Остані відгуки

    June 2025
    M T W T F S S
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30  

    Архів

    Daily Archives: June 27, 2025

    Червонокнижна перлина риб Білобережжя

    Севрюга звичайна

    Ілюстрація севрюги звичайної [1]
    Ілюстрація севрюги звичайної з Вікіпедії [2]

    Севрюга звичайна (Acipenser stellatus (Pallas, 1771)), або осетер-пестрюга [3, 4].

    Біологічна класифікація:

    Домен: Ядерні (Eukaryota)

    Царство: Тварини (Animalia)

    Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

    Тип: Хордові (Chordata)

    Підтип: Черепні (Craniata)

    Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

    Клас: Променепері (Actinopterygii)

    Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)

    Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)

    Родина: Осетрові (Acipenseridae)

    Підродина: Acipenserinae

    Рід: Осетер (Acipenser)

    Вид: Севрюга (Acipenser stellatus)

    Типова місцевість: частково: Волга в околицях Симбірська [4].

    Поширення: Каспійське, Чорне, Азовське, Адріатичне моря. В Україні в Азовському морі уздовж українських берегів до Східного Сивашу і Арабатської Стрілки включно підвид A. s. donensis Lovetsky, 1834, у Чорному морі – уздовж берегів України і у басейнах Дунаю, Дністра, Дніпра – A. s. ponticus Movtschan, 1970 [4].

    Ареал поширення севрюги звичайної [4]

    Зовнішні ознаки: довжина тіла понад 2 м (до 220 см [3]), маса до 80 кг. Тіло видовжене, веретеноподібне [4]. Вкрите п’ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки [3]. Уздовж нього 1 ряд спинних та по 2 ряди бокових і черевних кісткових бляшок, з яких у спинному ряду 9-16 бляшок, у бічних рядах 24-40, у черевних – 8-14 бляшок. На боках тіла між рядами бляшок є зірчасті пластинки та дрібні гребінчасті зернятка. Спинний D 33-52 та підхвостовий А 20-31 плавці розміщені ближче до хвостового плавця, верхня лопать якого значно довша від нижньої. Перший промінь грудного плавця слабий. Рило дуже довге, вузьке, сплощене (вигнуте до верху [3]). Рот нижній, поперечний, задня губа перервана. На нижньому боці рила перед ротом короткі вусики, які не досягають кінця рила і рота, без торочок. Спина темна, блакитнувато-сірувата чи чорнява (іноді темно-сіра чи чорна [3]). Черево та жучки біляві [3, 4].

    Спосіб життя: прохідний вид. Влітку перебуває у морі, на ділянках, що добре прогріваються, з осіннім похолоданням відкочовує на глибини 30-40 м, де температура води не опускається нижче 8 ºС. З морських передгирлових місць нагулу основна переднерестова міграція починається у березні при температурі води 8-10 ºС, досягаючи найбільшої масовості у червні. Плідникам доводиться долати відстань понад 500 км. Щодобова швидкість переміщення становить майже 10 км. Весняно-літню міграцію здійснюють найкрупніші плідники, завдовжки 126-134 см. Сповільнення ходу відбувається у вересні-жовтні, який вважається передзимовим, його здійснюють менші особини – завдовжки 117-121 см. Серед риб-мігрантів переважають самки. Після нересту, який триває півтора-два тижні, плідники скочуються у море для нагулу зі швидкістю близько 75 км на добу [4]. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м [3].

    Живлення: бентофаг. Особини завдовжки до 40 см живляться в основному черв’яками, менше споживають ракоподібних, у більших за розміром – кількість черв’яків зменшується, зростає частка ракоподібних, молюсків та риб [4]. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою [3].

    Нерест: у травні-червні [4] (а у річках з квітня по вересень [3]). Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5-13 років, самиці – у 10-17 років [3]. Самці вперше нерестяться у віці 9-13 років, самки – у віці 11-16 років [4]. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км [3]. Кожна особина бере участь у нересті через 3-5 років. Плодючість майже 430 тис. ікринок (плодючість самої самки – 35-630 ікринок діаметром 3 мм [3]). Нерестовищами є місця на глибинах 5-10 м, вкриті галькою, гравієм, крупнозернистим піском, зі швидкістю течії 1-1,5 м/с. Найінтенсивніший нерест відбувається за температури 15-25 ºС (в середньому при температурі води 13-30°С [3]). Ембріональний розвиток при температурі води 15 ºС триває до тижня, при температурі води 25 ºС – не більше 2-3 діб. Личинки вимиваються течією і зносяться по річищу до гирла. Через 5-8 діб після народження личинки споживають зовнішні кормові організми. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців, але може затримуватися у річці до двох років [3, 4].

    Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Зустрічається рідко і зникає у водоймах України та Молдови [4].

    Природоохоронний статус: на межі зникнення (Critically Endangered, CR) (список МСОП (версія 2.3 1994 року)) [3]. Раритетний вид риб, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані), Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид), Бернської (Додаток ІІІ. Види, що підлягають охороні) і Боннської (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) і Вашингтонської (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення) конвенцій, а також до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид, вразливий в українському секторі Чорного моря) [5] та CITES та до Європейського червоного списку [6].

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ)

    1. Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Риби України. Севрюга звичайна. // Офіційний сайт URL: https://darg.gov.ua/files/21/07_05_sevruga.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

    2. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg/330px-Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

    3. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B0 (дата звернення: 17.04.2025).

    4. Щербуха А.Я. Риби України. – Київ: Видавництво Раєвського, 2013. – С. 44-45.

    5. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40, 62).

    6. Червона книга України. Тваринний світ. Севрюга звичайна. // Електронний ресурс URL: https://redbook.land.kiev.ua/314.php (дата звернення: 17.04.2025).

    Молодший науковий співробітник НДВ Курило О.В.