1 листопада 2024 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» організовано та проведено семінару-нараду на тему: “Робота заповідних об’єктів Миколаївської області  щодо розширення території ПЗФ України (зміни меж). Основні результати, проблеми та перспективи”.

Семінар був присвячений також відзначенню міжнародного Дня Чорного моря. В роботі семінару взяли участь біля тридцяти працівників заповідної справи, управлінських структур та громадських екологічних об’єднань.

Відкрив семінар-нараду  директор НПП «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор.

Підкресленням важливості піднятого в нашому заході, що мав регіональний характер, питання розширення територій природно-заповідного фонду стала участь в ньому директора департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля України – Іванова Павла Сергійовича, який акцентував увагу на постійну підтримку департаментом розширення та збільшення територій ПЗФ.

Від імені нашого парку виступив заступник директора НПП Холодняк Павло, що презентував доповідь «Робота НПП «Білобережжя Святослава» щодо розширення території ПЗФ України».

Від управління екології Миколаївської ОВА в роботі наради взяла участь провідний спеціаліст відділу розвитку природно–заповідної справи Романенко Марина. Наші колеги -Драбинюк Галина (директор ПЗ «Єланецький степ») та Артамонов Владислав (директор НПП «Бузький Гард») розповіли про проблеми своїх установ в питанні розширення, що виявилися подібними до наших.

Як завжди цікавим та предметним був виступ Олексія Василюка – голови ГО «Українська природоохоронна група». З Олексієм також було обговорено можливість розглянути пропонований ГО, НПП «Березанський лиман» в якості території для розширення «Білобережжя Святослава».

Для учасників семінару надходили питання від жителів Кінбурна:

Від Маркауцан Тетяни, майстра лісу Василівського лісництва Очаківського ЛМГ, до представників лісового відомства. Вона сказала, що на Кінбурні лісові площі та штучні насадження зараз вигоріли напевно на 90 відсотків. Чи розуміють керівники відомства, що успішність виконання завдань в наступному часі, зрозуміло, по очистці згарищ, переробці деревини і відновленню чи насадження нових лісових культур на спаленій території можливе тільки при співпраці і взаємодопомозі всіх сторін, і особливо національного природного парку та нашого лісництва, Південного лісового Офісу?

Питання від Лахтіонової Ірини вчительки Василівської ЗОШ звучало так: «Чого найбільше боїться місцеве населення від створення національного парку на території громади?

На завершення, на думку учасників, досить продуктивного семінару, було підведено загальні підсумки, також прийнято резолютивне звернення та надано пропозиції щодо організаційної та законодавчої підтримки розширення територій ПЗФ на регіональному рівні.

Науково-дослідний відділ НПП

24 жовтня 2024 року працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» взяли в слуханнях комітету ВР України з екологічної політики та природокористування  на тему: “Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання”.

Слухання було присвячено розробці назрілих змін до природоохоронного законодавства в галузі ПЗФ. На слуханнях виступило біля 20 доповідачів, в тому числі представники міжнародної екоспільноти WWF, парламентарії зі Швеції, Великої Британії та інші. Не менш інформативними були доповіді представників національних природних парків України та вітчизняних громадських екологічних об’єднань, серед яких вирізнялись:

Анатолій Павелко («Екологія Право,Людина»), який наголосив, що з 2022 року система моніторингу та правова база щодо стягнення збитків потребує змін. Наразі під окупацією та в зоні бойових дій знаходиться близько 600 об’єктів ПЗФ загальною площею 1 млн га. Еколог також наголосив, що не треба забувати і про об’єкти на окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей, де фактично відбувається демонтаж об’єктів ПЗФ, зміна їх меж, режиму охорони, пониження їх статусу. Частина територій ПЗФ – це арена бойових дій, яка зазнає значного руйнівного впливу. Наприклад, постійні масові пожежі відбувались цього року на територій Сумської, Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей; будівництво фортифікаційних споруд, вирубування лісів, мінування – це лише деякі з факторів війни, які перешкоджають дотримання режиму охорони та спричиняють загибель об’єктів тваринного світу.

Особливе значення має відсутність об’єктивного моніторингу. Дистанційний моніторинг здійснюється, на його думку, тільки силами ентузіастів. Є кричуща невідповідність моніторингу там, де є адміністрація, і на об’єктах без спеціальних адміністрацій – на території лісового відомства та й на приватних заповідних об’єктах (таких, як наприклад РЛП «Трахтемирів»). Фактори негативного впливу носять такий концентрований характер, що екосистеми не мають часу на самовідновлення.

На вкрай негативний вплив військових дій накладається зміна клімату та мозаїчність екологічної мережі. Порушена система еко-коридорів між об’єктами ПЗФ значно перешкоджає обміну генофондом мігруючих видів тварин. Еколог підкреслив, що країну ми зможемо відбудувати приблизно за десяток років, але природа, на жаль, відновиться (і то частково) за сотні років, а деякі її об’єкти назавжди втрачені.

Цікавою була думка фахівця щодо створення модельних об’єктів ПЗФ, до функціонування яких варто залучати кваліфіковані  кадри з об’єктів, що виїхали з окупованих територій, і тих фахівців, що залишились на окупованих територіях.

Олексій Василюк (Українська Природоохоронна група). Ці слухання п’яті в історії  України. Внаслідок перших слухань в 2008 році відбулося створення 35 об’єктів ПЗФ – переважно національних природних парків, в тому числі і нашого «Білобережжя». Зараз ще багато об’єктів, що мають унікальну природну цінність, ще потребують створення (як приклади – можливий об’єкт для заповідання «Донецький кряж», і ще багато інших, до розробки проектів створення яких долучилося ГО.

Віктор Демченко (інститут Морської Біологі) наголосив на застарілості нормативної бази в галузі ПЗФ, починаючи від Закону про ПЗФ, системи моніторингу та вимог до Літопису природи об’єктів ПЗФ.

Петро Тєстов (експерт–еколог) акцентував увагу на необхідність досягнення європейської норми заповідання в 30% від території України. Особливу увагу він звернув на лісові площі. Так, у нас лише 17% від площі країни складають ліси. Керівництвом ДП «Ліси України» зайнято неконструктивну позицію в заповідання лісів (як і позиція Мінангрополітики в питанні використання прибережних захисних смуг з кутом схилу в 7%). Заказники охороняються переважно на папері. Органи влади у питаннях розширення території ПЗФ мають, переважно, нечітку позицію. Помилкою було, на його думку, передавати місцевим ОТГ балки, яри, приморські природні смуги. У питаннях захисту природних комплексів найбільш активну позицію має прокуратура (як приклад, наведена її позиція по самосійних лісах, луках та пасовищах). Науковець запропонував завершити реформу Державного  екологічного контролю.

Емоційно та конструктивно про проблеми своїх заповідних об’єктів розповів директор НПП «Деснянсько-Старогутського» Сергій Кубраков. Території парку ще знаходяться в зоні бойових дій, заміновані, до 60% ділянок доступ відсутній. Адміністрація національного парку 25 років ходить по колу в питанні погодження відведення частини річки Десна, адже часові рамки для погодження ОДА повинні бути чітко встановлені нормативними документами.

Ірина Вихристюк (в.о. директора НПП  «Тузловські лимани») наголосила на питаннях кадрового та матеріально-технічного забезпечення СДО, що не знаходять вирішення десятки років. Основні правопорушення на території парку та їх чисельність знизились завдяки взаємодії дирекції з військовими та водною поліцією.

Голова підкомітету ВР України Юлія Овчинникова щиро подякувала всім працівникам установ природно-заповідного фонду, що як і працівники нашого національного природного парку «Білобережжя Святослава» відповідально роблять свою справу, знаходяться на передовій лінії, та особливо тим працівникам ПЗФ, що зараз служать у Збройних силах України, тримають тил і захищають довкілля!

Майже зі всіма проблемами, що оговорювались в ході слухань, зустрічається і наш парк; деякі з них (моніторинг, розширення) у зв’язку з постійними бойовими діями на території Кінбурнської коси загострені в рази і потребують свого законодавчо визначеного порядку вирішення.

Науково-дослідний відділ НПП

10 жовтня 2024 року працівники науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» прийняли участь у презентації Використання геоінформаційних систем і штучного інтелекту для захисту лісів України, який проводився під егідою WWF-Україна. Дуже предметним був виступ Дячука Петра Петровича, доцента Поліського національного університету, який розповів про основні системи супутникового моніторингу лісів, їх переваги та недоліки. Спеціалісти НДВ нашого парку знайомі з усіма презентованими системами, але найбільш ефективно використовують ресурси Sentinel-2 та Landsat-8. Доповідач зробив акцент на виявлення за допомогою супутникового моніторингу незаконних рубок, але, як доповнили його учасники презентації, дуже важливими питаннями є також відстеження стану лісів в частині пошкодження їх хворобами, шкідниками та пожежами.

На правових аспектах регулювання використання геоінформаційних систем та ШІ, в тому числі і в охороні та збережені лісів, зробила акцент викладач тренінгового центу головної прокуратури України м.Чернігів Інна Берднік. За її словами, підставами для унормування цього питання стали Закон України про національну мережу геопросторових даних та зміни в нормативних документів ЄС, прийняті в 2023 році, що визнають нові підходи в організації моніторингу та правозастосування аналізу (розвідки) з відкритих джерел та з використанням даних супутникової зйомки і квадрокоптерів. Перший крок визначений в статі 214 КПК України, який наголошує, що вносити до ЄДРДР факт порушення може будь-яка особа, що має роздрукований скріншот. Але для досудового слідства потрібно встановити не лише факт, але і істотність шкоди. На підставі висновку залученого експерту, згідно чинної відповідної методики проводиться нарахування шкоди. Пані Інна звернула увагу на недосконалість методик  наголосила, що вони ще вдосконалюються, напрацьовуються, пропозиції продовжують надаватися та аналізуються експертним середовищем. Інформація повинна закріплюватись на певних носіях – це можуть бути звичайні документи, акти оглядів та фіксації порушень. Робота з відкритими  джерелами потребує копіювання за участю спеціалістів та наявних оригіналів документів. Експертка також зупинилась на деяких положеннях Закону України «Про правові основи регулювання штучний інтелекту», який був прийнятий ВР України 1 серпня 2024 року, що визначає п’ять категорій ШІ.

Поєднання геоінформаційних систем (ГІС) і штучного інтелекту (ШІ) відкриває нові можливості для аналізу даних дистанційного зондування лісових територій, і дозволяє моделювати зміни таксаційних показників насаджень – запасу, зімкнутості крон, висоти деревостану та інших. Завдяки наявним глобальним продуктам моніторингу (Global Forest Watch, Global Forest Change, Forests – Copernicus Land Monitoring Service), та вбудованим системам сповіщень GLAD і RADD можна ефективно відслідковувати зміни в лісових екосистемах. Це сприяє більш оперативному оцінюванню стану лісів та їхньої реакції на зовнішні впливи, зокрема на зміну клімату.

Проведений семінар дійсно є актуальним за своєю суттю, і є показником того, що ми переходимо у нові виміри встановлення шкоди, моніторингу і моделювання відновлення природних комплексів, до яких безперечно відносяться і наші лісові комплекси, які у нас на території Кінбурнської коси перебувають на межі знищення від пожеж внаслідок військових дій, викликаних агресією Російської Федерації.

Науково-дослідний відділ НПП.

Сьогодні ювілейний День народження святкує директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» КОВАЛЬ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ! Хороший і мудрий керівник – запорука процвітання установи! У Вас присутні всі якості відмінного лідера – мудрість, строгість і справедливість! Від щирого серця вітаємо Вас з Днем народження і бажаємо, щоб Ваше мудре керівництво і добре серце ще багато років радувало нас – ваших підлеглих! Нехай не підводить здоров’я, завжди відмінним буде настрій, робота – успішною, а відносини в колективі – теплими і дружніми! Нехай успіх завжди буде на Вашому боці, а будь-яка справа має позитивний результат! Любові вам і розуміння, турботи і тепла, всього найкращого в особистому житті і щастя на довгі роки!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

Незважаючи на бойові дії та пов’язані з цим фактори шумової тривоги та прямої небезпеки життю, на території національного природного парку «Білобережжя Святослава» протягом майже всього серпня 2024 року знаходився птах – пелікан кучерявий, якому фахівці  при встановленні датчику супутникового моніторингу дали ім’я «Periboina» (в перекладі з грецької в англійській транскрипції «Барвінок»). Але все-таки свою назву наш кучерявець одержав від ліпованської назви розриву (перебоїни) прибережної коси в румунській частині дельти Дунаю. Облюбував  він переважно шпиль Кінбурнської коси, але залітав і до Очакова, а на водах лиману біля острову Майський також досить часто відпочивав.

Про це з посиланням на моніторингові дані сайту Animal Tracker повідомив спеціаліст-орнітолог регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович.

Раніше саме ця особина була помічена супутником у листопаді 2023 року в румунській частині дельти Дунаю; до цього він кочував по Північно-Західному Причорномор’ю: дельтами Дунаю та Дністра, Сасицькому та Березанському лиманах, залітав на Джарилгач та в Крим.

Довідково: Вид Пелікан кучерявий (Pelecanus crispus) включений до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. та інш. Для території національного природного парку «Білобережжя Святослава» кучерявий пелікан дійсно рідкісний вид. Ми його вважаємо пролітним та кочовим на відміну від пелікана рожевого, який є для нас знаковим і в окремі роки чисельність якого нараховували до 2500 особин. Чисельність спостережених птахів пелікану кучерявого на території нашого НПП не перевищувала десяти особин. Так 8 вересня 2015 року зафіксована одна особина, яка знаходилась тут на протязі шести діб, 21 серпня вже 2016 року – знову одна особина, в 2021 році на шпилю Покровської коси зафіксовано шість особин. Також досить часто спостерігались по 2-3 особини біля острову Довгий, і зрозуміло, що фіксація пелікана кучерявого на шпилю Кінбурнської стрілки в розпал рекреаційного сезону в мирні часи була б майже неможливою.

І на завершення цієї короткої інформації дуже і дуже сподіваємося, що військові, як наші, так і окупанти, не сприймуть його за якогось дрона–розвідника, і він спокійно завершить восени свою ризиковану мандрівку.

P.S. 1-2 вересня наш пелікан «Periboina» зафіксований на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману напроти с. Куцуруб. Це місце, до речі, запропоновано для включення (розширення) до складу земель ПЗФ України.

Науково-дослідний відділ НПП.