На озері Солонець-Тузли започатковано системний моніторинг рівня води
На озері Солонець-Тузли працівники науково-дослідного відділу Національного природного парку «Білобережжя Святослава» встановили рейковий водомірний пост.
Відтепер на озері можна проводити систематичні спостереження за змінами рівня води та простежувати його сезонну і міжрічну динаміку. Для такої природної водойми регулярні натурні вимірювання мають особливе значення: вони дають змогу фіксувати періоди наповнення та обміління озера, оцінювати швидкість і масштаби змін водного режиму та зіставляти їх із погодними й гідрокліматичними умовами.
Дані водомірного поста доповнять дистанційні супутникові спостереження безпосередніми польовими вимірюваннями. Поєднання цих джерел інформації дозволить точніше досліджувати закономірності функціонування озера Солонець-Тузли, його реакцію на посушливі та вологі періоди і формувати довготривалий ряд спостережень за станом цієї природної водойми.
Встановлення водомірного поста — це важливий крок від окремих спостережень до системного моніторингу водного режиму озера та створення наукової основи для його подальшого вивчення і збереження.
15 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин
Про велич нації та її моральний прогрес можна судити за тим, як поводяться з її тваринами. Махатма Ганді.
Проблема безпритульних тварин в Україні та Миколаївської області набула
особливого значення під час російсько-української війни. У зв’язку з бойовими діями,
утворенням лінії фронту, окупацією території, масовим та екстреним виїздом господарів і т.д., велика кількість свійських котів та псів, у меншій мірі інших домашніх тварин, залишилися без господарів та домівок. Особливо це актуально для м. Миколаїв, інших міст, прифронтових сіл та тимчасово окупованого Кінбурнського п-ва. Тварини гинуть, частина з них виживає та створює соціальні і інші проблеми: напади на людей та тварин,
розповсюдження сказу, участь у дорожньо- транспортних пригодах і т.п.
Навіть у стані війни владою і волонтерами здійснюють заходи по зменшенню
кількості безпритульних тварин, це стерилізація, прилаштування до господарів або притулків та їх підгодівля.
Розповімо деякі факти про свято:
День безпритульних тварин (ДБТ) започаткований в 1992 р. за ініціативи неурядової
організації – ISAR (Міжнародне товариство з прав тварин) та за підтримки громадських організацій з багатьох країн світу;
ДБТ у відзначається у третю суботу серпня;
ДБТ наразі відзначається у всіх американських штатах і окрузі Колумбія, в більш ніж 85 країнах і на шести континентах;
ДБТ покликаний привернути увагу суспільства та тих хто приймає рішення до проблем
тварин-безхатченків та необхідності запобігати збільшенню їх чисельності.
Використано матеріали із сайту https://isaronline.org/nsite/ та фото із фб-групи «Кіт
та Пес Первомайськ Миколаївська область».
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
КІНБУРН ПІД УДАРОМ: ЯК ВІЙНА ТА ЗМІНИ КЛІМАТУ ПРИСКОРЮЮТЬ ОПУСТЕЛЮВАННЯ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА»
До Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням і посухою (17 червня).
17 червня світова наукова спільнота та природоохоронні інституції відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Цей день, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 року у зв’язку з прийняттям Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), актуалізує глобальну проблему деградації засушливих земель.
Для території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та всього Північно-Західного Причорномор’я ці процеси є одними з найбільш критичних екологічних викликів сучасності, адже, південний регіон України (зокрема Миколаївська, Херсонська та Одеська області) історично належить до зони ризикованого землеробства через дефіцит вологозабезпечення. Проте в останні десятиліття процеси аридизації (висушування клімату) набули загрозливих темпів. Ключовими чинниками опустелювання на Півдні України є кліматичні зсуви – стрімке зростання середньорічних температур, збільшення кількості днів із критичними температурами (понад 30 °C) та нерівномірний розподіл опадів; гідрологічний дисбаланс – зниження рівня ґрунтових вод та обміління малих річок; антропогенна деструкція – надмірне розорювання земель, яке призводить до порушення оптимального співвідношення між степовими, лісовими та аграрними угіддями. Катастрофічні зміни в екосистемах регіону ще більше посилилися після руйнування Каховського водосховища, що докорінно змінило мікроклімат і гідрологічний режим усього Нижнього Дніпра та прилеглих територій. Як наслідок, спостерігається руйнування структури ґрунтів, посилення дефляції та трансформація типових степових екосистем у напівпустельні комплекси з низьким рівнем біопродуктивності.
Національний природний парк «Білобережжя Святослава», розташований на Кінбурнському півострові, є унікальним об’єктом у контексті вивчення та стримування опустелювання. Піщаний масив парку входить до складу Нижньодніпровських піщаних арен – специфічних геоморфологічних утворень, що надзвичайно чутливі до будь-яких зовнішніх впливів. Екологічна стабільність екосистеми Кінбурна тримається на двох факторах:
1. Псамофітна рослинність: Специфічні рослинні угруповання (чебрець дніпровський, ковила дніпровська, осока піщана тощо), які своїми кореневими системами фіксують рухомі піски та формують первинний гумусовий горизонт.
2. Прісноводні гідрологічні «лінзи»: Підземні води, що залягають близько до поверхні й живлять реліктові дубово-березові гаї (Волижин ліс, Ковалівська сага) та унікальне орхідне поле.
Тому, будь-яке суттєве порушення рослинного покриву на піщаних аренах запускає лавиноподібний процес дефляції. Вітер швидко оголює нижні шари ґрунту, перетворюючи фіксовані рослинністю території на рухомі кучугури (дюни), що призводить до локального опустелювання.
На сьогоднішній день наслідки військового екоциду є каталізаторами деградації земель. За період повномасштабного вторгнення екосистеми Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зазнали безпрецедентного навантаження внаслідок бойових дій. Масштабні лісові та степові пожежі, спричинені обстрілами, знищили тисячі гектарів рослинного покриву. З наукової точки зору, наслідки цих пожеж є каталізатором опустелювання, адже, термічна деструкція ґрунту – вигорання органічної речовини у верхньому шарі піску повністю позбавляє його зв’язності, ксерофітизація флори – на згарищах відбувається заміна типових природних видів на агресивні ксерофіти та рудеральні види, активація вітрової ерозії – оголені після пожеж піщані масиви стають беззахисними перед сильними морськими вітрами, що посилює пилові бурі та рух пісків углиб півострова.
Збереження біологічного різноманіття Національного природного парку «Білобережжя Святослава» в епоху глобальних кліматичних змін та воєнних викликів, що призводить до прогресуючого опустелювання, вимагає консолідації зусиль науковців, освітян та громадськості. Зупинити опустелювання – означає зберегти унікальний генофонд причорноморського степу для майбутніх поколінь.
Найбільша оса Європи мешкає і в м. Очаків!
З нагоди святкування Міжнародного дня біорізноманіття знайомимо читачів з рідкісним видом ос, що мешкає не лише на території НПП «Білобережжя Святослава», а й у м. Очаків.
У м. Очаків протягом другої половини травня та в червні можна побачити хороводи великих ос, що кружляють поблизу великих пеньків або старих дерев робінії псевдоакації, тополь, по 10-30 особин біля кожного. Це сколія-гігант (Megascolia maculata).
Цікаві факти про цю осу:
Сколія-гігант є найбільшою з роду Сколієві оси у фауні України та однією з найбільших ос у Європі, довжина тіла становить 26-45 мм.
Сколію-гігант занесено до Червоної книги України.
Сколія-гігант не становить небезпеки для людини, якщо її не провокувати. Її отрута набагато слабша отрути інших ос, але алергикам та дітям потрібно бути уважними.
Сколія-гігант паразитує на жуках. Самки відкладають яйця на личинок жуків-носорогів. Личинка сколії живиться тілом паралізованої, але ще живої жертви.
Дорослі оси живляться нектаром квіток різноманітних рослин, таких як будяки та інші.
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
Співробітники НПП “Білобережжя Святослава” прийняли участь в обговоренні важливих питань у проєкті «Громади за природу»
Як повернути бізнес до Коблівської громади без шкоди довкіллю?
Саме цей напрямок став основним у проєкті «Громади за природу», що реалізовуватиме команда ГО «Мій Напрям» . Протягом року ми будемо працювати над підготовкою, розробкою та втіленням комплексного екологічного розділу Стратегії розвитку громади. Наша ціль – не лише створити цей документ, а й впровадити у нього стандарти ЄС, принципи таксономії ЄС та DNSH – Do Not Significant Harm. Це стане важливим кроком для громади у подальшому пошуку міжнародних партнерів та інвестицій.
Тож розпочинаємо роботу! Днями команда організації проєкту провела першу установчу зустріч, де обговорили подальший план дій. Наступний крок – візит до громади та зустрічі із відповідними експертами.
«Економічна ситуація Коблівської громади наразі залишається близькою до критичної. Громада напряму залежить від роботи туристичного бізнесу, що стало вкрай проблематичним через війну. Наша задача – допомогти відновити цей потенціал та забезпечити подальший розвиток громади, однак без шкоди навколишньому середовищу та зі збереженням усіх стандартів ЄС та зеленого врядування», – розповів голова правління організації Юрій Трусов .
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії Norad та Швеції Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete. Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
ГО “Мій Напрям” , Науково-дослідний відділ, відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”