«Володарі неба: крилаті велетні та дивовижні секрети їхнього польоту»
Розведіть руки в сторони. А тепер уявіть птаха, розмах крил якого приблизно вдвічі більший.
Саме такий масштаб має мандрівний альбатрос — рекордсмен серед сучасних птахів. Найбільший підтверджений розмах його крил становить 3,63 метра. Це відстань від кінчика одного повністю розправленого крила до кінчика другого. Поруч із таким птахом людина з розведеними руками здається напрочуд маленькою.
Та найдивовижніше — як ці велетні користуються своїми крилами. Вони здатні долати величезні відстані, ощадливо витрачаючи сили й використовуючи рух повітря.
Мандрівний альбатрос: океанський мандрівник, якому допомагає вітер
Його довгі вузькі крила чудово пристосовані до ширяння над океаном. Альбатрос використовує різницю у швидкості вітру на різній висоті: піднімається, повертає, знижується й знову набирає висоту. Так він отримує енергію від рухомого повітря та може довго летіти без частих помахів крил.
Ця техніка називається динамічним ширянням. Вона допомагає птахові долати тисячі кілометрів у пошуках їжі над Південним океаном. Для нього вітер — справжній рушій подорожі.
Королівські альбатроси: велетні з новозеландських островів
Південний і північний королівські альбатроси також належать до найбільших морських птахів. Їхні гніздові території розташовані в Новій Зеландії та на її віддалених островах.
Розмах крил північного королівського альбатроса перевищує три метри. Впізнати дорослого птаха допомагає поєднання білого тіла й темної верхньої поверхні крил, тоді як у південного на крилах більше білого. Здалеку вони можуть здаватися схожими, але для орнітолога ці деталі — важливі підказки.
Пелікани: величезні крила й командна риболовля
Рожевий і кучерявий пелікани вражають не лише розмірами. Вони можуть полювати спільно: група птахів зганяє рибу, полегшуючи одне одному ловлю.
Знаменитий горловий мішок пелікана працює як сачок. Птах захоплює здобич із водою, відціджує воду й ковтає рибу. Постійно зберігати там запас їжі він не збирається — це насамперед знаряддя риболовлі.
І цих велетнів можна зустріти в Україні. Рожеві та кучеряві пелікани трапляються, зокрема, у Придунав’ї та на південних водоймах. Птахи такого масштабу — частина нашої природи, яку особливо важливо берегти.
Андський кондор: понад п’ять годин без жодного помаху
Кондор із розмахом крил приблизно 3,2 метра використовує висхідні потоки повітря, щоб набирати висоту й ширяти над гірськими ландшафтами.
Дослідники закріпили на кондорах прилади, які реєстрували рухи під час польоту. У зібраних записах птахи махали крилами лише близько 1% часу польоту. Один кондор подолав приблизно 172 кілометри за понад п’ять годин без жодного помаху.
Уявіть цю подорож: п’ять годин у повітрі, а крила майже весь час просто розправлені. Саме такою ефективною може бути природна майстерність польоту.
Як правильно читати цифри на ілюстрації
Наведені значення описують великі або рекордні показники, а не розмір кожного представника виду. Розмах залежить від конкретного птаха, а в різних джерелах межі можуть відрізнятися. Тому сантиметри варто сприймати уважно, а саму добірку — як знайомство з крилатими велетнями.
Коли бачиш такого птаха в небі, важко одразу оцінити його справжній розмір. І лише порівняння з людиною допомагає зрозуміти: над нами пролітають живі істоти з крилами завширшки понад три метри.
Кого з цих птахів вам найбільше хотілося б побачити в польоті?
За матеріалами із Facebook сторінки “Порадниця“.
Відділ еколого-освітньої роботи НПП “Білобережжя Святослава”
«Друге життя речей — нові можливості для природи: до Всесвітнього дня рециклінгу»
♻️ 15 листопада — Всесвітній день рециклінгу: ресурс, який не варто втрачати
Стара річ не завжди означає непотрібну. Скляна банка може стати ємністю для зберігання, дерев’яні меблі — отримати нове покриття, одяг — перетворитися на корисну річ після ремонту. А матеріали, які вже втратили своє призначення, за наявності відповідної інфраструктури можуть повернутися у виробництво.
Рециклінг допомагає скорочувати потребу у видобутку первинної сировини, зменшувати обсяги захоронення відходів і раціональніше використовувати природні ресурси.
Водночас шлях до ощадливого використання ресурсів починається значно раніше, ніж відходи потрапляють на переробку.
🌱 Що кожен може зробити вже зараз?
– Купувати речі з урахуванням реальної потреби, не створюючи зайвих відходів.
– Обирати товари з мінімальною кількістю упаковки.
– Використовувати багаторазові торбинки, пляшки та контейнери.
– Ремонтувати техніку, одяг і предмети побуту замість передчасної заміни.
– Передавати речі, якими більше не користуєтеся, тим, кому вони потрібні.
– Обирати продукцію з перероблених матеріалів, коли це можливо.
♻️ Рециклінг має сенс тоді, коли матеріали повертаються в обіг. А найкращий спосіб скоротити кількість відходів — не створювати зайвих.




ВДО ПЗФ НПП «Білобережжя Святослава» та
за матеріалами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу
Екологічне озеленення півдня: нацпарк Білобережжя Святослава презентував концепцію міських лук у Миколаєві
Національний природний парк «Білобережжя Святослава» продовжує активно розширювати партнерські та наукові горизонти, інтегруючи досвід збереження природних екосистем у сучасне містобудування та ландшафтну архітектуру.
З 10 по 12 листопада 2026 року в Миколаєві проходив Всеукраїнський форум «Біорізноманіття в Україні», організований за підтримки Миколаївської міської ради та комунального підприємства «Миколаївські парки». Захід об’єднав провідних науковців, екологів, представників громадських організацій та фахівців з охорони довкілля задля пошуку ефективних рішень у сфері збереження біорізноманіття.
Актуальні виклики та фаховий діалог
Програма Форуму передбачала обговорення ключових питань збереження біорізноманіття в міському середовищі, біології міських дерев, сучасних методів догляду за зеленими насадженнями, оцінювання їхнього стану та забезпечення безпечного утримання. На учасників заходу чекали лекції, фахові дискусії та практичні заняття за участю провідних експертів у сфері арбористики, озеленення та збереження природних екосистем.
Особливий акцент у цьогорічній програмі було зроблено на пошуку балансу між розвитком міської інфраструктури та збереженням екологічного каркаса південного міста, особливо в умовах зміни клімату та дефіциту водних ресурсів.
Міські луки як інноваційне рішення для засушливого клімату
Одним із важливих пунктів програми форуму став експертний виступ представниці нашої установи. Начальниця науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава», кандидатка біологічних наук Світлана Мельничук виступила з авторською лекцією на тему «Міські луки та посухостійкі злакові композиції в озелененні Миколаєва: принципи створення і догляд».
Під час виступу було презентовано науково обґрунтовану концепцію впровадження стійких фітоценозів в урбанізованому середовищі. Ключові акценти лекції охоплювали:
- – Підбір видового складу: використання локальних видів трав’янистих рослин (зокрема вівсяниць, ковил, тонконогів, типчаків) та засухостійких багаторічних квіткових рослин (волошок, пиймо, деревію та ін.), здатних витримувати високі літні температури.
- – Екологічні та економічні переваги: перехід від класичних штучних газонів, що потребують інтенсивного поливу та постійного вистригання, до багаторічних лугових композицій. Це дозволяє суттєво мінімізувати витрати ресурсів, зберегти вологу в ґрунті, зменшити пилове навантаження та створити сприятливі умови для запилювачів і локального біорізноманіття.
Дискусія та практичне значення
Після презентації відбулася сесія запитань і відповідей, під час якої учасники форуму активно долучилися до обговорення практичних аспектів впровадження таких ландшафтних рішень. Зокрема, розглядалися можливості їх інтеграції в генеральні плани зелених зон Миколаєва — на схилах Південного Бугу, в парках, скверах та вздовж магістральних вулиць міста.
Участь фахівців НПП «Білобережжя Святослава» у заходах такого рівня вкотре підтверджує важливість практичного застосування академічних знань для вирішення нагальних екологічних викликів нашого краю та популяризації принципів сталого розвитку в регіоні.







Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
«Охорона тваринного світу на практиці: особливості підгодівлі диких тварин та алгоритми дій інспекторів»
13 листопада 2026 року провідним інженером з охорони тваринного світу відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Білобережжя Святослава» Курило Олександром Вікторовичем була проведена лекція на тему «Методика підкормки (підгодівлі) диких тварин на території НПП “Білобережжя Святослава”» в рамках виконання плану-графіку проведення занять з особовим складом служби державної охорони НПП «Білобережжя Святослава» на 2026 рік.
У ході лекції було розглянуто наступні питання:
- 1. Підгодівля диких тварин: коли вона виправдана.
- 2. Методика організації безпечної підгодівлі.
- 3. Позитивні та негативні чинники підгодівлі диких тварин.
- 4. Ознаки неблагополуччя та межі повноважень.
- 5. Що і як відбирають для лабораторії?
- 6. Маркування, пакування і доставка зразків.
- 7. Який підсумковий практичний алгоритм інспектора.






ВДО ПЗФ НПП «Білобережжя Святослава»
«На захисті екосистем озера Солонець-Тузли: патрулювання, моніторинг та екологічна просвіта»
Протягом минулого тижня, з 09.11.2026 по 13.11.2026 року, працівниками Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення були проведені (здійснювалися) щоденні планові виїзди (обходи та рейди) територією об’єкту ПЗФ, водоохоронною зоною територією озера Солонець-Тузли, з метою контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та заповідного режиму.
Під час обходів проведено огляд прибережної території, акваторії озера та прилеглих природних ділянок. Також здійснювався моніторинг стану природних комплексів і середовища існування диких тварин та птахів.
Відповідно, службою державної охорони проведено наступні низку природоохоронних та науково-моніторингових заходів на території природно-заповідного фонду озера Солонець-Тузли:
— під час патрулювання ПЗФ фіксувалася наявність представників коловодної орнітофауни прибережної водоохоронної зони озера Солонець-Тузли, в тому числі мартинів малих, качок галагазів, гусей білолобих, а також представника хижих птахів – луня очеретяного;
— перевірявся стан всіх штучних об’єктів, які знаходяться на водоохоронній території озера Солонець-Тузли (встановлених інформаційних, попереджувальних та протипожежних знаків, шпаківень та сов’ятників, а також стан штучних острівців для гніздування птахів (усі острівці перебувають у задовільному стані та є придатними для подальшого використання і виконання свого функціонального призначення)). Все в задовільному стані, пошкоджень не зафіксовано;
— підготовлено для зимової годівлі годівниці, для диких тварин та птахів – прибрали та почистили від сміття
— фіксувався рівень води на водомірному рейковому пості, результати вносили до таблиці «Моніторинг рівня коливання води»; щоденно вносилися показники метеостанції до таблиці «Клімат озера Солонець-Тузли»;








— проводилися бесіди з мешканцями села Тузли, на теми «Крилаті символи НПП Білобережжя Святослава» та «Вибухонебезпечні предмети»;
— окрім польової роботи, працівники Покровсько Хуторського ПНДВ були присутні на заняттях (лекціях у форматі Zoom-конференція), які провели провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Редінов Костянтин Олександрович, на тему: «Роль орнітофауни в екосистемі Причорномор’я, сучасні методи моніторингу орнітофауни», та провідний інженер з охорони тваринного світу відділу державної охорони ПЗФ НПП «Білобережжя Святослава» Курило Олександр Вікторович, на тему «Методика підкормки диких тварин на території НПП “Білобережжя Святослава”»; були присутні на вебінарі на тему: “Вступ до звітності ЄС у сфері біорізноманіття”.






Усі роботи проводилися (працювали) згідно посадових інструкцій та з обов’язковим дотриманням вимог (правил) техніки безпеки та охорони праці.
Проведені заходи спрямовані на збереження біорізноманіття, здійснення постійного моніторингу природних комплексів та підвищення ефективності природоохоронної діяльності.
За результатами проведених патрулювань (обходів) у період із 9 по 13 листопада 2026 року порушень та порушників вимог природоохоронного законодавства та встановленого заповідного режиму на обстежених ділянках території природно-заповідного фонду озера Солонець-Тузли не виявлялося. Територія перебуває у задовільному стані та знаходиться під постійним контролем працівників Покровсько-Хуторського ПНДВ.
Поковосько-Хуторське ПНДВ та ВДО ПЗФ НПП «Білобережжя Святослава»

