Щороку восени українські міста, села та дачні кооперативи поринають у яскраву палітру кольорів. Проте за цією красою ховається одна з найпоширеніших екологічних проблем — масове спалювання опалого листя. Ця практика, яка здається багатьом «традиційною» або «зручною», насправді є небезпечною, незаконною та шкідливою для довкілля, здоров’я людей і навіть економіки.

Чому спалювання листя — це злочин?

Спалювання рослинних решток порушує одразу кілька норм українського законодавства:

•         Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає штрафи від 3 060 до 6 120 грн для громадян та від 15 300 до 21 420 грн для посадових осіб за самовільне випалювання рослинності.

•         Якщо такі дії здійснюються на території природно-заповідного фонду, штрафи подвоюються: від 6 120 до 12 240 грн для громадян та від 21 420 до 30 600 грн для посадовців. •         Стаття 245 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років за умисне знищення або пошкодження рослинного покриву вогнем. У разі тяжких наслідків — до 10 років ув’язнення.

Особливо небезпечно спалювати листя поблизу лісів, заповідників, водойм, а також у межах населених пунктів, де ризик поширення вогню надзвичайно високий.

Екологічні наслідки

Спалювання листя завдає шкоди не лише природі, а й людям:

•         У димі містяться діоксини, бензопірен, чадний газ, важкі метали — речовини, що викликають алергії, бронхіти, астму, онкологічні захворювання.

•         Знищується мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження його родючості.

•         Гинуть тварини, рослини, комахи, черв’яки, мікроорганізми, які відіграють важливу роль у природному кругообігу. •         Дим осідає на будинках, деревах, одязі, створюючи нестерпні умови для життя.

Що робити з листям замість спалювання?

Існує багато екологічно безпечних і корисних способів поводження з рослинними рештками:

1. Компостування

•         Листя — чудова основа для домашнього компосту.

•         У поєднанні з гілками, травою, кухонними відходами воно перетворюється на гумус, який збагачує ґрунт.

•         Компост можна використовувати для добрива грядок, клумб, дерев.

2. Мульчування

•         Подрібнене листя розкладається на поверхні ґрунту.

•         Воно зберігає вологу, пригнічує бур’яни, захищає коріння від морозів.

•         Мульча — це натуральний утеплювач і джерело органіки.

3. Природне укриття

•         Листя можна залишати під деревами та кущами.

•         Воно виконує роль ізоляційного шару, захищаючи кореневу систему.

4. Передача на утилізацію

•         У багатьох громадах діють спеціальні майданчики для збору рослинних решток.

          А якщо листя хворе?

•         Листя, уражене плямистістю, іржею, грибками, шкідниками, не можна компостувати.

•         Його слід збирати окремо, пакувати в мішки та передавати на спеціалізовану утилізацію. Інакше хвороби можуть поширитися на здорові рослини, знищити врожай наступного року.

Спалювання листя — це застаріла практика, яка не має місця в сучасному екологічно свідомому суспільстві. Натомість компостування, мульчування, утилізація — це шлях до здорового довкілля, родючого ґрунту та чистого повітря. Дбаймо про природу — і вона віддячить нам чистим повітрям та здоров’ям.

Служба Державної охорони НПП