МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧИСТИХ БЕРЕГІВ
Чистий берег починається з кожного з нас!
До Міжнародного дня чистих берегів учні Рибаківського ліцею долучилися до важливої екологічної ініціативи. Разом ми говорили про те, чому необхідно берегти Чорне море, не залишати після себе сміття та відповідально ставитися до природи рідного краю. 🐚🐬🌱
🧤 Під час заходу учні:
🔹 обговорювали проблему забруднення морів і океанів;
🔹 визначали, як кожен із нас може зменшити кількість відходів;
🔹 переконувалися, що маленькі добрі справи можуть змінювати світ.
🌍 Море не потребує від нас багато — лише відповідальності та любові.
Нехай наші береги будуть чистими, вода — прозорою, а природа — захищеною!




14 вересня відзначають Міжнародний день журавля
Журавель здавна є символом миру, свободи, вірності та любові до рідної землі. Для українців журавлиний ключ у небі — це образ рідної землі, пам’яті та надії. Ми називаємо журавля вісником весни, свободи й добрих змін. Хочеться, щоб над українськими селами й містами завжди було мирне небо, а журавлі могли безпечно повертатися до своїх гніздівель. Учні Тузлівської гімназії Горбай Іван і Шевченко Анастасія разом з фахівцем з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава Створили аплікацію ” Журавель” з природних матеріалів і круп.






Науковці парку розпочали хімічні дослідження ґрунту та грязей озера Солонець-Тузли
На території озера Солонець-Тузли розпочалися хімічні дослідження ґрунту прибережної зони та грязей. Роботи проводять науковці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» з метою детального вивчення сучасного стану природних комплексів унікальної водойми.
Під час досліджень фахівці здійснюють відбір зразків ґрунту та грязей у різних ділянках берегової лінії. Надалі зібраний матеріал буде досліджено в лабораторних умовах для визначення його хімічного складу та основних показників.
Особлива увага приділяється грязям озера, які мають не лише природоохоронну, а й бальнеологічну цінність. За літературними даними та результатами попередніх досліджень, грязі озера Солонець-Тузли характеризуються лікувальними властивостями та розглядаються як природний бальнеологічний ресурс. Опубліковані матеріали також містять відомості про значні запаси лікувальних грязей озера.
Саме тому сучасне хімічне дослідження грязей є важливим не лише для оцінки екологічного стану водойми, а й для наукового вивчення її природних бальнеологічних ресурсів. Визначення хімічного складу, мінералізації та інших характеристик допоможе отримати актуальні дані про властивості грязевих відкладів і простежити можливі зміни їхнього складу в сучасних умовах.
Не менш важливим напрямом є дослідження ґрунтів прибережної території. Отримані результати дадуть змогу оцінити стан берегової зони, визначити особливості хімічного складу ґрунтів та сформувати основу для подальшого наукового моніторингу.
Озеро Солонець-Тузли є унікальним природним комплексом, де поєднуються висока мінералізація, соляні відклади, ропа та грязеві утворення. Водночас водойма має важливе природоохоронне значення як частина території Національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Вивчення хімічного складу грязей і прибережних ґрунтів дозволить не лише поглибити знання про природні процеси, що відбуваються в екосистемі озера, а й забезпечить наукове підґрунтя для збереження його цінних природних ресурсів.
Важливо, що поточні дослідження мають на меті отримання актуальних наукових даних, тому остаточні висновки щодо сучасного стану та властивостей грязей можна буде зробити після завершення лабораторних аналізів.
Для науковців парку це ще один важливий крок до систематичного вивчення Солонець-Тузли, збереження його унікальної екосистеми та раціонального ставлення до природних ресурсів території




Чисте повітря починається з кожного з нас
7 вересня світ відзначає Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба. Чисте небо та свіже повітря — це не лише краса природи, а й запорука здорового майбутнього. Від наших щоденних дій залежить стан навколишнього середовища. Якщо кожен відповідально ставитиметься до природи, ми зможемо зберегти її для майбутніх поколінь.
Учні Тузлівської гімназії Коблівської сільської ради разом з фахівцем з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава привертають свою та вашу увагу до збереження чистоти повітря для блакитного неба нашої планети
Документуючи екоцид: продовжується спільна робота Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу з обліку збитків завданих екосистемам НПП «Білобережжя Святослава» війною
Національний природний парк «Білобережжя Святослава» продовжує науково-практичну співпрацю з Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу щодо документування наслідків пожеж та визначення розмірів шкоди, завданої природним комплексам Кінбурнського півострова внаслідок воєнних дій. В умовах тимчасової окупації території та неможливості проведення повноцінних наземних обстежень особливого значення набувають методи дистанційного зондування Землі, які дають змогу здійснювати систематичний моніторинг просторово-часової динаміки пожеж, визначати межі осередків загорянь, площі пошкоджених територій та характер повторного впливу вогню на природні екосистеми.
Науковцями НПП «Білобережжя Святослава» проводиться комплексне опрацювання супутникових матеріалів, зокрема даних Sentinel-2 (S2A/S2B/S2C). На їх основі встановлюються координати та просторові контури пожеж, визначаються площі пошкодження, дати виникнення та повторність загорянь. Отримані геопросторові матеріали систематизуються за територіальною належністю до об’єктів природно-заповідного фонду та використовуються як інформаційна й доказова основа для подальшої оцінки екологічної шкоди.
Наразі розраховуються екологічні збитки завданні НПП “Білобережжя Святослава” за 2024 рік. За результатами проведеного моніторингу протягом 2024 року на Кінбурнському півострові в межах Миколаївської області було зафіксовано 302 пожежі. Загальна арифметична сума площ зафіксованих пожеж становила 3570,17 га, з яких 2893,79 га припадає на територію НПП «Білобережжя Святослава». При цьому частина осередків загорянь охоплювала території декількох об’єктів природно-заповідного фонду, а окремі ділянки зазнавали повторного впливу пожеж у межах одного або різних часових періодів. Тому під час аналізу враховується не лише загальна площа зафіксованих пожеж, а й фактична площа первинного та повторного пошкодження природних комплексів.
Підготовлені науковцями парку матеріали передаються до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу для проведення офіційних розрахунків розмірів шкоди, завданої довкіллю. Практичне значення такої роботи вже підтверджується результатами проведених раніше розрахунків. Зокрема, за період з 15 березня 2022 року по 31 жовтня 2023 року сума шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами внаслідок пожеж у межах НПП «Білобережжя Святослава», становить 281 380 330 786,2 грн.
Зазначений результат демонструє масштаб негативного впливу пожеж на компоненти довкілля та практичну цінність використання результатів дистанційного моніторингу для кількісної оцінки екологічних втрат. Систематичне накопичення супутникових даних у часовій перспективі дозволяє проводити порівняльний аналіз площ пошкодження, встановлювати території з високою частотою повторних загорянь та оцінювати динаміку пожежного навантаження на природні комплекси Кінбурнського півострова.
Співпраця між науковцями НПП «Білобережжя Святослава» та Державною екологічною інспекцією має важливе значення для документування екологічних наслідків воєнних дій на території природно-заповідного фонду України. Поєднання матеріалів дистанційного зондування Землі, геопросторового аналізу та офіційних розрахунків створює науково обґрунтовану доказову базу щодо масштабів завданої довкіллю шкоди та забезпечує можливість її подальшої кількісної оцінки для відшкодування збитків завданних довкіллю України. Робота в цьому напрямі триває.

