Протягом минулого тижня, з 27.04.2026 по 01.05.2026 року, працівниками Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення були проведені планові обходи та рейди територією об’єкту ПЗФ, водоохоронною зоною територією озера Солонець-Тузли, з метою контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та заповідного режиму.

Під час обходів проведено огляд прибережної території, акваторії озера та прилеглих природних ділянок. Також здійснювався моніторинг стану природних комплексів і середовища існування диких тварин та птахів.

Відповідно, службою державної охорони проведено наступні заходи:

— фіксувалися сліди диких тварин мешканців прибережної водоохоронної зони озера Солонець-Тузли. Серед них спостерігалися сліди дикого кабана – 2 особини, шакала – 2 особини. Також фіксувалися наявність представників коловодної орнітофауни, в тому числі рожеві пелікани – приблизно 200 особин;

— окрім того, в рамках участі в міжнародному конкурсі було проведено облік 27.04 коловодної орнітофауни на озері Солонець-Тузли (облік проводився за організаційним керівництвом та методичним рекомендаціями провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу Парку Редінова К.О.), за результатами якого було зафіксовано наступні кількісні показники коловодної фауни: чоботар – 26 особин, кулик-довгоніг – 36 особин, зуйок морський – 6 особин, проявляють гніздову поведінку, чайка – 3 пари, коловодник звичайний – 3 пари. Довгоніг, чоботар і зуйок в ЧКУ. Серед інших видів: брижач (або турухтан) – 1170 особин, побережник чорногрудий – 22 особини, коловодник ставковий (або поручайник)) (ЧКУ – Червона книга України) 21, коловодник чорний – 1 особина, крячок чайконосий (чорнодзьобий) – 1 особина, мартин малий – 980 особина, мартин жовтоногий – 1 особина, галагаз (качки галагази) – 460 особин, огар (ЧКУ) – 1 особина, широконіска (качки широконіски) – 120 особин, крижень – 55 особин. Також пролетів чорний шуліка (ЧКУ) у кількості 1 особини;

— серед представників рослинного світу найчастіше фіксувалися (у рамках міжнародного конкурсу) такі види як: глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum), грабельки звичайні (Erodium cicutarium), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), хрінниця крупкова (Lepidium draba), жовтозілля весняне (Senecio vernalis), скереда смердюча (Crepis foetida), мак сумнівний (Papaver dubium), солонець лежачий (Salicornia perennans), бурачок чашечковий (Alyssum alyssoides), пшінка весняна (Ficaria verna), молочай польовий (Euphorbia agraria), миколайчики польові (Eryngium campestre), бугила звичайна (Anthriscus caucalis), півники карликові або польові (Iris pumila), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), залізняк козацький (Phlomis herba-venti), терен колючий (Prunus spinosa), горобейник польовий (Buglossoides arvensis), пирій повзучий (Elymus repens), роман польовий (Anthemis arvensis), гадюча цибулька китицецвіта (Muscari neglectum), полин (рід Artemisia), деревій (рід Achillea), перстач прямий (Potentilla recta), комишівник звичайний (Scirpoides holoschoenus), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), шавлія дібровна (Salvia nemorosa), вероніка польова (Veronica arvensis), переломник великий (Androsace maxima), в’яз низький (Ulmus pumila), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa), очерет звичайний (Phragmites australis), дереза звичайна (Lycium barbarum);

— перевірявся стан всіх встановлених інформаційних, попереджувальних та протипожежних знаків, шпаківень та сов’ятників, а також стан штучних острівців для гніздування птахів (усі острівці перебувають у задовільному стані та є придатними для подальшого використання і виконання свого функціонального призначення);

— водночас, при проведенні обходів, в межах 100-метрової водоохоронної території ПЗФ озера Солонець-Тузли, збиралося поодиноке сміття;

— приймали участь у міжнародному конкурсі “City Nature Challenge 2026” спільно з науковими співробітниками НПП «Білобережжя Святослава».

За результатами проведених обходів порушень природоохоронного законодавства (заповідного режиму) при патрулюванні території ПЗФ озера Солонець-Тузли у період з 20 по 24 квітня не виявлялося. Територія перебуває у задовільному стані та знаходиться під постійним контролем працівників Покровсько-Хуторського ПНДВ.

Покровсько-Хуторське ПНДВ, відділ державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”

1 травня було продовжено проведення Всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля» у національному природному паркі «Білобережжя Святослава» – співробітники провели весняну толоку біля адміністративної будівлі Парку. Очистили подвір’я від бур’янів, обкопали посаджені восени молоді деревця, висадили столові сорти винограду та квіти (з урахуванням воєнного стану та безпекових умов). Зробимо чистим довкілля разом!

Адміністрація та відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

Чергова та вже традиційна Всеукраїнська акція з благоустрою «За чисте довкілля» для нашого НПП «Білобережжя Святослава» нещодавно стартувала на території озера Солонець – Тузли, що в Коблівській територіальній громаді. Працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» здійснили «рейд чистоти» до озера Солонець -Тузли, територія якого входить до складу нашого парку. Звісно, щоденні обходи території, природоохоронні рейди, що регулярно проводять співробітники Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення сприяли тому, що на цій ділянці здебільше прибрано та відсутнє значне захаращення. Знайдені не багаточисельні пластикові пляшки зібрані та відправлені на звалище. Загалом очищено від сміття більше двох кілометрів водоохоронної зони навколо озера.

Крім наведення порядку та чистоти, проведено визначення рослин прибережної смуги, які були завантажені на міжнародну платформу iNaturalist в рамках Міжнародного конкурсу з фіксації біорізноманіття Citi Nature Challenge (CNC).

На цьому наша робота по впорядкуванню природно-заповідних територій не закінчується! Попереду – нові акції чистоти біля офісної будівлі парку та території навколо озера. Зробимо довкілля чистим разом!

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”

У світі існує багато пам’ятних дат, але деякі з них мають особливе значення для всього людства. День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї — це день скорботи, роздумів і нагадування про страшні наслідки війни та жорстокості.

Хімічна зброя є однією з найнебезпечніших, адже вона вражає не лише миттєво, а й залишає довготривалі наслідки. Люди, які потрапили під її дію, часто страждають усе життя. Вона не розрізняє, хто перед нею — військовий чи мирний житель, дорослий чи дитина. Саме тому її застосування викликає осуд усього світу.

Людство повинно вчитися на своїх помилках і робити все можливе, щоб зброя масового ураження ніколи більше не використовувалася.

Учням Тузлівського ліцею фахівцем з екоосвіти НПП “Білобережжя Святослава” було проведено виховну годину з практичним відпрацюванням як уберегтися від зброї масового ураження ( хімічної зброї).

До Дня пам’яті жертв застосування хімічної зброї у закладі освіти – Рибаківському ліцеї (Коблівська ТГ) провели тематичні заходи, спрямовані на формування свідомого ставлення до безпеки, миру та цінності людського життя.

Для здобувачів освіти Рибаківського ліцею (наставник провідний фахівець з екоосвіти НПП “Білобережжя Святослава”) було проведено інформаційну хвилинку на тему “Що таке отруйні речовини?”, під час якої учні дізналися про небезпеку отруйних речовин, їхній вплив на організм людини та правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

Також учні 6 класу долучилися до написання есе, у яких висловили власні думки про важливість миру, відповідальність людства за майбутнє та недопустимість використання зброї масового ураження.

Пам’ятаємо трагічні сторінки історії та виховуємо покоління, яке обирає мир, безпеку й людяність.

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

Прагнення України до повноправного членства в Європейському Союзі вимагає невідкладної імплементації європейських екологічних стандартів, зокрема щодо гармонізації національної системи моніторингу біорізноманіття з вимогами Оселищної та Пташиної директив. З цією метою українським науковцям необхідним є здобуття відповідних навичок, зокрема практичного досвіду застосування європейських методик оцінки охоронного статусу видів, що є критично важливим для створення об’єктивної доказової бази при підготовці державних звітів. Освоєння алгоритмів оцінки параметрів популяцій та стану оселищ дозволить сприяти розбудові мережі Смарагдових об’єктів (Emerald Network) та в майбутньому – мережі Натура 2000 (Natura 2000), а також забезпечити відповідність українських наукових протоколів високим стандартам ЄС.

У межах виконання євроінтеграційних зобов’язань, Україна має забезпечити гармонізацію національного природоохоронного права із законодавством Європейського Союзу, зокрема у частині імплементації положень Оселищної директиви 92/43/ЄЕС. Важливою складовою цього процесу є створення національної системи довгострокового моніторингу біорізноманіття, що відповідає європейським підходам, стандартам збору даних та звітності. На сьогодні така система в Україні перебуває на початкових етапах формування та потребує впровадження уніфікованих підходів, сумісних із загальноєвропейськими. Запровадження в Україні систематичних обліків лучних метеликів та моніторингу стану їхніх популяцій є важливим методом оцінки змін у навколишньому середовищі, а також стану середовищ існування для збереження біорізноманіття.

Для реалізації перших кроків із формування системного збору даних щодо біорізноманіття в Україні було проведено онлайн-методичний семінар щодо започаткування в Україні програми обліків денних лускокрилих, з метою створення системи моніторингу біорізноманіття, яка дозволить звітувати про втрати та тенденції змін у популяціях рідкісних чи загрожуваних видів і надавати необхідну інформацію для своєчасного прийняття рішень, щоб запобігти загрозі зникнення представників дикої флори та фауни. Розробка цієї системи моніторингу обов’язково має включати впровадження Індексу лучних метеликів (Grassland Butterfly Index, GBI) відповідно до встановлених практик ЄС та світу.

Відповідно, 28 квітня поточного року співробітниками національного природного парку НПП “Білобережжя Святослава” було взято участь у даному семінарі, на якому було представлено методику вибору облікових маршрутів, проведення обліків денних метеликів та підготовки звітів. Також було заплановано у травні – червні провести чотири обліки метеликів на визначених маршрутах. Після цього, зібрані дані будуть узагальнені та оприлюднені.

По завершенні проєкту усі учасники отримають сертифікати про підвищення кваліфікації. Окрім того, було заплановано наприкінці цього року провести підсумковий семінар для обговорення результатів першого обліку денних метеликів в Україні та подальших кроків його розвитку.

До участі у семінарі було запрошено як професійних ентомологів, так і аматорів, які добре знають метеликів і бажають взяти участь в обліках.

Дякуємо організаторам та спікерам зустрічі за корисну, важливу, конструктивну та цікаву зустріч.

Науково-дослідний відділ, відділ еколого-освітньої роботи та рекреаціїї, відділ ДО ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”