Вже доброю традицією, як для  національного природного парку «Білобережжя Святослава» та екогромади Украни стало відзначення 2 лютого кожного року важливої екологічної дати – міжнародного  Дня Водно-болотних угідь. В об’єктиві цьогорічних заходів стали Бієнкові плавні, дуже важливе і дуже цінне для збереження біорізноманіття водно-болотне угіддя Кінбурнської коси. Основою для розгляду була доповідь начальника наукового відділу Василя Чауса під назвою «Живий, неформальний погляд  на Бієнкові плавні. Історія. Сьогодення». Слухачам, серед яких були місцеві жителі, учні, еко-актив Очаківської та Куцурубської ОТГ, було надано невелику історичну складову перших згадок про Бієнкові плавні , знаходження (зимівлі) в 1787 році , на його території героїчного коша чорноморських козаків під командуванням Сидора Білого. Надана інформація стосовно періоду розвитку тваринництва після 40 рокових років минулого сторіччя колгоспом «Червоний партизан», в наступному «Лиманський» (село Куцуруб), про що залишився топонім назва внутрішніх водойм плавнів –  «Куцурубські озера» . Доповідач розповів також і про сучасний час створення заповідних об’єктів РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава» та їх роботу по збереженню та відновленню озерної системи коли  в вересні 2014 року із 250 гектар водного плеса залишилася лише калюжа площею  0.9 гектара . Після багатьох організаційних зусиль та заходів, за допомогою ГО «УТОП» та компанії «Кока-кола» було здійснено прокладання основних водообмінних каналів К-1 та К-2 загальна , відкоригована, довжина яких склала більше 1200 метрів, станом на травень 2015 року у внутрішні озера Бієнкових плавнів потрапило 1964,94 тис .м. куб. води. Загальна площа обводнених комплексів склала 562,47 га. З того часу поступово почав відновлюватись насамперед різноманітний пташиний світ, серед представників орнітофауни, які занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, зараз тут мешкають та перебувають під час кочівель: кулик-довгоніг, орлан-білохвіст, чапля жовта, пелікан рожевий, кулик-сорока, деркач, мартин каспійський, кульон великий, чернь білоока, гоголь, скопа, баклан малий, крячок каспійський, косар, коровайка та інші ,всього понад 20 видів, детально про одного із мешканців угіддя кулика-ходулочника дуже цікаво розповів орнітолог  Костянтин Редінов. Бієнкові плавні стали цікавим об’єктом для проведення еколого-освітнього туризму , цьому сприяв і наявний на межі угіддя контактний міні-зоопарк ДП Очаківське ЛМГ. Але нажаль, військова агресія, війна  не залишили поза своєю жорстокою увагою колись мирні Бієнкові плавні і на вигорілі ділянки урочища   в 2022 році,  прийшло після руйнування греблі Каховської ГЕС чергове випробування у вигляді повені з 7 червня 2023 року. Про  способи моніторингу цих подій за допомогою космічної зйомки та їх вплив на Бієнкові плавні  розповів науковий співробітник НПП Касьянов Євген. Своїми особистими спогадами щодо охорони та дослідження плавневої системи урочища Бієнкове  цікаво поділились директор НПП «Бузький Гард» Артамонов В.А. та заслужений природоохоронець України Деркач О.М.

Науково-дослідний відділ НПП

Конференція відбулась в селі Мельники Черкаської області на базі національного природного парку «Холодний Яр» за підтримки ряду провідних наукових установ України. В збірнику розміщена і стаття підготовлена працівниками нашого парку під назвою «Яшина Верба» новий об’єкт еко-освітніх та еко-туристичних заходів на території Кінбурнської коси».

В цій статті задекларовано не тільки досить новий об’єкт для екотуризму на території Кінбурнської коси у вигляді відомого в селі Покрова мальовничого дерева верби але й пов’язаної з цим деревом згадки про просту людину що займалась збереженням природи за покликом душі – Луковця Якова. Також автором піднято питання запровадження в роботі об’єктів ПЗФ , громад цілого напрямку вшанування унікальних людей Краю, запроваджено термін «Меморіальні дерева регіонального значення».Цей напрямок може бути цікавим загалом як для відвідувачів Кінбурнської коси або іншого заповідного краю, так і що є найбільш цінним важливим для місцевих жителів , місцевої молоді . Наголошено на формалізації статусу таких дерев , до речі на території Кінбурнської коси розпочата така своєрідна , досить успішна громадська апробація та перевірка на життєвість цієї ідеї , що нажаль зараз перервано тривалими інтенсивними бойовими діями які вже другий рік проходять на території заповідних об’єктів з невеликими перервами.

Для НПП «Білобережжя Святослава» РЛП «Кінбурнська коса» в напрямку вшанування пам’яті сучасних людей можна запропонувати , таких непересічних особистостей: як найкращі поети сучасної Миколаївщини – Єміль Январьов та Володимир Пучков, що присвятили збірки своїх творів Кінбурну як наприклад збірник поезії «Ольховая роща», художники: мариніст Володимр Зебек та пейзажист Ігор Карачєвський який разом з працівниками національного парку організовували та проводили виставки картин в «Березовій галереї Кінбурна», легендарний мисливець, інспектор з охорони ПЗФ РЛП «Кінбурнська коса» Микола Шишман на честь якого названо урочище «Шишманова Сага», голова ГО «Кінбурн-життя», активний прихильник створення національного природного парку «Білобережжя Святослава», засновник першого на Миколаївщині дитячого будинку сімейного типу- отець Михайло Шполянський. Всі ці люди, кожен в своєму напрямку зробили дуже великий особистий внесок в формуванні бережливого відношення до Кінбурнської коси , до її неповторної атмосфери що визначається злиттям природної , естетичної , культурно-історичної та сакральної унікальності. В 2024 році Науково-дослідний відділ планує присвятити окремі нариси про кожного з них, і безперечно ці особистості заслуговують на особливий підхід до вшанування їх пам’яті, що в свою чергу в подальшому, сподіваємося може стати відправними точками для формування свідомості героїв вже нового покоління шанувальників та пропагандистів збереження неповторної природи Кінбурна серед молоді.

Науково-дослідний відділ НПП.

На заключному засіданні Ради яке відбулося 29.12.2023 року під головуванням директора національного природного парку Коваля В.В. було розглянуто важливі питання планування та звітності про роботу установи, серед яких основним був звіт «Про підсумки роботи НПП «Білобережжя Святослава» за 2023 рік».

Про роботу заповідного об’єкту за 2023 рік доповіли заступник директора НПП Холодняк П.А., начальники відділів: державної охорони- Петренко В.І., науково-дослідного відділу – Чаус В.Б. та начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Тарабан С.В. Загальний висновок від наданої інформації можна зробити наступного характеру: незважаючи що війна , близька війна внесла кардинальні зміни в роботу заповідної установи все ж таки парк живий, його колектив працює, і працюють всі його основні відділи зрозуміло з врахуванням поточної ситуації та застосуванням переважно інших методів моніторингу та комунікації.

Також Радою було розглянуто та затверджено план проведення наукової та науково-технічної роботи НПП , основні питаннята план засідань НТРна 2024 рік.

Вже традиційно в кінці року на засіданні Ради розглядаються пропозиції по відзначенню знаком «Зірка Білобережжя» наших колег , представників наукової та громадської спільноти що сприяють вирішенню проблем збереження Кінбурнської коси та діяльності нашого заповідного об’єкту. За 2023 рік науково-технічна Рада вирішила відзначити цим знаком завідувача кафедрою управління та менеджмента університета Пассау професора доктора Андреаса Кьонінга та професора кафедри , доктора Аліну Касінську.

На завершення засідання членів Ради та працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» з наступаючим Новим роком привітали юні природолюби Очаківщини.

Науково-дослідний відділ НПП.

Конференція  відбулась в смт. Путила Чернівецької області на базі національного природного парку «Черемоський» за підтримку ЧНУ ім. Федьковича та ряду провідних наукових установ України . В збірнику розміщена і стаття науковців нашого парку під назвою «ПРО ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ   НА ГНІЗДОВУ ОРНІТОФАУНУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» внаслідок військових дій за період з березня 2022 по червень 2023 року включно. В збірнику традиційно включено найбільш актуальні питання дослідження та збереження видів  в Україні . В нашій статі проведено аналіз більше ніж тридцятирічного періоду спостережень за 130 видами птахів, що використовують Кінбурнську косу  для гніздування. На гніздові території  накладено періоди та площі пожеж ,  що співпали  з найбільш вразливим для життя птахів періодом – періодом гніздування . В 2023 році до основних негативних чинників впливу критичного характеру додалась також повінь від руйнування греблі Каховської ГЕС.

Науковці національного  природного парку «Білобережжя Святослава» з 2015 року регулярно беруть участь  цій науковій конференції і дуже вдячні її організаторам та дирекції НПП «Черемоський» за запрошення та підтримку.

Науково-дослідний відділ НПП

На початку грудня в місті Пассау (Німеччина) на базі кафедри менеджменту та управління однойменного університету Пассау відбувся семінар під назвою «Організаційна адаптація заповідних об’єктів України в період військових дій». В роботі семінару взяли участь представники природно-заповідних установ причорноморського регіону, серед яких були представлені національні природні парки: «Тузлівські лимани», «Нижньодністровський», «Білобережжя Святослава», регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», ряд громадських організацій (Миколаївське відділення «Національного екологічного центру», ГО «Відродження природної спадщини» та інших), що займаються проблемами збереження природних територій та комплексів регіону.

В ході військових дій протягом 2022-2023 років кожен заповідний об’єкт мав і, на жаль, продовжує мати свої характер та ступінь негативного впливу від війни. Для міжнародної наукової, юридичної та екологічної спільноти велике значення мають досвід роботи та практичні напрацювання у питанні організації професійної діяльності в умовах дуже жорстких реалій військового періоду, які отримали адміністрації та колективи установ. Напрацювання колективу НПП «Білобережжя Святослава» на семінарі представляв начальник науково-дослідного відділу Чаус Василь, який в своїй доповіді та пропозиціях зробив акцент на унікальності вже негативного військового впливу на вразливі природні комплекси Кінбурнської коси а саме: критичній площі чисельних пожеж загалом за два роки на території парку внаслідок військових дій (відбулось 208 пожеж на 6753 гектарах), їх повторним характером та поєднанням з впливом повені від руйнування греблі Каховської ГЕС, забрудненням акваторій, проїздами важкої техніки, постійним фактором турбування і т.п.

Виявлення та фіксація поточного стану природних комплексів парку зараз можливі в основному за рахунок аналізу даних космічного зондування Землі, в цьому до речі наш парк займає лідируючі позиції в регіоні, незважаючи на наявну дуже скромну матеріально-технічну базу. Взагалі питання моніторингу для нас важливе як для виконання робіт згідно програми Літопису природи парку і напрацювання планів та методів відновлення пошкоджених природних комплексів, так і для розрахунків шкоди завданої довкіллю та визначенню компенсацій та стягнень в рамках подання позовів до міжнародних судових інституцій. В зв’язку з цим нами було звернуто увагу на недосконалість як національної нормативно-правової бази, так і міжнародного природоохоронного законодавства (або скоріш його відсутності для чіткого вирішення такого роду позовів в юридичному порядку).

До відома учасників семінару донесено, що у нас на території парку створено своєрідний прецедент, який потребує справедливого юридичного врегулюванню на самому високому міжнародному рівні – робоча назва «Принцип Білобережжя-Пассау». Суть його полягатиме в тому, що в межах міжнародно визнаної території країни вся шкода, завдана довкіллю під час військових дій, повинна покладатись на сторону, яка здійснила агресію. Враховуючи наявність в університеті Пассау потужного факультету з підготовки фахівців з міжнародного права та громадського об’єднання «Європейської асоціації студентів – юристів», такий напрямок співпраці дуже можливий.

Щодо також майбутніх, але більш реальних перспектив: від кафедри управління, яку представляли професори – доктори Андреас Кьонінг та Аліна Касінська, одержано попередню підтримку ініціативи нашого парку щодо організації та функціонування регіонального центру дистанційного моніторингу заповідних об’єктів. Також без уваги не залишилися інші пропозиції представників заповідних об’єктів регіону.

В цілому всіх учасників семінару від України вразили щирість та теплота прийому наших німецьких колег, незважаючи на значні снігові опади та низькі температури, які вже стали трішки незвичні для сучасного передріздвяного Пассау.

Науково-дослідний відділ НПП