На заключному засіданні Ради яке відбулося 29.12.2023 року під головуванням директора національного природного парку Коваля В.В. було розглянуто важливі питання планування та звітності про роботу установи, серед яких основним був звіт «Про підсумки роботи НПП «Білобережжя Святослава» за 2023 рік».

Про роботу заповідного об’єкту за 2023 рік доповіли заступник директора НПП Холодняк П.А., начальники відділів: державної охорони- Петренко В.І., науково-дослідного відділу – Чаус В.Б. та начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Тарабан С.В. Загальний висновок від наданої інформації можна зробити наступного характеру: незважаючи що війна , близька війна внесла кардинальні зміни в роботу заповідної установи все ж таки парк живий, його колектив працює, і працюють всі його основні відділи зрозуміло з врахуванням поточної ситуації та застосуванням переважно інших методів моніторингу та комунікації.

Також Радою було розглянуто та затверджено план проведення наукової та науково-технічної роботи НПП , основні питаннята план засідань НТРна 2024 рік.

Вже традиційно в кінці року на засіданні Ради розглядаються пропозиції по відзначенню знаком «Зірка Білобережжя» наших колег , представників наукової та громадської спільноти що сприяють вирішенню проблем збереження Кінбурнської коси та діяльності нашого заповідного об’єкту. За 2023 рік науково-технічна Рада вирішила відзначити цим знаком завідувача кафедрою управління та менеджмента університета Пассау професора доктора Андреаса Кьонінга та професора кафедри , доктора Аліну Касінську.

На завершення засідання членів Ради та працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» з наступаючим Новим роком привітали юні природолюби Очаківщини.

Науково-дослідний відділ НПП.

Конференція  відбулась в смт. Путила Чернівецької області на базі національного природного парку «Черемоський» за підтримку ЧНУ ім. Федьковича та ряду провідних наукових установ України . В збірнику розміщена і стаття науковців нашого парку під назвою «ПРО ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ   НА ГНІЗДОВУ ОРНІТОФАУНУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» внаслідок військових дій за період з березня 2022 по червень 2023 року включно. В збірнику традиційно включено найбільш актуальні питання дослідження та збереження видів  в Україні . В нашій статі проведено аналіз більше ніж тридцятирічного періоду спостережень за 130 видами птахів, що використовують Кінбурнську косу  для гніздування. На гніздові території  накладено періоди та площі пожеж ,  що співпали  з найбільш вразливим для життя птахів періодом – періодом гніздування . В 2023 році до основних негативних чинників впливу критичного характеру додалась також повінь від руйнування греблі Каховської ГЕС.

Науковці національного  природного парку «Білобережжя Святослава» з 2015 року регулярно беруть участь  цій науковій конференції і дуже вдячні її організаторам та дирекції НПП «Черемоський» за запрошення та підтримку.

Науково-дослідний відділ НПП

На початку грудня в місті Пассау (Німеччина) на базі кафедри менеджменту та управління однойменного університету Пассау відбувся семінар під назвою «Організаційна адаптація заповідних об’єктів України в період військових дій». В роботі семінару взяли участь представники природно-заповідних установ причорноморського регіону, серед яких були представлені національні природні парки: «Тузлівські лимани», «Нижньодністровський», «Білобережжя Святослава», регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», ряд громадських організацій (Миколаївське відділення «Національного екологічного центру», ГО «Відродження природної спадщини» та інших), що займаються проблемами збереження природних територій та комплексів регіону.

В ході військових дій протягом 2022-2023 років кожен заповідний об’єкт мав і, на жаль, продовжує мати свої характер та ступінь негативного впливу від війни. Для міжнародної наукової, юридичної та екологічної спільноти велике значення мають досвід роботи та практичні напрацювання у питанні організації професійної діяльності в умовах дуже жорстких реалій військового періоду, які отримали адміністрації та колективи установ. Напрацювання колективу НПП «Білобережжя Святослава» на семінарі представляв начальник науково-дослідного відділу Чаус Василь, який в своїй доповіді та пропозиціях зробив акцент на унікальності вже негативного військового впливу на вразливі природні комплекси Кінбурнської коси а саме: критичній площі чисельних пожеж загалом за два роки на території парку внаслідок військових дій (відбулось 208 пожеж на 6753 гектарах), їх повторним характером та поєднанням з впливом повені від руйнування греблі Каховської ГЕС, забрудненням акваторій, проїздами важкої техніки, постійним фактором турбування і т.п.

Виявлення та фіксація поточного стану природних комплексів парку зараз можливі в основному за рахунок аналізу даних космічного зондування Землі, в цьому до речі наш парк займає лідируючі позиції в регіоні, незважаючи на наявну дуже скромну матеріально-технічну базу. Взагалі питання моніторингу для нас важливе як для виконання робіт згідно програми Літопису природи парку і напрацювання планів та методів відновлення пошкоджених природних комплексів, так і для розрахунків шкоди завданої довкіллю та визначенню компенсацій та стягнень в рамках подання позовів до міжнародних судових інституцій. В зв’язку з цим нами було звернуто увагу на недосконалість як національної нормативно-правової бази, так і міжнародного природоохоронного законодавства (або скоріш його відсутності для чіткого вирішення такого роду позовів в юридичному порядку).

До відома учасників семінару донесено, що у нас на території парку створено своєрідний прецедент, який потребує справедливого юридичного врегулюванню на самому високому міжнародному рівні – робоча назва «Принцип Білобережжя-Пассау». Суть його полягатиме в тому, що в межах міжнародно визнаної території країни вся шкода, завдана довкіллю під час військових дій, повинна покладатись на сторону, яка здійснила агресію. Враховуючи наявність в університеті Пассау потужного факультету з підготовки фахівців з міжнародного права та громадського об’єднання «Європейської асоціації студентів – юристів», такий напрямок співпраці дуже можливий.

Щодо також майбутніх, але більш реальних перспектив: від кафедри управління, яку представляли професори – доктори Андреас Кьонінг та Аліна Касінська, одержано попередню підтримку ініціативи нашого парку щодо організації та функціонування регіонального центру дистанційного моніторингу заповідних об’єктів. Також без уваги не залишилися інші пропозиції представників заповідних об’єктів регіону.

В цілому всіх учасників семінару від України вразили щирість та теплота прийому наших німецьких колег, незважаючи на значні снігові опади та низькі температури, які вже стали трішки незвичні для сучасного передріздвяного Пассау.

Науково-дослідний відділ НПП

30 листопада відбувся семінар «Діяльність установ природно-заповідного фонду в умовах окупації». Тема розкрита на прикладі “сусідів” – біосферного заповідника «Асканія-Нова» та миколаївських заповідних територій – національного природного парку “Білобережжя Святослава” та регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”.

Ці надзвичайно цінні з природоохоронної точки зору заповідні території окуповані майже з початку повномасштабного вторгнення. Кінбурнський півострів потерпає і від окупації, і від бойових дій. Там ведуться артилерійські обстріли, відбувається ротація російських військових, продовжуються пожежі.

Представники заповідних установ розповіли про діяльність від початку окупації. Про догляд за тваринами в біосферному заповіднику «Асканія-Нова», коли жили без електроенергії, підкачки води, в умовах невизначеності, допомогу на корми від благодійних організацій, вплив на тварин авіаційної техніки, яка пролітала на низьких висотах над стадами тварин в степу, пожежі, евакуацію розповіла н.с. біосферного заповідника Наталя Корінець. З 20 березня 2023 року там працює окупаційна адміністрація заповідника.

Про масштабні пожежі на Кінбурнському півострові вказують дані дистанційного зондування Землі. Науковці національного природного парку “Білобережжя Святослава” розробили спеціальну геоінформаційну систему моніторингу пожеж, де фіксують усі випадки загорянь – розповідали Євген Касьянов, Павло Холодняк. 

Перша пожежа на Кінбурні вже була 13 березня 2022 року. З початку окупації місцеві жителі та працівники заповідних установ намагались гасити пожежі, з середини літа це стало не можливим через дії окупантів та мінування.

Про діяльність адміністарції регіонального ландшафтного парку “Кінбурнська коса”, які території зазнали найбільших пошкоджень, які основні чинники впливу на орнітофауну та інші компоненти довкілля розповів Костянтин Редінов.

Адміністративні будівлі і національного природного парку «Білобережжя Святослава», і регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» в м. Очаків зазнали пошкоджень, а майно, що на Кінбурні, втрачене через окупантів.

Нині чи не єдиним джерелом даним щодо впливу воєнних дій на Кінбурн є дані дистанційного зонування Землі.

Єдиною територією зі складу НПП, що повністю підконтрольна Україні, є відокремлена ділянка Озеро Солонець-Тузли, що у Березанській громаді.

Навіть у таких складних умовах, співробітники продовжують діяльність, узагальнюючи дані натурних обстежень, зібрані у попередні роки, інформують про впливи війни на їх заповідні території, дають рекомендації іншим заповідним установам.

Семінар проведений кафедрою екології Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, природним заповідником «Єланецький степ», біосферним заповідником «Асканія-Нова» за підтримки управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА.