Судак морський (Sander marinus, Cuvier, 1828), або судак-буговець.

Біологічна класифікація:

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Новопері (Neopterygii)

Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)

Ряд: Окунеподібні (Perciformes)

Родина: Окуневі (Percidae)

Рід: Судак (Sander)

Вид: Судак морський (Sander marinus)

Типова місцевість: Чорне море, Азовське море.

Поширення: басейни Каспійського (середній та південний Каспій), Чорного (північно-західна частина) та Азовського морів. Морський судак Каспійського моря в річки не входить і уникає опріснених районів та віддає перевагу щільним ґрунтам. З Дніпровсько-Бузького лиману поодинокі особини заходить до гирла Дніпра та Бугу. В Україні номінативний підвид у басейні Чорного моря, зокрема у Дніпровсько-Бузькому лимані, у пониззі Південного Бугу, Березанському та Дністровському лиманах, у східній частині Тендрівської затоки.

Зовнішні ознаки: довжина тіла до 60 см (на 3 році життя близько 25 см, на 8 — понад 55 см), маса понад 3 кг. Тіло видовжене, низьке, трохи стиснене з боків, вкрите відносно дрібною, міцно прикріпленою лускою, якою частково вкриті й передкришки; бічна лінія повна, поширюється й на хвостовий плавець, l.l. 76-88. Спинних плавців два, їх розділяє невеличкий проміжок, передній з них високий, закруглений, на вершині виділяються вістря колючих, нерозгалужених променів, задній – коротший від переднього, за висотою майже однаковий з останнім і з колючими, нерозгалуженими променями та м’якими, розгалуженими променями, D XIII-XIV, II-IV 13-16. Підхвостовий плавець розміщений позаду вертикалі від переднього кінця заднього спинного плавця, зі слабо розвиненими колючими променями, A II-IV 9-11. Грудні плавці розміщені спереду черевних. Хвостовий плавець з добре помітною вирізкою. Голова видовжена, клиноподібна. Рило довге, рот великий, кінцевий. На щелепах дрібні зуби, серед них на піднебінних кістках великі ікла.

Лоб ширший за діаметр ока. Очі розміщені високо. Спина та боки тіла чорняві, на цьому їхньому фоні виділяються понад десять різної інтенсивності темно-сіруватих поперечних смужок, які на повітрі швидко зникають, черево біляво-сірувате. Спинні плавці темно-сіруваті, на передньому з них є чорнява облямівка, на задньому – така ж пляма. Решта плавців сіруваті. На повітрі тіло набирає рожевого полиску. Живе понад 10 років.

Спосіб життя: солонуватоводний, тримається у солонуватих водах лиманів та узмор’ї. не витримує як значного опріснення, так і осолонення води. Протягом літа-зими перебуває у лиманах, весною — у пониззях річок, де прісніша вода.

Живлення: молодь споживає ракоподібних, личинок комах, на першому році стає іхтіофагом, споживає особин старшого віку (бички, тюлька, сопач тощо); бички, кільки, атерини, молодь оселедця, креветки.

Нерест: відбувається у квітні-травні при середньодобовій температурі 8 ºС – 20 ºС на твердому дні (частіше на кам’янистих ділянках), здебільшого в опріснених водах лиманів та пониззях річок, куди переміщується з лиманів весною. Статевої зрілості досягає на третьому-четвертому році життя (частково у дворічному віці). Плодючість самок завдовжки 45-50 см понад 60-100 тис. ікринок (у залежності від розмірів коливається від 13 до 126 тис. ікринок). Ікра більша, ніж у звичайного судака. Морський судак охороняє ікру, до якої особливо охочі бички.

Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Занесений до Червоної книги України (1994) за І ступінню загрози. Чисельність зменшилась через надмірне виловлювання та погіршення умов відтворювання; міг бути об’єктом риборозведення, останнє нездійснене через відсутність маточного поголів’я.

Природоохоронний статус: згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид», даних недостатньо (Data Deficient, DD) (список МСОП (версія 2.3, 1994)), Червона книга України (охоронна категорія: зникаючий вид) (1994) та Червона книга Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані), та Європейського червоного списку.

24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату – День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). У 2022-24 роках наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади, із зовсім неочікуваної сторони. Разом з нашими славними ЗСУ, лиман став своєрідним щитом для захисту від агресії, став нашим захисником про це ми писали в 2024 році. В цьому ж році, в рамках відзначення Дня Великого лиману ми акцентуємо увагу на природоохоронній цінності лиману, як важливої ділянки для міграції тварин (рисунок 1).

Взагалі міграційна здатність, міграційна поведінка, є запорукою виживання диких тварин та збереження їх популяцій. Так тварини, як до речі і люди, шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для продовження роду. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно жити в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. Екокоридори, по суті – це сполучна територія, яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти та надає можливість диким тваринам: мігрувати та розповсюджуватися, розмножуватися, підтримувати здоров’я популяції завдяки генетичному обміну, шукати комфортні умови для виживання.

В Україні є декілька таких еко-коридорів, але найбільш цінною та унікальною територією, до речі єдиною в нашій країні, є наш Дніпро-Бузький лиман, що лежить на перетині та злитті трьох найважливіших для природного комплексу країни міграційних екокоридорів: Дніпровського меридіального, Бузького меридіального та Причорноморського (степового) щиротного коридора (рисунок 2).

Мігруючі по цим еко-коридорам тварини, зрозуміло потребують охорони, необхідність якої визначено та формалізовано в Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, CMS), або Боннської конвенції, яку підписано Україною в 1999 р., угоди AEWA (Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів), EUROBATS (Угода про збереження європейських популяцій кажанів), ACCOBAMS (Угода про збереження китоподібних). Відповідно до Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697–VIII припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття є однією зі стратегічних цілей національної екологічної політики.

Також наш Дніпро-Бузький лиман внесено до об’єктів Смарагдової мережі Європи за номером UA0000109 (рисунок 3).

Тобто на рівні прийняття Конвенцій та Угод водойма начебто досить захищена, але на ефективному дієвому рівні природні комплекси лиману можуть бути захищеними по справжньому тільки при утворенні заповідного об’єкту. Установи ПЗФ, яка запровадить науково-обґрунтований режимом природокористування, рекреаційного використання та з надійною службою охорони. Охорони та сприяння її, насамперед, від місцевих жителів, які цінують свій лиман і хочуть зберегти його як для себе так і для своїх нащадків.

Ініціативна група «Дня Великого Лиману»

Шановні колеги!
Запрошуємо співробітників природоохоронних установ України, представників органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, шкільних вчителів, аспірантів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти взяти участь у
Всеукраїнському науково-практичному семінарі.
Формат семінару передбачає три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напряму передбачається проведення дискусійної платформи, під час якої модератор надає слово основним доповідачам, які розкривають свій погляд на певну проблему та діляться досвідом. Після виступу доповідачів
передбачається обговорення та дискусія. За результатами кожної дискусійної платформи формується резолюція щодо подальшої перспективи розвитку певного питання та/або розв’язання певної проблеми.
Взяти участь у семінарі можна в якості:
доповідача, який має практичний досвід роботи в умовах військового стану та робить презентаційну доповідь під час роботи дискусійної платформи (час доповіді до 10 хвилин);
активного слухача, який задає питання та висловлює свою думку.

Основні тематичні напрямки семінару:

• Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України;
• Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня України;
• Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України.

Мета проведення семінару полягає в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України та світі, в аналізі існуючих проблем функціонування установ та відновлення територій природоохоронного спрямування в умовах війни.
Офіційні мови конференції: українська, англійська.
Форма проведення: дистанційна, платформа ZOOM.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ:

Вікторія Петренко голова оргкомітету, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава», Україна.
Скорик Сергій директор національного природного парку «Кам’янська Січ», Україна.
Вікторія Дзеркаль в.о. заступника директора національного природного парку «Нижньодніпровський», Україна з науково-дослідної роботи.
Ліна Дікшайте директор національного парку «Куршська коса», Литва.
Василь Чаус начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя
Святослава».
Олексій Давидов провідний науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Олександр Курило відповідальний секретар оргкомітету, молодший науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

План науково-практичного семінару

13.50 – Офіційне відкриття семінару.

• Вітання від в.о. директора національного природного парку «Білобережжя
  Святослава» Вікторії Петренко.

13.55 – 14.00.Організаційні акценти семінару, Давидов Олексій Віталійович.

14.00 – 14.50. Дискусійна платформа 1. Модератор Петренко Вікторія Іванівна.
Тематичний напрямок: «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України».
Доповідачі:

1. Дзеркаль Вікторія Миколаївна – в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський».
   Тема доповіді: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».
2. Скорик Сергій Валентинович – директор НПП «Кам’янська Січ».
   Тема доповіді: «Досвід НПП «Кам’янська Січ» по організації роботи з розмінування території парку».
3. Чаус Василь Богданович – начальник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава»
   Тема виступу: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

15.00 – 15.50. Дискусійна платформа 2. Модератор Чаус Василь Богданович.
Тематичний напрямок: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня України».
Доповідачі:

1. Кліменко Віталій Миколайович – старший науковий співробітник НПП
   «Нижньодніпровський».
   Тема доповіді: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».
2. Касьянов Євген Олександрович – науковий співробітник НПП «Білобережжя
   Святослава».
   Тема доповіді: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.».
3. Курило Олександр Вікторович – молодший науковий співробітник НПП
   «Білобережжя Святослава».
   Тема доповіді: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

16.00 –16.50. Дискусійна платформа 3. Модератор Давидов Олексій Віталійович.
Тематичний напрямок: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України».
Доповідачі:

1. Давидов Олексій Віталійович – провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава».
   Тема доповіді: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».
2. Чаус Василь Богданович, Давидов Олексій Віталійович – «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів».
3. Сімченко Сергій Валентинович – заступник декана факультету біології, географії та екології з цифровізації, Херсонський державний університет.
   Тема доповіді: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

Для участі у семінарі необхідно до 1 червня 2025 року (включно) заповнити реєстраційну форму учасника конференції за покликанням https://forms.gle/GVx5vwsig2TPVcEk7
Реєстраційна форма учасника Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток»

Після реєстрації оргкомітет протягом двох днів (2-3 червня) відправляє на адресу учасника лист-підтвердження та посилання на зум-конференцію.
Учасники, які не отримали підтвердження, будь-ласка здійснить реєстрацію повторно (або звертатися до контактної особи на електронну адресу naukabs@ukr.net.
Прохання після семінару заповнити форму 3воротного зв’язку учасника семінару за покликанням
https://forms.gle/9bfZKMWDQicHALNu9
Форма зворотного зв’язку учасника Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток»
Сертифікати учасників (3 години / 0,1 кредити) будуть надіслані на e-mail учасникам заходу протягом 10 днів після проведення семінару.

Відкрила засідання Ради її голова, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія Іванівна. Вона проінформувала про оновлення складу науково-технічної ради, затверджений наказом Міндовкілля України № 791 від 18.04.2025 року:

На розгляд засідання Ради вже в новому складі від 13 травня, надано два головних питання що стосувались звіту про науково-технічну діяльність НПП згідно Програми Літопису природи за 2024 рік та розгляд необхідності проведення організаційних заходів в рамках розробки Плану відновлення.

Літопис природи це узагальнення колективної праці науковців та й всього колективу парку. Нажаль, 2024 рік так само як і 2022-23 роки жорстко наклали свій відбиток на роботу парку взагалі і науково-дослідного відділу зокрема. Для підготовки чергового тому Літопису зібрано різноманітні матеріали, статі, звіти як зроблені працівниками НДВ, так і працівників парку які проводили обліки птахів та їх міграційних переміщень, як на прилеглих до НПП територіях регіону так і безпосередньо на території парку. Моніторинг здійснювався на озері Солонець Тузли протягом всього року та й в окупованому селі Василівка до травня 2024 року. До тому увійшли також фенологічні спостереження, кліматичні спостереження, ані моніторингу за гідрологічним режимом озера Солонець Тузли які поєднувались з космознімками поверхні озера. Також на озері Солонець Тузли відмічались та визначались сліди тварин на прибережній зоні, формувалась та накопичувалась фото-відеотека об’єктів тваринного світу та рельєфів гідрологічного заказника.

В томі за 2024 рік проаналізовано багаторічні тенденції динаміки загальних та сезонних змін площ озера Солонець Тузли та урочища Бієнкові плавні, що для нас особливо актуально після руйнації греблі Каховської ГЕС. Розміщено аналітичні матеріали щодо динаміки фронтальної частини берегової лінії Кінбурнської коси в 2024 році.

Також до Літопису 2024 року увійшов розділ  про характер та маршрут руху поміченого датчиками спостереження, для нашого парку досить рідкісного виду пелікана кучерявого «Periboina», який закінчив свій життєвий шлях на причальній гряді Очаківського військового порту. Можливо, і найвірогідніше, птах загинув від розриву боєприпасу в жовтні минулого року.

В 2024 році знову зафіксовано значні масштаби та відповідно шкоду завданої природним комплексам парку від пожеж, що виникали внаслідок бойових дій на лучних, лісових та водно-болотних угіддях парку. Щодо пожеж за 2024 рік – сформовано пласти інформації більше ніж на 300 сторінок, основна частина додатків це деталізована картографія пожеж з описом можливих постраждалих видів та аналітична довідка, яку зробив науковий співробітник НДВ Касьянов Є.О.

Досить реальним і вагомим в 2024 році було і продовжує бути зараз міжнародне співробітництво в рамках підписаних меморандумів про співпрацю. Це насамперед і з НП «Куршська коса» та іншими природоохоронними установами республіки Литва, університетом «Пассау» Німеччина, Баварія. Інформаційні блоки про це були включені до відповідного розділу тому Літопису. На матеріалах та наочних спостереженнях відвідування Куршської коси, вже на початку 2025 року розроблено методичні рекомендації по стримуванню росту чисельності баклана великого на території Кінбурнської коси, та його колоніальних скупчень на території дельти Нижнього Дніпра. Загалом об’єм Літопису природи за 2024 рік становить 658 сторінок і рішенням НТР від 13 травня 2025 року його схвалено до затвердження.

Другим питанням на першому засіданні НТР було розгляд необхідності проведення організаційних заходів щодо підготовки та розробки Плану (Проекту) відновлення постраждалих від військових дій природних та антропогенних комплексів Кінбурнської коси. Наголошено на важливість вирішення цього питання в пост-деокупаційний період та акцентована увага членів НТР на необхідність його підготовки на ґрунтовній науковій основі, враховуючи думки багатьох сторін. Негативний досвід конфронтації при вирішенні різних питань на території Кінбурнської коси в минулі довоєнні часи насамперед суб’єктів владних повноважень, лісомисливського господарства, установ ПЗФ та місцевих жителів надає підстави зараз вважати, що в питаннях відновлення з таким неконструктивним підходом, особливо в умовах, коли потрібно буде гуртуватись не на словах, а на справах, реального та найбільш ефективного результату не буде досягнуто. Власне кажучи для пошуку взаємодії і був запропонований і рекомендований до затвердження план.

На завершення засідання Ради відбувся обмін думками, щодо нових напрямків роботи НДВ та парку, в ході обговорень виступили д.б.н. директор ДУ «Інститут морської біології» м. Одеса Мінічева Г.Г., голова ГО «Кінбурн» Грубий М.В., працівники науково-дослідного відділу парку Давидов О.В. та Мельничук С.С..

Науково-дослідний відділ НПП

Чаус В.Б.

Проект для розгляду на засіданні НТР

ПЛАН

організаційних заходів щодо підготовки та розробки Плану (Проекту) відновлення постраждалих від військових дій природних та антропогенних комплексів Кінбурнської коси

Начальник науково-дослідного відділу НПП

Чаус В.Б.