Всесвітній день захисту тварин
4 жовтня світ відзначає Всесвітній день захисту тварин. Це міжнародне свято, яке нагадує людям усього світу, що тварини мають право на життя, любов і турботу.
Всесвітній день захисту тварин — це день, коли об’єднуються люди, що піклуються про добробут та захист прав всіх тварин на планеті. Він закликає до співпраці громадськість, уряди та організації з метою покращення умов життя тварин та протидії жорстокому ставленню до них.
Свято було встановлене у 1931 році під час конференції екологів у Флоренції. Дата 4 жовтня була обрана, оскільки цей день також є днем пам’яті Святого Франциска Асізького, покровителя тварин. Це свято є фіксованим та відзначається щорічно.
Це свято спрямоване на привертання уваги до проблем захисту прав тварин та їхнього благополуччя. Але під час війни дикі тварини зазнають болю і втрат. Руйнуються і зникають місця їх існування, гинуть тварини, зникають їх популяції.
У Національному природному парку “Білобережжя Святослава” тварини під час війни РФ проти України отримають шалений стрес, птахи втрачають місця гніздування, ссавці виведення потомства та годівлі, гинуть особини та цілі покоління, популяції.
Особливо чутливими до військових дій виступають антропофобні види з вузьким екологічним діапазоном. Для таких видів критичними факторами виступають як турбування та вплив ударних хвиль (контузії різних ступенів), так і руйнування середовища їх існування. Для значної кількості рідкісних видів саме останній аспект виступає в якості найбільш деструктивного прояву антропогенного впливу, що тільки загострюється під час війни. Наприклад, масштабні пожежі та будівництво фортифікацій руйнують сформовані екосистемні зв’язки в цілому, порушуючи весь комплекс трофічних, симбіотичних та асоціативних відносин.
Характер реагування на негативний вплив війни у кожного виду індивідуальний. Наприклад, птахи, як вельми мобільна таксономічна група, відносно легко реагує на прояви активних бойових дій шляхом передислокації місць концентрації та гніздування. Так, під час періоду гніздування, формування пожеж або виникнення дії ударних хвиль (особливо на останньому тижні інкубації яєць), дуже негативно впливає на орнітофауну, але дорослі особини можуть достатньо легко змінити місце свого перебування, а у наступному році – тимчасово або тривало – змінити і локацію гніздування. Але більш дрібні тварини в зонах впливу військових дій можливості швидко вийти із зони пошкодження ареалу не мають. Особливо великі втрати спостерігаються серед антропофобних видів, які зберігаються виключно в умовах дотримання режиму заповідності.
На нашій території, де зберігаються природно-територіальні комплекси Нижньодніпровських піщаних арен, під максимальний вплив війни потрапили рідкісні види: Мишівка Нордмана, Сліпак піщаний, Кандибка звичайна, всі види Богомолів та Турунів та ін, і враховуючи масштаби пов’язаних з війною пожеж, на відновлення тваринного світу Парку буде витрачено багато десятків років. Особливо негативними в нашому випадку є факти пошкодження заповідних ядер біорізноманіття, якими виступають комплекси Чорноморськог БЗ та Національного природного парку
Мабуть, охорона тваринного світу потребує більш активної участі людини для ліквідації наслідків своєї ж діяльності? Сподіваємось, сучасне і майбутні покоління більше уваги приділятимуть реальним діям по збереженню природи, а не пустим розмовам.
З Повагою, колектив НПП Білобережжя Святослава
Осінне листя: не спалювати, а використовувати з користю
Щороку восени українські міста, села та дачні кооперативи поринають у яскраву палітру кольорів. Проте за цією красою ховається одна з найпоширеніших екологічних проблем — масове спалювання опалого листя. Ця практика, яка здається багатьом «традиційною» або «зручною», насправді є небезпечною, незаконною та шкідливою для довкілля, здоров’я людей і навіть економіки.
Чому спалювання листя — це злочин?
Спалювання рослинних решток порушує одразу кілька норм українського законодавства:
• Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає штрафи від 3 060 до 6 120 грн для громадян та від 15 300 до 21 420 грн для посадових осіб за самовільне випалювання рослинності.
• Якщо такі дії здійснюються на території природно-заповідного фонду, штрафи подвоюються: від 6 120 до 12 240 грн для громадян та від 21 420 до 30 600 грн для посадовців. • Стаття 245 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років за умисне знищення або пошкодження рослинного покриву вогнем. У разі тяжких наслідків — до 10 років ув’язнення.
Особливо небезпечно спалювати листя поблизу лісів, заповідників, водойм, а також у межах населених пунктів, де ризик поширення вогню надзвичайно високий.
Екологічні наслідки
Спалювання листя завдає шкоди не лише природі, а й людям:
• У димі містяться діоксини, бензопірен, чадний газ, важкі метали — речовини, що викликають алергії, бронхіти, астму, онкологічні захворювання.
• Знищується мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження його родючості.
• Гинуть тварини, рослини, комахи, черв’яки, мікроорганізми, які відіграють важливу роль у природному кругообігу. • Дим осідає на будинках, деревах, одязі, створюючи нестерпні умови для життя.
Що робити з листям замість спалювання?
Існує багато екологічно безпечних і корисних способів поводження з рослинними рештками:
1. Компостування
• Листя — чудова основа для домашнього компосту.
• У поєднанні з гілками, травою, кухонними відходами воно перетворюється на гумус, який збагачує ґрунт.
• Компост можна використовувати для добрива грядок, клумб, дерев.
2. Мульчування
• Подрібнене листя розкладається на поверхні ґрунту.
• Воно зберігає вологу, пригнічує бур’яни, захищає коріння від морозів.
• Мульча — це натуральний утеплювач і джерело органіки.
3. Природне укриття
• Листя можна залишати під деревами та кущами.
• Воно виконує роль ізоляційного шару, захищаючи кореневу систему.
4. Передача на утилізацію
• У багатьох громадах діють спеціальні майданчики для збору рослинних решток.
А якщо листя хворе?
• Листя, уражене плямистістю, іржею, грибками, шкідниками, не можна компостувати.
• Його слід збирати окремо, пакувати в мішки та передавати на спеціалізовану утилізацію. Інакше хвороби можуть поширитися на здорові рослини, знищити врожай наступного року.
Спалювання листя — це застаріла практика, яка не має місця в сучасному екологічно свідомому суспільстві. Натомість компостування, мульчування, утилізація — це шлях до здорового довкілля, родючого ґрунту та чистого повітря. Дбаймо про природу — і вона віддячить нам чистим повітрям та здоров’ям.
Служба Державної охорони НПП
Заборона джипінгу на територіях природно-заповідного фонду
У сучасному світі, де люди прагнуть нових вражень, джипінг – катання на позашляховиках, квадроциклах і мотоциклах по бездоріжжю – набуває все більшої популярності. Проте такий вид активного відпочинку, особливо на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), має серйозні екологічні та правові наслідки, адже це екстрим, що нищить природу.
Що таке природно-заповідний фонд?
Природно-заповідний фонд України – це сукупність територій, що мають особливу природну, наукову та культурну цінність. До нього входять:
• біосферні та природні заповідники,
• національні природні парки,
• регіональні ландшафтні парки,
• заказники та заповідні урочища,
• пам’ятки природи,
• ботанічні сади, дендропарки тощо.
Ці території створені для охорони рідкісних видів флори і фауни, збереження ландшафтів, проведення наукових досліджень та екологічної освіти.
Джипінг у ПЗФ офіційно заборонено!
У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон №4188-IX «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», який забороняє джипінг у межах територій ПЗФ. Закон доповнює статті 3, 14 і 64 базового закону, чітко визначаючи:
• Заборону проїзду механічних транспортних засобів у межах заповідних територій, крім доріг загального користування та приватних ділянок.
• Виключення лише для службових поїздок працівників природоохоронних установ, правоохоронців, рятувальників, медиків, військових та інших спеціальних служб.
Цей закон – результат багаторічної роботи екологічних організацій, науковців і громадськості, що почалася з петиції у 2022 році. Він став важливим кроком до європейських стандартів охорони природи.
Екологічні наслідки джипінгу
Рух важкої техніки по природних територіях спричиняє:
• Ерозію ґрунтів – колеса здирають верхній шар землі, порушуючи водний баланс.
• Знищення рослинності – включно з рідкісними та червонокнижними видами.
• Порушення тваринного світу – шум двигунів відлякує тварин, заважає розмноженню та годуванню потомства.
• Пожежну небезпеку – іскра або залишки пального можуть спричинити загоряння сухої трави. • Хімічне забруднення – паливно-мастильні матеріали потрапляють у ґрунт і водойми, погіршуючи стан екосистем.
Відповідальність за порушення
Згідно зі статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
• для громадян — штраф від 153 до 408 грн,
• для посадових осіб — від 255 до 510 грн.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів № 575 від 10.05.2022 встановлено компенсацію за шкоду довкіллю; у випадку значних збитків може бути відкрито кримінальне провадження, що передбачає більш суворі санкції – включно з позбавленням волі.
Що можуть зробити громадяни?
• Не заїжджати у заповідні зони – навіть якщо немає шлагбаума чи попереджувального знаку.
• Повідомляти про порушення – звертатися до екологічної інспекції, адміністрації парків, поліції.
• Поширювати інформацію – у соцмережах, серед друзів, у громадах.
• Підтримувати ініціативи – екологічні акції, петиції, волонтерські проекти.
Екологічна альтернатива
Для тих, хто прагне активного відпочинку, існують екологічно безпечні альтернативи:
• піші походи,
• велотуризм,
• кінні прогулянки,
• каякінг,
• екскурсії з гідами.
Ці види дозвілля дозволяють насолоджуватися природою без шкоди для неї.
Природа – це не декорація для розваг. Це живий організм, який потребує нашого захисту. Джипінг у заповідниках – це не екстрим, а порушення закону і моральної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Служба Державної охорони НПП
Взяли участь у важливому міжнародному заході
Представники Національного природного парку «Білобережжя Святослава»: провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Мельничук С.С., начальник Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Шалаєвський В.В. та провідний фахівець з екоосвіти відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Трусов Ю.В. взяли участь у фінальному заході «Summer Camp & Conference» міжнародного проєкту TransLearnN – «Трансформаційна мережа навчання для стійкості: підтримка вищої освіти України у сталому відновленні», що реалізується в рамках програми Erasmus+ KA-220-HED.
Ця масштабна подія об’єднала понад 21 заклад вищої освіти України, а також партнерів із Німеччини, Польщі, Литви та Чехії, представників 21 асоційованого партнера, громадських організацій, органів влади та бізнесу. В рамках співпраці з проєктом TransLearnN, яка тривала понад 2 роки, фахівці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» брали участь у всіх ініціативах в якості стейкхолдерів.
Перший день включав знайомства, доповіді та дискусії по сталому розвитку і трансформації та ролі університетів у сталому перетворенні України. Університети представляли результати впровадження сталого розвитку в управління своїх закладів.
Другий день був присвячений управлінню сталістю в Українських Університетах. Було презентовано платформу Transformational learning network for resilience of higher education in Ukraine – TransLearnN». Особливо цікавим був кейс-стаді «Управління конфліктами в природоохоронних територіях» та рольова гра з фітбеком.
Третій день був присвячений сталості у викладанні та навчанні. Були презентовані результати по розроблений курсам та обговорено їх впровадження в університетські програми, а також проведено круглий стіл на тему «Трансформаційні підходи до сталого розвитку: екологічна освіта, наука та природоохоронні практики для відновлення України». Дискусія була жвавою, було приємно, що представники університетських спільнот прислухаються до рекомендацій стейкхолдерів, особливо представників ПЗФ.
Четвертий день був присвячений партнерству університетів, громад та природоохоронних структур. Було презентовано роботу різних природо-заповідних об’єктів України, обговорено ключові питання співпраці місцевих громад та природоохоронних територій, в тому числі в умовах військового стану. Також презентовано платформи природоохоронних територій Research Community for Ukrainian Recovery, які розроблялись в межах проєкту TransLearnN.
В останній день обговорено результати проєкту та можливості подальшої співпраці. Особливу увагу приділено необхідній співпраці громад, університетів та об’єктів ПЗФ України для реабілітації наших захисників.
Під час участі у проєкті працівники НПП «Білобережжя Святослава» представили рекреаційно-туристичний потенціал НПП «Білобережжя Святослава» та можливості співпраці місцевих громад в цьому напрямку, отримали нові знання та навички, рекомендації щодо сталого розвитку в громадах та об’єктах ПЗФ, а також пройшли стажування і отримали сертифікати.
Щиро дякуємо організаторам, партнерам, лідерам TransLearnN за можливість бути частиною цієї команди професіоналів! Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”
Відбулась важлива зустріч з керівництвом Миколаївської області
Сьогодні, 10 вересня 2025 року відбулася зустріч в.о.директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Вікторією Петренко з першим заступником голови Миколаївської обласної ради Ігорем Щербиною та начальником Миколаївської районної військової адміністрації Максимом Кашубою Максим Кашуба . В зустрічі також прийняли участь начальник Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення та працівники відділу еколого-освітньої роботи та рекреації парку. Під час зустрічі було обговорено напрямки розвитку парку, стан збереження природно-заповідних територій під час військового стану, перспективи розвитку й розширення території ПЗФ в Миколаївській області загалом та безпосередньо території НПП «Білобережжя Святослава». Також торкнулися питань перспектив та напрямків діяльності установи в післявоєнний період та деокупації, розмінування Кінбурнського півострову, співпраці з місцевими громадами в напрямку збереження довкілля відповідно до діючого законодавства.
Гості відвідали офісну будівлю установи, оглянули робочі місця працівників та ознайомилися з роботою науково-дослідного відділу в напрямку моніторингу пожеж на окупованій території парку та служби державної охорони. Викликала жваву цікавість і експозиція копій старовинних карт Північного Причорномор’я, що представлені у відділі еколого-освітньої роботи та рекреації.
Приємно було відзначити, що саме за активного сприяння начальника Миколаївської районної військової адміністрації Максима Кашуби була надана своєчасна допомога після пошкодження офісної будівлі парку у січні 2023 року в результаті воєнної агресії рф.
Результатом зустрічі стала спільна домовленість про подальшу співпрацю в напрямку розвитку території та об’єкту природно-заповідного фонду Миколаївської області – національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Адміністрація НПП “Білобережжя Святолава”
