День екологічного боргу: збереження природи — відповідальність кожного
22 серпня в екологічному календарі відзначають День екологічного боргу — нагоду ще раз замислитися над тим, скільки природних ресурсів ми використовуємо і чи встигає природа їх відновлювати.
Поняття екологічного боргу виникає тоді, коли потреби людства у природних ресурсах та екосистемних послугах перевищують здатність Землі відновити їх протягом року. Символічною межею такого перевищення є Earth Overshoot Day — День екологічного боргу Землі.
У 2026 році, за розрахунками Global Footprint Network, Earth Overshoot Day настав уже 30 липня. Це означає, що людство використовує природні ресурси приблизно на 73 % швидше, ніж екосистеми планети здатні їх відновлювати, — еквівалент споживання ресурсів 1,73 Землі.
Екологічний борг — це не лише глобальний показник. Його наслідки проявляються у виснаженні природних ресурсів, деградації земель, втраті біорізноманіття, зростанні навантаження на водойми та інші природні екосистеми.
Для України ця тема сьогодні має ще один, особливо болючий вимір — вплив війни на довкілля. Воєнні дії призводять до пошкодження природних територій та інфраструктури, забруднення ґрунтів і вод, виникнення пожеж, порушення екосистем і створюють довготривалі ризики для їх відновлення. Екологічні наслідки війни можуть зберігатися значно довше, ніж тривають самі бойові дії.
У таких умовах особливого значення набуває збереження територій, де природні процеси продовжують функціонувати, а екосистеми зберігають здатність до відновлення.
Саме тому роль природоохоронних територій сьогодні виходить далеко за межі охорони окремих видів рослин чи тварин. Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» важливими завданнями залишаються збереження природних комплексів, проведення наукових спостережень і моніторингу, фіксація змін у стані екосистем та накопичення даних, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються на природоохоронних територіях.
Такі спостереження мають особливу цінність сьогодні, адже відновлення природи починається не після завершення проблеми, а зі збереження того, що маємо зараз, і розуміння того, як змінюються природні системи.
Зменшення екологічного боргу залежить не лише від глобальних рішень. Ощадливе використання води й енергії, відповідальне споживання, скорочення кількості відходів, дбайливе ставлення до природних територій і підтримка природоохоронних ініціатив — це кроки, доступні кожному.
День екологічного боргу нагадує: можливості природи не безмежні. А в умовах війни збереження природного потенціалу України є водночас внеском у її майбутнє відновлення.
На озері Солонець-Тузли започатковано системний моніторинг рівня води
На озері Солонець-Тузли працівники науково-дослідного відділу Національного природного парку «Білобережжя Святослава» встановили рейковий водомірний пост.
Відтепер на озері можна проводити систематичні спостереження за змінами рівня води та простежувати його сезонну і міжрічну динаміку. Для такої природної водойми регулярні натурні вимірювання мають особливе значення: вони дають змогу фіксувати періоди наповнення та обміління озера, оцінювати швидкість і масштаби змін водного режиму та зіставляти їх із погодними й гідрокліматичними умовами.
Дані водомірного поста доповнять дистанційні супутникові спостереження безпосередніми польовими вимірюваннями. Поєднання цих джерел інформації дозволить точніше досліджувати закономірності функціонування озера Солонець-Тузли, його реакцію на посушливі та вологі періоди і формувати довготривалий ряд спостережень за станом цієї природної водойми.
Встановлення водомірного поста — це важливий крок від окремих спостережень до системного моніторингу водного режиму озера та створення наукової основи для його подальшого вивчення і збереження.
15 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин
Про велич нації та її моральний прогрес можна судити за тим, як поводяться з її тваринами. Махатма Ганді.
Проблема безпритульних тварин в Україні та Миколаївської області набула
особливого значення під час російсько-української війни. У зв’язку з бойовими діями,
утворенням лінії фронту, окупацією території, масовим та екстреним виїздом господарів і т.д., велика кількість свійських котів та псів, у меншій мірі інших домашніх тварин, залишилися без господарів та домівок. Особливо це актуально для м. Миколаїв, інших міст, прифронтових сіл та тимчасово окупованого Кінбурнського п-ва. Тварини гинуть, частина з них виживає та створює соціальні і інші проблеми: напади на людей та тварин,
розповсюдження сказу, участь у дорожньо- транспортних пригодах і т.п.
Навіть у стані війни владою і волонтерами здійснюють заходи по зменшенню
кількості безпритульних тварин, це стерилізація, прилаштування до господарів або притулків та їх підгодівля.
Розповімо деякі факти про свято:
День безпритульних тварин (ДБТ) започаткований в 1992 р. за ініціативи неурядової
організації – ISAR (Міжнародне товариство з прав тварин) та за підтримки громадських організацій з багатьох країн світу;
ДБТ у відзначається у третю суботу серпня;
ДБТ наразі відзначається у всіх американських штатах і окрузі Колумбія, в більш ніж 85 країнах і на шести континентах;
ДБТ покликаний привернути увагу суспільства та тих хто приймає рішення до проблем
тварин-безхатченків та необхідності запобігати збільшенню їх чисельності.
Використано матеріали із сайту https://isaronline.org/nsite/ та фото із фб-групи «Кіт
та Пес Первомайськ Миколаївська область».
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
КІНБУРН ПІД УДАРОМ: ЯК ВІЙНА ТА ЗМІНИ КЛІМАТУ ПРИСКОРЮЮТЬ ОПУСТЕЛЮВАННЯ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА»
До Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням і посухою (17 червня).
17 червня світова наукова спільнота та природоохоронні інституції відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Цей день, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 року у зв’язку з прийняттям Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), актуалізує глобальну проблему деградації засушливих земель.
Для території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та всього Північно-Західного Причорномор’я ці процеси є одними з найбільш критичних екологічних викликів сучасності, адже, південний регіон України (зокрема Миколаївська, Херсонська та Одеська області) історично належить до зони ризикованого землеробства через дефіцит вологозабезпечення. Проте в останні десятиліття процеси аридизації (висушування клімату) набули загрозливих темпів. Ключовими чинниками опустелювання на Півдні України є кліматичні зсуви – стрімке зростання середньорічних температур, збільшення кількості днів із критичними температурами (понад 30 °C) та нерівномірний розподіл опадів; гідрологічний дисбаланс – зниження рівня ґрунтових вод та обміління малих річок; антропогенна деструкція – надмірне розорювання земель, яке призводить до порушення оптимального співвідношення між степовими, лісовими та аграрними угіддями. Катастрофічні зміни в екосистемах регіону ще більше посилилися після руйнування Каховського водосховища, що докорінно змінило мікроклімат і гідрологічний режим усього Нижнього Дніпра та прилеглих територій. Як наслідок, спостерігається руйнування структури ґрунтів, посилення дефляції та трансформація типових степових екосистем у напівпустельні комплекси з низьким рівнем біопродуктивності.
Національний природний парк «Білобережжя Святослава», розташований на Кінбурнському півострові, є унікальним об’єктом у контексті вивчення та стримування опустелювання. Піщаний масив парку входить до складу Нижньодніпровських піщаних арен – специфічних геоморфологічних утворень, що надзвичайно чутливі до будь-яких зовнішніх впливів. Екологічна стабільність екосистеми Кінбурна тримається на двох факторах:
1. Псамофітна рослинність: Специфічні рослинні угруповання (чебрець дніпровський, ковила дніпровська, осока піщана тощо), які своїми кореневими системами фіксують рухомі піски та формують первинний гумусовий горизонт.
2. Прісноводні гідрологічні «лінзи»: Підземні води, що залягають близько до поверхні й живлять реліктові дубово-березові гаї (Волижин ліс, Ковалівська сага) та унікальне орхідне поле.
Тому, будь-яке суттєве порушення рослинного покриву на піщаних аренах запускає лавиноподібний процес дефляції. Вітер швидко оголює нижні шари ґрунту, перетворюючи фіксовані рослинністю території на рухомі кучугури (дюни), що призводить до локального опустелювання.
На сьогоднішній день наслідки військового екоциду є каталізаторами деградації земель. За період повномасштабного вторгнення екосистеми Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зазнали безпрецедентного навантаження внаслідок бойових дій. Масштабні лісові та степові пожежі, спричинені обстрілами, знищили тисячі гектарів рослинного покриву. З наукової точки зору, наслідки цих пожеж є каталізатором опустелювання, адже, термічна деструкція ґрунту – вигорання органічної речовини у верхньому шарі піску повністю позбавляє його зв’язності, ксерофітизація флори – на згарищах відбувається заміна типових природних видів на агресивні ксерофіти та рудеральні види, активація вітрової ерозії – оголені після пожеж піщані масиви стають беззахисними перед сильними морськими вітрами, що посилює пилові бурі та рух пісків углиб півострова.
Збереження біологічного різноманіття Національного природного парку «Білобережжя Святослава» в епоху глобальних кліматичних змін та воєнних викликів, що призводить до прогресуючого опустелювання, вимагає консолідації зусиль науковців, освітян та громадськості. Зупинити опустелювання – означає зберегти унікальний генофонд причорноморського степу для майбутніх поколінь.
Найбільша оса Європи мешкає і в м. Очаків!
З нагоди святкування Міжнародного дня біорізноманіття знайомимо читачів з рідкісним видом ос, що мешкає не лише на території НПП «Білобережжя Святослава», а й у м. Очаків.
У м. Очаків протягом другої половини травня та в червні можна побачити хороводи великих ос, що кружляють поблизу великих пеньків або старих дерев робінії псевдоакації, тополь, по 10-30 особин біля кожного. Це сколія-гігант (Megascolia maculata).
Цікаві факти про цю осу:
Сколія-гігант є найбільшою з роду Сколієві оси у фауні України та однією з найбільших ос у Європі, довжина тіла становить 26-45 мм.
Сколію-гігант занесено до Червоної книги України.
Сколія-гігант не становить небезпеки для людини, якщо її не провокувати. Її отрута набагато слабша отрути інших ос, але алергикам та дітям потрібно бути уважними.
Сколія-гігант паразитує на жуках. Самки відкладають яйця на личинок жуків-носорогів. Личинка сколії живиться тілом паралізованої, але ще живої жертви.
Дорослі оси живляться нектаром квіток різноманітних рослин, таких як будяки та інші.
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
