Як відзначили у Тузлівському ліцеї день українських степів
Український степ — це справжнє природне багатство нашої країни. Безкраї простори, вкриті різнотрав’ям, золотими хвилями ковили та пахучим полином, створюють неповторний краєвид.Тут живуть різні види птахів, комах і тварин, багато з яких занесені до Червоної книги. Навесні степ розквітає яскравими квітами, а влітку вражає своїми безмежними просторами під блакитним небом.
Саме тому 30 травня в Україні відзначають День степів, щоб привернути увагу людей до збереження степових екосистем.
Учні Тузлівського ліцею з фахівцем з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава» намагалися відтворити степові квіти з лушпиння кукурудзи.




Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”
“Білобережжя Святослава” прийняли участь у відкритті туристично-інформаційного та цифрового центру розвитку туризму Куцурубської громади
29 травня представники національного природного парку “Білобережжя Святослава” прийняли участь у відкритті туристично-інформаційного та цифрового центру розвитку туризму Куцурубської громади на базі Миколаївського музею суднобудування і флоту. Також відбулася ворк-шоп презентація туристичного маршруту громади, в також розробка та формування потенційної бізнес-моделі регіону.




Адміністрація, відділ еколого-освітньої роботи та рекреації, відділ державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”
Науково-дослідний відділ та відділ державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава” взяли участь у семінарі з відновлення екосистем та урбаністичного розвитку України
29 травня науковці та працівники відділу державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава” взяли участь у важливому науково-практичному семінарі, присвяченому аналізу наслідків військових дій для довкілля України, а також пошуку сучасних урбаністичних та екологічних рішень для нашої держави. Програма заходу об’єднала провідних фахівців, які представили результати актуальних досліджень у сфері моніторингу руйнувань та стратегій майбутньої відбудови.
Семінар розпочався із презентації ключових цілей та завдань наукового проєкту, в межах якого проводяться дані дослідження. Перша тематична доповідь була присвячена впровадженню Регламенту ЄС про відновлення природи (Nature Restoration Law) в Україні. Спікери детально проаналізували можливості та виклики, які стоять перед нашою державою на шляху імплементації європейського законодавства, підкресливши потребу у реформуванні правової бази, оптимізації організаційних структур та підготовці кваліфікованих кадрів для реалізації масштабних екологічних проєктів.
Наступний блок висвітлив трагічний вплив війни на українські ландшафти та природне середовище. На прикладі конкретних кейсів, зокрема масштабної катастрофи на Каховському водосховищі, було продемонстровано глибину екологічної кризи та довгострокові загрози для біорізноманіття. Одразу після цього фокус уваги змістився на міські екосистеми України. Учасники розглянули наслідки бойових дій для міського середовища та обговорили реальні можливості для його екологічного відновлення на базі концепції «зелених міст».
Особливий інтерес викликала практична частина семінару, побудована на прикладах з міста Харкова. Було презентовано передові методи моделювання та візуалізації впливу бойових дій на урбоекосистему на прикладі житлового масиву Північна Салтівка. За допомогою сучасних цифрових технологій дослідники продемонстрували масштаби руйнувань для подальшого планування реконструкції. Завершальним акордом виступів став аналіз соціального виміру життя міст під час війни: використання інструментів тактичного урбанізму, партисипації (активного залучення мешканців до планування) та феномену спонтанної меморіалізації місць пам’яті в Харкові.
Захід завершився активною дискусією та сесією запитань і відповідей, у якій активну участь взяли співробітники нашої установи. За результатами семінару було окреслено пріоритетні напрями подальшої роботи. Поєднання європейських екологічних стандартів, цифрового моделювання та залучення громадськості є єдиним правильним шляхом до ефективного і сталого відновлення України. Отриманий досвід та озвучені кейси стануть підґрунтям для подальшої наукової та практичної діяльності нашої установи у цьому напрямі.
































Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”
