Березень – час, коли природа прокидається, а небо наповнюється криками перелітних птахів. 24 березня 2026 року наукові співробітники НПП «Білобережжя Святослава» провели виїзну лекцію-практикум безпосередньо «в полі» – на мальовничих берегах озера Солонець-Тузли .

Під керівництвом провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу Костянтина Редінова, фахівці Парку поєднали теоретичне навчання з практичними обліками птахів. Головною темою виїзду стало визначення рідкісних видів куликів, які обирають наше узбережжя для гніздування або короткого перепочинку під час тривалих міграцій. Попри те, що водойма заповнена водою, вона ще не встигла достатньо прогрітися, тому масове «паломництво» пернатих лише починається. Озеро є стратегічно важливим об’єктом, оскільки багате на артемію соляну – висококалорійний корм, який приваблює зграї качок, мартинів та куликів.

Під час польових досліджень фахівцями зафіксовано:

• хижі птахи: лунь очеретяний, боривітер звичайний та лунь польовий (рідкісний вид, занесений до Червоної книги України).
• водно-болотні види: лебеді-шипуни, лебеді-кликуни, качки-галагази, чепури великі та перші групи турухтанів (брижачів).
• символи весни: білі лелеки. До речі, у селі Тузли вже помічена пара лелек на гнізді, і науковці сподіваються, що саме їх вдалося побачити під час обліку.

Важливою частиною виїзду стало навчання співробітників Покровсько-Хутірського НДПВ. Особлива увага приділялася ідентифікації «складних» видів куликів, таких як:

• кулик-довгоніг (або ходуличник) та кулик-чоботар (або шилодзьобка) (витончені майстри мілководдя);
• пісочник морський (або морський зуйок) (майстер маскування на солончаках);
• кульон великий (або кроншнеп великий) та коловодник ставковий (або поручайник) .

Такі виїзди дозволяють не лише збирати цінні дані для «Літопису природи», а й підвищувати кваліфікацію персоналу, що безпосередньо охороняє заповідні території.

«Ми змінюємо кабінетну тишу на шум степового вітру, щоб краще розуміти ритми природи та ефективно захищати тих, хто не має голосу, але є частиною нашої спільної спадщини», — зазначають учасники експедиції.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”