День екологічного боргу: збереження природи — відповідальність кожного
22 серпня в екологічному календарі відзначають День екологічного боргу — нагоду ще раз замислитися над тим, скільки природних ресурсів ми використовуємо і чи встигає природа їх відновлювати.
Поняття екологічного боргу виникає тоді, коли потреби людства у природних ресурсах та екосистемних послугах перевищують здатність Землі відновити їх протягом року. Символічною межею такого перевищення є Earth Overshoot Day — День екологічного боргу Землі.
У 2026 році, за розрахунками Global Footprint Network, Earth Overshoot Day настав уже 30 липня. Це означає, що людство використовує природні ресурси приблизно на 73 % швидше, ніж екосистеми планети здатні їх відновлювати, — еквівалент споживання ресурсів 1,73 Землі.
Екологічний борг — це не лише глобальний показник. Його наслідки проявляються у виснаженні природних ресурсів, деградації земель, втраті біорізноманіття, зростанні навантаження на водойми та інші природні екосистеми.
Для України ця тема сьогодні має ще один, особливо болючий вимір — вплив війни на довкілля. Воєнні дії призводять до пошкодження природних територій та інфраструктури, забруднення ґрунтів і вод, виникнення пожеж, порушення екосистем і створюють довготривалі ризики для їх відновлення. Екологічні наслідки війни можуть зберігатися значно довше, ніж тривають самі бойові дії.
У таких умовах особливого значення набуває збереження територій, де природні процеси продовжують функціонувати, а екосистеми зберігають здатність до відновлення.
Саме тому роль природоохоронних територій сьогодні виходить далеко за межі охорони окремих видів рослин чи тварин. Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» важливими завданнями залишаються збереження природних комплексів, проведення наукових спостережень і моніторингу, фіксація змін у стані екосистем та накопичення даних, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються на природоохоронних територіях.
Такі спостереження мають особливу цінність сьогодні, адже відновлення природи починається не після завершення проблеми, а зі збереження того, що маємо зараз, і розуміння того, як змінюються природні системи.
Зменшення екологічного боргу залежить не лише від глобальних рішень. Ощадливе використання води й енергії, відповідальне споживання, скорочення кількості відходів, дбайливе ставлення до природних територій і підтримка природоохоронних ініціатив — це кроки, доступні кожному.
День екологічного боргу нагадує: можливості природи не безмежні. А в умовах війни збереження природного потенціалу України є водночас внеском у її майбутнє відновлення.
На озері Солонець-Тузли започатковано системний моніторинг рівня води
На озері Солонець-Тузли працівники науково-дослідного відділу Національного природного парку «Білобережжя Святослава» встановили рейковий водомірний пост.
Відтепер на озері можна проводити систематичні спостереження за змінами рівня води та простежувати його сезонну і міжрічну динаміку. Для такої природної водойми регулярні натурні вимірювання мають особливе значення: вони дають змогу фіксувати періоди наповнення та обміління озера, оцінювати швидкість і масштаби змін водного режиму та зіставляти їх із погодними й гідрокліматичними умовами.
Дані водомірного поста доповнять дистанційні супутникові спостереження безпосередніми польовими вимірюваннями. Поєднання цих джерел інформації дозволить точніше досліджувати закономірності функціонування озера Солонець-Тузли, його реакцію на посушливі та вологі періоди і формувати довготривалий ряд спостережень за станом цієї природної водойми.
Встановлення водомірного поста — це важливий крок від окремих спостережень до системного моніторингу водного режиму озера та створення наукової основи для його подальшого вивчення і збереження.
Працівників Покровсько-Хуторського ПНДВ відзначено Почесними грамотами та Подяками
Напередодні в національному природному паркі «Білобережжя Святослава» відбулася приємна подія – нагородження Почесними грамотами та Подяками працівників парку, яке відбулося поблизу озера Солонець-Тузли, що входить до об’єкту охорони Покровсько-Хуторського науково-дослідного природоохоронного відділення.
Сьогодні парк, як і все прикордоння нашої області, продовжує жити й працювати в непростих умовах. І основними викликами залишаються безпекові ризики, скорочення туристичних потоків, фінансові обмеження та необхідність підтримувати природоохоронну та рекреаційну інфраструктуру в належному стані. Наше завдання сьогодні – зберегти унікальну природу для майбутніх поколінь. Тому всі співробітники продовжують працювати над охороною природних комплексів, проводять наукові дослідження, здійснюють моніторинг біорізноманіття, підтримують туристичну інфраструктуру, працюють з відвідувачами та місцевими жителями.
І у цьому значний позитивний результат роботи мають працівники Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення. Тож в.о.директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Вікторія ПЕТРЕНКО щиро привітала співробітниць Покровсько-Хуторського ПНДВ з заслуженими нагородами та побажала міцного здоров’я, невичерпної енергії, гармонії в душі та щасливих років життя під мирним українським небом!
Охорона та дослідження природи озера Солонець-Тузли
З 10.08.2026 р. по 14.08.2026р. працівниками Покровсько-Хуторського ПНДВ були проведені та виконані такі роботи:
Прибирання поодинокого сміття на прибережній смузі озера Солонець-Тузли.
Перевірка всіх встановлених знаків та інформаційних стендів (всі в задовільному стані).
Також, пройшли по маршрутах N1, та N2, зробили облік денних метеликів.
Зафіксували сліди диких тварин, які перебувають на території ПЗФ, а саме: дикий кабан, шакали, лисиці, косулі.
Також спостерігали за птахами, що знаходяться на території ПЗФ – це мартини, кулик-довгоніг, лунь очеретяний, лебеді.
Проводили підготовку до приїзду відомих блогерів та зустріли їх на території озера Солонець-Тузли. До нас завітали Максим Узол та Ольга Манько, Аліна Острозька, Євген Сенельников, Софія Безверха ( проект “крапка.крапка”), Олександр Терен.
За період обходів на території ПЗФ озера Солонець-Тузли порушень та порушників не виявлено.
Працювали згідно посадових інструкцій з обов’язковим дотриманням правил техніки безпеки
15 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин
Про велич нації та її моральний прогрес можна судити за тим, як поводяться з її тваринами. Махатма Ганді.
Проблема безпритульних тварин в Україні та Миколаївської області набула
особливого значення під час російсько-української війни. У зв’язку з бойовими діями,
утворенням лінії фронту, окупацією території, масовим та екстреним виїздом господарів і т.д., велика кількість свійських котів та псів, у меншій мірі інших домашніх тварин, залишилися без господарів та домівок. Особливо це актуально для м. Миколаїв, інших міст, прифронтових сіл та тимчасово окупованого Кінбурнського п-ва. Тварини гинуть, частина з них виживає та створює соціальні і інші проблеми: напади на людей та тварин,
розповсюдження сказу, участь у дорожньо- транспортних пригодах і т.п.
Навіть у стані війни владою і волонтерами здійснюють заходи по зменшенню
кількості безпритульних тварин, це стерилізація, прилаштування до господарів або притулків та їх підгодівля.
Розповімо деякі факти про свято:
День безпритульних тварин (ДБТ) започаткований в 1992 р. за ініціативи неурядової
організації – ISAR (Міжнародне товариство з прав тварин) та за підтримки громадських організацій з багатьох країн світу;
ДБТ у відзначається у третю суботу серпня;
ДБТ наразі відзначається у всіх американських штатах і окрузі Колумбія, в більш ніж 85 країнах і на шести континентах;
ДБТ покликаний привернути увагу суспільства та тих хто приймає рішення до проблем
тварин-безхатченків та необхідності запобігати збільшенню їх чисельності.
Використано матеріали із сайту https://isaronline.org/nsite/ та фото із фб-групи «Кіт
та Пес Первомайськ Миколаївська область».
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
