З початку військових дій науково-дослідним відділом за допомогою методу дешифрації космічних знімків на території НПП «Білобережжя Святослава» було зафіксовано 380 пожеж, які загалом пошкодили природні комплекси на площі 6348 га. У 2022 році ідентифіковано 67 згарищ загальною площею 4395,66 га, з яких 40,89 га отримали повторні пошкодження (з них 12 пожеж площею понад 100 га). У 2023 році встановлено формування 141 пожежі загальною площею 2399,72 га, з повторними пошкодженнями у 421,89 га (з яких 2 пожежі площею понад 100 га). У 2024 році, станом на 2024.08.14, зафіксовано 172 пожежі загальною площею 2545,86 га, з яких 1762,66 га (69% !) приходиться на повторні пошкодження по згарищам 2022-2024 років (5 пожеж площею більше 100 га).

Сухі цифри цієї сумної статистики виявляють досить неординарні впливи на територію Кінбурну:

По-перше, 2,5 роки бойових дій призводять до чисельних повторних пошкоджень природних комплексів, при яких вогонь проходить не тільки по минуло- та позаминулорічним згарищам, а й по цьогорічним, на яких суха біомаса рослин- ефемероїдів досягла певних обсягів для поширення пожежі. Саме тому, при 6348 га пошкодженої території НПП сума площ пожеж складає значно більші значення – 9311,24 га.

По -друге, велика площа пошкодження при незначній кількості пожеж у 2022 (та частково у 2023) роках пов`язані з вигоранням штучних лісових соснових насаджень, для яких характерно злиття декількох осередків вогню в єдине згарище. Так, найбільша за площею пожежа на території НПП наприкінці серпня 2022 року була сформована як мінімум з двох осередків займання – зі сторони урочища Бієнкові Плавні та околиць хутора Чимилівка. У 2023 році пошкоджені території активно відновлювались (з позиції обсягів біомаси), тому кількість пожеж площею понад 100 га у 2024 році значно зросла, але вони формувались вже по лучно-болотним та болотним комплексам (в тому числі по згарищам соснових насаджень).

Без сумніву, пірогенний вплив на території НПП за період військових дій вносить дуже суттєвий негативний вплив на біоту. Однак змінився і характер впливу. Так, у 2022-2023 роках основним фактором впливу виступали «пазлові» пожежі, коли нові великі згарища виходять на межі сусідніх, пошкоджених раніше, ділянок. За такою схемою значно зростає площа пошкоджених комплексів, які у процесі відновлення виступають у ролі резерватів для різних видів флори та фауни. У 2024 році на перший план вийшов вплив повторних пожеж, коли біогеоценоз у процесі постпірогенного відновлення знову вражається вогнем ще до його повернення у природний стан. В залежності від особливостей систем (за даними досліджень в Чорноморському, Чорнобильському БЗ, БЗ Асканія-Нова, НПП Кам`янська Січ та інших), відновлення комплексів проходить за період від 3-5 до 15-20 і більше років, впродовж яких закономірно змінюється флора та фауна пошкоджених ділянок (так звані сукцесії). Саме тому повторні пожежі несуть значно більшу загрозу біорізноманіттю, ніж навіть вельми масштабні одноразові пожежі.

Звісно, оцінити масштаби ушкоджень досконало ми зможемо лише після звільнення та розмінування території, але за таких умов ми зможемо опрацювати комплекси, які будуть знаходитись на різних стадіях відновлення. В той же час, наші екосистеми представляють інтерес для науковців світового рівня (на рівні систем колишнього Каховського водосховища), адже ситуація для нашого регіону безпрецедентна. Але вважаємо що природні комплекси за тисячоліття розвитку сформували великий арсенал для самовідновлення, тому, на нашу думку, перлина Кінбурну і надалі буде мати велику природоохоронну цінність та унікальність. Відповідні висновки з вогневої катастрофи ми повинні зробити на подальше майбутнє – як з точки зору моніторингу , охорони , відновлення так і в наступному використання об’єктів природи, і в цих процесах головне на нашу думку, навіть для природного відновлення є все-таки відношення між нами, між людьми.

Науково-дослідний відділ НПП

30.07.2024 начальником Покровсько-Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” Шалаєвським В.В. та доцентом  кафедри екології та природоохоронних технологій національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Мельничук С.С. був проведений робочий виїзд   в район оз. Солонець-Тузли.

Під час експедиції на прибережній території гідрологічного заказника були виявлені нові місцезнаходження рідкісних видів – Морківниця прибережна
 (зореморквиця) Astrodaucus littoralis у кількості 10 особин (одне місцезнаходження),  Кермечник злаколистий Goniolimon graminifolium (3 місцезнаходження). Координати і фото внесено в Укрбін. Масово квітує кермек Кермек Маєра (Limonium scoparium, Безсмертки однорічні (Xeranthemum annuum) та ін. Виявлено, на березі озера сліди: Свині дикої (Sus scrofa), Борсука європейського (Meles meles).

В зв’язку з кліматичними особливостями поточного року зафіксовано досить раннє випадіння (встановлення) сольового покриву на основній акваторії озера Солонець Тузли.

Відділ державної охорони НПП

Науковці Центру дослідження природи (місто Вільнюс, Литва), Гінтас Жилінскас, Даріюс Ярмалавічус та провідний науковий співробітник, науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов здійснили науково-дослідну експедицію до прибережних акваторій Балтійського моря. Відповідна експедиція була здійснена в рамках проекту по вивченню впливу Клайпедського морського порту на стан навколишнього середовища Балтійського моря.

Головною метою експедиції було вивчення рельєфу підводного схилу Балтійського моря в районах демпінгу піщано-гравійного матеріалу, який отримується при поглибленні дна Клайпедської протоки та підхідного каналу до порту. Об’єктом дослідження були три зони демпінгу, розташовані на відстані біля 25 км від Клайпедського порту та на глибині понад 40 м, на дні Балтійського моря. В районах відповідних зон спеціальні судна, періодично розвантажують матеріал отриманий при поглиблені дна підхідного каналу та Клайпедської протоки. Після скидання матеріалу, на дні утворюються штучні пагорби, які не лише впливають на життєве середовище морських організмів, вони здатні впливати на характер певних гідрологічних та геологічних явищ, а також погіршувати навігаційні умови прибережних акваторій. Різнопланове вивчення впливів такого технологічного процесу і пошук шляхів мінімізації їх негативу для науковців з України цікаве тим що, аналогічні проблеми виникають і в нашій зоні при прочистці та поглибленню судохідного каналу (ВДЛК) в Дніпро-Бузькому лимані на місцях викиду донних порід та можуть мати безпосередній вплив на акваторії парку.

Щорічна зйомка дна в межах зон демпінгу дозволяє відслідковувати динаміку рельєфу підводного схилу та прогнозувати можливі наслідки впливу функціонування зон демпінгу на розвиток підводного схилу, на динамічність берегових процесів та темпи занесення підхідного каналу до Клайпедського порту.

Давидов О.В., провідний науковий співробітник НДВ

19 червня 2024 року  в он-лайн режимі в зв’язку з військовим діями відбулось друге засідання науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава». В роботі  засіданні із 14 членів НТР взяли участь 10 її членів. Вів засідання голова Ради , директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор Васильович.

По першому питанню «Про проведення заходів з охорони гніздових територій НПП в весняно-лiтній період 2024 року» виступив Холодняк П.А., заступник директора – головний природознавець НПП «Білобережжя Святослава», який акцентував увагу членів Ради що всі реальні заходи охоронного, інформаційного та біотехнічного напрямку яку проводить зараз служба держохорони парку зосереджені на території озера Солонець Тузли. і станом на червень 2024 року тут проведено 19 природоохоронних рейдів, змонтовано стелажі для підкормки тварин в зимовий період та які можуть слугувати в якості штучних гніздівель в наступний весняно-літній період. Активізована також інформаційно-профілактична робота працівників служби держохорони об’єкту ПЗФ з місцевим жителями щодо необхідності збереження як самої цінної, внесеної до об’єктів Смарагдової мережі Європи території ,що підтримує життя птахів, так  зрозуміло і самих представників пташиного царства особливо в важливий для існування виду гніздовий період.

З другого  питання винесеного на розгляд НТР «Про стан еколого-освітньої роботи НПП «Білобережжя Святослава» виступила Тарабан С.В., начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Білобережжя Святослава».Світлана Валентинівна розповіла  що нові  виклики воєнного сьогодення породжують і нову необхідність та відповідно нові форми та формати еколого-освітньої роботи серед учнівської молоді, такі як он-лайн семінари , спілкування та донесення інформації в соціальних мережах та інш. за допомогою  яких відділ досить ефективно проводить цю роботу. Продовжує працювати у відділі досвідчений фахівець – Лахтіонова Ірина, яка робить акцент на інформуванні та координації  учнів  Василівської та Покровської  шкіл , які  зараз, нажаль знаходяться  на теренах всієї України. Почала свою роботу також в «гарячій точці», селі Солончаки Куцурубської ОТГ, молодий фахівець Дрозд Людмила Петрівна.

Науковий співробітник НДВ національного природного парку Касьянов Є.О. проінформував членів науково-технічної Ради про площі та характер пожеж на території НПП «Білобережжя Святослава» що виникли протягом 2024 року. Станом на 12 червня 2024 року їх кількість складала 57, а поточна площа враження – 634,75 га, з яких 415,26 га – повторні враження по згарищам 2022-2023 років. За минулі два роки основні площі лісових масивів та трав’яних комплексів були вражені на площах 4354,77 га та 2342,65 га відповідно. Очікується, що пожежі можуть формуватись впродовж всього пожежонебезпечного періоду до припинення військових дій на території Кінбурнського півострову. Надана інформація членами НТР взята до відома.

Науково-дослідний відділ НПП

7 червня 2024 року зусиллями співробітниками трьох національних парків «Білобережжя Святослава», «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ», був проведений науково-практичний семінар з природоохоронної справи.

Для участі у семінарі були запрошені співробітники різноманітних природоохоронних установ України, представники органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої освіти, шкільні вчителі, аспіранти, здобувачі усіх рівнів вищої освіти.

Головна мета семінару полягала в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України, в аналізі існуючих проблем, сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах військового стану. Формат семінару передбачав три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напрямку були проведені дискусійні платформи, під час яких виступили діючі співробітники природоохоронних установ, які розкрили свій погляд на певні проблеми природоохоронної діяльності та поділилися власним досвідом.

Перша дискусійна платформа – «Організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану», була проведена директором національного природного парку «Білобережжя Святослава» Віктором Васильовичем Ковалем. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

• заступника директора НПП «Білобережжя Святослава» Холодняка П.А. на тему: «Адміністрування природоохоронної установи в умовах війни».
• заступника директора НПП «Нижньодніпровський» Дзеркаль В.М. на тему: «Адміністрування НПП «Нижньодніпровський» в умовах військового стану».
• заступника директора НПП «Кам’янська Січ» Ходосовцевої Ю.А. на тему: «Національний природний парк «Кам’янська Січ»: спадщина війни».

Друга дискусійна платформа – «Сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ», була проведена начальником науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Василем Богдановичем Чаусом. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

• начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Чауса В.Б. на тему: «Робота науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» у 2022-23 рр.».
• заступника директора НПП «Нижньодніпровський» Дзеркаль В.М. на тему: «Вплив військових дій на НПП «Нижньодніпровський»».
• наукового-співробітника Соколова Є.В. на тему: «Стан Чорного моря – річниця після Каховської трагедії».

Третя дискусійна платформа – «Актуальні напрямки природоохоронної діяльності», була проведена науковим співробітником науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олексієм Віталійовичем Давидовим. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

• начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Білобережжя Святослава» Тарабан С.В. на тему: «Навчання та комунікація, що захищає і рятує життя. Досвід парку».
• науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Кас’янов Є.О. на тему: «Результати моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області) за даними дистанційного зондування Землі за період 23 лютого 2022 року по 31 травня 2024 року».
• науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Давидов О.В. та помічник декана з цифровізації Херсонського державного університету Сімченко С.В. на тему: «Досвід застосування супутникових даних та гідрометеорологічних моніторингових систем у природоохоронній діяльності»».

Після роботи кожної платформи проводилось обговорення та дискусія. Для участі у семінарі зареєструвалося 106 учасників, з трьох країн світу (Україна, Литва та Німеччина), які представляють 11 національних природних парків, три університети та два ботанічні сади. За результатами семінару всі учасники отримують сертифікати.

Давидов О.В., провідний науковий співробітник
науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава”