Пташине різноманіття оз. Солонець-Тузли
Солоноводне озеро Солонець–Тузли має площу 375,0 га, розташоване поблизу пониззя Березанського лиману між с. Тузли та с. Рибаківка (рис.). У радянські часи озеро розділено дамбою на верхню та нижню частини. Більша частина озера з 1984 р. має статус гідрологічного заказника місцевого значення, а в 2012 р. включена до складу національного природного парку «Білобережжя Святослава». Все озеро з прилеглими ділянками є об’єктом Смарагдової мережі Європи та разом з Березанським лиманом включено до складу територій важливих для збереження птахів (IBA-територія).
Високий міжнародний та національний природоохоронний статус озера значною мірою направлений на збереження видів птахів котрі охороняються Бернською конвенцією та занесені до Червоної книги України. Також тут мешкають види занесені до Червоного списку Миколаївської області та інших природоохоронних переліків.
Історія досліджень птахів озера Солонець–Тузли сягає понад 120 років. На початку ХХ ст. тут збирав кладки та здобував птахів препаратор Херсонського обласного краєзнавчого музею Т. Барей. Більша частина колекції птахів до нашого часу зберігається в колекції зазначеного музею.
З липня 1903 р. до травня 1906 р. в околицях м. Очаків проводив спостереження військовий та мисливець Дмитро Олександрович Подушкін. За результатами досліджень він підготував ґрунтовну статтю: «Заметки о перелетах и гнездовании птиц в окр. Днепровского лимана» котра містить і дані про птахів оз. Солонець-Тузли, які він називав Тузлівськими соляними промислами (Подушкин, 1913).
Сучасний період досліджень охоплює понад 25 років. Загалом пташине населення озера Солонець-Тузли з прилеглою водозахисною смугою подібне до Кінбурнського півострова. Але тут гніздиться кілька видів, відсутніх на Кінбурнському півострові: сиворакша, плиска жовта, трав’янка лучна, трав’янка чорноголова. Саме озеро є важливим місцем концентрації водно-болотяних видів птахів, чисельність і видовий склад яких залежить від рівня води та кормової бази, особливо ракоподібної тварини – артемії соляної. Серед них галагаз, кулики, крячки, мартини та інші.
На озері гніздяться занесені до Червоної книги України: кулик-довгоніг (фото 1), чоботар (фото 2), морський пісочник (фото 3), малий крячок (фото 4). Вони влаштовують гнізда на землі, мілководді, острівцях (фото 4–6); сиворакша (фото 7) – в норах в урвистих берегах озера. Важливе значення озеро має також для підтриманні життєдіяльності качки-галагаза (фото 8) – занесеної до Червоного списку Миколаївської області. Галагаз тут розмножується та тримається у позагніздовий період зграями з сотень і більше особин.
Орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»
Костянтин РЕДІНОВ
Колектив НПП взяв участь у науково-практичній конференції
15-17 серпня 2025 року делегація Національного природного парку “Білобережжя Святослава” у складі в.о. директорки парку – Петренко В.І., начальника Покровсько-Хуторського ПНДВ – Шалаєвського В.В., начальниці відділу еколого-освітньої роботи та рекреації – Тарабан С.В., провідного співробітника науково-дослідного відділу – Мельничук С.С. відвідали науково-практичну конференцію «КІНЬ У КУЛЬТУРІ ГУЦУЛІВ», яка відбувалася у науково-просвітницькому центрі Національного природного парку «Гуцульщина».
15 серпня 2025 року на конференції були презентовані матеріали про диких коней Кінбурнського півострова, які зацікавили представників Конярства України, оскільки вони є нащадками породи Мустанг, а їх порода сформувалася природнім шляхом внаслідок здичавіння та адаптації до умов життя на Кінбурнському півострові. Вони цікаві для науковців-конярів як з екстерєрноі, так і з генетичної точки зору. В майбутньому, після де окупації Кінбурнського півострова, планується наукова співпраця у цьому напрямку.
Також 15 серпня відвідали екскурсію Науково-просвітницьким центром парку: лабораторії екологічного та мігологічною моніторингу; музейні кімнати природи: гербарну, лікарських рослин, геологічну, дендрологічну, гуцульського коня, а також гуцульську світлицю. Обговорили з науковими співробітниками парку способи збереження та відновлення популяцій рідкісних видів рослин та грибів та можливості моніторингу в умовах військового стану.
16-17 серпня 2025 року відвідали благодійний фестиваль “Огир – фест”, який був присвячений 100-річчю з часу заснування в м. Косів Спілки конярів Гуцульської породи коней. Також обговорили з колегами напрямки та перспективи розвитку еколого-освітньої діяльності в умовах військового стану та можливої співпраці установ.
Щиро дякуємо за запрошення та організацію заходів!
Низький уклін Воїнам ЗСУ за можливість вільно працювати і проводити подібні заходи!!!
Колектив НПП “Білобережжя Святослава”
Меморандум про співпрацю між Чорноморським (Одеським) Регіональним відділенням Української екологічної академії наук та національним природним парком Білобережжя Святослава
23 серпня 2022 року в м. Одеса був підписаний Меморандум про співпрацю між громадською організацію «Чорноморське (Одеське) Регіональне відділення Української екологічної академії наук» в особі голови Степанова В’ячеслава Миколайовича, з однієї сторони, та Національним природним парком «Білобережжя Святослава», в особі директора Коваля Віктора Васильовича, строком на 5 років.
Меморандум передбачає співпрацю наших організацій в напрямку імплементації Проекту регрантингу «Чорноморський природоохоронний «Hub» (ЧМП-ХАБ) з моніторингу та відновлення роботи об’єктів природно-заповідного фонду», а саме у створенні та наповненні цифрової платформи для обміну досвідом і даними щодо заподіяної об’єктам природно-заповідного фонду України шкоди, завданої військовими діями, відновлення постраждалих природних комплексів та об’єктів ПЗФ в цілому (в тому числі після закінчення війни).
Виконання робіт в рамках даного Меморандуму дозволить нашим фахівцям та спеціалістам інших об’єктів природно-заповідного фонду оцінити наслідки військових як на природні комплекси та їх раритетні елементи, так і на роботу установ ПЗФ в цілому. Обмін практичним досвідом в рамках даного Проекту вкрай необхідний для налаштування роботи установ в умовах, коли виконання природоохоронних функцій або дуже обмежено, або стає неможливим до деокупаії територій та їх розмінування.
Звісно, війна буде негативно впливати на навколишнє середовище та роботу установ ПЗФ ще довгі роки після свого закінчення, тому науково обґрунтоване відновлення є вкрай важливим питанням, що також зазначено у Меморандумі.
Так, війна є дуже страшною трагедією для нашої країни, але будь-яка війна у свій час закінчується та змінюється миром. Тому ми повинні і захищати, і відновлювати наше природне надбання, щоб передати його нашим нащадкам.
З Повагою, Адміністрація НПП Білобережжя Святослава
Семінар-нарада на актуальну по-справжньому тему
9 серпня 2022 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» проведено семінар щодо розробки комплексних підходів по мінімізації негативного впливу автомобільного транспорту на приморські природні комплекси НПП. Семінар було заплановано відповідно до річного план заходів НПП (РПЗ) на 2022 рік, затверджена засіданням НТР НПП «Білобережжя Святослава» від 28 грудня 2021 року і зрозуміло що поточна ситуація внесла свої корективи до форми та місця його проведення. Але як було наголошено організаторами , що семінар планувався в період відносно мирного часу і проводиться для мирної території Кінбурнської коси, сподіваємося в недалекому майбутті. Continue reading