На заключному засіданні Ради яке відбулося 29.12.2023 року під головуванням директора національного природного парку Коваля В.В. було розглянуто важливі питання планування та звітності про роботу установи, серед яких основним був звіт «Про підсумки роботи НПП «Білобережжя Святослава» за 2023 рік».

Про роботу заповідного об’єкту за 2023 рік доповіли заступник директора НПП Холодняк П.А., начальники відділів: державної охорони- Петренко В.І., науково-дослідного відділу – Чаус В.Б. та начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Тарабан С.В. Загальний висновок від наданої інформації можна зробити наступного характеру: незважаючи що війна , близька війна внесла кардинальні зміни в роботу заповідної установи все ж таки парк живий, його колектив працює, і працюють всі його основні відділи зрозуміло з врахуванням поточної ситуації та застосуванням переважно інших методів моніторингу та комунікації.

Також Радою було розглянуто та затверджено план проведення наукової та науково-технічної роботи НПП , основні питаннята план засідань НТРна 2024 рік.

Вже традиційно в кінці року на засіданні Ради розглядаються пропозиції по відзначенню знаком «Зірка Білобережжя» наших колег , представників наукової та громадської спільноти що сприяють вирішенню проблем збереження Кінбурнської коси та діяльності нашого заповідного об’єкту. За 2023 рік науково-технічна Рада вирішила відзначити цим знаком завідувача кафедрою управління та менеджмента університета Пассау професора доктора Андреаса Кьонінга та професора кафедри , доктора Аліну Касінську.

На завершення засідання членів Ради та працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» з наступаючим Новим роком привітали юні природолюби Очаківщини.

Науково-дослідний відділ НПП.

Конференція  відбулась в смт. Путила Чернівецької області на базі національного природного парку «Черемоський» за підтримку ЧНУ ім. Федьковича та ряду провідних наукових установ України . В збірнику розміщена і стаття науковців нашого парку під назвою «ПРО ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ   НА ГНІЗДОВУ ОРНІТОФАУНУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» внаслідок військових дій за період з березня 2022 по червень 2023 року включно. В збірнику традиційно включено найбільш актуальні питання дослідження та збереження видів  в Україні . В нашій статі проведено аналіз більше ніж тридцятирічного періоду спостережень за 130 видами птахів, що використовують Кінбурнську косу  для гніздування. На гніздові території  накладено періоди та площі пожеж ,  що співпали  з найбільш вразливим для життя птахів періодом – періодом гніздування . В 2023 році до основних негативних чинників впливу критичного характеру додалась також повінь від руйнування греблі Каховської ГЕС.

Науковці національного  природного парку «Білобережжя Святослава» з 2015 року регулярно беруть участь  цій науковій конференції і дуже вдячні її організаторам та дирекції НПП «Черемоський» за запрошення та підтримку.

Науково-дослідний відділ НПП

На початку грудня в місті Пассау (Німеччина) на базі кафедри менеджменту та управління однойменного університету Пассау відбувся семінар під назвою «Організаційна адаптація заповідних об’єктів України в період військових дій». В роботі семінару взяли участь представники природно-заповідних установ причорноморського регіону, серед яких були представлені національні природні парки: «Тузлівські лимани», «Нижньодністровський», «Білобережжя Святослава», регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», ряд громадських організацій (Миколаївське відділення «Національного екологічного центру», ГО «Відродження природної спадщини» та інших), що займаються проблемами збереження природних територій та комплексів регіону.

В ході військових дій протягом 2022-2023 років кожен заповідний об’єкт мав і, на жаль, продовжує мати свої характер та ступінь негативного впливу від війни. Для міжнародної наукової, юридичної та екологічної спільноти велике значення мають досвід роботи та практичні напрацювання у питанні організації професійної діяльності в умовах дуже жорстких реалій військового періоду, які отримали адміністрації та колективи установ. Напрацювання колективу НПП «Білобережжя Святослава» на семінарі представляв начальник науково-дослідного відділу Чаус Василь, який в своїй доповіді та пропозиціях зробив акцент на унікальності вже негативного військового впливу на вразливі природні комплекси Кінбурнської коси а саме: критичній площі чисельних пожеж загалом за два роки на території парку внаслідок військових дій (відбулось 208 пожеж на 6753 гектарах), їх повторним характером та поєднанням з впливом повені від руйнування греблі Каховської ГЕС, забрудненням акваторій, проїздами важкої техніки, постійним фактором турбування і т.п.

Виявлення та фіксація поточного стану природних комплексів парку зараз можливі в основному за рахунок аналізу даних космічного зондування Землі, в цьому до речі наш парк займає лідируючі позиції в регіоні, незважаючи на наявну дуже скромну матеріально-технічну базу. Взагалі питання моніторингу для нас важливе як для виконання робіт згідно програми Літопису природи парку і напрацювання планів та методів відновлення пошкоджених природних комплексів, так і для розрахунків шкоди завданої довкіллю та визначенню компенсацій та стягнень в рамках подання позовів до міжнародних судових інституцій. В зв’язку з цим нами було звернуто увагу на недосконалість як національної нормативно-правової бази, так і міжнародного природоохоронного законодавства (або скоріш його відсутності для чіткого вирішення такого роду позовів в юридичному порядку).

До відома учасників семінару донесено, що у нас на території парку створено своєрідний прецедент, який потребує справедливого юридичного врегулюванню на самому високому міжнародному рівні – робоча назва «Принцип Білобережжя-Пассау». Суть його полягатиме в тому, що в межах міжнародно визнаної території країни вся шкода, завдана довкіллю під час військових дій, повинна покладатись на сторону, яка здійснила агресію. Враховуючи наявність в університеті Пассау потужного факультету з підготовки фахівців з міжнародного права та громадського об’єднання «Європейської асоціації студентів – юристів», такий напрямок співпраці дуже можливий.

Щодо також майбутніх, але більш реальних перспектив: від кафедри управління, яку представляли професори – доктори Андреас Кьонінг та Аліна Касінська, одержано попередню підтримку ініціативи нашого парку щодо організації та функціонування регіонального центру дистанційного моніторингу заповідних об’єктів. Також без уваги не залишилися інші пропозиції представників заповідних об’єктів регіону.

В цілому всіх учасників семінару від України вразили щирість та теплота прийому наших німецьких колег, незважаючи на значні снігові опади та низькі температури, які вже стали трішки незвичні для сучасного передріздвяного Пассау.

Науково-дослідний відділ НПП

Захід проходить під патронатом Миколаївського міського голови за підтримки управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, департаменту ЖКГ міської ради. Організатори заходу – Центральна міська бібліотека імені М.Л. Кропивницького, центр екологічної інформації та культури філії №2 та Благодійний фонд МЕТА «Від спільного бачення – до спільних дій».

Це вже 16 екологічні читання, тож вони мають коло постійних учасників. Серед них представники державних природоохоронних органів, установ, науковці, студенти, представники комунальних підприємств, закладів та організацій, які опікуються еколого-просвітницькою діяльністю в тому числі традиційно  в них бере участь національний природний парк «Білобережжя Святослава».

Темою цьогорічних читань обрали важливу проблему – «Водні ресурси Миколаївського регіону: стан, загрози, перспективи розвитку».

«Важливість таких екочитань підтверджується тим, що, незважаючи на жодні перепони, вони проводяться щороку. Теми читань завжди актуальні, і цьогорічна, яка присвячена водним ресурсам, не тільки  Миколаєва а й всього нашого регіону що нерозривно пов’язаний з водою. Стан водних ресурсів – це один з індикаторів сприятливих умов довкілля  що в цьому році  зазнав особливого негативного впливу».

Конференція відбувалася в онлайн форматі, безпосередньо на майданчику модерації були присутні начальниця управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Олександра Єфименко, начальник відділу водокористування та моніторингу вод Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Дмитро Єфімов, фахівчиня Центру екологічної інформації та культури філії №  2 Ірина Чернова, головна спеціалістка управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Марина Романенко, докторка природничих наук, професорка кафедри екології ЧНУ ім. П. Могили Олена Мітрясова та директорка ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького, голова правління благодійного фонду МЕТА Інга Хоржевська .Основна частина доповідачів взяла участь  дистанційно, серед них  співробітники НДВ парку: Чаус Василь, Євген Касьянов, Констянтин Редінов. Темою нашої доповіді та презентації, що  були тепло зустрінуті аудиторією Читань стали «Вплив повені внаслідок руйнування греблі Каховської  ГЕС на природні комплекси національного природного парку «Білобережжя Святослава» прогнози та деякі  фактичні наслідки».

Стратегічним баченням  питань збереження та використання водних ресурсів, і зокрема малих річок у регіоні центральної України, поділились також колеги з Вінниччини та національного природного парку «Бузький Гард».

Екологічні читання традиційно продовжаться декадою інших екологічних заходів до яких можливо залучення і працівників нашого парку.

Науково-дослідний відділ НПП

Засоби масової інформації раніше вже повідомляли про погодження Міндовкілля України клопотань на створення двух національних парків у Миколаївській області. Це дійсно може стати кроком у збереженні природних ділянок причорноморського степу, яких стає, на жаль, все менше. Тому дуже актуальною є інформація щодо погодження Міндовкілля розширення (зміну меж) національного природного парку «Білобережжя Святослава» загальною площею 8889 га за рахунок територій під красивою умовною назвою «Ольвійська Хора», до якої віднесено прилиманські яружно-балкові зони Куцурубської ОТГ площею 1028 га, ділянки Бузького, Дніпро-Бузького та Березанського лиманів, акваторії Чорного моря навколо острову Березань.

Ідея створення заповідного об’єкту під назвою «Ольвійська Хора» належить заслуженому природоохоронцю України Олегу Деркачу, яку було дещо розширено та підтримано рядом провідних науковців нашого регіону – Іваном Мойсієнко, Олександром Ходосовцевим, Олександром Смірновим, Констянтином Редіновим та іншими спеціалістами в галузі заповідної справи у в грудні 2022 року. Тоді ж було прийнято рішення, що організація вже практичних дій по збереженню цієї унікальної території та використання в еколого-туристичному напрямку найбільш оптимальною та ефективною буде не за рахунок створення нового об’єкту, а шляхом включення її до складу НПП «Білобережжя Святослава». Чому? Тому що «Білобережжя» має вже більш ніж десятирічний практичний досвід охоронної, наукової, еколого-освітньої роботи. У дирекції парку є напрацьований алгоритм встановлення партнерських відносин з жителями Кінбурнської коси, наявний кадровий та адміністративний потенціал. Фахівцями парку та залученими спеціалістами проведено необхідну природоохоронну аналітику джерел, розроблено наукове обґрунтування щодо цінності ділянок та одержано позитивний експертний висновок профільних установ НАН України.

Запропонована територія для створення та функціонування  національного парку є практично ідеальною, і жителі Миколаївщини про це знають – тут розташовані два об’єкти Смарагдової мережі Європи, знаходиться перетин природних міграційних коридорів, наявний ряд об’єктів археологічної та історичної спадщини України, існує комплекс туристично-рекреаційних ресурсів, а сам ландшафтно-естетичний нарис є унікальним за рахунок поєднання високих глинистих берегів лівобережжя знакових річок з широким розливом лиманів та мережею крутих ярів і берегових обривів.

Нажаль, також тут є досить велике напластування багаторічних проблем різноманітного характеру. Назвемо тільки деякі, на попередження та мінімізацію яких повинна спрямувати свою діяльність адміністрація заповідної установи а саме:

• Багаторічне забруднення берегів господарсько-побутовими відходами;
• Відсутність логістичного облаштування, впорядкованих стежок, зон проїзду та стоянок транспорту біля майбутніх цивілізованих ділянок регульованої рекреації;
• Обміління прибережних ділянок, замулення та заростання берегової зони Дніпро-Бузького лиману, що фактично вже привело до втрати можливостей для літнього відпочинку жителів  в деяких населених пунктів громади;
• Процеси ґрунтової ерозії та зсуви схилів, що наносять шкоду природній та ландшафтній цінності території, створюють потенційну та фактичну загрозу для деяких житлових кварталів прилиманських населених пунктів;
• Досить масштабне проведення незаконних пошукових археологічних досліджень;
• Браконьєрський промисел водних живих ресурсів та об’єктів тваринного світу.

Багато є також інших проблем «Ольвійської хори» меншого чи більшого масштабу, які повинна буде вирішувати дирекція національного природного парку для збереження рідної природи, і це вже зовсім без пафосу для молодого покоління та нащадків жителів цієї, ще раз підкреслимо, унікальної території. Зараз діяльність ініціативної групи, до роботи якою ми закликаємо долучитись всіх небайдужих жителів нашого регіону, переходить вже на другий рівень – це досягнення порозуміння з місцевими громадами, погодження землекористувачів та органів влади. Зрозуміло що існують різні думки та перестороги – деякі обґрунтовані, але переважно надумані сумніви місцевих жителів на кшталт того, що парк заборонить випас худоби, обмежить доступ до води і тому подібне, що зрозуміло зовсім не так. Для обговорення цього ми відкриті по спеціальній лінії комунікації з жителями громади на нашому офіційному Telegram-каналі https://t.me/natureBS778 , закликаємо долучатись всіх зацікавлених, особливо молодь, за телефонами для довідок та співпраці +38(050)545-29-07, +38(067)116-08-95.

Зрозуміло, що зараз найголовнішу проблему в збереженні країни взагалі для жителів України, і зокрема для місцевих жителів Куцурубської громади, села яких постійно знаходяться під обстрілами, на жаль дуже добре знають. Але всі ми віримо у перемогу та твердо переконані, що визволення, заповідання та відновлення зраненої нашої рідної землі є її необхідним складовим елементом та власне і метою омріяної Перемоги!

З повагою, ініціативна  Робоча група по розширенню, «Ольвійська Хора».