Серпень 2026
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  

Архів

Екоосвіта

Коли озеро стає рожевим: унікальні природні явища Солонця-Тузли

НАРЕШТІ настали спекотні серпневі дні, які допомогли побачити всім нам унікальну красу озера Солонець-Тузли в національному природному парку «Білобережжя Святослава». А це – безмежні сніжно-білі простори унікальної, цілющої самосадної солі, що протягом багатьох століть прикрашає наш Південний степ. На сьогодні це явище викликає цікавість, захват та в декого, навіть, значну тривогу – адже водна поверхня озера так швидко «зникає», утворюючи безмежну поверхню сніжно-біло- рожевої солі! Про це протягом останніх днів активно повідомляють багато місцевих інтернет-видань та блогерів. Та давайте розберемось докладніше – це катастрофа чи природнє унікальне явище на ділянці природно-заповідної зони Украни – національного природного парку «Білобережжя Святослава»?

Отже, національний природний парк «Білобережжя Святослава» охоплює унікальні ландшафти Півдня України, серед яких особливе місце посідають водно-болотні угіддя, а саме солоні водойми. Яскравим прикладом специфічних природних комплексів регіону є озеро Солонець-Тузли. У період інтенсивної літної спеки ця локація привертає підвищену увагу туристів завдяки значним яскравим трансформаціям ландшафту.

ЧОМУ?

Бо це – унікальне географічне положення та гідрологічна особливість

озера Солонець-Тузли, яке розташоване в межах Миколаївської області на території НПП «Білобережжя Святослава». Водойма характеризується мінливим гідрологічним режимом, що безпосередньо залежить від кількості атмосферних опадів, температурного режиму та інтенсивності випаровування.

У різні періоди середня глибина водойми становить близько 1 метра, проте в умовах тривалих посух показники суттєво знижуються. Басейн озера має важливе значення для підтримки гідрологічного балансу та різноманіття прибережних екосистем, адже тут зупиняютьс на відпочинок багато чудових птахів – від пелікана рожевого та галагаза до чоботаря та фламінго!

В той же час відбувається процес осадження солі на озері та постійність цього явища протягом багатьох століть. І саме озеро Солонець-Тузли входило в англомерат великого Чумацького шляху, що проходив від Криму.

Науковці стверджують, що процес формування соляного покриву на озері Солонець-Тузли є класичним прикладом природного галогенезу в умовах посушливого клімату та замкненого стоку. У літній період, коли температура повітря сягає максимальних показників, а рівень атмосферних опадів мінімальний, швидкість випаровування води суттєво перевищує об’єми її надходження (от як саме зараз, в серпні!).

Отже, в результаті у міру поступового зменшення об’єму води відбувається концентрування розчинених мінеральних солей. Саме зараз, коли розчин досягає точки повного насичення, порушується його термодинамічна рівновага, що запускає фазовий перехід: мінерали переходять із рідкої фази в твердий стан (кристалізацію). Спочатку з розчину випадають менш розчинні карбонати, а під час подальшого випаровування — сульфати та натрію хлорид (от саме кам’яна сіль, яку ви бачите), утворюючи щільну кірку на дні та берегової смуги нашого озера.

Друге унікальне явище, яке ви можете побачити сьогодні – це феномен «рожевих вод»!

У розпал літнього сезону під впливом високих температур повітря та дефіциту вологи на озері Солонець-Тузли спостерігається класичний процес екстремального випаровування та набуття рожевого та навіть малинового забарвлення!

Чому ж це відбувається?

Це науково доведено, що незвична яскрава кольорова гама є результатом масового розвитку специфічних гідробіонтів, адаптованих до умов такої високої солоності:

Перше – мікроводорості Dunaliella salina: це одноклітинні зелені водорості, які в умовах високої концентрації та стресу починають активно синтезувати каротиноїди (увага! – бета-каротин) для захисту від ультрафіолету, що й зумовлює рожево-червоний пігмент.

Друге – ракоподібні Artemia salina – це унікальні млесенькі рачки, які мають аж ТРИ ока та одиннадцять ніжок! Це майже монстри в нашому тихому та безпечному озері – готуйтесь подивитися! Вони теж рожевого кольору та додають цілющості сапропелевим грязям для вашого лікування!

Отже, маєте нагоду та бажання – завітайте до нашого неймовірного озера Солонець – Тузли! Та, звісно, дотримуйтесь безпекових настанов та зважайте на критичний рівень мінної небезпеки, ризик артилерійських обстрілів та активні маневри військових, адже ворог підступний. Безмежно дякуємо нашим ЗСУ за можливість працювати та зберігати красу нашої Батьківщини!

Зовсім скоро буде гарна нагода послухати дзвінкі голоси птахів з озера Солонець-Тузли, що в межах національного природного парку Білобережжя Святослава

Краса природи у фарбах: учениця Тузлівського ліцею представила роботу «Шипшина»

Учениця Тузлівського ліцею Безбабна Вероніка під керівництвом фахівця з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава взяла участь у відкритому міському конкурсі живопису імені Григорія Синиці ” Рослини України”, малюнок ” Шипшина”.

Шипшина — символ природної краси, ніжності та життєвої сили. Її тендітні квіти й нерозкриті бутони нагадують про теплі літні дні, коли природа розквітає у всій своїй красі. У цій роботі Вероніка прагнула передати легкість, гармонію та ніжні відтінки квітів шипшини, створивши атмосферу спокою й затишку

Моніторинг та охорона природних комплексів озера Солонець-Тузли

З 27.07.2026 р.по 31.07.2026 р., працівниками Покровсько-Хуторського ПНДВ спільно з інженером з охорони природних екосистем П.Ткачем на території ПЗФ озера Солонець-Тузли,виконали наступну роботу:

Працювали на маршруті √1 по обліку метеликів

На кожному обході перевірялася цілісність всіх встановлених попереджувальних, інформаційних знаків,штучних споруд…

Провели роботу з прибирання поодинокого сміття.

Порушень та порушників за даний період не зафіксовано, територія ПЗФ знаходиться в задовільному стані, частково озеро вкрите сіллю.

Всесвітній день охорони природи: зберігаємо природну спадщину Білобережжя Святослава

28 липня планета відзначає Всесвітній день охорони природи, який є важливим нагадуванням про крихкість навколишнього середовища та заклик до активних дій для збереження біорізноманіття й нашого спільного майбутнього. Для Національного природного парку Білобережжя Святослава цей день має особливе значення, адже наша унікальна територія на півдні України є справжньою скарбницею дикої природи. Площа парку охоплює десятки тисяч гектарів унікальних природних комплексів Миколаївської області, включаючи акваторії Дніпровсько-Бузького лиману, Ягорлицької затоки та причорноморські степи. Наш парк вражає різноманіттям ландшафтів, від мальовничих піщаних кос і цінних морських плес до реліктових лісів і піщаних степів, де мешкають сотні видів тварин і ростуть сотні видів рослин, зокрема десятки рідкісних представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського і Світового червоних списків. Особливу цінність становлять водно-болотні угіддя міжнародного значення, які слугують життєво необхідним прихистком, місцями гніздування та зупинкою для мільйонів перелітних птахів під час сезонних міграцій. Окрім екологічного значення, унікальна природа парку тісно переплітається з багатим історичним минулим: тут розташовані пам’ятки археології, пов’язані з давніми цивілізаціями, античними поселеннями, козацькою добою та легендарним ім’ям київського князя Святослава Хороброго. Сьогодні, в умовах серйозних викликів для екосистем України, науковці, інспектори та весь колектив парку продовжують щоденну кропітку роботу з охорони довкілля, моніторингу стану біорізноманіття, протидії браконьєрству та екологічної освіти молоді. Проте справжнє збереження цієї заповідної перлини можливе лише за активної участі та підтримки свідомої громади. Навіть найменший внесок кожного з нас — дотримання правил поведінки на відпочинку, дбайливе поводження з вогнем, прибирання сміття, відмова від пластику та повага до крихких природних екосистем — є вагомим кроком до порятунку природи. У цей день закликаємо кожного усвідомити цінність нашого унікального краю: любіть природу, бережіть Білобережжя Святослава та пам’ятайте, що збереження цього природного багатства є нашим спільним обов’язком перед прийдешніми поколіннями.