Остані записи

Листопад 2026
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  

Архів

Від маршрутних обліків до GPS-трекінгу: екологи НУК опановують сучасні методи дослідження орнітофауни з фахівцями НПП «Білобережжя Святослава»

Науково-дослідний відділ Національного природного парку «Білобережжя Святослава» провів для студентів-екологів та викладачів Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова змістовну лекцію-семінар, присвячену ролі орнітофауни в екосистемах Причорномор’я та сучасним методам моніторингу птахів. Причорноморські екосистеми мають виняткове значення для збереження біорізноманіття на європейському континенті, адже завдяки унікальному поєднанню степових, водно-болотних та морських ландшафтів цей регіон слугує ключовим вузлом на перетині міжнародних міграційних шляхів.

Під час заходу фахівці парку детально висвітлили критично важливі біоценотичні функції птахів, які забезпечують стабільність і саморегуляцію природних комплексів південного регіону. Хижі та комахоїдні види ефективно контролюють чисельність гризунів і безхребетних, запобігаючи масовим спалахам шкідників, тоді як коловодні та водно-болотні птахи виступають потужними біологічними містками між водними та сухопутними екосистемами, забезпечуючи акумуляцію й перерозподіл біогенних речовин. Крім того, завдяки зоохорії птахи сприяють відновленню рослинних угруповань степової та прибережної зон, а їхня чутливість до кліматичних змін, забруднення середовища та деградації біотопів робить орнітофауну надійним біоіндикатором загального екологічного здоров’я території.

Особливу увагу слухачів було привернено до еволюції дослідницьких підходів, де класичні польові методи доповнюються новітніми технологіями для отримання максимально точних даних. Учасники семінару ознайомилися з поєднанням традиційних маршрутних і точкових обліків у місцях гніздування, линяння та зимівлі з використанням автономних пасивних акустичних рекордерів, чиї записи піддаються спектральному аналізу за допомогою нейромереж для автоматичного розпізнавання голосів. Для оцінки площ кормових і гніздових стацій науковці застосовують дистанційне зондування та геоінформаційні системи, а мечення птахів GPS-трекерами й кольорове кільцювання дають змогу відстежувати міграційні шляхи та ключові зупинки на прольоті в режимі реального часу.

Проведена зустріч підкреслила, що ефективна охорона природи та збереження унікального пташиного багатства Причорномор’я вимагають не лише синергії класичної орнітології й високотехнологічного моніторингу, а й постійної екологічної просвіти та тісної співпраці науковців з освітянами. Проведення подібних заходів для майбутніх фахівців-екологів та науково-педагогічного складу НУК ім. адм. Макарова є важливим кроком у формуванні практичних компетентностей, що зміцнює науковий потенціал регіону задля поствоєнного відновлення та захисту природної спадщини півдня України.

«Війна залишає шрами на природі: литовські колеги про екологічні втрати НПП «Білобережжя Святослава»»

Karas palieka randus ne tik žmonių gyvenimuose, bet ir gamtoje

Lapkričio 6-ąją minima Tarptautinė diena, skirta aplinkos apsaugai nuo niokojimo per karus ir ginkluotus konfliktus. Šia proga atsigręžiame į Ukrainos saugomas teritorijas ir jų patiriamą karo žalą.

Nacionalinis gamtos parkas „Biloberežžia Sviatoslava“ nuo 2022 m. patiria tiesioginius karo padarinius. Didžioji jo teritorijos dalis okupuota, o pasikartojantys gaisrai naikina unikalias stepes, miškus ir šlapynes. Iki 2026 m. lapkričio parke užfiksuota beveik 1 500 gaisrų.

„Labai svarbu jau dabar sistemingai dokumentuoti visus prieinamus duomenis, kad, išlaisvinus teritorijas ir užtikrinus saugumą, galėtume įvertinti ekologinės žalos mastą ir pradėti gamtos paveldo atkūrimą“, – sako parko direktorė Viktorija Petrenko.

Prasidėjus plataus masto Rusijos invazijai į Ukrainą, 2022 m. Kuršių nerijos nacionalinio parko direkcija pasirašė bendradarbiavimo sutartį su Nacionaliniu gamtos parku „Biloberežžia Sviatoslava“. Šis bendradarbiavimas svarbus dalijantis žiniomis, moksline informacija, tyrimų rezultatais ir patirtimi, padedančia geriau pažinti, suprasti bei saugoti abiejų parkų gamtines vertybes.

Karo padariniai gamtai išlieka ilgiau nei patys karo veiksmai, todėl jos apsauga ir atkūrimu būtina rūpintis jau dabar.

Покликання на сторінку національного природного парку “Куршська коса” у Facebook – https://www.facebook.com/kursiu.parkas.

Покликання на статтю на офіційному сайті національного природного парку “Куршська коса” – https://nerija.lrv.lt/lt/naujienos/karo-randai-gamtoje-ukrainos-saugomu-teritoriju-patirtis-1fF/.

Дякуємо колегам з природного парку “Куршська коса” (Литва) за підтримку, професіоналізм та плідну співпрацю в рамках нашого Меморандуму. Цінуємо наш досвід синергії та віримо, що попереду на нас чекає ще багато успішних проектів та нових здобутків!

Відео за покликанням – https://www.facebook.com/reel/3290528167813763.

«Природоохоронні будні озера Солонець-Тузли: від моніторингу до збереження біорізноманіття»

Робота Покровсько-Хуторського ПНДВ за 2–6 листопада 2026 року.

Цього тижня під час планових обходів території ПЗФ озера Солонець-Тузли працівники Покровсько-Хуторського ПНДВ продовжували щоденний моніторинг та охорону території.

Перевірили стан інформаційних і попереджувальних знаків та штучних гніздівель — усі конструкції цілі та придатні до використання.

Щодня проводили моніторинг рівня води — на рейковому водомірному посту та вносили результати до робочої таблиці.

У зв’язку із завершенням пожежонебезпечного періоду підготували до зимового зберігання та законсервували пожежний агрегат АПУ-1,4-178.

На запрошення старости с. Тузли відвідали сесію-консультацію з правничої допомоги.

Провели бесіди з мешканцями села Тузли про рідкісні рослини, що зростають на схилах озера Солонець-Тузли, а також про крилаті символи НПП «Білобережжя Святослава».

6 листопада взяли участь в онлайн-конференції «Консультація щодо регіонального проєкту EcoConnect».

Під час патрулювання спостерігали луня очеретяного, фазанів, мартинів звичайних, галагазів та журавля сірого.

Також зафіксували сліди життєдіяльності дикого кабана, шакалів та лисиць.

За результатами обходів порушень природоохоронного режиму та пожежної безпеки не виявлено. Робота проводилася відповідно до посадових інструкцій та правил техніки безпеки.

«Природа не повинна ставати жертвою війни: еколого-освітній захід у Рибаківському ліцеї»

🌍 6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів.

У Рибаківському ліцеї Коблівської сільської ради провідним фахівцем з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава» проведено інформаційні хвилинки, присвячені цій важливій даті.

Під час заходів учні дізналися про негативний вплив воєнних дій на навколишнє середовище, обговорили наслідки забруднення ґрунтів, водойм і повітря, знищення лісів та загибелі тварин.

🇺🇦 Особливу увагу приділили екологічним наслідкам війни в Україні, які становлять серйозну загрозу для природи та здоров’я людей.

🌱 Такі заходи допомагають формувати екологічну свідомість, відповідальне ставлення до природних ресурсів та розуміння важливості збереження довкілля.

Природа не повинна ставати жертвою війни! Бережімо нашу Землю заради майбутніх поколінь.

Війна і природа: біль та надія Кінбурна. До Міжнародного дня запобігання експлуатації довкілля під час війни

Щорічно 6 листопада світ відзначає Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів, заснований Генеральною Асамблеєю ООН. Для всього світу це привід замислитися над прихованими наслідками збройних протистоянь. Для України та, зокрема, для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» — це наша щоденна, болюча реальність.

Природа — це завжди мовчазна жертва війни. Вона не може евакуюватися, сховатися в укриття чи попросити про допомогу. З перших місяців повномасштабного вторгнення більша частина території нашого парку — Кінбурнський півострів — опинилася в епіцентрі бойових дій та окупації. Унікальний куточок півдня України, де зустрічаються води Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману, зазнав безпрецедентних руйнувань, масштаб яких важко осягнути до повного звільнення території.

Що принесла війна природі Білобережжя Святослава:

  • Масштабні пожежі: Через постійні обстріли вогонь знищив тисячі гектарів реліктових лісів, степових ділянок та водно-болотних угідь. Дерева, що росли десятиліттями, перетворилися на попіл, а разом із ними згоріли оселища незліченної кількості тварин.
  • Знищення біорізноманіття: Кінбурнська коса історично є місцем гніздування та міграції сотень видів птахів, серед яких пелікани, журавлі, орлани-білохвости. Бойові дії змусили птахів покинути свої традиційні місця, а багато наземних тварин, занесених до Червоної книги України, опинилися у вогняних та мінних пастках.
  • Мінування та хімічне забруднення: Сотні гектарів заповідної землі заміновані, всіяні залишками боєприпасів та понівечені гусеницями важкої техніки. Вибухи забруднюють ґрунти та підземні води важкими металами й токсичними речовинами, які отруюватимуть екосистему ще багато років.
  • Загроза акваторії: Затоплення техніки, виливи паливно-мастильних матеріалів та постійні вибухи у воді завдають непоправної шкоди морським ссавцям, зокрема дельфінам, та популяціям риб.

Сьогоднішній день, проголошений ООН, є нагадуванням для всієї міжнародної спільноти: екологічні злочини (екоцид) не мають терміну давності і стосуються не лише однієї країни, адже природа не знає державних кордонів. Знищення унікальних екосистем півдня України впливає на клімат, міграцію птахів та екологічний баланс усього Чорноморського регіону.

Науковці НПП «Білобережжя Святослава» продовжують дистанційно фіксувати кожен злочин проти природи, використовуючи супутникові дані та свідчення. Це необхідно для того, щоб агресор поніс повну відповідальність за скоєний екоцид.

Попереду на нас чекає колосальна робота. Після звільнення Кінбурна знадобляться роки на розмінування, очищення та обережне відновлення природного потенціалу. Але природа має неймовірну здатність до регенерації, якщо дати їй шанс і допомогти.

Ми віримо, що НПП «Білобережжя Святослава» знову стане вільним, безпечним і квітучим краєм. Збереження довкілля — це збереження нашого майбутнього, і ми обов’язково повернемо життя туди, де війна намагалася залишити пустку.