Остані відгуки

    May 2024
    M T W T F S S
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031  

    Архів

    NDV

    Науковці національного природного парку взяли участь в знаковій міжнародній конференції

    Протягом чотирьох днів травня 2024 року в чудовому приморському місті Юрмала, Латвія пройшла міжнародна наукова конференція «Нові виклики для Балтійського моря при дослідженні природних систем Землі». У цьому престижному заході прийняло участь понад 100 науковців з 20 країн світу.

    На конференції були наступні тематичні напрямки:

    1. Морські біогеохімічні дослідження та моделювання
    2. Природні небезпеки та екстремальні події
    3. Динаміка рівня моря, динаміка наносів, берегові процеси та вплив на узбережжя
    4. Людський вплив на навколишнє середовище, взаємодія та варіанти управління
    5. Моделювання минулих і майбутніх кліматичних змін
    6. Короткочасні природні процеси та їхній вплив на масштабну динаміку і закономірності
    7. Порівняння окраїнних морів світу
    8. Філософські аспекти морських досліджень

    В конференції прийняв участь провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов. Він зробив усну доповідь на тему: «Вплив екстремальних штормів на розвиток ерозії берегових акумулятивних форм не припливних морів (Балтійське, Чорне та Азовське)».

    За результатами конференції  видана збірка наукових праць.

    Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»

    Лиман що дарує, Лиман що надихає, Лиман що захищає…

    До Дня Великого Лиману (дня Дніпро-Бузького лиману)

    24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). Взагалі екологічні дати це не зовсім святкові, як дехто вважає події, вони пов’язані скоріше з екологічними проблемами тих чи інших галузей життя, існування видів, природних об’єктів,  комплексів та необхідністю їх вирішення. Тому коли в січні 2020 року група ентузіастів, з числа людей, життя яких пов’язано з лиманом зібралися в тоді ще не зруйнованому приміщенні районної бібліотеки в місті Очаків, то вони переважно констатували своєрідний «передінфарктний» стан Дніпр-Бузького лиману а саме: його обміління, забруднення  вод та берегів, зниження продуктивності та біорізноманіття і т.д. І тому першу акцію було вирішено почати з самого простого, що може при бажанні зробити кожен – прибирання берегової зони. Було вибрано символічний об’єкт прибирання – своєрідний 0 кілометр Лиману, очаківці знають його під назвою «Намив».Тоді 24 травня 2020 дружно, весело і швидко нами було зібрано майже повний  невеликий  вантажний автомобіль багаторічного різноманітного мотлоху , залишеного на цих чудових берегах також місцевими але менш свідомими  прилиманськими жителями.

    В травні 2021 року організатори відзначення, разом з прибиранням берегів нашого рідного Лиману акцентували увагу на його історичну цінність від античних часів до буремного сьогодення. Однією із своїх важливих сторінок Світова історія перевернула на водах нашого лиману та прилеглих до них місцинах в 1855-56 роках в період штурму та оборони Кінбурнської фортеці. Після  тяжкої зимівлі окупаційного гарнізону військовиків республіки Франція, його склад зменшився більше ніж на 100 воїнів. В місці знаходження останків  на знак пам’яті про загиблих воїнів як з нашої сторони так і французів встановлено символічний хрест. За основу епітафного напису на ньому, взято текст  реальної присвяти 19 сторіччя. Ця ініціатива була тепло зустрінута  представниками посольства республіки Франція, з ними обговорювались спільні подальші кроки в цьому напрямку.

    Також було багато планів та пропозицій щодо відзначення Дня Великого Лиману в 2022 році. Але цей рік виявився  чорним як для нашої країни, так і особливо  для нашого краю,  для нашого Лиману – тому зрозуміло що ці плани довелося відкласти на невизначену перспективу. Але в той проклятий рік і до сьогоднішнього часу наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади з зовсім неочікуваної сторони. Разом із нашими славними ЗСУ, він став надійним та непереборним щитом для захисту від агресора. Зрозуміло що ціною руйнації свої берегів, їх пошкоджень, отруєння своїх вод від розриву боєприпасів та від масляних плям підбитої техніки, але функцію захисту Лиман міцно тримає і тому тим ще більше заслуговує на нашу повагу , підтримку та збереження.

    Ініціатори заходу, працівники «Білобережжя Святослава» незважаючи ні на що закликають долучатись до щорічного відзначення Дня Великого Лиману як органи влади Очаківської та Куцурубської громад, так і громадських активістів, підприємців, громадян що люблять та шанують наш чудовий лиман та шукають шляхи його порятунку. Зараз це можна зробити хоча б на рівні різноманітних реальних задумів та планів покращення стану доброго свого годувальника, свого захисника – Великого Лиману. Аналізувати , відбирати найкращі та здійснювати більшість цих задумів ми будемо зрозуміло після омріяної Перемоги та Миру . Для  початку підтримуємо всі добрі можливі для втілення сьогодні ініціативи, збираємо фото  нашого лиману, наших мирних краєвидів, віршовані рядки про наш лиман та надсилаємо їх на  Фейсбук сторінку: «Білобережжя Святослава» національний природний парк».

    Ініціативна група «Дня Великого Лиману».

    До всесвітнього дня мігруючих птахів 11 травня 2024

    В екологічному календарі «Всесвітній день мігруючих птахів», котрий відзначатиметься 11 травня та 12 жовтня 2024 р. займає особливе місце, хоча б тому, що Україна ратифікувала «Угоду про збереження мігруючих видів тварин» та «Угоду про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів».

    Цьогорічний Всесвітній день мігруючих птахів присвячений важливості комах для мігруючих птахів і висвітленню проблем, що призводять до зменшенням популяції комах. Дійсно, комахи є важливими джерелами енергії для багатьох видів перелітних птахів, не лише під час розмноження, але й під час міграцій і тому суттєво впливають на час, тривалість і загальний успіх міграцій птахів.

    На своїх міграційних шляхах птахи під час зупинок активно шукають комах у полях, лісах, садках, степах, лісосмугах, на заболочених територіях тощо. Час міграції птахів часто збігається з піком чисельності комах у місцях зупинки, що забезпечує птахів їжею для поповнення запасів енергії перед продовженням подорожі.

    Втрата та зменшення популяцій комах у місцях розмноження та вздовж шляхів міграції птахів загрожує виживанню та добробуту птахів. Такі природні простори, як степи, ліси та луки, які були перетворені або знаходяться під загрозою інтенсивного сільського господарства та міського розвитку та їх наслідків, таких, наприклад, як світлове забруднення, можуть призвести до зменшення популяції комах. Особливо це актуально для Миколаївської області, де сільгоспугіддя займають 86% суші. Пестициди та гербіциди, призначені для захисту посівів, завдають шкоди також комахам і на прилеглих ділянках. Дефіцит багатих на енергію та білок комах може перешкоджати міграції та розмноженню птахів, призводить до ослаблення імунної системи, зниження репродуктивного успіху та підвищення рівня смертності, як дорослих птахів, так і їхнього потомства.

    Птахи відіграють важливу роль в боротьбі з комахами-шкідниками, а відсутність комах порушує функції природних та слабко змінених екосистеми. Перенаселення певних комах без природних хижаків у вигляді птахів також може спричинити спалахи, які завдають шкоди диким рослинам і сільському господарству.

    У минулому, особливо у ХІХ ст. на півдні України, в тому числі і в нашій місцевості, мали місце спалахи чисельності сарани, що призводили до втрати врожаю, загибелі худоби і, як наслідок – голоду. На допомогу людям приходили зграї рожевих шпаків, білих лелек, степових дерихвостів, які активно знищували цих комах.

    Кінбурнська коса має особливо важливе значення для мігруючих водно-болотних птахів, серед яких є й такі, що вживають в їжу й комах – лежень, кульони великий та середній, білий лелека, довгоніг тощо. Комахи відграють важливу роль навіть у раціоні деяких хижих птахів – кібчик, великий підсоколик, звичайний боривітер, сплюшка. Є птахи які живляться виключно комахами – ластівки, серпокрильці, бджолоїдки, дрімлюга тощо. Багато комахоїдних видів птахів і серед горобцеподібних: ластівки, вівчарики, кропив’янки, соловейки, мухоловки тощо.

    Як зберегти корисних комах і відповідно птахів. Зменшити використання пестицидів і добрив і за можливості перейти до органічного землеробства. Використовувати більш дорогі пестициди, які безпечні для комах-обпилювачів та інших не шкідливих видів.

    Інші заходи включають збереження ділянок природної та штучної деревно-чагарникової, лучної, степової та болотної рослинності, які забезпечують їжу та притулок для птахів. Зберігати ці ділянки (оселища) покликані природно-заповідні території та об’єкти Смарагдової мережі Європи.

    Костянтин Редінов, старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава».

    Використано матеріали з сайту:
    https://www.worldmigratorybirdday.org/news/2023/world-migratory-bird-day-2024-focus-insects

    Екологічно-інформаційна кампанія “Безбар’єрність – зручно всім” в Білобережжі

    В рамках екологічно-інформаційної кампанії “Безбар’єрність – зручно всім!”, екомарафону “Весна іде …” та екоосвітньої програми “Відчуй природу на дотик” у КЗ “Немирівська спеціальна школа” Вінницької обласної Ради, відбувся екологічно-освітньо-розважальний захід “КульбабаБум”.

    Зібравшись на шкільній галявині, учні 1 класу із задоволенням спостерігали цвітіння весняно-сонячних квітів, якими просто було “усіяно” все навколо.

    Ця жовто-гаряча квітка має безліч назв: “маївка”, “чичик”, “дикий молочай”, “летючка”, “бабка”, …Але більшість цю квітку називають просто: “КУЛЬБАБА”.

    З давніх-давен цією квіткою не лише милувалися. З неї виготовляли ліки, готували смачні страви, заварювали ароматний чай.

    Також ці квіти, наші прабабусі, вплітали у вінок, яким прикрашали себе не лише на свята. Тож учасники заходу вирішили підтримати давню національну традицію наших пращуріа із плетіння вінків і назбирали букети для їх виготовлення.

    Ці яскраво-жовті квіти, гармонійно переплітаючись разом із пахучими травами, в руках юних майстинь перетворилися на дуже гарну стародавню етнічну прикрасу – український вінок.

    ЛЮБИЙ ДРУЖЕ!

    Коли ти залишаєшся наодинці з Природою спробуй, через дотик, ВІДЧУТИ ЇЇ СИЛУ ТА МУДРІСТЬ, і пригадати нашу давню традицію.

    Відділ рекреації та еколого-освітньої роботи

    Всеукраїнській науково-практичний семінар з міжнародною участю “Реалії природоохоронної справи в умовах військового стану” (до річниці Каховської катастрофи) 7 червня 2024 року

    Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
    Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації
    Національний природний парк «Білобережжя Святослава»
    Національний природний парк «Нижньодніпровський»
    Національний природний парк «Кам’янська Січ»
    Національний парк «Куршська коса»
    Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»

    Шановні колеги!

    Запрошуємо співробітників природоохоронних установ України, представників органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, шкільних вчителів, аспірантів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти взяти участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі.

    Формат семінару передбачає три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напряму передбачається проведення дискусійної платформи, під час якої модератор надає слово основним доповідачам, які розкривають свій погляд на певну проблему та діляться досвідом. Після виступу доповідачів передбачається обговорення та дискусія. За результатами кожної дискусійної платформи формується резолюція щодо подальшої перспективи розвитку певного питання та/або розв’язання певної проблеми.

    Взяти участь у семінарі можна в якості:

    • доповідача, який має практичний досвід роботи в умовах військового стану та робить презентаційну доповідь під час роботи дискусійної платформи (час доповіді до 10 хвилин);
    • активного слухача, який задає питання та висловлює свою думку.

    Основні тематичні напрямки семінару:

    • організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану;
    • сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ;
    • актуальні напрямки природоохоронної діяльності.

    Мета проведення семінару полягає в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України та світі, в аналізі існуючих проблем, сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах військового стану.

    Офіційні мови конференції: українська, англійська.

    Форма проведення: дистанційна, платформа ZOOM.

    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ:

    Віктор Коваль – голова оргкомітету, директор національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    Павло Холодняк – заступник голови оргкомітету, заступник директора національного природного парку «Білобережжя Святослава»

    Олексій Чачибая – директор національного природного парку «Нижньодніпровський».

    Сергій Скорик – директор національного природного парку «Кам’янська Січ».

    Ліна Дікшайте – директор національного парку «Куршська коса», Литва.

    Василь Чаус – начальник наукового відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    Олексій Давидов – провідний науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    Євген Касьянов – відповідальний секретар оргкомітету, науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

    У ПРОГРАМІ СЕМІНАРУ ПЛАНУЄТЬСЯ:

    13.30 – 13.50 – Офіційне відкриття семінару.

    • Вітання від директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Віктора Коваля.
    • Вітання від представника Міністерства
    • Вітальне слово від директора Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації Єфименко Олександра Валеріївна.

    13.50 – 13.55 – Організаційні акценти семінару, Холодняк Павло Анатолійович

    14.00 – 14.50. Дискусійна платформа 1. Організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану.
    Модератор Коваль В.В.

    Доповідачі:

    • Холодняк П.А. Тема доповіді: Адміністрування природоохоронної установи в умовах війни
    • Чачибая О.Г. Тема доповіді: Адміністрування НПП «Нижньодніпровський» в умовах військового стану
    • Ходосовцева Ю.А. Тема доповіді: Національний природний парк «Кам’янська Січ»: спадщина війни

    Питання та обговорення – 20 хвилин

    15.00 – 15.50. Дискусійна платформа 2. Сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ
    Модератор Чаус В.Б.

    Доповідачі:

    • Мінічева Г.Г. Тема доповіді: «Стан Чорного моря – річниця після Каховської трагедії».
    • Чаус В.Б. Тема доповіді: Робота науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» у 2022-23 рр.
    • Дзеркаль В.М. Тема доповіді: Вплив військових дій на НПП «Нижньодніпровський».

    Питання та обговорення – 20 хвилин

    16.00 – 16.50. Дискусійна платформа 3. Актуальні напрямки природоохоронної діяльності
    Модератор Давидов О.В.

    Доповідачі:

    • Тарабан С.В., Петренко В.І. Тема доповіді: «Навчання та комунікація, що захищає і рятує життя. Досвід парку».
    • Сімченко С.В., Давидов О.В. Тема доповіді: «Впровадження цифрових технологій у природоохоронну діяльність».
    • Касьянов Є.О. Давидов О.В. Тема доповіді: «Досвід застосування супутникових даних та гідрометеорологічних моніторингових систем у природоохоронній діяльності».

    Питання та обговорення – 20 хвилин

    Для участі у семінарі  необхідно до  4 червня 2024 року (включно) заповнити реєстраційну форму учасника конференції за покликанням https://forms.gle/5GEWCP26C8yF761T8; Після реєстрації оргкомітет протягом двох днів відправляє на адресу учасника лист-підтвердження та посилання на зум-конференцію.

    Учасники, які не отримали підтвердження, будь-ласка здійснить реєстрацію повторно (або звертатися до контактної особи на електронну адресу naukabs@ukr.net).

    Прохання після семінару заповнити форму 3воротного зв’язку учасника семінару за покликанням https://forms.gle/b5G92ZAsJh5rPeTH7

    Сертифікати учасників  (3 години / 0,1 кредити)  будуть надіслані на e-mail учасникам заходу протягом 10 днів після проведення семінару.

    Контактні особи:

    Павло Холодняк+380950425863 (Viber, Telegram)

    Олексій Давидов  +30676855577 (Viber, Telegram)

    Євген Касьянов+38063195097 (Telegram)

    Затверджено черговий том Літопису природи, розглянуто перспективи міжнародного співробітництва

    26 квітня 2024 року відбулось перше засідання  науково-технічної ради  національного природного парку «Білобережжя Святослава». У зв’язку з запровадженням військового стану, постійними  ракетно-артилерійськими обстрілами міста Очаків та відповідно «Положення про НТР національного природного парку «Білобережжя Святослава», засідання Ради знову було  проведено в онлайн-режимі через сервіс Zoom. На розгляд  засідання НТР винесено два питання, серед яких основним було затвердження Звіту про науково-дослідну роботу згідно Програми Літопису природи НПП «Білобережжя Святослава» за 2023 рік.

    З інформацією по першому питанню виступив Начальник науково-дослідного відділу НПП Чаус В.Б. який доповів про проведену роботу НДВ та основні розділу томи Літопису загальний об’єм якого складає 506 сторінок і те що зібрана в ньому інформація переважно про триваючі на Кінбурнській косі катаклізми пов’язані з військовим діями (пожежі, повені) є дійсно унікальною, але зрозуміло що у всіх членів Ради є бажання щоб якнайскоріше вона стала здобутком історії.

    По другому питанню що стосувалось перспектив  міжнародного співробітництва НПП «Білобережжя Святослава» інформували : провідний науковий співробітник НДВ парку Давидов Олексій. що виділив аспект природоохоронного співробітництва нашого парку  в республіці Литва  та начальник науково-дослідного відділу Чаус Василь який розповів про взаємодію з кафедрою стратегічного управління та підприємництва університету Пассау (Баварія) . По кожному із напрямків є як конкретні результати і є перспективи такого співробітництва  які було презентовано членам науково-технічної Ради.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Взято участь у Всеукраїнській Конференції

    Працівники НПП «Білобережжя Святослава» 28–29 березня 2024 року взяли участь в конференції під яскравою, дещо контроверсійною назвою «ПРИРОДА В ОКУПАЦІЇ – 10 РОКІВ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ. ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ.» Контроверсійність назви на нашу думку полягає в тому що агресія рф здійснюється і посилилась з лютого 2022 року в повномасштабному порядку проти всієї нашої держави і природні комплекси такі як наприклад територія нашого парку є, на жаль тільки одним із цілого ряду багатьох постраждалих де на першому місці все ж таки знаходяться втрачені життя і здоров’я наших багатьох співгромадян.

    Основним організатором заходу стала Всеукраїнська екологічна ліга – голова та модератор Тимочко Т.В. .Конференція проходила в змішаному: виїзному та он-лайн форматі в місті Хмельницькому під звуки сирен, тривог та реальних ракетних обстрілів.

    Метою конференції було обговорення та аналіз впливу російської військової агресії на довкілля України, виявлення проблемних аспектів та пошук ефективних шляхів відновлення природоохоронних територій з метою забезпечення сталого розвитку та збереження біорізноманіття.

    На думку Тимочко Т.В., 10 років триває війна в Україні. У 2014 році РФ окупувала Крим, розв’язала військові дії у Донецькій та Луганській областях. З 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна російська збройна агресія, яка завдає непоправної шкоди довкіллю. Горять ліси, знищуються цінні природоохоронні території. Деякі екосистеми ми втратили назавжди. Внаслідок обстрілів росіяни пошкодили і спалили близько 3 млн гектарів українських лісів.

    Великими масштабами знищуються або порушуються середовища існування диких тварин і рослин. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, в тому числі, занесених до Червоної книги України. У результаті російського вторгнення на територію України 20% природоохоронних територій України уражені війною, 812 заповідних територій в небезпеці, 0,9 млн га природоохоронних територій потерпають від війни.

    За 10 років в зоні військових дій та окупації опинились і постраждали 3 біосферні заповідники, 14 природних заповідників, 19 національних природних парків, десятки регіональних ландшафтних парків, сотні заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Донецької, Луганської, Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Під загрозою знищення в Україні знаходяться 16 об’єктів Рамсарської конвенції, загальною площею 627,3 тис. га та близько 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Російськими окупантами здійснюється мінування природоохоронних територій та заповідних об’єктів, неконтрольовані вирубки лісів, знищення рідкісних видів флори і фауни.

    В роботі конференції взяло участь майже 200 учасників, були дуже цікаві виступи на різноманітні теми в тому числі окремим був блок питань стосовно впливу повені від руйнування греблі Каховської ГЕС на природні комплекси Подніпров’я. Прийняли участь і виступили представники Міндовкілля: перший заступник міністра Краснолуцький О.В. та в.о. начальника департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Матвєєв С.Р., який з теплотою згадав самовіддану працю під практично щоденними обстрілами співробітників нашого національного природного парку та їх наполегливу роботу по відновленню пошкодженого офісу в місті Очаків. Загалом розглянуто було багато різнопланових аспектів організації природоохоронної діяльності.

    За результатами обговорення, в тому числі і на двох дискусійних панелях було прийнято за основу текст Резолюції конференції –звернення до керівних органів нашої Держави. Серед головних пропозицій були і прийняття закону «Про території Смарагдової мережі», розробку Стратегії розвитку природоохоронних територій до 2030 року, прийняття Плану відновлення територій ПЗФ, врегулювання суперечностей в нормативних документах що стосуються охорони природи та інші. До резолюції конференції ми додали деякі пропозиції в розділі щодо створення одного центру реабілітації постраждалих від військових дій дельфінів на базі НПП «Тузлівські лимани». Нами запропоновано створення додатково ще центру «Охорони, моніторингу та реабілітації малих китопободібних «Ягорлик» на території нашої, звільненої від загарбників Кінбурнської коси.

    Науково-дослідний відділ НПП.

    Пам’яті колеги, пам’яті друга…

    19 березня, після пережитого інсульту, не стало нашого колеги та друга, Ткаченка Павла Валентиновича.

    Фахівець своєї справи, шанований за професіоналізм у регіоні й за його межами. Усе життя пропрацював іхтіологом у Чорноморському біосферному заповіднику, не так давно було якраз 30 років роботи. Він займався своєю дійсно улюбленою справою, що є великою удачею у житті. Співпрацював зі спеціалістами НПП «Білобережжя Святослава» та з багатьма іншими установами. У його наукових працях є  багато статей, які увійшли в базу Scopus. До останнього моменту він систематизував свої наукові дані, писав статті про поточний стан заповідника, хоча й перебував на офіційному простої.

    Намагався завершити розпочате, зберегти інформацію про унікальні природні комплекси біосферного резервату, але ж багато інформації так і залишилось у самому заповіднику в окупованій зараз Голій Пристані.

    Завжди добрий, розсудливий, міг знайти слова та дії для підтримки тих, хто їх потребував…

    Зараз вже Сім’я Павла Валентиновича потребувала цього. Від імені родини його донька Наталя щиро вдячна всім, хто підтримав їх у цю складну годину, напевно це найкраще, що може бути в людини: підтримка та пам’ять про неї. У день, коли в нього стався інсульт, він збирався йти…. купувати карасі. Що ж, нехай так і буде…

    Р.S. А ми,  колектив наукового відділу парку вважаємо за справу честі останню, як це слово по відношенню до Павла трагічно звучить, останню статтю, написану ним  у співавторстві з нашим співробітником Олегом Маркауцаном, направити для видання в авторитетній збірці спеціалізованих наукових праць. Наша шана, наша повага, наша світла пам’ять тобі, Павло Валентиновичу…

    Острів Довгий (Морфологія, гага, браконьєри)

    Острів Довгий представляє собою реліктову берегову акумулятивну форму, яка розташована на південний-схід від оголовку Покровської коси та острова Круглий. Між островами Круглий і Довгий розташована протока шириною до 280 м, із домінуючими глибинами близько 0,8 м та максимальною до 3,2 м. Вздовж фронтального берегу острова витягнута підводна мілина – бар «Загреба». Острів та мілина формують природній бар’єр, який частково відділяє акваторію Ягорлицької затоки від північно-західної частини Чорного моря (рис. 1).

    Рис. 1. Просторове розташування острова Довгий: а – притулена частина Покровської коси; б – середня частина Покровської коси; в – дистальна частина Покровської коси; г – протока в межах тильної частини Покровської коси; д – острів Круглий; є – острів Довгий.

    Рис 2. Морфологічні умови острова Довгий та берегового бару «Загреба»: а – профіль в районі вузької частини; б – берег острова в районі вузької частини; в – берег острова в районі широкої частини; г – профіль в районі зони з’єднання; д – профіль дистальної частини; є – складові частини острова Довгий: 1 – вузька; 2 – широка; 3 – дистальна.

    Загальна довжина острова біля 7,0 км (за вимірюваннями 2018 року), при ширині до 1,08 км, а загальній площі біля 4,7 км2. В структурно-морфологічному плані, в межах острова  виділяється три складові частини: вузька, широка та дистальна (рис. 2). Вузька частина представляє собою систему об’єднаних берегових валів, між якими відсутні значні за розміром та затоплені водою, міжвалові зниження (рис. 2 а). В межах широкої частини виділяється система різновікових берегових валів, розділених міжваловими зниженнями та лагунними розширеннями. Вздовж фронтального берегу острова проявляються незначні за розмірами пляжі не повного профілю, зі слідами розмитої рослинності (рис. 2 б). З протилежного боку берегова смуга острова має вторинно вирівняний характер та представлена кількома незначними за розмірами акумулятивними перемичками, які з’єднують виступи берегових валів. Розташовані в межах відповідної частини острова лагуни, мають специфічні обриси, зумовлені морфологічними особливостями міжвалових знижень та переходять у округлі розширення, які представляють собою відокремлені акваторії Ягорлицької затоки.

    Сучасна дисталь острова має вигляд підводної мілини, на поверхні якої періодично з’являються другорядні акумулятивні форми та проявляються сліди розмиву.

    Острови Довгий та Круглий мають велике природоохоронне значення , вони  є заповідною зоною  Чорноморського біосферного заповідника та ВБУ міжнародного значення  «Ягорлицька затока». Густі зарості очерету та звивиста берегова лінія служать чудовим прихистком і місцем гніздування для численних водно-болотних птахів. Тут відпочивають та годуються різні види птахів під час сезонних міграцій. Зі сторони Ягорлицької затоки часто раніше  ставав льодовий покрив – зі сторони моря льоду практично ніколи не буває, тому острів є таким своєрідним рубежем, місцем зимівлі значних скупчень лебедів, пухівок, багатьох інших видів птахів та відповідно зоною кормління для зимуючих на території нашого національного природного  парку орланів-білохвостів.

    На островах Довгому та Круглому гніздиться гага звичайна (пухівка) – птах занесений до Червоної книги України, звичний ареал поширення якого знаходиться значно далі на Північ. В 1975 році два гнізда цього виду на островах вперше знайшла та зареєструвала орнітолог Чорноморського заповідника Тетяна Ардамацька.  З цього часу розпочалася історія формування унікальної південної популяції  цієї морської арктичної качки. Фактично острови Довгий, дещо більше навіть Круглий стали для  цього виду таким своєрідним пологовим будинком ясельного типу, цей вираз  досить доречний так як вид практикує так званих няньок коли формуються зграйки молоді  з 50-70 особин і  «доглядають» за ними дві -три дорослі птахи . З кожним роком чисельність  птахів цього виду  в нашому  регіоні збільшувалась  в період до 2001 року , тоді  вона досягла свого максимума в  10 тис. особин. Але після масової загибелі в 2003 році загальна кількість  птахів різко знизилась до 4 тис.особин.

    В ході експедиції  на острови  24.05.2003 року було виявлено 500  загиблих птахів до речі в цій  експедиції брали участь  і  працівники нашого відділу ,  які згадують як тоді досить тяжко було дивитись на ще не на  зовсім  розорені гніздах в яких на захололих яйцях лежали  мертві  самки гаги. За результатами  аналізу  відібраних зразків    було встановлено,  що причиною смерті деяких пернатих міг стати  ще не зовсім  на той час  відомий пташиний грип (орнітоз). В рекомендаціях які були надані  спеціалістами  протичумного  НДІ м.Одеса (д.б.н. Русєв І.Т.)  зазначалося що в зв’язку з агресивністю хвороби , можливістю зараження нею людей та необхідністю збереження виду  потрібно обмежити  відвідування  островів навіть з науковою  метою.

    Але як показало життя деяким шарам нашого населення навіть загадкова і смертельна небезпека не указ, не те що якісь обмеження та додержання режиму тиші в період гніздування птахів, коли на кону стоїть заробіток досить значних сум грошей. Як стверджує начальник НДВ  парку Чаус В.Б. такого розмаху та розгулу браконьєрства, основою якого був незаконний  промисел креветки в той період , як  на острові Довгий  не можна було уявити навіть в самому  страшному природоохоронному сні. Згадується ,  якщо черговий   рейд служби охорони  проходив за участю представника прикордонної служби    по акваторіям тоді РЛП «Кінбурнська коса»  і рейд  в плані виявлення адмінпорушень був безрезультативним – то маршрут   продовжувався трішки далі, на острів  і результат (виявлення порушення)  практично завжди був, але оформлення адміністративної справи вже йшло зрозуміло  по лінії прикордонного відомства. І в таких та й інших  ситуаціях також виявлялась проблема – проблема обмеженості повноважень працівників СДО (діють тільки в межах об’єкту ПЗФ). До речі в зв’язку з берегоутворюючими процесами в районі  ділянки Сухої коси  зараз  , точніше  після деокупації  потрібно встановлювати межі трьох об’єктів ПЗФ,  тому що проблема чинності повноважень посадових осіб СДО   продовжує існувати. Декілька раз безрезультатно пропонувалось  посадовим особам керівних структур ПЗФ, щодо законодавчого вирішення питання , стосовно того  що працівник  служби державної охорони  заповідного фонду може і  повинен мати повноваження на виявлення , фіксацію та навіть оформлення правопорушення загального характеру на усіх об’єктах ПЗФ України. Але й без цих змін  на острові Довгому  спільно, в основному з прикордонниками затримували окремі невеликі браконьєрські  групи з 2-3 чоловік. Досить результативно працювали і інші  правоохоронні структури  які на  «золотому» острові декілька раз проводили широкомасштабні операції , в деяких  брала участь до 100 правоохоронців та посадовців СБУ.В ході таких заходів   затримували значні браконьєрські  угрупування  у яких вилучали значний улов  до 50 креветочних ятерів та іншого начиння. Було  порушено ряд  кримінальних справи як на затриманих тіньових рибалок так і на керівництво Чорноморського біосферного заповідника, без дозволу та потурання якого цей розгул креветочної пристрасті не міг би  відбуватись. Але незважаючи ні на що,   ще навіть до середини,  принаймні 2022 року можна констатувати що: міняється берегова лінія, глибини  та напрямок течій біля острову Довгий, але положення з  незаконним промислом навколо острову  кардинально,  на жаль не змінилось. Від браконьєрства та відповідно від безхребетності, чи навіть корисливості конкретних посадових осіб  страждають як і імідж ідеї Заповідання  загалом  так і саме головне: задекларовані нею  різноманітні об’єкти збереження , серед яких і нами трішки описана  пухівка , гага звичайна (Somateria mollisima). 

    Науково-дослідний відділ НПП

    Вебінар по питанням здійснення моніторингу довкілля

    20.03.2024 працівники НПП “Білобережжя Святослава” взяли  участь у вебінарі, який було організовано Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарства на тему: “Здійснення моніторингу довкілля. Зміни у зв’язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля”.
    Основним джерелом інформації, щодо якісного стану навколишнього природного середовища, а також інформації про стан природних ресурсів є екологічний моніторинг. Функціонування ефективної системи моніторингу довкілля є невід’ємною складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
    Під час даного вебінару було обговорено та досліджено вкрай важливі питання, щодо реформування системи моніторингу довкілля, функціонування підсистем державної системи моніторингу довкілля, законодавчі та нормативні інструменти з організації та здійснення моніторингу за станом об’єктів довкілля.

    Колектив НПП “Білобережжя Святослава”