Остані відгуки

    May 2024
    M T W T F S S
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031  

    Архів

    Життя парку

    Проведення польових робіт

    Експедиція на території НПП “Білобережя Святослава” (озеро Солонець – Тузли) у складі начальника Покровсько-Хуторського ПНДВ Шалаєвського В.В. та доцента кафедри екології та природоохоронних технологій Мельничук С.С.

    Проведено спостереження на фенологічних пунктах та феномаршрутах, пробних площах. Здійснено фотомоніторинг видів флори та фауни.

    Зафіксовано масове цвітіння Iris pumila L. , Vinca minor L., Viola arvensis Murray, Muscari neglectum Guss. ex Ten. Регіонально рідкісний вид Миколаївської області Bellevalia sarmatica (Pall. ex Miscz.) Woronow тільки почала формувати вегетативні погони.
    Виявлено 30 особин рідкісного виду, який занесено до ЧКУ Morchella steppicola Zerova.

    Відділ державнолї охорони Парку

    Виїзд на територію оз. Солонець-Тузли

    Серед тих, кому доручено здійснювати заходи з охорони та збереження найцінніших територій в Україні – працівники служби державної охорони природно -заповідного фонду. Навіть у складних обставинах вони продовжують виконувати свою важливу роботу.     


    Так 15.03.2024 спеціалістами відділу державної охорони та працівниками Покровського- Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” було проведено робочий виїзд на територію гідрологічного заказника оз. Солонець-Тузли, з метою проведення нагальних заходів з інспектування та обстеження даної території.
    Також, було перевірено стан встановлених  раніше годівниць, штучних острівців для гніздування коловодних птахів на території озера та перевірено стан раніше встановлених попереджувальних протипожежних та інформаційних знаків та стендів.
    За результатами даного виїзду були, також, визначені подальші природоохоронні заходи та роботи на основі перевіреної та обстеженої

    Відділ державної охорони

    Участь у семінарі

    14.03.2024 працівниками служби державної охорони  НПП «Білобережжя Святослава» була прийнята участь у семінарі, організованого Міндовкілля разом з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління, за підтримки Державної служби України з питань праці.  Семінар проводився з метою ознайомлення працівників установ природно – заповідного фонду, що належать до сфери управління Міндовкілля та працівників Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля з новим нормативно-правовим актом з охорони праці (НПАОП), а саме з «Мінімальні вимоги щодо безпеки і здоров’я на роботі працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими насадженнями», затвердженого наказом Міністерства економіки України» від 27.11.2023 №17953.
    Лісове господарство, яке є однією з найбільш травмонебезпечних галузей, отримало новий рівень захисту, завдяки затвердженим вимогам, щодо безпеки праці.

    Відділ державної охорони

    Проведено навчання з особовим складом СДО

    Згідно розробленої програми навчань та в рамках виконання плану-заходів на 2024 рік служби  державної охорони НПП “Білобережжя Святослава”, 12.03.2024 було проведено навчання для працівників СДО. Підвищення кваліфікації проведено за напрямком “Організація та здійснення заходів з охорони природних комплексів на територіях та об’єктах ПЗФ”.

    Охоплено широкий спектр питань, зокрема розкрито тему природоохоронного законодавства у сфері збереження біотичного та ландшафтного різноманіття територій та об’єктів ПЗФ України, структурно – функціональної організації та забезпечення природоохоронного режиму природно-заповідних територій.

    Навчання щодо ВНП

    Сьогодні 29.02.2024 з особовим складом служби державної охорони  НПП “Білобережжя Святослава проведено заняття головним інспектором ВТР та РН МРУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області  Петровським Євгеном Васильовичем, щодо недопущення випадків смертей і травмування від мін та ВНП та задля підвищення обізнаності, щодо ризиків від вибухонебезпечних  предметів і формування навичок правильної поведінки при виявлені небезпечних предметів.

    На межі знищення: Як заповідна Кінбурнська коса потерпає від дій окупантів

    На півдні України російські військові знищують унікальну заповідну Кінбурнську косу, яка є частиною національного природного парку «Білобережжя Святослава». Вже понад п’ять місяців окупанти обстрілюють та мінують територію коси, а також блокують всілякі спроби місцевого населення гасити виниклих там у результаті російських обстрілів та підпалів пожеж. Через такі дії окупантів – під загрозою знищення опинився весь рослинний й тваринний світ заповідної зони.

    Як увесь цей час виживає Кінбурнська коса, що сьогодні відбувається з її тваринним й рослинним світом та чому ситуація в заповідній зоні наблизилась до катастрофічної – у матеріалі «НикВести».

    «Зараз там цвинтар». В якому становищі опинився Кінбурн з приходом окупантів

    До початку війни Кінбурнська коса була популярним місцем відпочинку українців, які надають перевагу відокремленому дозвіллю в лісовій зоні біля моря. Тут завжди можна було насолодитися природою у її первозданному вигляді. Дістатися до заповідної коси можна було з Очакова або Миколаєва комфортними суднами на підводних крилах.

    Це стало можливим завдяки рішенню гендиректора «Нібулону» Олексія Вадатурського, фірма якого побудувала на Кінбурнській косі причал та організувала туди туристичні рейси. На жаль, 31 липня 2022 року Героя України Олексія Вадатурського разом зі своєю дружиною вбили російські окупанти, які вночі влучили ракетою у будинок подружжя у Миколаєві.

    Однак сьогодні територія заповідної Кінбурнської коси виглядає вже зовсім інакше. З початком повномасштабного вторгнення РФ ця територія опинилася у важкому становищі. Через свою близькість до лінії фронту та віддаленість від адміністративних центрів Кінбурн та його жителі залишилися віч-на-віч з російською окупацією.

    Вперше окупанти заїхали на територію Кінбурнського півострова приблизно 18 березня, розповідає у коментарі «НикВести» місцевий житель Олександр (ім’я змінено в цілях безпеки, оскільки чоловік довгий час знаходився під окупацією та був у російському полоні).

    «Росіяни приїхали на самохідних гаубицях, обстрілювали Очаків, отримали точну відповідь по їх позиціях від ЗСУ та відʼїхали», – уточнює Олександр.

    Вдруге росіяни повернулись на територію Кінбурнської коси 27 березня великою колоною техніки й з того часу вже не полишали цю територію, каже місцевий житель: «Приблизно 25 одиниць техніки різного виду: «Тигри», КамАЗи, БТРи. Вони заходили в кожну хату, перевіряли у кожного документи, перевіряли наявність зброї – забирали її у мисливців. Сказали «ми у вас надовго, до 1 вересня».

    Саме з того часу росіяни почали чинити цілковите свавілля на території заповідної зони, каже місцевий житель Олександр, зокрема обстрілювати її територію: росіяни переміщували власну техніку з одних населених пунктів заповідної зони та обстрілювали інші. Через такі дії окупантів пожежі там не вщухали тижнями, повідомляла колишня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

    «Гасити пожежі складно через тимчасову окупацію області російськими військовими. Пожежі саме на Кінбурнській косі тривають понад тиждень. Вогонь охопив майже 4 тисячі гектарів лісів на межі Херсонської та Миколаївської областей», – повідомляла вона про ситуацію на Кінбурнській косі станом на травень 2022 року.

    Так виглядали пожежі на Кінбурні з близька

    Під час візиту до Миколаєва про пожежі на Кінбурнській косі згадав й заступник голови Офісу Президента України Кирило Тимошенко: «Ми розуміємо цінність Кінбурнської коси. Про ситуацію ми знаємо. Що можемо, те й робимо». Після чого очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім доповнив його слова, зазначивши, що російські окупаційні війська самостійно вирішують, де блокувати можливість тушіння лісових пожеж, а де – ні.

    «На вчора (12 травня 2022 року, – прим.) пожежі були на адміністративній території Херсонщини, не на Миколаївщині. І ми б не змогли ніяк загасити, бо одиниці (техніки, — прим.), які можуть бути використані, знаходяться на Херсонщині. ДСНС працюють, вони виїжджають і намагаються робити щось, але мають обмеження від окупантів — куди вони їх пускають і куди не пускають. Ми розуміємо цінність Кінбурнської коси, намагаємось вести діалог, але є деякі труднощі», – розповів Віталій Кім.

    Посилання на пресс-конференцію: https://youtu.be/NP28cj7vMWY

    Про такі дії загарбників розповідає й місцевий житель Олександр. Він згадує, що російські військові не тільки обстрілювали Кінбурнську косу, але й навмисно підпалювали там ліси.

    «Зараз там цвинтар: ні лісу, купа техніки, є двохсоті. З літа відбувалися ситуації, коли вони самі могли підпалити ліс. Отак вийшли зі школи, де вони поселилися, зайшли у ліс, підпалили. Все горить, люди метушаться. Вони влаштували там поміж собою перестрілку. Вони таке витворяли: стріляли зі сторони села Василівка у сторону Хуторів, по селах, по лісу», – розповідає Олександр.

    Водночас, каже чоловік, частину пожежних машин, які можна було б залучити для тушіння пожеж, росіяни вивезли з населених пунктів коси, ще частину – просто знищили.

    «Пожежну машину в Геройському забрали, у Василівці теж забрали, в Рибальчому її спалили. Села залишились без пожежних машин. Це все горіло, а тушити немає чим, тому що ні пожежних машин немає, нічого. Тому просто чекали поки воно вигорить», – розповідає він.

    Більш того, стверджує Олександр, окупанти забороняли місцевому населенню самостійно гасити пожежі: «Села збиралися й бігали гасити то все. Люди з Покровки, Василівки, Геройського. Але людей просто не пускали у ліс. Люди чекали вдома з лопатами, щоб хоча б село не загорілося. Була можливість тільки трактором оборати землю навколо села – зробити канаву, щоб вогонь не перекинувся на село. У ліс доступу не було».

    До всього, окупанти замінували територію Кінбурнської коси, розповідає чоловік. Майже щоденно на мінах підриваються дикі тварини, є випадки й людських жертв.

    «Вони замінували повністю всю косу, всю: від господарчої зони до Чорного моря. Вони й самі підриваються. Хай підриваються, звісно, нам же треба, щоб ті міни хтось «позбирав». Раніше у нас постійно було 70 диких коней. Як я останні рази був там, то лежали тільки їх кістки, тому що вони розриваються на мінах. Коней практично вже немає. У будь-який час можна почути вибух – це означає, що хтось наступив. Мій сусід також поїхав на риболовлю і зірвався на міні», – розповідає чоловік.

    Окрім постійних російських обстрілів, підпалів та мінувань, військові РФ займаються мародерством та беруть у полон місцевих жителів, каже Олександр.

    «Вони пограбували багато домівок у нас. Приїжджали КамАЗами й виносили все: меблі, унітази, морозильні камери, холодильники. В Покровці та Василівці, я знаю, що вони поселилися у великих будинках по 5-6 чоловік. На той час як я був там, вбивати не вбивали ще, але психологічно і фізично впливали на людей. Б’ють, виснажують. Я сам був у полоні. Насправді, те, що робили з нами, я раніше бачив тільки у кіно. Наразі їх там стало ще більше. Місцеві, які там залишилися, точно нічого не можуть зараз сказати, бо вони всі дуже залякані», – розповів чоловік.

    «На відновлення піде понад сто років». Що відбувається з флорою та фауною заповідної зони

    Обстріли, лісові пожежі, перекидання техніки, мінування — усі ці дії окупантів негативно впливають на природно-заповідний фонд Кінбурнської коси: страждають її флора та фауна.

    Під загрозою знищення, зокрема, опинилося найбільше в Європі поле диких червонокнижних орхідей (його площа сягає понад 60 гектарів, – прим.), багаторічні дерева, рожеві озера, звірі та птахи, повідомляла колишня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

    Нинішню ситуацію на півострові колишня омбудсмен називає катастрофічною. Наслідки лісових пожеж, каже вона, є не тільки дуже небезпечними для життя людей, але й надзвичайно руйнівними для довкілля, адже вогонь знищує цілі екосистеми українських лісів, які потім важко буде відновити.

    Зокрема, станом початок вересня вогонь знищив вже понад 4227 га території півострова в межах Національного природного парку «Білобережжя Святослава», йдеться у відповіді директора Парку Віктора Коваля на інформаційний запит «НикВести».

    «Це стосується не лише хвойних дерев, а й усього живого: червонокнижних рослин, птахів та звірів. Всього було зафіксовано 85 осередків займання територій Парку», – йдеться у повідомленні.

    Відео пожежі на Кінбурні: https://youtu.be/PcPTTrxCtjo

    Однак через окупацію заповідної зони порахувати точну кількість знищених тварин та птахів сьогодні неможливо, проте відомо, що на відновлення знищених вогнем реліктових лісів знадобиться понад сто років, стверджує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

    «Там на сьогодні загинули безліч диких тварин та птахів. Ми навіть не можемо обрахувати точну їх кількість. Знаємо тільки про те, що там згоріли реліктові ліси, для відновлення яких треба буде дуже багато років, навіть не 10, не 50 і не 100», – розповів Руслан Стрілець під час пресбрифінгу.

    Що стосується птахів, то до війни Кінбурнська коса була домівкою для майже 300 їх видів, розповів «Суспільному» керівник ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк. Сьогодні птахи, яким вдалося вижити, змушені тікати з заповідної території, стверджує еколог.

    «Жоден птах не зможе спокійно поводитися, коли все навколо горить. Запах диму і вогонь — це сигнали смерті. Тому всі птахи, які здатні тікати, тікають, кидаючи свої гнізда й пташенят», — пояснює він.

    Чимало з них прилітали сюди з південних регіонів на період розмноження. Але це не тільки природний епіцентр гніздування багатьох видів. Саме на Кінбурнській косі вперше в Україні почали створювати спеціальні штучні плавучі острівці для гніздування.

    Збитки вже перевищили ₴100 млрд. Чи реально відновити Кінбурн довоєнних часів?

    Розрахувати точну суму усіх цих збитків на сьогодні неможливо через тимчасову окупацію. Проте в Національному парку «Білобережжя Святослава» нам надали орієнтовні обсяги збитків – станом на початок вересня вони склали вже понад 100 мільярдів гривень: 50 мільярдів гривень – знищеної флори, 50 мільярдів гривень – знищеної фауни.

    Однак попри тимчасову окупацію вже сьогодні фахівці розпочали роботу з відновлення заповідної зони, йдеться у відповіді директора Нацпарку на інформаційний запит «НикВести». Зокрема, спеціалісти регулярно збирають дані супутників Sentinel-2, LIK, NDWI, SWIR, що допомагає їм вже зараз оцінити вірогідну шкоду, завдану екосистемам парку. Співробітники Національного природного парку також працюють над розробкою технологій, які дозволять відновити ліс після деокупації за коротший проміжок часу.

    Супутникові знамки пожеж на Кінбурнському півострові, травень 2022 року

    Під час війни парк «Білобережжя Святослава» підписав низку меморандумів, які допоможуть залучити спеціалістів для відновлення заповідної зони після її деокупації, розповідає у коментарі «НикВести» заступник директора національного парку Павло Холодняк. Зокрема, така робота ведеться з Національним парком Литви «Куршська коса», Одеським регіональним відділенням «Українська Академія Наук» та Національним парком Німеччини «Баварський ліс».

    Підписання меморандуму про співпрацю з громадською організацією Одеське Регіональне відділення Української екологічної академії наук, Робул Олег – зліва, Павло Холодняк – справа

    Налагодження такої співпраці є важливою, оскільки без міжнародних коштів відновити заповідну зону – неможливо, каже Павло Холодняк.

    «Я хочу сказати, що без європейських коштів або, навіть, міжнародних коштів ми обійтися взагалі не зможемо. Це просто неможливо. Після деокупації Збройними Силами України нам потрібно буде розміновувати територію, туди зайдуть співробітники ДСНС. Це велика праця та великі кошти», – розповів Павло Холодняк.

    Він зазначає, що «ефект знищеної землі наразі є реальністю Кінбурна», але одразу зазначає, що Росія неодмінно відповість за скоєне. Саме для цього після деокупації та розмінування території Кінбурнської коси почнеться детальне вивчення та обрахування завданих окупантами збитків, які у подальшому будуть вагомим аргументом для притягнення РФ до відповідальності у суді.

    «Хочу сказати, що ми, на жаль, вже не побачимо Кінбурн таким, яким бачили його до війни. Але що стосується туристичних маршрутів, зокрема пляжів та прибережних зон, то все це ми ще побачимо», – додає Павло Холодняк.

    Чи відповідатиме РФ за скоєне?

    Позиція керівництва парку «Білобережжя Святослава» щодо подачі позову до суду з приводу завданих Росією Кінбурнській косі збитків є цілком зрозумілою. Проте як цей процес буде відбуватися насправді та чи дійсно вдасться притягнути РФ до відповідальності за скоєне на території заповідної зони — ми запитали у координатора Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, народної депутатки Олени Криворучкіної.

    Росія, беззаперечно, буде відповідати за скоєне на території заповідного Кінбурнського півострова – «іншого шляху немає», стверджує Олена Криворучкіна. Зокрема, каже вона, окупанти сплачуватимуть Україні репарації. Для цього вже створено Оперативний штаб при Держекоінспекції, який займається фіксацією шкоди, заподіяної росіянами на територіях природно-заповідного фонду України.

    Проте сьогодні вивчення заподіяної Кінбурну шкоди ускладнює тимчасова окупація російськими військами, додає нардеп: «Інформація обмежена, але нам надали доступ до знімків NASA. Поки ми не маємо можливості, щоб екоінспектори все дослідили й надали висновок, але ми використовуємо знімки з Кінбурнської коси».

    «Оперативний штаб був створений саме для того, щоб ми зібрали повний Реєстр збитків. Наше завдання – це фіксація екологічних злочинів, створення реєстрів і розрахунок збитків. Ми дослідили досвід Коста-Ріка, Нікарагуа, Кувейту – як вони відшкодовували ці збитки», – розповідає Олена Криворучкіна.

    Координаторка Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, народна депутатка Олена Криворучкіна

    Ще одним важливим кроком для притягнення Росії до відповідальності за скоєння екологічних злочинів є створення незалежної екологічної моніторингової місії з залученням міжнародних інституцій, розповідає координаторка Оперативного штабу.

    «Наразі відомо, що Міжнародний кримінальний суд екологічні збитки розглядати не буде, але ми зараз працюємо над створенням певної тимчасової судової інстанції для відшкодування цих збитків. 20 вересня була моя постанова – це було звернення до Генеральної асамблеї ООН, Єврокомісії, Євросоюзу та всіх інших інституцій, щоб вони створили незалежну екологічну моніторингову місію. Адже важливого значення набуває саме незалежна фіксація, бо всіх нас з вами можуть звинуватити у суб’єктивізмі. Але коли фіксуються збитки незалежними аудиторами поважних міжнародних інституцій, тоді це вже інша мова», – розповідає вона.

    Зокрема, для обговорення цього питання у листопаді Україну відвідає голова ЮНЕП (програма ООН з питань навколишнього середовища, – прим.) Інгра Андерсон, каже Олена Криворучкіна. Вона додає, що створення незалежної екологічної моніторингової місії допоможе Україні вирішити багато питань, які можуть виникнути на етапі сплати Росією репарацій.

    «Просто навіть Кувейт відшкодував у Іраку 5,26 мільярда доларів екологічних збитків, а загальна сума була 80 мільярдів. Тому ми встановили причини, чому вони не відшкодували стільки, скільки й заявили, або хоча б 70-80%. Ми уникаємо усіх цих проблем, створюючи ось цю незалежну екологічну моніторингову місію, яка дуже важлива з усіх точок зору. На сьогодні обсяг збитків, прорахованих виключно на територіях, які не окуповані, вже складає 1 трильйон 256 мільярдів гривень: але ця сума мінімальна», – уточнює нардепка.

    За її словами, відразу після створення така місія почне працювати на вже деокупованих українських територіях, тому питання оцінки збитків на території Кінбурнського півострова детально вивчатиметься вже після звільнення цієї заповідної зони: «Ми зараз будемо стимулювати, щоб ця місія була створена якомога швидше і почала працювати у тих місцях, де вона може працювати. Далі – лише після деокупації».

    Дії російських загарбників сьогодні призводять до знищення унікальної Кінбурнської коси. Для цього вони не нехтують абсолютно  ніякими способами: обстрілюють, мінують та підпалюють заповідну зону. Через такі дії окупантів на межі знищення опиняються рослинний та тваринний світи півострова, його унікальність. Єдиний вихід припинити російське свавілля там – звільнення цієї землі Збройними Силами України.

    Відновити цю територію до довоєнних часів важко, кажуть наразі фахівці. Проте робити завчасні висновки також не варто, оскільки точні підрахунки збитків, можливість відновлення цієї території та необхідний на це час – питання, відповідь на які ми отримаємо тільки після деокупації Кінбурнського півострова.

    Юлія Бойченко, «НикВести»

    Оригінал статті: https://nikvesti.com/ua/articles/257682

    Екологічні втрати Миколаївщини від збройної агресії РФ

    За даними управління екології та природних ресурсів, на території Миколаївської області розташовані 147 об’єктів природно-заповідного фонду, близько 77 тисяч квадратних метрів природних заповідників опинилися в зоні бойових дій.
    У програмі Радіодень дізнаємося: – які об’єкти природно-заповідного фонду Миколаївщини найбільше постраждали від збройної агресії РФ; – в якому стані на сьогодні перебуває Національний природний парк “Білобережжя Святослава”; – як відновити зруйновану війною екосистему області.
    На прямому зв’язку: заступник директора НПП “Білобережжя Святослава” Павло Холодняк.
    Коментарі: в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Дмитро Мац; голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олег Деркач.
    Ведуча: Оксана Хмельова.

    Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=REpRhoIEZYY

    Заступник директора НПП Білобережжя Святослава Павло Холодняк

    Оригінал публікації: https://mk.suspilne.media/episode/61378

    Меморандум про співпрацю між Чорноморським (Одеським) Регіональним відділенням Української екологічної академії наук та національним природним парком Білобережжя Святослава

    23 серпня 2022 року в м. Одеса був підписаний Меморандум про співпрацю між громадською організацію «Чорноморське (Одеське) Регіональне відділення Української екологічної академії наук» в особі голови Степанова В’ячеслава Миколайовича, з однієї сторони, та Національним природним парком «Білобережжя Святослава», в особі директора Коваля Віктора Васильовича, строком на 5 років.

    Меморандум передбачає співпрацю наших організацій в напрямку імплементації Проекту регрантингу «Чорноморський природоохоронний «Hub» (ЧМП-ХАБ) з моніторингу та відновлення роботи об’єктів природно-заповідного фонду», а саме у створенні та наповненні цифрової платформи для обміну досвідом і даними щодо заподіяної об’єктам природно-заповідного фонду України шкоди, завданої військовими діями, відновлення постраждалих природних комплексів та об’єктів ПЗФ в цілому (в тому числі після закінчення війни).

    Виконання робіт в рамках даного Меморандуму дозволить нашим фахівцям та спеціалістам інших об’єктів природно-заповідного фонду оцінити наслідки військових як на природні комплекси та їх раритетні елементи, так і на роботу установ ПЗФ в цілому. Обмін практичним досвідом в рамках даного Проекту вкрай необхідний для налаштування роботи установ в умовах, коли виконання природоохоронних функцій або дуже обмежено, або стає неможливим до деокупаії територій та їх розмінування.

    Звісно, війна буде негативно впливати на навколишнє середовище та роботу установ ПЗФ ще довгі роки після свого закінчення, тому науково обґрунтоване відновлення є вкрай важливим питанням, що також зазначено у Меморандумі.

    Так, війна є дуже страшною трагедією для нашої країни, але будь-яка війна у свій час закінчується та змінюється миром. Тому ми повинні і захищати, і відновлювати наше природне надбання, щоб передати його нашим нащадкам.

    З Повагою, Адміністрація НПП Білобережжя Святослава

    Втримати мир і наздогнати мрію: Миколаївщина і Дніпропетровщина

    Дивлячись у жорстокі очі війни, ми хочемо показати красу і потенціал України через дзеркала її регіонів. Розповісти про людей, міста й містечка, про те, як вони змінювалися останніми роками, про нашу культурну спадщину. Про те, що ми втрачаємо щодня — і що не можна втратити. Враховуючи, наскільки широкою може бути обрана тема, оповідь неминуче нагадуватиме калейдоскоп чи мозаїку. Але, сподіваємося, її яскраві фрагменти будуть репрезентативними. Інші розповіді про регіони ви можете прочитати в рамках спецтеми «Майбутнє малих міст».

    У цьому є велика частка блюзнірства — називати місця козацької слави іменем саме тієї людини, яка знищила Січ і Гетьманщину, придушила українське козацтво як таке й перетворила багатьох українців фактично на кріпаків. Адже степова Україна та Придніпров’я, Миколаївська та Дніпропетровська області за радянською історичною доктриною — місця «катерининські». Заангажовані історики стверджували: «цивілізацію» в ці краї принесла саме імперська російська армія у XVIII ст., коли за часів Катерини ІІ та Потьомкіна сучасні Миколаївщина та Дніпропетровщина стали частиною Новоросійської губернії. Буцімто до цього тут не було майже нічого, крім степів, якими роз’їжджали кочівники, та розрізнених населених пунктів. Заснування міст Миколаєва та Катеринослава (Дніпра) і подальший стрибок у розвитку регіону також закріплювали винятково за цими фігурами. Continue reading

    Семінар-нарада на актуальну по-справжньому тему

    9 серпня 2022 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» проведено семінар щодо розробки комплексних підходів по мінімізації негативного впливу автомобільного транспорту на приморські природні комплекси НПП.  Семінар було заплановано відповідно до річного план заходів НПП (РПЗ)   на 2022 рік,  затверджена засіданням НТР НПП «Білобережжя Святослава» від 28 грудня 2021 року і зрозуміло що поточна ситуація внесла свої корективи до форми та місця його проведення. Але як було наголошено організаторами , що семінар планувався в період відносно мирного часу і проводиться для мирної території Кінбурнської коси, сподіваємося в недалекому майбутті. Continue reading