Екотуризм та відродження Причорномор’я: участь Парку у Форумі «Берег майбутнього»
Сьогодні, 12 червня, представники національного природного парку «Білобережжя Святослава» прийняли участь в першому дні роботи Форуму «Берег майбутнього: нове життя туризму Причорномор’я через вплив війни», що проходив в Коблівській громаді. В роботі важливого туристичного зібрання прийняли участь представники органів державної влади Миколаївської та Одеської областей, представники кластерних спільнот Півдня України, експерти з розвитку винного та гастрономічного туризму, бізнес-представники туристичної спільноти, експерти та блогери.
В першій панельній дискусії «Туризм в умовах війни: виклики та бачення» з доповіддю та презентацією «Туристичне майбутнє Коблівської та суміжних громад» виступила в.о.директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Вікторія ПЕТРЕНКО. Жвава дискусія торкнулася реалізації спільних екологічних проектів у партнерстві Парку та Коблівської та суміжних громад, що передбачають створення сучасного багатофункціонального комплексу, який поєднуватиме екологічний туризм, оздоровлення, наукові дослідження та природоохоронну діяльність. Одними з ключових напрямів можуть стати бальнеологічний туризм, спостереження за птахами, наукові експедиції, рекреаційний відпочинок та екологічна освіта.
Також було презентовано новий проект «Смак Півдня: винні та гастрономічні маршрути відродження», який проходитиме і через унікальну перлину Причорномор’я – озеро Солонець-Тузли.
Дякуємо організаторам за гарно проведене зібрання всіх зацікавлених сторін в розвитку місцевих громад та туризму – створенні нових робочих місць, збільшенні туристичних потоків, розвитку малого та середнього бізнесу, підвищенні інвестиційної привабливості та позитивного іміджу регіону.
Екологічна подорож юних ліцеїстів
Сьогодні, 11 червня, до Національного природного парку «Білобережжя Святослава» завітали учні КЗ «Очаківський ліцей» разом з вчителем біології Безлепкіною Н.В. Разом з начальником відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Парку юні здобувачі освіти дізналися про діяльність установи, його структуру та основні напрямки роботи. Учням було цікаво почути про кожен відділ Парку, їхні завдання та важливу роль у збереженні природної спадщини, ознайомитися з найяскравішими представниками рослинного і тваринного світу.
Під час перегляду інформаційного ролику про озеро Солонець-Тузли, діти з цікавістю дізналися про його природну унікальність та змогли скуштувати цілющу сіль Білобережжя.
Побували юні відвідувачі і на нещодавно відкритих еко-об’єктах парку – модельній ділянці для сортування відходів та прихистку для маленьких мешканців парку «Готелю для комах».
Тож маємо надію, що ця зустріч залишить у серцях ліцеїстів теплі спогади та спонукає їх ще більше цінувати й берегти природу нашого краю.
Природна спадщина у світлинах юних фотографів
Учні Тузлівського ліцею ( керівник – фахівець з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава ) активно долучилися до онлайн – фотовиставки, надавши власні світлини. Кожне фото – це особлива історія, спогади та емоції, якими діти поділилися з усіма. Завдяки їхній творчості та небайдужості фотовиставка стала яскравою, змістовною та цікавою. Кожна світлина, це погляд автора на рідний край, його спроба зупинити мить, передати гармонію навколишнього світу та нагадати нам про цінність природної спадщини, яка нас оточує.
Ми часто шукаємо красу далеко за межами свого дому, не помічаючи, наскільки багатими та мальовничими є місця поруч із нами. Ці світлини запрошують поглянути на знайомі ландшафти по-новому, відкрити для себе їхню унікальність та відчути глибший зв’язок із рідною землею.
Посилання на відео: https://www.facebook.com/reel/1040100655216332
Еко-марафон «Я люблю Чорне море»
У Рибаківському ліцеї (керівник – провідний фахівець з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава) відбувся еко-марафон «Я люблю Чорне море». Учні долучилися до пізнавальних та творчих заходів, присвячених красі й унікальності нашого моря.
Особливим етапом марафону стало фотографування мальовничих морських краєвидів. Діти через об’єктив фотоапарата передавали красу морських хвиль, узбережжя, неба та природи рідного краю. Кожна світлина стала нагадуванням про те, як важливо берегти Чорне море та його природні багатства.
Такі заходи допомагають формувати екологічну свідомість, любов до природи та відповідальне ставлення до навколишнього середовища.
31 жовтня 2025 р. – Міжнародний День Чорного моря
31 жовтня 1996 р. шість причорноморських країн – Україна, Болгарія, Угорщина, Туреччина, Грузія та Росія – підписали Стратегічний план дій по захисту Чорного моря. Цей день вважається «Міжнародним Днем акцій із захисту Чорного моря!». Чому Чорне море потрібно захищати?
Більшість обізнані про значення екосистеми Чорного моря для збереження біорізноманіття, клімату, економіки, здоров’я людини. Але саме море теж потребує захисту та сталого використання його ресурсів. Понад 300 малих і великих річок несуть свої води у Чорне море. Майже 200 мільйонів людей своїм повсякденною діяльністю впливають на стан морського середовища. За довоєнними дослідженнями екологів понад 60% забруднюючих речовин потрапляло в Чорне море з річковим стоком з території 20 країн індустріальної Європи. Забрудненню моря сприяв скид стічних вод з пестицидами з рисових полів. За останні 45 років все це, разом із кліматичними змінами, призвело до незворотних змін у морських екосистемах.
З початком російського вторгнення ситуація погіршилася внаслідок хімічного забруднення (розливи нафти, паливно-мастильних матеріалів, потрапляння бойових хімічних речовин та ракетного палива), шумового забруднення (вибухи, робота гідролокаторів) та органічного забруднення (потрапляння великої кількості органічних речовин внаслідок Каховської трагедії, розлив соняшникової олії в Бузькому лимані і т.д.) Ці фактори матимуть довготривалі наслідки. Затонула морська техніка та боєприпаси будуть отруювати море протягом багатьох десятиліть. Тобто, позитивні результати , впроваджені під час виконання «Стратегічного плану дій по захисту Чорного моря» значною мірою нівельовані російською агресією та воєнними діями.
З нагоди Міжнародного Дня Чорного моря розповімо про два види морських птахів які щороку перебувають в акваторіях моря поблизу Кінбурнської коси та можуть зазнавати впливу воєнних дій.
Левантський буревісник – Puffinus yelkouan
Єдиний представник родини Буревісникових, ряду Буревісникоподібних в Україні. В Україні, крім левантського, спостерігали ще два види буревісників, але всі вони є дуже рідкісними залітними птахами.
Левантський буревісник використовує акваторії та узбережжя Чорного моря в періоди міграції, зимівлі та гніздування. Життя буревісника пов’язане з морською стихією. Птахи гніздяться в Середземному морі на островах, а в Чорне море прилітають живитися та дорослішати. До розмноження буревісники приступають лише на 5-му році життя. Гніздяться в норах, відкладаючи по одному яйцю.
Буревісників перебувають в морських акваторіях навколо Кінбурнської коси та інколи залітають навіть у Дніпро-Бузький лиман до с. Василівка. У зграях бувають сотні та навіть тисячі особин. Птахи летять низько над водою, часто лініями, виглядаючи здобич під час штилю та шторму. Найчастіше їх можна спостерігати в травні та серпні-вересні.
Буревісник має чорно-буре забарвлення верху, знизу – біле, розмах крил – 76–82 см. Між пальцями ніг є перетинки, а на дзьобі – дві трубки.
Зграйні риби слугують їжею буревісникам. За рибою вони пірнають і можуть пропливати під водою кілька десятків метрів. На суші їх не побачиш, буревісники відпочивають сидячи на воді.
У Червоному списку Всесвітнього товариства охорони природи та Європейському Червоному списку вид має статус – VU (вразливий). Левантський буревісник також охороняється Бернською конвенцією (додаток ІІ).
Короткохвостий поморник – Stercorarius parasiticus
Короткохвостий поморник представник родини Поморникові, ряду Сивкоподібні. В Україні крім короткохвостого трапляється ще три види поморників, але всі вони є залітними птахами.
Короткохвостого поморника можна вважати «морським піратом». Він щорічно буває в акваторії Чорного моря і на Кінбурнській косі. Під час міграцій зрідка трапляється на р. Дніпро.
Птах має специфічний вигляд, зокрема подовжені центральні рульові пера у середині хвоста. Сама будова птаха пристосована до хижацтва. При середній вазі близько 450 г, він має розмах крил 88–125 см, що забезпечує стрімкий маневрений політ. Гачкуватий міцний дзьоб довжиною біля 3 см пристосований для розривання здобичі. Оперення поморника має два варіанти забарвлення: темне та світле та перехідні форми.
Місця гніздування короткохвостого поморника розташовані переважно в тундрі, на скелястих островах або в болотистих районах, розташованих уздовж узбережжя. Місця зимівлі знаходяться на південь від екватора.
Саме під час міграцій у серпні – середині жовтня та рідше у квітні–травні птахи з’являються щорічно на Кінбурнській косі. Звичайно поморники тримаються у приморській смузі, поодинці або групами до 10 особин, але можуть віддалятися від берега на відстань до 50 км.
Птахи відпочивають на мілинах та косах або займаються своєю звичайною справою – «піратством»: відбирають їжу у крячків, мартинів, лисок, пірникоз і навіть скоп, переслідуючи їх. Діють вони досить зухвало, вириваючи їжу з дзьобу переслідуємого птаха, або спонукаючи кинути її. Такий спосіб добування їжі має наукову назву – клептопаразитизм, а по простому «розбійний напад». Саме цей спосіб здобування поживи є основним у короткохвостого поморника у місцях гніздування, міграцій і зимівлі. Звідси і його видова назва – parasiticus, від грецького Παράσιτο – «нахлібник».
Птахи інколи ловлять здобич самостійно на землі, у воді та повітрі: мишоподібних гризунів, рибу, куликів, дрібних птахів та інших. Інколи вживають і загинувших тварин, роздзьобуючи їх, або підбирають їстівні залишки викинуті з рибальських і інших човнів. Мисливці з Кінбурнської коси розповідали, що поморники швидко розкльовували здобутих під час полювання качок, прямо на воді.
Біля гнізда поморники поводяться дуже агресивно, атакуючи з повітря не лише великих птахів та ссавців, зокрема песців, а й людину, намагаючись останню вдарити дзьобом по голові.
Світова популяція короткохвостого поморника поки знаходиться в безпеці – категорія LC (у безпеці). У Європейському Червоному списку вид має статус – EN (під загрозою вимирання). Поморник також знаходиться під охороною Бернської конвенції (додаток ІІІ).
Науковий відділ НПП «Білобережжя Святослава»
