Екологічні втрати Миколаївщини від збройної агресії РФ
За даними управління екології та природних ресурсів, на території Миколаївської області розташовані 147 об’єктів природно-заповідного фонду, близько 77 тисяч квадратних метрів природних заповідників опинилися в зоні бойових дій.
У програмі Радіодень дізнаємося: – які об’єкти природно-заповідного фонду Миколаївщини найбільше постраждали від збройної агресії РФ; – в якому стані на сьогодні перебуває Національний природний парк “Білобережжя Святослава”; – як відновити зруйновану війною екосистему області.
На прямому зв’язку: заступник директора НПП “Білобережжя Святослава” Павло Холодняк.
Коментарі: в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Дмитро Мац; голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олег Деркач.
Ведуча: Оксана Хмельова.
Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=REpRhoIEZYY
Заступник директора НПП Білобережжя Святослава Павло Холодняк
Оригінал публікації: https://mk.suspilne.media/episode/61378
Меморандум про співпрацю між Чорноморським (Одеським) Регіональним відділенням Української екологічної академії наук та національним природним парком Білобережжя Святослава
23 серпня 2022 року в м. Одеса був підписаний Меморандум про співпрацю між громадською організацію «Чорноморське (Одеське) Регіональне відділення Української екологічної академії наук» в особі голови Степанова В’ячеслава Миколайовича, з однієї сторони, та Національним природним парком «Білобережжя Святослава», в особі директора Коваля Віктора Васильовича, строком на 5 років.
Меморандум передбачає співпрацю наших організацій в напрямку імплементації Проекту регрантингу «Чорноморський природоохоронний «Hub» (ЧМП-ХАБ) з моніторингу та відновлення роботи об’єктів природно-заповідного фонду», а саме у створенні та наповненні цифрової платформи для обміну досвідом і даними щодо заподіяної об’єктам природно-заповідного фонду України шкоди, завданої військовими діями, відновлення постраждалих природних комплексів та об’єктів ПЗФ в цілому (в тому числі після закінчення війни).
Виконання робіт в рамках даного Меморандуму дозволить нашим фахівцям та спеціалістам інших об’єктів природно-заповідного фонду оцінити наслідки військових як на природні комплекси та їх раритетні елементи, так і на роботу установ ПЗФ в цілому. Обмін практичним досвідом в рамках даного Проекту вкрай необхідний для налаштування роботи установ в умовах, коли виконання природоохоронних функцій або дуже обмежено, або стає неможливим до деокупаії територій та їх розмінування.
Звісно, війна буде негативно впливати на навколишнє середовище та роботу установ ПЗФ ще довгі роки після свого закінчення, тому науково обґрунтоване відновлення є вкрай важливим питанням, що також зазначено у Меморандумі.
Так, війна є дуже страшною трагедією для нашої країни, але будь-яка війна у свій час закінчується та змінюється миром. Тому ми повинні і захищати, і відновлювати наше природне надбання, щоб передати його нашим нащадкам.
З Повагою, Адміністрація НПП Білобережжя Святослава
Втримати мир і наздогнати мрію: Миколаївщина і Дніпропетровщина
Дивлячись у жорстокі очі війни, ми хочемо показати красу і потенціал України через дзеркала її регіонів. Розповісти про людей, міста й містечка, про те, як вони змінювалися останніми роками, про нашу культурну спадщину. Про те, що ми втрачаємо щодня — і що не можна втратити. Враховуючи, наскільки широкою може бути обрана тема, оповідь неминуче нагадуватиме калейдоскоп чи мозаїку. Але, сподіваємося, її яскраві фрагменти будуть репрезентативними. Інші розповіді про регіони ви можете прочитати в рамках спецтеми «Майбутнє малих міст».
У цьому є велика частка блюзнірства — називати місця козацької слави іменем саме тієї людини, яка знищила Січ і Гетьманщину, придушила українське козацтво як таке й перетворила багатьох українців фактично на кріпаків. Адже степова Україна та Придніпров’я, Миколаївська та Дніпропетровська області за радянською історичною доктриною — місця «катерининські». Заангажовані історики стверджували: «цивілізацію» в ці краї принесла саме імперська російська армія у XVIII ст., коли за часів Катерини ІІ та Потьомкіна сучасні Миколаївщина та Дніпропетровщина стали частиною Новоросійської губернії. Буцімто до цього тут не було майже нічого, крім степів, якими роз’їжджали кочівники, та розрізнених населених пунктів. Заснування міст Миколаєва та Катеринослава (Дніпра) і подальший стрибок у розвитку регіону також закріплювали винятково за цими фігурами. Continue reading
Семінар-нарада на актуальну по-справжньому тему
9 серпня 2022 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» проведено семінар щодо розробки комплексних підходів по мінімізації негативного впливу автомобільного транспорту на приморські природні комплекси НПП. Семінар було заплановано відповідно до річного план заходів НПП (РПЗ) на 2022 рік, затверджена засіданням НТР НПП «Білобережжя Святослава» від 28 грудня 2021 року і зрозуміло що поточна ситуація внесла свої корективи до форми та місця його проведення. Але як було наголошено організаторами , що семінар планувався в період відносно мирного часу і проводиться для мирної території Кінбурнської коси, сподіваємося в недалекому майбутті. Continue reading
Кінбурнська коса: вогонь війни
Внаслідок ворожих дій російських військ, Національний природний парк «Білобережжя Святослава» зазнав найбільшої шкоди, в порівнянні з іншими об’єктами природно-заповідного фонду Миколаївщини.
Станом на 28 червня 2022 року на Кінбурнському півострові вигоріло 1640 гектарів території в межах Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та 200 гектарів на території Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса».
«Усі пожежі виникли внаслідок бойових дій та обстрілів. Наприклад, у червні тільки 5 днів минуло без пожеж. Наслідки дуже важкі. Майже 2000 гектарів постраждали. І це стосується не лише хвойних дерев, а й усього живого: червонокнижних рослин, птахів, звірів. Нині Кінбурнський півострів – це тимчасово окупована територія або сіра зона. Російські збройні сили тут постійно не знаходяться, але часто заїжджають. Ці проїзди, вибухи й постріли дуже негативно впливають на природу», – каже заступник директора НПП «Білобережжя Святослава» Павло Холодняк.
Ліквідація пожеж ускладнюється через відсутність техніки й пального, – розповідає в.о. начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації Дмитро Мац. Тому вогонь стрімко поширюється на велику територію.
Наприклад, 25 березня внаслідок обстрілів сталася пожежа на площі понад 300 га. Із 27 по 29 березня постраждало 120 га водно-болотної рослинності й 44 га лісу. Пошкоджено ґрунтовий покрив на площі 3 га й гніздівлю, занесеного до Червоної книги України, птаха орлана-білохвоста. У період із 10 по 15 травня вигоріло 170 га. Основні згарища зосереджені в районі адміністративного кордону Миколаївської та Херсонської областей (в околицях селища Геройське). 1-го червня в районі Волижиного лісу вигоріло 300 га. 30 червня ворог черговий раз обстріляв територію парку й 1-го липня вогонь гасили увесь день.
Семінар на актуальну тему
На початку червня 2022 року національним природним парком «Білобережжя Святослава» проведено науково-практичний семінар , щодо напрямків та методів збереження та відновлення прибережного літорального валу. Взагалі ця тема стала дуже актуальною для території Кінбурнської коси з грудня 2012 року, коли внаслідок комплексу та співпадіння негативних погодних факторів та наслідків мало врегульованої рекреаційної діяльності відбулись пошкодження (прориви) захисного приморського валу. Солоні води Чорного моря тоді почали проникати в низинні ділянки приморські ділянки наносячи істотну шкоду як для природних комплексів прилеглих територій так і для садиб та присадибних ділянок мешканців Кінбурнської коси. Внаслідок підтоплення та відповідно і засолення , випали локалітети орхідних на західній околиці села Покровське (Римби) , біля тисячі дерев сосни та маслинки сріблястої , погіршився стан та щільність угрупування мальовничих карликових (малих) півників , змінилась зона концентрації птахів на озері Солоне і т.д.
З того часу адміністрацією національного парку в координації з спеціалістами –науковцями проводяться комплексні заходи, як щодо моніторингу, відновлення порушених ділянок так і їх інфраструктурного облаштування в місцях проведення інтенсивної рекреаційної діяльності. Цим питанням і був присвячений науково-практичний семінар, відмінністю стала участь в роботі семінару представників з республіки Литва ,в саме національного парку «Куршська коса»- Ліни Діксайте. Вона поділилась більш ніж сторічним досвідом по збереженню та відновленню авандюни (літорального валу) на цьому прибалтійському заповідному об’єкті, розповіла про сучасний стан справ , нові підходи та навіть технології щодо відновлення авандюни та закликала до більш тісної співпраці в цьому питанні адміністрацій та наукових відділів двох парків. Продовжив семінар начальник науково-дослідного відділу національного природного парку Чаус Василь , який розповів про роботи щодо відновлення літорального валу з 2013 року, наголосив на особливостях та відмінностях умов Кінбурнської від Куршської коси та акцентував увагу на постійність моніторингу стану авандюни та необхідність комплексності вирішення цього питання .
Узагальнив матеріали спостережень, перспективи досліджень та надав інформацію щодо сучасного стану літорального валу на території Кінбурнської коси провідний фахівець – берегознавець нашого причорноморського регіону Давидов Олексій. Доповідачі семінару відповіли на фахові питання його учасників серед яких були як співробітники НПП «Білобережжя Святослава» так і представники регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса».
Загалом за думкою всіх учасників семінар пройшов дуже змістовно він надав нові імпульси та ідеї для практичної роботи ,тим більше що час нашого військового тривожного сьогодення породжує і нові виклики в збереженні унікального заповідного приморського ландшафту.
-
- Доповідь Ліни Діксайте
-
- “Куршська коса” під час сильного шторму
-
- Береги “Білобережжя Святослава” дуже різноманітні
-
- Працівники НПП “Білобережжя Святослава” за облаштуванням охорони берегів
-
- Служба державної охорони НПП за роботою з правопорушниками
-
- Основний прорив на оз. Солоне
-
- Вівтар Ахілла
-
- оз. Солоне під час розливу
-
- Накопичувальний щиток
-
- Монтаж переходу
-
- Аншлаг
-
- Проблеми “Куршської коси” та “Білобережжя Святослава” дуже ідентичні
З Повагою, науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
Екологічна гра-квест «Знайомство з навколишнім середовищем» відбулася в НПП «Білобережжя Святослава»
Мабуть, кожному із нас доводиться стикатися з поняттям «навколишнього середовища». Спершу навіть важко визначитися про що, у першу чергу, необхідно згадати. Адже ц едуже широке поняття.
Всесвітній день навколишнього середовища, який щорічно відзначається 5 червня, є для Організації Об’єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії. Такий захід, як святкування цього Дня, розрахований і на те, щоб привнести людський чинник в питання охорони навколишнього середовища.
На сьогодні стан навколишнього середовища в світі оцінюється як незадовільний.
Тож діти, які тимчасово переміщенні та знайшли свій прихисток в національному природному парку «Сколівські Бескиди» також долучилися до свята. Щоб більше дізнатися про навколишнє середовище та визначити, чим вони можуть допомогти планеті.
Діти дізналися цікаві факти про навколишнє середовище:
40% усієї води у світі продається у пляшках;
27000 дерев знищуються кожен день для виробництва туалетного паперу;
Скляна пляшка потребує 4000 років для розкладання;
Тільки 1% води на нашій планеті може бути використаний, 97% вода в океані, а ше 2% – це заморожена вода в Арктиці на сьогодні;
30% холодного повітря зникає з вашого холодильника коли ви його відчиняєте;
64% води, яку викупуєте у пляшках – водопровідна вода, тому краще мати свою пляшечку і наповнювати її вдома з фільтра.
Дітям запропонували пограти у квест-гру та дізнатися, як добре вони знають навколишнє середовище.
Учасники обрали картки з літерами і шукали, що сааме може починатися на їх букву. Хто більше знайде назв, той і виграв.
Було названо багатослів: наприклад на літеруК- конюшина, клен, кульбаба, кущ та навіть калюжа.
На Б- береза і будинок, а на Г- голуби, гори, грунт, ганок.
Діти отримали поробки-орігамі у подарунок, нехай ці поробки стануть символом охорони навколишнього середовища.
Юлія Калініна, фахівець з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава»
Проведено облік пеліканів
Згідно з палеонтологічними відомостями, пелікани з’явились на Землі близько 60 мільйонів років тому. В світі мешкає 7 видів пеліканів, з них два в Україні: рожевий та кучерявий. Основне місце мешкання пеліканів – азово-чорноморське узбережжя, лимани та дельти річок: Дунай, Дністер та Дніпро.
Більшість пеліканів, що зустрічаються у нас – холості кочуючі особини. Статевозрілими пелікани становляться лише з трирічного віку і то далеко не всі з них утворюють пари та приступають до розмноження. Рожевий пелікан є більш чисельним ніж кучерявий.
Пелікани – великі птахи масою 10-12 кілограм, розмах крил 2,7-3,6 м, самці дещо більші за самок. Цього величного птаха вирізняє довгий (до 45 см) дзьоб і великий шкіряний мішок під нижньою щелепою. Цей мішок вміщує до десяти літрів рідини з упольованою рибою. Рідину птахи виливають.
Як у польоті, так і на воді, легко триматися пеліканам допомагає повітряно – бульбашковий прошарок під шкірою та трубчасті, наповнені повітрям кістки. У польоті, подібно до чапель, пелікани тримають шию складеною буквою – S. Пелікани часто ширяють у висхідних токах повітря, швидкість їх польоту 50-60 км/годину.
Прилітають до нас рожеві пелікани з кінця березня – в квітні, масово з’являються в травні. Відлітають у вересні-жовтні, окремі особини затримуються і довше.
Рожевий та кучерявий пелікани занесені до Червоної книги України та охороняються на міжнародному рівні.
За ініціативи НПП «Білобережжя Святослава» яку підтримали РЛП «Кінбурнська коса», Дунайський біосферний заповідник НАН України, Нижньодністровський НПП, НПП «Тузловські лимани», РЛП Тилігульський (Миколаївська область), Українське товариство охорони птахів та волонтери зі Скадовського району Херсонської області, всього обліковано 5430 рожевих пеліканів та 293 кучерявих пеліканів.
Науково-дослідний відділ щиро дякує всім учасникам цього обліку, які допомагають вітчизняній науці та природоохоронній справі в цей не простий для нашої Держави час.
Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (зграя у польоті), вдсх. Сасик, Дунайський БЗ НАН України. 2022.05.20. Фото Яковлєва М.В.
Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (у польоті), вдсх. Сасик, Дунайський БЗ НАН України. 2022.05.20. Фото Яковлєва М.В.
Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (у польоті), Нижньодністровський НПП. 2022.05.20. Фото Степанка М.А.
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
«Чорне море нам всміхнеться, річка Прут зрадіє…»
Під такою назвою відбулась екологічна акція на березі річки Прут території села Остриця. Ініціативу по прибиранню берегів мальовничої місцевості, де люблять відпочивати як і місцеві жителі, так і гості чудового буковинського краю, виявили тимчасово переміщені особи з міста Очаків, Миколаївська область. Таким чином, ми виказали щиру вдячність цьому прекрасному, толерантному краю і дуже чуйним та небайдужим до чужої біди місцевим жителям, які надали своє житло, тепло і допомогу у вирішенні буденних проблем біженців. До акції залучились також і місцеві жителі, переважно молодь, що додає і вселяє надію, загалом в заходів взяли участь біля тридцяти осіб та відповідно було пройдено більше одного кілометра берегової лінії річки. Загальна очищена площа склала біля 8 гектар і зібрано досить солідний об’єм відходів, які за сприяння керівництва та особисто голови Острицької сільської ради Цуркан В.Г. оперативно були вивезено у відповідне місце, за що ми організатори та учасники Акції дуже вдячні . Нашу ініціативу було підтримано іншими чорноморцями, співробітниками національного природного парку «Білобережжя Святослава», які вже на території національного природного парку «Сколівські Бескиди» , також 20 травня і також на знак вдячності провели прибирання рекреаційної ділянки. Спілкуючись з учасниками, приймаючи їх щирий ентузіазм і розуміючи, що проблема видалення відходів та санітарного стану природних територій, що не мають особливого, заповідного статусу різноманітних рівнів, вона є загальною проблемою майже для всієї України, такого роду ініціатива може бути підхоплена і іншими, не хочеться казати біженцями, а просто громадянами нашої прекрасної країни.
За дорученням ініціативної групи Чаус Василь
Остані відгуки