірувате. Спинні плавці темно-сіруваті, на передньому з них є чорнява облямівка, на задньому – така ж пляма. Решта плавців сіруваті. На повітрі тіло набирає рожевого полиску. Живе понад 10 років.

Спосіб життя: солонуватоводний, тримається у солонуватих водах лиманів та узмор’ї. не витримує як значного опріснення, так і осолонення води. Протягом літа-зими перебуває у лиманах, весною — у пониззях річок, де прісніша вода.

Живлення: молодь споживає ракоподібних, личинок комах, на першому році стає іхтіофагом, споживає особин старшого віку (бички, тюлька, сопач тощо); бички, кільки, атерини, молодь оселедця, креветки.

Нерест: відбувається у квітні-травні при середньодобовій температурі 8 ºС – 20 ºС на твердому дні (частіше на кам’янистих ділянках), здебільшого в опріснених водах лиманів та пониззях річок, куди переміщується з лиманів весною. Статевої зрілості досягає на третьому-четвертому році життя (частково у дворічному віці). Плодючість самок завдовжки 45-50 см понад 60-100 тис. ікринок (у залежності від розмірів коливається від 13 до 126 тис. ікринок). Ікра більша, ніж у звичайного судака. Морський судак охороняє ікру, до якої особливо охочі бички.

Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Занесений до Червоної книги України (1994) за І ступінню загрози. Чисельність зменшилась через надмірне виловлювання та погіршення умов відтворювання; міг бути об’єктом риборозведення, останнє нездійснене через відсутність маточного поголів’я.

Природоохоронний статус: згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид», даних недостатньо (Data Deficient, DD) (список МСОП (версія 2.3, 1994)), Червона книга України (охоронна категорія: зникаючий вид) (1994) та Червона книга Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані), та Європейського червоного списку.

24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату – День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). У 2022-24 роках наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади, із зовсім неочікуваної сторони. Разом з нашими славними ЗСУ, лиман став своєрідним щитом для захисту від агресії, став нашим захисником про це ми писали в 2024 році. В цьому ж році, в рамках відзначення Дня Великого лиману ми акцентуємо увагу на природоохоронній цінності лиману, як важливої ділянки для міграції тварин (рисунок 1).

Взагалі міграційна здатність, міграційна поведінка, є запорукою виживання диких тварин та збереження їх популяцій. Так тварини, як до речі і люди, шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для продовження роду. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно жити в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. Екокоридори, по суті – це сполучна територія, яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти та надає можливість диким тваринам: мігрувати та розповсюджуватися, розмножуватися, підтримувати здоров’я популяції завдяки генетичному обміну, шукати комфортні умови для виживання.

В Україні є декілька таких еко-коридорів, але найбільш цінною та унікальною територією, до речі єдиною в нашій країні, є наш Дніпро-Бузький лиман, що лежить на перетині та злитті трьох найважливіших для природного комплексу країни міграційних екокоридорів: Дніпровського меридіального, Бузького меридіального та Причорноморського (степового) щиротного коридора (рисунок 2).

Мігруючі по цим еко-коридорам тварини, зрозуміло потребують охорони, необхідність якої визначено та формалізовано в Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, CMS), або Боннської конвенції, яку підписано Україною в 1999 р., угоди AEWA (Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів), EUROBATS (Угода про збереження європейських популяцій кажанів), ACCOBAMS (Угода про збереження китоподібних). Відповідно до Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697–VIII припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття є однією зі стратегічних цілей національної екологічної політики.

Також наш Дніпро-Бузький лиман внесено до об’єктів Смарагдової мережі Європи за номером UA0000109 (рисунок 3).

Тобто на рівні прийняття Конвенцій та Угод водойма начебто досить захищена, але на ефективному дієвому рівні природні комплекси лиману можуть бути захищеними по справжньому тільки при утворенні заповідного об’єкту. Установи ПЗФ, яка запровадить науково-обґрунтований режимом природокористування, рекреаційного використання та з надійною службою охорони. Охорони та сприяння її, насамперед, від місцевих жителів, які цінують свій лиман і хочуть зберегти його як для себе так і для своїх нащадків.

Ініціативна група «Дня Великого Лиману»

Шановні колеги!
Запрошуємо співробітників природоохоронних установ України, представників органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, шкільних вчителів, аспірантів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти взяти участь у
Всеукраїнському науково-практичному семінарі.
Формат семінару передбачає три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напряму передбачається проведення дискусійної платформи, під час якої модератор надає слово основним доповідачам, які розкривають свій погляд на певну проблему та діляться досвідом. Після виступу доповідачів
передбачається обговорення та дискусія. За результатами кожної дискусійної платформи формується резолюція щодо подальшої перспективи розвитку певного питання та/або розв’язання певної проблеми.
Взяти участь у семінарі можна в якості:
доповідача, який має практичний досвід роботи в умовах військового стану та робить презентаційну доповідь під час роботи дискусійної платформи (час доповіді до 10 хвилин);
активного слухача, який задає питання та висловлює свою думку.

Основні тематичні напрямки семінару:

• Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України;
• Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня України;
• Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України.

Мета проведення семінару полягає в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України та світі, в аналізі існуючих проблем функціонування установ та відновлення територій природоохоронного спрямування в умовах війни.
Офіційні мови конференції: українська, англійська.
Форма проведення: дистанційна, платформа ZOOM.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ:

Вікторія Петренко голова оргкомітету, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава», Україна.
Скорик Сергій директор національного природного парку «Кам’янська Січ», Україна.
Вікторія Дзеркаль в.о. заступника директора національного природного парку «Нижньодніпровський», Україна з науково-дослідної роботи.
Ліна Дікшайте директор національного парку «Куршська коса», Литва.
Василь Чаус начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя
Святослава».
Олексій Давидов провідний науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Олександр Курило відповідальний секретар оргкомітету, молодший науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

План науково-практичного семінару

13.50 – Офіційне відкриття семінару.

• Вітання від в.о. директора національного природного парку «Білобережжя
  Святослава» Вікторії Петренко.

13.55 – 14.00.Організаційні акценти семінару, Давидов Олексій Віталійович.

14.00 – 14.50. Дискусійна платформа 1. Модератор Петренко Вікторія Іванівна.
Тематичний напрямок: «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України».
Доповідачі:

1. Дзеркаль Вікторія Миколаївна – в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський».
   Тема доповіді: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».
2. Скорик Сергій Валентинович – директор НПП «Кам’янська Січ».
   Тема доповіді: «Досвід НПП «Кам’янська Січ» по організації роботи з розмінування території парку».
3. Чаус Василь Богданович – начальник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава»
   Тема виступу: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

15.00 – 15.50. Дискусійна платформа 2. Модератор Чаус Василь Богданович.
Тематичний напрямок: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня України».
Доповідачі:

1. Кліменко Віталій Миколайович – старший науковий співробітник НПП
   «Нижньодніпровський».
   Тема доповіді: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».
2. Касьянов Євген Олександрович – науковий співробітник НПП «Білобережжя
   Святослава».
   Тема доповіді: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.».
3. Курило Олександр Вікторович – молодший науковий співробітник НПП
   «Білобережжя Святослава».
   Тема доповіді: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

16.00 –16.50. Дискусійна платформа 3. Модератор Давидов Олексій Віталійович.
Тематичний напрямок: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України».
Доповідачі:

1. Давидов Олексій Віталійович – провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава».
   Тема доповіді: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».
2. Чаус Василь Богданович, Давидов Олексій Віталійович – «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів».
3. Сімченко Сергій Валентинович – заступник декана факультету біології, географії та екології з цифровізації, Херсонський державний університет.
   Тема доповіді: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

Для участі у семінарі необхідно до 1 червня 2025 року (включно) заповнити реєстраційну форму учасника конференції за покликанням https://forms.gle/GVx5vwsig2TPVcEk7
Реєстраційна форма учасника Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток»

Після реєстрації оргкомітет протягом двох днів (2-3 червня) відправляє на адресу учасника лист-підтвердження та посилання на зум-конференцію.
Учасники, які не отримали підтвердження, будь-ласка здійснить реєстрацію повторно (або звертатися до контактної особи на електронну адресу naukabs@ukr.net.
Прохання після семінару заповнити форму 3воротного зв’язку учасника семінару за покликанням
https://forms.gle/9bfZKMWDQicHALNu9
Форма зворотного зв’язку учасника Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток»
Сертифікати учасників (3 години / 0,1 кредити) будуть надіслані на e-mail учасникам заходу протягом 10 днів після проведення семінару.

Відкрила засідання Ради її голова, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія Іванівна. Вона проінформувала про оновлення складу науково-технічної ради, затверджений наказом Міндовкілля України № 791 від 18.04.2025 року:

На розгляд засідання Ради вже в новому складі від 13 травня, надано два головних питання що стосувались звіту про науково-технічну діяльність НПП згідно Програми Літопису природи за 2024 рік та розгляд необхідності проведення організаційних заходів в рамках розробки Плану відновлення.

Літопис природи це узагальнення колективної праці науковців та й всього колективу парку. Нажаль, 2024 рік так само як і 2022-23 роки жорстко наклали свій відбиток на роботу парку взагалі і науково-дослідного відділу зокрема. Для підготовки чергового тому Літопису зібрано різноманітні матеріали, статі, звіти як зроблені працівниками НДВ, так і працівників парку які проводили обліки птахів та їх міграційних переміщень, як на прилеглих до НПП територіях регіону так і безпосередньо на території парку. Моніторинг здійснювався на озері Солонець Тузли протягом всього року та й в окупованому селі Василівка до травня 2024 року. До тому увійшли також фенологічні спостереження, кліматичні спостереження, ані моніторингу за гідрологічним режимом озера Солонець Тузли які поєднувались з космознімками поверхні озера. Також на озері Солонець Тузли відмічались та визначались сліди тварин на прибережній зоні, формувалась та накопичувалась фото-відеотека об’єктів тваринного світу та рельєфів гідрологічного заказника.

В томі за 2024 рік проаналізовано багаторічні тенденції динаміки загальних та сезонних змін площ озера Солонець Тузли та урочища Бієнкові плавні, що для нас особливо актуально після руйнації греблі Каховської ГЕС. Розміщено аналітичні матеріали щодо динаміки фронтальної частини берегової лінії Кінбурнської коси в 2024 році.

Також до Літопису 2024 року увійшов розділ  про характер та маршрут руху поміченого датчиками спостереження, для нашого парку досить рідкісного виду пелікана кучерявого «Periboina», який закінчив свій життєвий шлях на причальній гряді Очаківського військового порту. Можливо, і найвірогідніше, птах загинув від розриву боєприпасу в жовтні минулого року.

В 2024 році знову зафіксовано значні масштаби та відповідно шкоду завданої природним комплексам парку від пожеж, що виникали внаслідок бойових дій на лучних, лісових та водно-болотних угіддях парку. Щодо пожеж за 2024 рік – сформовано пласти інформації більше ніж на 300 сторінок, основна частина додатків це деталізована картографія пожеж з описом можливих постраждалих видів та аналітична довідка, яку зробив науковий співробітник НДВ Касьянов Є.О.

Досить реальним і вагомим в 2024 році було і продовжує бути зараз міжнародне співробітництво в рамках підписаних меморандумів про співпрацю. Це насамперед і з НП «Куршська коса» та іншими природоохоронними установами республіки Литва, університетом «Пассау» Німеччина, Баварія. Інформаційні блоки про це були включені до відповідного розділу тому Літопису. На матеріалах та наочних спостереженнях відвідування Куршської коси, вже на початку 2025 року розроблено методичні рекомендації по стримуванню росту чисельності баклана великого на території Кінбурнської коси, та його колоніальних скупчень на території дельти Нижнього Дніпра. Загалом об’єм Літопису природи за 2024 рік становить 658 сторінок і рішенням НТР від 13 травня 2025 року його схвалено до затвердження.

Другим питанням на першому засіданні НТР було розгляд необхідності проведення організаційних заходів щодо підготовки та розробки Плану (Проекту) відновлення постраждалих від військових дій природних та антропогенних комплексів Кінбурнської коси. Наголошено на важливість вирішення цього питання в пост-деокупаційний період та акцентована увага членів НТР на необхідність його підготовки на ґрунтовній науковій основі, враховуючи думки багатьох сторін. Негативний досвід конфронтації при вирішенні різних питань на території Кінбурнської коси в минулі довоєнні часи насамперед суб’єктів владних повноважень, лісомисливського господарства, установ ПЗФ та місцевих жителів надає підстави зараз вважати, що в питаннях відновлення з таким неконструктивним підходом, особливо в умовах, коли потрібно буде гуртуватись не на словах, а на справах, реального та найбільш ефективного результату не буде досягнуто. Власне кажучи для пошуку взаємодії і був запропонований і рекомендований до затвердження план.

На завершення засідання Ради відбувся обмін думками, щодо нових напрямків роботи НДВ та парку, в ході обговорень виступили д.б.н. директор ДУ «Інститут морської біології» м. Одеса Мінічева Г.Г., голова ГО «Кінбурн» Грубий М.В., працівники науково-дослідного відділу парку Давидов О.В. та Мельничук С.С..

Науково-дослідний відділ НПП

Чаус В.Б.

Проект для розгляду на засіданні НТР

ПЛАН

організаційних заходів щодо підготовки та розробки Плану (Проекту) відновлення постраждалих від військових дій природних та антропогенних комплексів Кінбурнської коси

№	Зміст заходів	Строк виконання	Виконавці
1	Визначення кола установ, органів влади, представників ГО, громади та місцевих жителів Кінбурнської коси зацікавлених у вирішенні питання Відновлення. Підготовка листів щодо залучення потенційних учасників.	Травень – червень	Начальники відділів та відділень НПП
2	Розміщення на офіційному сайті НПП, на сторінках у соціальних мережах принципів Зеленої відбудови та необхідності їх запровадження для Кінбурнської коси.	Червень	Тарабан С.В. , Чаус В.Б.
3	Організація та проведення семінару «Перспективи функціонування природоохоронних територій південно-східного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток».	Червень	Давидов О.В., Чаус В.Б.
4	Створення координаційної групи з відновлення. Укладання меморандумів та договорів про співпрацю з зацікавленими сторонами.	Липень	Петренко В.І., Чаус В.Б., Кузнець С.В. (за узгодженням)
5	Проведення брифінгу координаційної Ради за участю представників засобів масової інформації „Зелене відновлення Кінбурна”.	Липень	Чаус В.Б., Тарабан С.В.. представники Координаційної групи.
6	Проведення робочих нарад окремо з кожною із зацікавлених сторін.	Червень – Вересень	Чаус В.Б.
7	Вивчення світового та європейського досвіду відновлення приморських піщаних комплексів, його можливої трансформації та застосування для території Кінбурнської коси.	Липень – грудень	Науково-дослідний відділ , відділ служби ДО НПП
8	Пошук та запрошення до співпраці наукових установ та фахівців, що мають досвід та зацікавлені в розробці проектів відновлення.	Червень – серпень	Чаус В.Б., Давидов О.В., Мельничук С.С..
9	Максимально повне встановлення за допомогою дешифрації матеріалів супутникової зйомки, в тому числі надвисокої чіткості ступеню та характеру пошкодження території парку.	Червень – грудень	Касьянов Є.О., Курило О.В.,
10	Пошук можливих джерел грантової підтримки практичних напрямків відновлення.	Червень – грудень	Адміністрація НПП, представники Координаційної групи та зацікавлених сторін
11	Розробка проектних пропозицій та проектів для одержання грантової підтримки  на відновлення.	Вересень – грудень	Науково-дослідний відділ НПП з залученням зацікавлених сторін.
12	Розгляд та обговорення питання створення фонду «Відновлення Кінбурна».	Листопад – грудень	Адміністрація НПП представники Координаційної групи та зацікавлених сторін. (за узгодженням)
13	Проведення підсумкового спільного широкого круглого столу за участю всіх задіяних сторін. Прийняття основних принципів та першочергових напрямків Відновлення.	Жовтень	Чаус В.Б., представники Координаційної групи та зацікавлених сторін.
14	Розробка робочого плану відновлення, його узгодження зі всіма зацікавленими сторонами.	Жовтень – грудень	Науково-дослідний відділ НПП представники Координаційної групи (за узгодженням)

Начальник науково-дослідного відділу НПП

Чаус В.Б.