Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом.

В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США адмірал Джон Пол Джонс.

20 червня 2013 року

Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.

На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий – нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній кошовий отаман Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані – ІП].

Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.

Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам’ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.

Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням гри на  справжніх старовинних  інструментах та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США Джон Поль двісті двадцять п’ять років тому. До речі саме тоді   він пройшов чинний обряд і став справжнім бойовим побратимом чорноморських козаків. Також представниками делегації США було заплановано відвідування Кінбурнської коси, яка тісно пов’язана з адміралом Дж. Полем Джонсом та славетною  перемогою в «Битві на Лимані» над турецьким флотом.

Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпро-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.

Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ескадру, яка намагалася розблокувати  оточену турецьку фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув перший кошовий отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.

Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.

Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (та імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.

За матеріалами видання 048.ua. 2013 року та науково-дослідного відділу парку.

13.06.2025 року для працівників Національного природного парку «Білобережжя Святослава» проведено 6-годинний тренінг Товариства Червоного Хреста України з володіння навичкам надання першої допомоги.  Тренінг проводила Ушкац Світлана Юріївна – інструктор IRC, Червоного Хреста України, доцент кафедри Екології та природоохоронних технологій Національного університету Кораблебудування імені адмірала Макарова.

В умовах  повномасштабної російської агресії  на території нашого парку існує постійна загроза для життя та здоров’я працівників та відвідувачів. Кожному працівнику нашої установи критично важливо не просто знати, а й уміти застосовувати на практиці знання домедичної допомоги при пораненнях і травмах, коли кожна секунда відіграє вирішальну роль для порятунку чийогось життя. Учасники тренінгу набули теоретичних та практичних навичок з таких тем: принципи надання першої допомоги, відновне положення, серцево-легенева реанімація, порушення прохідності дихальних шляхів, кровотеча, рани, травми, транспортування постраждалого та інші невідкладні стани. У результаті тренінгу працівники установи отримали сертифікати, які дійсні протягом 3-х років.

Провідний науковий співробітник НДВ Мельничук С.С.

За допомогою аналізу інформації зі супутників Sentinel 2, Landsat 8, 9, MODIS Aqua, Modis Terra, VIIRS NOAA 20, VIIRS NOAA 21, VIIRS Suomi SNPP в НПП “Білобережжя Святослава” продовжено роботу по моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області).

За даними дистанційного зондування Землі на території Кінбурнської коси, що входить до складу територій парку внаслідок військових дій з січня по травень 2025 року зафіксовано 144 пожежі, уражено понад 619,23 га (разом з повторами) особливо цінних земель.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

До річниці цієї чорної дати 4 червня 2025 року науково-дослідний відділ національного природного парку «Білобережжя Святослава» організував проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю під назвою «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток».

Для участі в семінарі зареєструвалося 51 учасник з 23 установ, серед яких 20 установ природоохоронного спрямування, 2 академічні установи та одна освітня. Під час семінару було проведено три дискусійні платформи різного тематичного спрямування.

Привітала учасників семінару і побажала плідної роботи в.о. директора НПП «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія.

Тематичний напрямок першої дискусійної платформи «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Дзеркаль Вікторії, в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».

Ходосовцевої Юлії, заступника директора з наукової роботи, начальник науково-дослідного відділу НПП «Кам’янська Січ», на тему: «Оцінка наслідків осушення Каховського водосховища в межах території НПП «Кам’янська Січ»».

Чауса Василя, начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період». Доповідач акцентув увагу на різних питаннях серед яких необхідність внесення змін до Проектів організації території всіх парків, на території яких відбувались і відбуваються військові дії. Необхідно бути готовими до післявоєнних реалій в напрямку зміни штатної чисельності установ, розробки реальних Планів відновлення які повинні викликати довіру у всіх зацікавлених сторін. Окремо було підняте питання відновлення довіри до роботи парку до його адміністрації  його актуальність пов’язана з затриманням керівництва парку 26.12.2024 року органами ДБР і СБУ. Також доповідач зупинився як на загальних перспективах розвитку установи – дистанційного моніторингу, цифровізації так і конкретних питань роботи на території Кінбурнської коси в пос-деокупаційний період: алгоритму дій зі здичавілими домашніми тваринами, табуном кінбурнських мустангів, безпечного переміщення сліпака піщаного з зон населених пунктів .

Тематичний напрямок другої дискусійної платформи: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня  України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Кліменко Віталія – старший науковий співробітник НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».

Касьянова Євгена, науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.». В виступі було деталізовано систему дистанційного моніторингу,  що проводилась парком протягом 2022 -24 років

Зі своєю першою доповіддю в такому форматі виступив Курило Олександр Вікторович, молодший науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».

Тематичний напрямок третьої дискусійної платформи: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Чауса Василя та Давидова Олексія, на тему: «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів». Доповідачі зупинились на вирішенні головної проблеми – а зараз  це є зрозуміло пошук механізмів та джерел фінансового наповнення. тих чудових та навіть неординарних ідей по відновленню природних комплексів нашого парку, взагалі перезапуску роботи постраждалих об’єктів ПЗФ, вже на іншому організаційному та технологічному рівні

Давидова Олексія, наукового співробітника НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».

Сімченко Сергія, заступника декана з цифровізації, факультету біології, географії та екології, Херсонського державного університету, на тему: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».

Організаційний комітет семінару