Нашим провідним науковцем Редіновим К.О. було прийнято онлайн участь у XIV Всеукраїнській краєзнавчій конференції учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» (листопад 2023 р. м. Миколаїв), секція – екологічне краєзнавство.

Кінбурнська коса – це скарбниця краєзнавства взагалі про що свідчать  її описи як елінського часу, козацького періоду , турецької імперії, чорноморського козацтва , Кримської війни та наукових досліджень 19-20 столітть. І не тільки в мирні часи, навіть в періоди війн її природна неповторність та цінність вражала людей які відвідували або проживали на цій території протягом сторіч. Цей основний месседж було донесено учасникам конференції.

Науково-дослідний відділ НПП Білобережжя Святослава

Екосистема Чорного моря потерпає від військової агресії та наслідків військових дій. Оцінка цих впливів наразі триває, але вони безперечно є масштабними і різноплановими. Зокрема потерпають і водно-болотяні та морські птахи, від нафтового і олійного забруднення, вибухів, розлякування, отруєння тощо.

З нагоди Міжнародного дня Чорного моря, який відзначається щорічно 31 жовтня, розповімо про морського птаха – короткохвостого поморника, якого можна вважати «морським піратом». Він щорічно буває в акваторії Чорного моря і на Кінбурнській косі.

В Україні спостерігали чотири види поморників: довгохвостий, великий, середній та короткохвостий. Більшість їх реєстрацій стосується р. Дніпро та Чорного і Азовського морів. Із них три види рідкісні, а короткохвостий поморник є досить звичайним та трапляється щороку. Короткохвостий поморник має специфічний вигляд, зокрема подовжені центральні рульові пера у середині хвоста. Сама будова птаха пристосована до хижацтва. При середній вазі близько 450 г, він має розмах крил 88–125 см, що забезпечує стрімкий маневрений політ. Гачкуватий міцний дзьоб довжиною біля 3 см пристосований для розривання здобичі. Оперення поморника має два варіанти забарвлення: темне та світле та перехідні форми.

Місця гніздування короткохвостого поморника розташовані переважно в тундрі, на скелястих островах або в болотистих районах, розташованих уздовж узбережжя. Місця зимівлі знаходяться на південь від екватора.

Саме під час міграцій у серпні – середині жовтня та рідше у квітні–травні птахи з’являються на Кінбурнській косі. Звичайно поморники тримаються у приморській смузі, поодинці або групами до 10 особин.

Птахи відпочивають на мілинах та косах або займаються своєю звичайною справою – піратством: відбирають їжу у крячків, мартинів, лисок, пірникоз і навіть скоп, переслідуючи їх.

Діють вони досить зухвало, вириваючи їжу з дзьобу переслідуємого птаха, або спонукаючи кинути її. Такий спосіб добування їжі має наукову назву – клептопаразитизм, а по простому «розбійний напад». Саме цей спосіб здобування поживи є основним у короткохвостого поморника у місцях гніздування, міграцій і зимівлі. Птахи інколи ловлять здобич самостійно на землі, у воді та повітрі: мишовидних гризунів, рибу, куликів, дрібних птахів та інших. Інколи вживають і загинувших тварин, роздзьобуючи їх, або підбирають їстівні залишки викинуті з рибальських і інших човнів. Мисливці з Кінбурнської коси розповідали, що поморники швидко розкльовували здобутих під час полювання качок, прямо на воді. Біля гнізда поморники поводяться дуже агресивно, атакуючи з повітря не лише великих птахів та ссавців, зокрема песців, а й людину, намагаючись останню вдарити дзьобом по голові.

Світова популяція короткохвостого поморника поки знаходиться в безпеці. Вид охороняється Бернською конвенцією.

Старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава» Костянтин РЕДІНОВ

Використано фото з сайту Птахи України (https://uabirds.org/), власні спостереження та інформацію з наукових видань.

Національний природний парк «Білобережжя Святослава», за підтримки Інституту морської біологія НАН України м.Одеса, відзначили  важливу для всіх жителів регіону та всієї України екологічну дату – міжнародний День Чорного моря.

31 жовтня 1996 року в місті Стамбул цю дату було визначено як міжнародний День Чорного моря. Тоді ж було  прийнято «Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря». За гіркою іронією долі серед причорноморських країн підписантів була і росія, яка зараз стала джерелом військової агресії та відповідних проблем як для нашої країни так і для Чорного моря загалом. Під час нинішнього інформаційного заходу більш детально його учасниками було проаналізовано аспект впливу на стан Чорного моря в 2023 році від руйнування греблі Каховської ГЕС. Таких негативних впливів (може меншого масштабу) за період війни було вже дуже і дуже багато. І метою інформаційного зібрання цьогорічного заходу було донесення до широкого загалу української та міжнародної громадськості того, що негативний вплив на довкілля і на наше  море є водночас злочином проти людини, який не повинен залишитись непокараним.

Дуже змістовною та актуальною була головна доповідь, яку презентувала член -кореспондент НАН України Мінічева Галина Григорівна, ДУ «Інститут морської біології», під яскравою назвою «Чорне море – у бойовому строю з Україною!».

Доповнили виступ презентації науковців та спеціалістів природно-заповідного фонду України нашого Причорноморського регіону. Тарабан Світлана розповіла  про традиції відзначення Дня Чорного моря на Кінбурнській косі, науковець, житель міста Гола Пристань Роман Євген про організовані ним спостереження 6-25 червня 2023 в зонах затоплення, Чаус Василь та Давидов Олексій розповіли про різноманітні впливи повені як на природні комплекси, так і на зміни рельєфу Кінбурнської коси, які відбулись протягом занадто повноводного червня 2023 року.

На закінчення заходу присутні вшанували пам’ять корифеїв морської біології України академіка Ювеналія Зайцева та його наукового побратима Бориса Александрова, які також любили Кінбурн, любили Чорне море та були віддані його вивченню та збереженню протягом всього свого яскравого життя.

Науково-дослідний відділ НПП

20-21 жовтня 2023 р. на базі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Орнітологічні дослідження в Україні: минуле, сучасність і перспективи». Орнітолог НПП «Білобережжя Святослава» К.Редінов презентував дві доповіді: «До питання про фенологію початку яйцекладки довгоногом на півдні України» (у співавторстві з П.Панченком) та «Динаміка чисельності грака у Миколаївській області в ХХІ ст.» (у співавторстві з З.Петровичем). За результатами конференції прийнято резолюцію щодо збереження та дослідження екології пташиного світу у період військового сьогодення. За матеріалами конференції планується вихід збірника наукових праць.

Дякуючи ЗСУ, маємо можливість продовжувати займатись науковими дослідженнями.

Науково-дослідний відділ НПП Білобережжя Святослава