Компостування це один із найпростіших способів допомогти природі просто у себе вдома 🌿

Щороку людство викидає мільйони тонн органічних відходів: залишки їжі, листя, траву, гілки. На сміттєзвалищах вони не лише займають місце, а й виділяють метан – потужний парниковий газ, що посилює зміну клімату.

Натомість компостування дозволяє перетворити органічні рештки на цінне природне добриво 🌱
Компост покращує структуру ґрунту, утримує вологу, збагачує землю поживними речовинами та зменшує потребу у хімічних добривах.

♻️ Що можна компостувати:
• овочеві та фруктові залишки
• кавову гущу та чай
• скошену траву й листя
• подрібнені гілки
• яєчну шкаралупу

🚫 Не варто додавати:
• пластик
• м’ясо та рибу
• жирну їжу
• синтетичні матеріали

За оцінками екологів, до 40–50% побутових відходів можуть бути органічними. Тому навіть невеликий компостер – це реальний внесок у зменшення кількості сміття та підтримку екосистем 🌎

Компостування – це приклад того, як природа не створює відходів, а перетворює все на ресурс 💚

Науково-дослідний відділ, відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

У наш час дуже важливо вчитися поважати та підтримувати одне одного. Саме тому проведення Тижня безбар’єрності у Тузлівському ліцеї має велике значення. Цей тиждень допомагає зрозуміти, що всі люди різні, але кожен має право на повагу, підтримку та рівні можливості.

Під час Тижня безбар’єрності у Тузлівському ліцеї (наставник фахівець з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава») проводилисяся цікаві бесіди, виховні години, тренінги та творчі заходи. Учні дізналися про те, як живуть люди з особливими потребами, з якими труднощами вони стикаються щодня та як важливо бути добрими й уважними до інших.

Тиждень безбар’єрності навчає нас толерантності, людяності, взаємоповаги та підтримки. Кожен повинен пам’ятати, що добрі слова, допомога та щире ставлення можуть зробити світ кращим.

Відділ еколого-освітньої роботи НПП “Білобережжя Святослава”

30 травня всі, хто серцем і справою пов’язаний із захистом дикої природи, відзначають особливу дату – День степу.

Ініціатива створення цього дня народилася у 2017 році під час наукового семінару, присвяченого охороні степових ландшафтів Сходу України, та з нагоди 90-річчя знаменитого заповідника «Кам’яні могили». Головна мета свята незмінна: привернути увагу до українського степу, який сьогодні є одним із найбільш вразливих та пошкоджених ландшафтів, що потребує нашого особливого захисту.

У той час як материкові степи чарують класичними різнотравно-тиpчаково-ковиловими масивами, степ Національного природного парку «Білобережжя Святослава» (який охоплює Кінбурнський півострів та прилеглі території на Миколаївщині) дуже специфічний та унікальний – піщаний або псамофітний степ. Він утворився через специфіку субстрату – піщані наноси, кучугури та коси. Тобто, замість класичних чорноземів чи каштанових ґрунтів, рослинність тут формується на бідних піщаних та супіщаних ґрунтах, а також на приморських наносних пісках. Через це місцеву флору називають псамофітною або пісколюбною.

У псамофітних степах практично немає класичного густого різнотрав’я. Рослини адаптовані до постійного дефіциту вологи влітку, сильних вітрів та рухомого піску, тому серед них багато ендеміків та реліктів – чебрець дніпровський, жовтозілля дніпровське, колосняк піщаний, волошка одеська.

При цьому, піщаний степ «Білобережжя Святослава» не є однорідним рівнинним полем. Він утворює химерну мозаїку, яка поєднує степові кучугури (дюни) – горбистий рельєф, де рослинність стримує рух піску від морських вітрів; галофітні (засолені) ділянки – у низинах та ближче до солоних озер або лиманів піщаний степ різко переходить у солончакові луки, де ростуть солероси та полин сантонінний та поєднується з лісовими «оазами» (сагами) – так, посеред розжареного піщаного степу трапляються низинні ділянки з вологолюбними березовими, вільховими чи дубовими гайками (рештки стародавньої Гілеї).

Сьогодні українські степи переживають найважчі часи через наслідки людської діяльності, а наш унікальний псамофітний степ через окупацію та воєнні дії. Він страждає від пожеж, розорювання та руйнувань. Проте природа Кінбурна демонструє неймовірну стійкість.

Ми, команда НПП «Білобережжя Святослава», щодня працюємо над тим, щоб зберегти цей крихкий баланс. Віримо, що незабаром кожен українець знову зможе прилягти на Кінбурнські трави, вдихнути цей неповторний аромат свободи й відчути себе частиною величної природи.

З Днем степу! Бережімо наше, Українське!

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

Протягом минулого тижня, з 23.05.2026 по 29.05.2026 року, працівниками Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення були проведені планові обходи та рейди територією об’єкту ПЗФ, водоохоронною зоною територією озера Солонець-Тузли, з метою контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та заповідного режиму.

Під час обходів проведено огляд прибережної території, акваторії озера та прилеглих природних ділянок. Також здійснювався моніторинг стану природних комплексів і середовища існування диких тварин та птахів.

Відповідно, службою державної охорони проведено наступні низку природоохоронних та науково-моніторингових заходів на території природно-заповідного фонду озера Солонець-Тузли:

— фіксувалися сліди перебування диких тварин мешканців прибережної водоохоронної зони озера Солонець-Тузли. Серед них спостерігалися сліди борсука – 3 особини, шакала – 2 особини, лисиці – 2 особини. Також фіксувалася наявність представників коловодної орнітофауни прибережної водоохоронної зони озера Солонець-Тузли, в тому числі мартин малий – приблизно 200 особин, качки галагази (пеганки) – приблизно 100 особин, брижачі (турухтани) – приблизно 80 особин, лебеді-шипуни – 65 особин, кулики-довгоноги (ходуличник) – приблизно 20 особин;

— перевірявся стан всіх штучних об’єктів, які знаходяться на водоохоронній території озера Солонець-Тузли (встановлених інформаційних, попереджувальних та протипожежних знаків, шпаківень та сов’ятників, а також стан штучних острівців для гніздування птахів (усі острівці перебувають у задовільному стані та є придатними для подальшого використання і виконання свого функціонального призначення)). Все в задовільному стані, пошкоджень не зафіксовано;

— проходили по маршруту № 1, для фотофіксації денних метеликів;

— водночас, при проведенні обходів, в межах 100-метрової водоохоронної території ПЗФ озера Солонець-Тузли (на прибережній частині), збиралося поодиноке сміття;

— окрім польової роботи, працівники Покровсько Хуторського ПНДВ були присутні на заняттях, які провела в.о. директора Вікторія Петренко, на тему: «Структура та режими території НПП “Білобережжя Святослава”» та «Кримінальний та Адміністративний Кодекс України (Ознайомлення зі статтями щодо порушень на території ПЗФ)».

Усі роботи проводилися згідно посадових інструкцій та дотриманням вимог техніки безпеки та охорони праці.

Проведені заходи спрямовані на збереження біорізноманіття, здійснення постійного моніторингу природних комплексів та підвищення ефективності природоохоронної діяльності.

За результатами проведених обходів порушень природоохоронного законодавства (заповідного режиму) при патрулюванні території ПЗФ озера Солонець-Тузли у період з 23 по 29 травня не виявлялося. Територія перебуває у задовільному стані та знаходиться під постійним контролем працівників Покровсько-Хуторського ПНДВ.

Покровсько-Хуторське ПНДВ, відділ державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”

20 та 27 травня 2026 року працівники наукового відділу Національного природного парку «Білобережжя Святослава» взяли участь у навчальних тренінгах, організованих за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Фінським інститутом навколишнього середовища (SYKE) у межах реалізації проєкту «Підтримка України в оцінці шкоди довкіллю та розвитку моніторингу якості води та наземного біорізноманіття» (UFEM).

Навчання було присвячене використанню методів дистанційного зондування Землі для підвищення спроможності фахівців природоохоронного сектору у сфері моніторингу та оцінки якості поверхневих вод, стану наземного біорізноманіття та інших характеристик довкілля.

Особливу увагу під час тренінгів було приділено темі «Використання супутникових знімків Sentinel-2 за допомогою QGIS». Експерти SYKE представили учасникам теоретичні основи та практичні підходи до опрацювання супутникових даних Sentinel-2, їх застосування для екологічного моніторингу, аналізу змін природних територій та оцінки стану компонентів довкілля.

Тренінг складався з двох навчальних сесій та самостійної практичної роботи з використанням програмного забезпечення QGIS. Проведення занять англійською мовою із синхронним перекладом дало можливість учасникам ознайомитися з міжнародним досвідом застосування сучасних геоінформаційних і дистанційних методів у природоохоронній діяльності.

Участь працівників наукового відділу НПП «Білобережжя Святослава» у таких навчальних заходах є важливою складовою підвищення професійної компетентності, впровадження сучасних підходів до моніторингу природних комплексів та посилення наукового супроводу діяльності Парку.

Щиро дякуємо організаторам тренінгу за можливість отримати нові знання та обмін досвідом!

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”