Жовтень 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Архів

Daily Archives: 31 Жовтня, 2025

31 жовтня 2025 р. – Міжнародний День Чорного моря

31 жовтня 1996 р. шість причорноморських країн – Україна, Болгарія, Угорщина, Туреччина, Грузія та Росія – підписали Стратегічний план дій по захисту Чорного моря. Цей день вважається «Міжнародним Днем акцій із захисту Чорного моря!». Чому Чорне море потрібно захищати?

Більшість обізнані про значення екосистеми Чорного моря для збереження біорізноманіття, клімату, економіки, здоров’я людини. Але саме море теж потребує захисту та сталого використання його ресурсів. Понад 300 малих і великих річок несуть свої води у Чорне море. Майже 200 мільйонів людей своїм повсякденною діяльністю впливають на стан морського середовища. За довоєнними дослідженнями екологів понад 60% забруднюючих речовин потрапляло в Чорне море з річковим стоком з території 20 країн індустріальної Європи. Забрудненню моря сприяв скид стічних вод з пестицидами з рисових полів. За останні 45 років все це, разом із кліматичними змінами, призвело до незворотних змін у морських екосистемах.

З початком російського вторгнення ситуація погіршилася внаслідок хімічного забруднення (розливи нафти, паливно-мастильних матеріалів, потрапляння бойових хімічних речовин та ракетного палива), шумового забруднення (вибухи, робота гідролокаторів) та органічного забруднення (потрапляння великої кількості органічних речовин внаслідок Каховської трагедії, розлив соняшникової олії в Бузькому лимані і т.д.) Ці фактори матимуть довготривалі наслідки. Затонула морська техніка та боєприпаси будуть отруювати море протягом багатьох десятиліть. Тобто, позитивні результати , впроваджені під час виконання «Стратегічного плану дій по захисту Чорного моря» значною мірою нівельовані російською агресією та воєнними діями.

З нагоди Міжнародного Дня Чорного моря розповімо про два види морських птахів які щороку перебувають в акваторіях моря поблизу Кінбурнської коси та можуть зазнавати впливу воєнних дій.

Левантський буревісник – Puffinus yelkouan

Єдиний представник родини Буревісникових, ряду Буревісникоподібних в Україні. В Україні, крім левантського, спостерігали ще два види буревісників, але всі вони є дуже рідкісними залітними птахами.

Левантський буревісник використовує акваторії та узбережжя Чорного моря в періоди міграції, зимівлі та гніздування. Життя буревісника пов’язане з морською стихією. Птахи гніздяться в Середземному морі на островах, а в Чорне море прилітають живитися та дорослішати. До розмноження буревісники приступають лише на 5-му році життя. Гніздяться в норах, відкладаючи по одному яйцю.

Буревісників перебувають в морських акваторіях навколо Кінбурнської коси та інколи залітають навіть у Дніпро-Бузький лиман до с. Василівка. У зграях бувають сотні та навіть тисячі особин. Птахи летять низько над водою, часто лініями, виглядаючи здобич під час штилю та шторму. Найчастіше їх можна спостерігати в травні та серпні-вересні.

Буревісник має чорно-буре забарвлення верху, знизу – біле, розмах крил – 76–82 см. Між пальцями ніг є перетинки, а на дзьобі – дві трубки.

Зграйні риби слугують їжею буревісникам. За рибою вони пірнають і можуть пропливати під водою кілька десятків метрів. На суші їх не побачиш, буревісники відпочивають сидячи на воді.

У Червоному списку Всесвітнього товариства охорони природи та Європейському Червоному списку вид має статус – VU (вразливий). Левантський буревісник також охороняється Бернською конвенцією (додаток ІІ).

Короткохвостий поморник – Stercorarius parasiticus

Короткохвостий поморник представник родини Поморникові, ряду Сивкоподібні. В Україні крім короткохвостого трапляється ще три види поморників, але всі вони є залітними птахами.

Короткохвостого поморника можна вважати «морським піратом». Він щорічно буває в акваторії Чорного моря і на Кінбурнській косі. Під час міграцій зрідка трапляється на р. Дніпро.

Птах має специфічний вигляд, зокрема подовжені центральні рульові пера у середині хвоста. Сама будова птаха пристосована до хижацтва. При середній вазі близько 450 г, він має розмах крил 88–125 см, що забезпечує стрімкий маневрений політ. Гачкуватий міцний дзьоб довжиною біля 3 см пристосований для розривання здобичі. Оперення поморника має два варіанти забарвлення: темне та світле та перехідні форми.

Місця гніздування короткохвостого поморника розташовані переважно в тундрі, на скелястих островах або в болотистих районах, розташованих уздовж узбережжя. Місця зимівлі знаходяться на південь від екватора.

Саме під час міграцій у серпні – середині жовтня та рідше у квітні–травні птахи з’являються щорічно на Кінбурнській косі. Звичайно поморники тримаються у приморській смузі, поодинці або групами до 10 особин, але можуть віддалятися від берега на відстань до 50 км.

Птахи відпочивають на мілинах та косах або займаються своєю звичайною справою – «піратством»: відбирають їжу у крячків, мартинів, лисок, пірникоз і навіть скоп, переслідуючи їх. Діють вони досить зухвало, вириваючи їжу з дзьобу переслідуємого птаха, або спонукаючи кинути її. Такий спосіб добування їжі має наукову назву – клептопаразитизм, а по простому «розбійний напад». Саме цей спосіб здобування поживи є основним у короткохвостого поморника у місцях гніздування, міграцій і зимівлі. Звідси і його видова назва parasiticus, від грецького Παράσιτο «нахлібник».

Птахи інколи ловлять здобич самостійно на землі, у воді та повітрі: мишоподібних гризунів, рибу, куликів, дрібних птахів та інших. Інколи вживають і загинувших тварин, роздзьобуючи їх, або підбирають їстівні залишки викинуті з рибальських і інших човнів. Мисливці з Кінбурнської коси розповідали, що поморники швидко розкльовували здобутих під час полювання качок, прямо на воді.

Біля гнізда поморники поводяться дуже агресивно, атакуючи з повітря не лише великих птахів та ссавців, зокрема песців, а й людину, намагаючись останню вдарити дзьобом по голові.

Світова популяція короткохвостого поморника поки знаходиться в безпеці – категорія LC (у безпеці). У Європейському Червоному списку вид має статус – EN (під загрозою вимирання). Поморник також знаходиться під охороною Бернської конвенції (додаток ІІІ).

Науковий відділ НПП «Білобережжя Святослава»

Корупція в нацпарку: екскерівники «Білобережжя Святослава» вимагали премії та працевлаштували «мертві душі»

Прокурори Миколаївської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо трьох учасників організованої групи — колишніх посадовців національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Їм інкримінують одержання неправомірної вигоди з використанням службового становища, поєднане з вимаганням, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України).

За даними слідства, упродовж 2024 року директор парку разом із заступником та головним бухгалтером вимагали у підлеглих частину премій. Погрожуючи скороченням посад і переведенням поза штат, керівництво щомісяця забирало частину нарахованих працівникам коштів. Загальна сума незаконно отриманої вигоди перевищила 2,2 млн грн.

Крім того, посадовці організували схему фіктивного працевлаштування. На посади інспекторів з охорони природно-заповідного фонду вони оформили трьох «мертвих душ» — мешканців Вінниці, Ізмаїла та Одеси, які фактично не виконували жодних обов’язків.

Щомісяця цим особам нараховувалася заробітна плата. Учасники схеми знімали кошти з банківських карток і привласнювали. Таким чином зловмисники привласнили майже 500 тис грн.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Першого слідчого відділу ДБР (з дислокацією у Миколаєві) за оперативного супроводу Управління СБУ в Миколаївській області.

За вчинене обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади чи займатися визначеною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Миколаївська Правда

Проведено навчання стосовно поводження з вибухонебезпечними предметами

Сьогодні, 30 жовтня, для працівників національного природного парку “Білобережжя Святослава” відбулося навчання стосовно поводження з вибухонебезпечними предметами та правилами користування вогнегасної техніки та обладнання, що провів офіцер-рятівник ДСНС Очаківької громади Петровських Євген Васильович. В доступній формі та з відповідним наочним обладнанням було ознайомлено працівників парку з основними видами вибухонебезпечних предметів, що трапляються на території парку та Очаківської МТГ, яка знаходиться в зоні активних бойових дій. Докладно було роз’яснено питання щодо нормативів та кількості використання вогнегасників в державних установах. Співпраця НПП “Білобережжя Святослава” з ДСНС має десятилітні досвіди та проекти співпраці, тому ми вдячні за чергову активну допомогу щодо роз’яснення нагальних життєво важливих для працівників парку питань. Разом до Перемоги!

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”