Від маршрутних обліків до GPS-трекінгу: екологи НУК опановують сучасні методи дослідження орнітофауни з фахівцями НПП «Білобережжя Святослава»

Науково-дослідний відділ Національного природного парку «Білобережжя Святослава» провів для студентів-екологів та викладачів Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова змістовну лекцію-семінар, присвячену ролі орнітофауни в екосистемах Причорномор’я та сучасним методам моніторингу птахів. Причорноморські екосистеми мають виняткове значення для збереження біорізноманіття на європейському континенті, адже завдяки унікальному поєднанню степових, водно-болотних та морських ландшафтів цей регіон слугує ключовим вузлом на перетині міжнародних міграційних шляхів.

Під час заходу фахівці парку детально висвітлили критично важливі біоценотичні функції птахів, які забезпечують стабільність і саморегуляцію природних комплексів південного регіону. Хижі та комахоїдні види ефективно контролюють чисельність гризунів і безхребетних, запобігаючи масовим спалахам шкідників, тоді як коловодні та водно-болотні птахи виступають потужними біологічними містками між водними та сухопутними екосистемами, забезпечуючи акумуляцію й перерозподіл біогенних речовин. Крім того, завдяки зоохорії птахи сприяють відновленню рослинних угруповань степової та прибережної зон, а їхня чутливість до кліматичних змін, забруднення середовища та деградації біотопів робить орнітофауну надійним біоіндикатором загального екологічного здоров’я території.

Особливу увагу слухачів було привернено до еволюції дослідницьких підходів, де класичні польові методи доповнюються новітніми технологіями для отримання максимально точних даних. Учасники семінару ознайомилися з поєднанням традиційних маршрутних і точкових обліків у місцях гніздування, линяння та зимівлі з використанням автономних пасивних акустичних рекордерів, чиї записи піддаються спектральному аналізу за допомогою нейромереж для автоматичного розпізнавання голосів. Для оцінки площ кормових і гніздових стацій науковці застосовують дистанційне зондування та геоінформаційні системи, а мечення птахів GPS-трекерами й кольорове кільцювання дають змогу відстежувати міграційні шляхи та ключові зупинки на прольоті в режимі реального часу.

Проведена зустріч підкреслила, що ефективна охорона природи та збереження унікального пташиного багатства Причорномор’я вимагають не лише синергії класичної орнітології й високотехнологічного моніторингу, а й постійної екологічної просвіти та тісної співпраці науковців з освітянами. Проведення подібних заходів для майбутніх фахівців-екологів та науково-педагогічного складу НУК ім. адм. Макарова є важливим кроком у формуванні практичних компетентностей, що зміцнює науковий потенціал регіону задля поствоєнного відновлення та захисту природної спадщини півдня України.