Березень – час, коли природа прокидається, а небо наповнюється криками перелітних птахів. 24 березня 2026 року наукові співробітники НПП «Білобережжя Святослава» провели виїзну лекцію-практикум безпосередньо «в полі» – на мальовничих берегах озера Солонець-Тузли .

Під керівництвом провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу Костянтина Редінова, фахівці Парку поєднали теоретичне навчання з практичними обліками птахів. Головною темою виїзду стало визначення рідкісних видів куликів, які обирають наше узбережжя для гніздування або короткого перепочинку під час тривалих міграцій. Попри те, що водойма заповнена водою, вона ще не встигла достатньо прогрітися, тому масове «паломництво» пернатих лише починається. Озеро є стратегічно важливим об’єктом, оскільки багате на артемію соляну – висококалорійний корм, який приваблює зграї качок, мартинів та куликів.

Під час польових досліджень фахівцями зафіксовано:

• хижі птахи: лунь очеретяний, боривітер звичайний та лунь польовий (рідкісний вид, занесений до Червоної книги України).
• водно-болотні види: лебеді-шипуни, лебеді-кликуни, качки-галагази, чепури великі та перші групи турухтанів (брижачів).
• символи весни: білі лелеки. До речі, у селі Тузли вже помічена пара лелек на гнізді, і науковці сподіваються, що саме їх вдалося побачити під час обліку.

Важливою частиною виїзду стало навчання співробітників Покровсько-Хутірського НДПВ. Особлива увага приділялася ідентифікації «складних» видів куликів, таких як:

• кулик-довгоніг (або ходуличник) та кулик-чоботар (або шилодзьобка) (витончені майстри мілководдя);
• пісочник морський (або морський зуйок) (майстер маскування на солончаках);
• кульон великий (або кроншнеп великий) та коловодник ставковий (або поручайник) .

Такі виїзди дозволяють не лише збирати цінні дані для «Літопису природи», а й підвищувати кваліфікацію персоналу, що безпосередньо охороняє заповідні території.

«Ми змінюємо кабінетну тишу на шум степового вітру, щоб краще розуміти ритми природи та ефективно захищати тих, хто не має голосу, але є частиною нашої спільної спадщини», — зазначають учасники експедиції.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

Вчора, 23 березня 2026 року, фахівці науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава” взяли участь у важливому онлайн-заході — прямому ефірі, організованому командою Rewilding Ukraine . Стрім зібрав екологів, науковців та громадськість навколо теми «Суперсили природи та її відновлення в Україні».

Основний фокус зустрічі був зосереджений на масштабних проектах ревайлдингу , які тривають попри виклики воєнного часу. Зокрема, обговорювали:

• відновлення екосистем: як повернення природного стоку води у дельті Дунаю та реставрація Тарутинського степу допомагають природі самовідновлюватися;
• повернення великих тварин: успіхи у розселенні куланів, ланей та бабаків, які стають природними «менеджерами» ландшафтів;
• соціальний аспект: роль природи у реабілітації ветеранів та підтримці місцевих громад через розвиток екотуризму.

​Працівники НДВ НПП «Білобережжя Святослава» долучилися до обговорення в контексті моніторингу біорізноманіття, підтримки екологічних ініціатив, вплив на екосистеми та регулювання чисельності випущених коней (нашадків дикого коня (тарпана)). Представники відділу поділилися власним досвідом взаємодії з природоохоронними організаціями. Участь у таких заходах — це не лише про обмін знаннями, а й про координацію спільних зусиль. Ревайлдинг — це інвестиція у наше майбутнє, де людина і природа співіснують у гармонії.

Стрім став платформою для презентації нового документального фільму «Дельта Дунаю та зцілюща сила природи», який демонструє, як природа може дарувати надію та відновлення навіть у найважчі часи.

​Дякуємо Rewilding Ukraine за запрошення та змістовну дискусію! Працюємо далі заради збереження природної спадщини України.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

Погода впливає на кожного з нас щодня — на настрій, самопочуття, плани і навіть безпеку. Саме тому спостереження за кліматом та атмосферними процесами є надзвичайно важливими для всього світу.

Всесвітній метеорологічний день відзначається за ініціативи Всесвітньої метеорологічної організації Всесвітньої метеорологічної організації — установи ООН, що координує міжнародну співпрацю у сфері дослідження атмосфери, клімату та водних ресурсів.

Щороку 23 березня наукова спільнота відзначає Всесвітній метеорологічний день (World Meteorological Day). Ця дата обрана не випадково — саме цього дня у 1950 році набрала чинності Конвенція, якою було створено Всесвітню метеорологічну організацію (ВМО) — спеціалізовану установу ООН.
Головна мета дня — привернути увагу людства до стану атмосфери та гідросфери, а також підкреслити критичну роль метеорологічних та гідрологічних служб у забезпеченні безпеки людей.

1. Глобальна мережа спостережень. ВМО об’єднує зусилля майже 200 країн. Завдяки цьому ми маємо єдині стандарти вимірювань — від простих термометрів до складних супутникових систем та водомірних постів на річках.
2. Безпека та раннє попередження. Близько 90 % усіх природних катаклізмів пов’язані з погодою, кліматом та водою. Своєчасні прогнози рятують тисячі життів щороку, дозволяючи громадам підготуватися до штормів, посух або паводків.
3. Кліматичний літопис. Метеорологи — це архіваріуси планети. Саме завдяки багаторічним рядам спостережень ми маємо докази глобального потепління та можемо будувати моделі майбутнього.

Метеорологічні спостереження мають важливе значення, оскільки метеорологічні станції здійснюють постійний моніторинг погодних умов, атмосферних процесів та кліматичних показників. Відповідно, на території НПП “Білобережжя Святослава” метеорологічні спостереження проводяться завдяки інструментам ГІС та ДЗЗ.

Зібрані дані є важливими для наукових досліджень, екологічного контролю та прогнозування природних процесів.

Робота метеорологів — це щоденна невидима праця, що допомагає нам бути готовими до викликів природи, планувати діяльність та краще розуміти зміни клімату.

Дякуємо фахівцям, які працюють задля безпеки людей та збереження довкілля.

Науково-дослідний відділ, Відділ ДО ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”

23 березня 2026 року наукові співробітники Національний природний парк “Білобережжя Святослава” змінили кабінети на квітучі степові схили. Під керівництвом провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу Мельничук Світлана Сергіївна відбулася виїзна лекція-практикум, присвячена моніторингу одного з найцінніших першоцвітів нашого краю.

 Локація дослідження: Дикий степ біля озера Солонець-Тузли

Практичне заняття розгорнулося у водоохоронній зоні озеро Солонець-Тузли. Саме тут, серед цілинних фрагментів степу, що зберегли свою первісну структуру, зростає шафран сітчастий шафран сітчастий (Crocus reticulatus). Цей витончений вид занесений до Червоної книги України і є індикатором здоров’я нашої екосистеми.

 Від теорії до практики: як «рахують» природу?

Головною метою виїзду було опанування методик оцінки життєздатності популяцій. Співробітники установи на практиці відпрацювали визначення щільності зростання (підрахунок кількості особин на кожному квадратному метрі пробної площі) та аналіз вікового спектру (детальне вивчення співвідношення молодих проростків (майбутнього популяції) та дорослих квітучих рослин). Такий підхід дозволяє не просто милуватися квітами, а розуміти, чи здатна ця група рослин самостійно відновлюватися, чи вона потребує додаткових заходів захисту.

 Важливі знахідки: Плюс дві точки на карті Парку

Цьогорічний виїзд став особливо результативним. Під час практикуму науковці виявили 2 нові локалітети (місця зростання) шафрану сітчастого, які раніше не були зафіксовані в офіційних реєстрах.

«Виявлення нових локалітетів – це завжди свято для науковця. Це підтверджує, що заповідний режим на території нашого Парку дає свої плоди, і рідкісні види знаходять безпечні ніші для розвитку», – зазначає Світлана Мельничук.

 Нагадування відвідувачам

Шафран сітчастий – надзвичайно вразливий. Його не можна зривати, витоптувати чи викопувати. Кожна квітка, що залишилася в степу, дасть тисячі насінин, які через роки знову прикрасять наше Білобережжя Святослава.

 Слідкуйте за нашими новинами, щоб дізнатися більше про дику природу «Білобережжя Святослава»!

Мельничук С.С., провідний науковий співробітник, в.о. начальника науково-дослідного відділу, Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

Міжнародний день лісів відзначається щороку 21 березня. Цей день нагадує людям про важливість лісів для життя на Землі та необхідність їх збереження. Ліси — це не лише красива частина природи, а й справжні «легені планети», адже вони очищують повітря, виробляють кисень і підтримують кліматичну рівновагу.

Ліси є домівкою для безлічі рослин і тварин. Тут мешкають різноманітні види птахів, звірів, комах, багато з яких не зустрічаються більше ніде у світі. Крім того, ліси захищають ґрунти від ерозії, зберігають воду та допомагають запобігати природним катастрофам, таким як повені та посухи.

Учні Тузлівського ліцею Тузлівський Ліцей Коблівської сільської ради разом з фахівцем з екоосвіти НПП “Білобережжя Святослава” долучилися до акції ” Посади дерево” і висадили в шкільному садочку молоді деревця вишень.

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”