Чистий берег — це не лише гарний краєвид. Це частина живої природної системи, де зустрічаються вода і суходіл, формуються особливі природні комплекси, знаходять корм і прихисток птахи, мешкають численні види тварин і рослин.

Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» тема збереження узбереж має особливе значення. Кінбурнський півострів — це унікальне поєднання морських берегів, піщаних арен, озер, солончаків, плавневих і прибережних екосистем. Тут стан берегової смуги тісно пов’язаний зі станом водойм і всього природного комплексу.

Сьогодні Кінбурн залишається окупованою територією, тому працівники Парку не мають можливості повноцінно працювати на його узбережжях, проводити прибирання, обстеження та інші звичні природоохоронні заходи. Водночас це не робить проблему збереження берегів менш важливою. Навпаки, тривала відсутність доступу до території, бойові дії, пожежі, мінування та накопичення різних видів забруднення створюють додаткові ризики для природних комплексів Кінбурну.

Пластик, залишки рибальських снастей, побутові та інші відходи можуть роками зберігатися у природному середовищі, переноситися водою, руйнуватися на дрібніші частинки та становити небезпеку для птахів, риб та інших тварин. В умовах війни до цих звичних проблем додаються й зовсім інші види забруднення та порушення природних територій.

Тому сьогодні Міжнародний день чистих берегів для нас — не стільки про традиційне прибирання узбережжя, скільки про необхідність не втрачати увагу до стану Кінбурну та його водних і прибережних екосистем.

Ми не можемо зараз пройти цими берегами, оцінити всі зміни на місці чи прибрати те, що накопичилося за роки війни. Але вже сьогодні важливо збирати доступну інформацію, зберігати результати попередніх спостережень, використовувати можливості дистанційного моніторингу та формувати основу для майбутньої оцінки екологічних наслідків.

Після відновлення безпечного доступу до території попереду буде велика робота: обстеження узбереж, оцінка забруднення та пошкодження природних комплексів, очищення територій і поступове відновлення екосистем.

Чисті береги починаються з відповідального ставлення до природи. А сьогодні — ще й з нашої здатності зберегти знання про ці території та не втратити відповідальність за їхнє майбутнє.

Кінбурн чекає на повернення можливості жити без війни, а його природа — на час, коли люди знову зможуть не лише спостерігати за нею здалеку, а й допомагати їй відновлюватися.

Вода є основою життя природних екосистем. Її стан визначає умови існування водних організмів, прибережної рослинності, птахів та інших тварин, а зміни якості води часто стають одним із перших сигналів порушення природної рівноваги.

Саме тому спостереження за станом водойм мають бути не разовими, а систематичними. Моніторинг дозволяє простежувати зміни фізичних і хімічних властивостей води, виявляти ознаки забруднення, засолення, евтрофікації та інших небажаних процесів, оцінювати вплив природних і антропогенних чинників та своєчасно визначати екологічні ризики.

Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» це питання має особливе значення. Водні об’єкти та прибережні екосистеми Кінбурнського півострова утворюють складну і дуже вразливу природну систему, стан якої залежить від водообміну, рівня і солоності води, температурного режиму, погодних умов та багатьох інших чинників.

Сьогодні, через тимчасову окупацію Кінбурнського півострова, можливості проведення повноцінних польових досліджень на цій території суттєво обмежені. Тому особливого значення набувають збереження накопичених раніше даних, аналіз багаторічних спостережень та використання сучасних методів дистанційного моніторингу.

Окремим напрямом дослідницької роботи є спостереження за озером Солонець-Тузли, де вивчаються зміни водного режиму та стану природного комплексу. Поєднання польових спостережень, лабораторних досліджень і супутникових даних допомагає краще розуміти сезонну та багаторічну мінливість водойми.

Супутникові дані особливо важливі сьогодні, адже дають можливість навіть за відсутності безпечного доступу до окремих територій простежувати зміни площі водойм, стану рослинності, наслідки пожеж та інші зміни природних комплексів.

Моніторинг води — це значно більше, ніж окреме вимірювання чи лабораторний аналіз. Це тривала історія спостережень за водоймою, яка дозволяє зрозуміти, як вона змінюється і чому відбуваються ці зміни.

Кожне збережене спостереження, кожен супутниковий знімок і кожен ряд даних сьогодні формують основу для оцінки змін і майбутнього відновлення наших природних екосистем.

На території озера Солонець-Тузли розпочалися хімічні дослідження ґрунту прибережної зони та грязей. Роботи проводять науковці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» з метою детального вивчення сучасного стану природних комплексів унікальної водойми.

Під час досліджень фахівці здійснюють відбір зразків ґрунту та грязей у різних ділянках берегової лінії. Надалі зібраний матеріал буде досліджено в лабораторних умовах для визначення його хімічного складу та основних показників.

Особлива увага приділяється грязям озера, які мають не лише природоохоронну, а й бальнеологічну цінність. За літературними даними та результатами попередніх досліджень, грязі озера Солонець-Тузли характеризуються лікувальними властивостями та розглядаються як природний бальнеологічний ресурс. Опубліковані матеріали також містять відомості про значні запаси лікувальних грязей озера.

Саме тому сучасне хімічне дослідження грязей є важливим не лише для оцінки екологічного стану водойми, а й для наукового вивчення її природних бальнеологічних ресурсів. Визначення хімічного складу, мінералізації та інших характеристик допоможе отримати актуальні дані про властивості грязевих відкладів і простежити можливі зміни їхнього складу в сучасних умовах.

Не менш важливим напрямом є дослідження ґрунтів прибережної території. Отримані результати дадуть змогу оцінити стан берегової зони, визначити особливості хімічного складу ґрунтів та сформувати основу для подальшого наукового моніторингу.

Озеро Солонець-Тузли є унікальним природним комплексом, де поєднуються висока мінералізація, соляні відклади, ропа та грязеві утворення. Водночас водойма має важливе природоохоронне значення як частина території Національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Вивчення хімічного складу грязей і прибережних ґрунтів дозволить не лише поглибити знання про природні процеси, що відбуваються в екосистемі озера, а й забезпечить наукове підґрунтя для збереження його цінних природних ресурсів.

Важливо, що поточні дослідження мають на меті отримання актуальних наукових даних, тому остаточні висновки щодо сучасного стану та властивостей грязей можна буде зробити після завершення лабораторних аналізів.

Для науковців парку це ще один важливий крок до систематичного вивчення Солонець-Тузли, збереження його унікальної екосистеми та раціонального ставлення до природних ресурсів території

Національний природний парк «Білобережжя Святослава» продовжує науково-практичну співпрацю з Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу щодо документування наслідків пожеж та визначення розмірів шкоди, завданої природним комплексам Кінбурнського півострова внаслідок воєнних дій. В умовах тимчасової окупації території та неможливості проведення повноцінних наземних обстежень особливого значення набувають методи дистанційного зондування Землі, які дають змогу здійснювати систематичний моніторинг просторово-часової динаміки пожеж, визначати межі осередків загорянь, площі пошкоджених територій та характер повторного впливу вогню на природні екосистеми.

Науковцями НПП «Білобережжя Святослава» проводиться комплексне опрацювання супутникових матеріалів, зокрема даних Sentinel-2 (S2A/S2B/S2C). На їх основі встановлюються координати та просторові контури пожеж, визначаються площі пошкодження, дати виникнення та повторність загорянь. Отримані геопросторові матеріали систематизуються за територіальною належністю до об’єктів природно-заповідного фонду та використовуються як інформаційна й доказова основа для подальшої оцінки екологічної шкоди.

Наразі розраховуються екологічні збитки завданні НПП “Білобережжя Святослава” за 2024 рік. За результатами проведеного моніторингу протягом 2024 року на Кінбурнському півострові в межах Миколаївської області було зафіксовано 302 пожежі. Загальна арифметична сума площ зафіксованих пожеж становила 3570,17 га, з яких 2893,79 га припадає на територію НПП «Білобережжя Святослава». При цьому частина осередків загорянь охоплювала території декількох об’єктів природно-заповідного фонду, а окремі ділянки зазнавали повторного впливу пожеж у межах одного або різних часових періодів. Тому під час аналізу враховується не лише загальна площа зафіксованих пожеж, а й фактична площа первинного та повторного пошкодження природних комплексів.

Підготовлені науковцями парку матеріали передаються до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу для проведення офіційних розрахунків розмірів шкоди, завданої довкіллю. Практичне значення такої роботи вже підтверджується результатами проведених раніше розрахунків. Зокрема, за період з 15 березня 2022 року по 31 жовтня 2023 року сума шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами внаслідок пожеж у межах НПП «Білобережжя Святослава», становить 281 380 330 786,2 грн.

Зазначений результат демонструє масштаб негативного впливу пожеж на компоненти довкілля та практичну цінність використання результатів дистанційного моніторингу для кількісної оцінки екологічних втрат. Систематичне накопичення супутникових даних у часовій перспективі дозволяє проводити порівняльний аналіз площ пошкодження, встановлювати території з високою частотою повторних загорянь та оцінювати динаміку пожежного навантаження на природні комплекси Кінбурнського півострова.

Співпраця між науковцями НПП «Білобережжя Святослава» та Державною екологічною інспекцією має важливе значення для документування екологічних наслідків воєнних дій на території природно-заповідного фонду України. Поєднання матеріалів дистанційного зондування Землі, геопросторового аналізу та офіційних розрахунків створює науково обґрунтовану доказову базу щодо масштабів завданої довкіллю шкоди та забезпечує можливість її подальшої кількісної оцінки для відшкодування збитків завданних довкіллю України. Робота в цьому напрямі триває.