Зустріч керівництва НПП “Білобережжя Святослава” в Миколаївській обласній раді
. Значуща та важлива зустріч відбулася 4 липня, напередодні Дня працівників природно-заповідної справи для НПП «Білобережжя Святослава». І це зустріч з керівництвом Миколаївської обласної ради – головою Антоном Табунщиком, заступниками Ігорем Щербиною та Денисом Андрєєвим, під час якої обговорили питання діяльності та перспективи розвитку Парку. Адже значна частина парку розташована на території Кінбурнського півострову та з початку повномасштабного вторгнення перебуває в окупації. Через військові дії унікальні природні екосистеми Парку зазнали значних пошкоджень. Єдиною неушкодженою та неокупованою територією в межах Парку є озеро Солонець – Тузли, що знаходиться в межах Коблівської ТГ. Адміністрацією та фахівцями НПП «Білобережжя Святослава» здійснюється системна та кропітка робота по збереженню цього унікального куточка природи, популяризації його природних комплексів, здійснюється і активна співпраця із територіальними громадами задля подальшого розширення меж національного природного парку. А в перспективі – поєднання збереження природної спадщини з інтересами громад – зокрема створити нові можливості для місцевих жителів, забезпечити охорону довкілля та розвиток території. Крім того, з нагоди Дня працівників природно-заповідної справи Почесними Подяками Миколаївської облради нагороджені Вікторія Петренко – в.о.директора НПП “Білобережжя Святослава”, начальник Покровсько -Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Володимир Шалаєвський та науковий співробітник науково-дослідного відділу Євгеній Касьянов. Дякуємо за щоденну працю навіть в надскладних умовах, вірність справі та витримку! Зі святом, колеги!
***Використані фото з офіційного сайту Миколаївської обласної ради
Участь у круглому столі на тему “Розвиток природно-заповідної справи на Миколаївщині: виклики та перспективи”
Напередодні Дня працівників природно-заповідної справи для НПП «Білобережжя Святослава» були насичені яскравими зустрічами та приємними подіями. Так, 4 липня відбувся круглий стіл на тему: «Розвиток природно-заповідної справи на Миколаївщині: виклики та перспективи», що пройшов у Центральній міській бібліотеці м.Миколаєва ім. М. Л. Кропивницького. У заході взяли участь представники установ природно-заповідного фонду, органів влади, екологи, науковці, громадськість Миколаївщини.
Звіт про діяльність Національного природного парку «Білобережжя Святослава» представила учасникам круглого столу в.о.директороа Вікторія Петренко. Також значна увага була приділена питанню фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення росії екосистемам Кінбурнського півострова, про що доповів Андрій Кузюк, в. о. першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. Під час заходу були вручені Почесні грамоти Миколаївської ОВА в.о директору НПП “БІлобережжя Святослава” Вікторії Петренко, начальнику Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Володимиру Шалаєвському за вагомий внесок у збереження природної спадщини Миколаївщини. Щиро вітаємо з заслуженою нагородою та бажаємо міцного здоров’я, натхнення, успіхів у роботі та сил для подальшої плідної діяльності на благо природи та нашого спільного майбутнього! Нехай Ваша відданість справі примножує природну красу України!
Публікація От Тарабан С.В. Начальник еколого-освітньої роботи та рекреації
***Фото з сайту Миколаївської ОВА
Червонокнижна перлина риб Білобережжя
Севрюга звичайна
Севрюга звичайна (Acipenser stellatus (Pallas, 1771)), або осетер-пестрюга [3, 4].
Біологічна класифікація:
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)
Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)
Родина: Осетрові (Acipenseridae)
Підродина: Acipenserinae
Рід: Осетер (Acipenser)
Вид: Севрюга (Acipenser stellatus)
Типова місцевість: частково: Волга в околицях Симбірська [4].
Поширення: Каспійське, Чорне, Азовське, Адріатичне моря. В Україні в Азовському морі уздовж українських берегів до Східного Сивашу і Арабатської Стрілки включно підвид A. s. donensis Lovetsky, 1834, у Чорному морі – уздовж берегів України і у басейнах Дунаю, Дністра, Дніпра – A. s. ponticus Movtschan, 1970 [4].
Зовнішні ознаки: довжина тіла понад 2 м (до 220 см [3]), маса до 80 кг. Тіло видовжене, веретеноподібне [4]. Вкрите п’ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки [3]. Уздовж нього 1 ряд спинних та по 2 ряди бокових і черевних кісткових бляшок, з яких у спинному ряду 9-16 бляшок, у бічних рядах 24-40, у черевних – 8-14 бляшок. На боках тіла між рядами бляшок є зірчасті пластинки та дрібні гребінчасті зернятка. Спинний D 33-52 та підхвостовий А 20-31 плавці розміщені ближче до хвостового плавця, верхня лопать якого значно довша від нижньої. Перший промінь грудного плавця слабий. Рило дуже довге, вузьке, сплощене (вигнуте до верху [3]). Рот нижній, поперечний, задня губа перервана. На нижньому боці рила перед ротом короткі вусики, які не досягають кінця рила і рота, без торочок. Спина темна, блакитнувато-сірувата чи чорнява (іноді темно-сіра чи чорна [3]). Черево та жучки біляві [3, 4].
Спосіб життя: прохідний вид. Влітку перебуває у морі, на ділянках, що добре прогріваються, з осіннім похолоданням відкочовує на глибини 30-40 м, де температура води не опускається нижче 8 ºС. З морських передгирлових місць нагулу основна переднерестова міграція починається у березні при температурі води 8-10 ºС, досягаючи найбільшої масовості у червні. Плідникам доводиться долати відстань понад 500 км. Щодобова швидкість переміщення становить майже 10 км. Весняно-літню міграцію здійснюють найкрупніші плідники, завдовжки 126-134 см. Сповільнення ходу відбувається у вересні-жовтні, який вважається передзимовим, його здійснюють менші особини – завдовжки 117-121 см. Серед риб-мігрантів переважають самки. Після нересту, який триває півтора-два тижні, плідники скочуються у море для нагулу зі швидкістю близько 75 км на добу [4]. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м [3].
Живлення: бентофаг. Особини завдовжки до 40 см живляться в основному черв’яками, менше споживають ракоподібних, у більших за розміром – кількість черв’яків зменшується, зростає частка ракоподібних, молюсків та риб [4]. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою [3].
Нерест: у травні-червні [4] (а у річках з квітня по вересень [3]). Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5-13 років, самиці – у 10-17 років [3]. Самці вперше нерестяться у віці 9-13 років, самки – у віці 11-16 років [4]. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км [3]. Кожна особина бере участь у нересті через 3-5 років. Плодючість майже 430 тис. ікринок (плодючість самої самки – 35-630 ікринок діаметром 3 мм [3]). Нерестовищами є місця на глибинах 5-10 м, вкриті галькою, гравієм, крупнозернистим піском, зі швидкістю течії 1-1,5 м/с. Найінтенсивніший нерест відбувається за температури 15-25 ºС (в середньому при температурі води 13-30°С [3]). Ембріональний розвиток при температурі води 15 ºС триває до тижня, при температурі води 25 ºС – не більше 2-3 діб. Личинки вимиваються течією і зносяться по річищу до гирла. Через 5-8 діб після народження личинки споживають зовнішні кормові організми. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців, але може затримуватися у річці до двох років [3, 4].
Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Зустрічається рідко і зникає у водоймах України та Молдови [4].
Природоохоронний статус: на межі зникнення (Critically Endangered, CR) (список МСОП (версія 2.3 1994 року)) [3]. Раритетний вид риб, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані), Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид), Бернської (Додаток ІІІ. Види, що підлягають охороні) і Боннської (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) і Вашингтонської (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення) конвенцій, а також до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид, вразливий в українському секторі Чорного моря) [5] та CITES та до Європейського червоного списку [6].
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ)
1. Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Риби України. Севрюга звичайна. // Офіційний сайт URL: https://darg.gov.ua/files/21/07_05_sevruga.jpg (дата звернення: 17.04.2025).
2. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg/330px-Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg (дата звернення: 17.04.2025).
3. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B0 (дата звернення: 17.04.2025).
4. Щербуха А.Я. Риби України. – Київ: Видавництво Раєвського, 2013. – С. 44-45.
5. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40, 62).
6. Червона книга України. Тваринний світ. Севрюга звичайна. // Електронний ресурс URL: https://redbook.land.kiev.ua/314.php (дата звернення: 17.04.2025).
Молодший науковий співробітник НДВ Курило О.В.
«СТОРІНКАМИ ДАВНЬОЇ І НЕ ДУЖЕ ІСТОРІЇ»
Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом.
В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США адмірал Джон Пол Джонс.
20 червня 2013 року
Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.
На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий – нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній кошовий отаман Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані – ІП].
Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.
Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам’ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.
Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням гри на справжніх старовинних інструментах та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США Джон Поль двісті двадцять п’ять років тому. До речі саме тоді він пройшов чинний обряд і став справжнім бойовим побратимом чорноморських козаків. Також представниками делегації США було заплановано відвідування Кінбурнської коси, яка тісно пов’язана з адміралом Дж. Полем Джонсом та славетною перемогою в «Битві на Лимані» над турецьким флотом.
Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпро-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.
Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ескадру, яка намагалася розблокувати оточену турецьку фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув перший кошовий отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.
Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.
Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (та імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.
За матеріалами видання 048.ua. 2013 року та науково-дослідного відділу парку.
Відбувся тренінг на дуже актуальну тему
13.06.2025 року для працівників Національного природного парку «Білобережжя Святослава» проведено 6-годинний тренінг Товариства Червоного Хреста України з володіння навичкам надання першої допомоги. Тренінг проводила Ушкац Світлана Юріївна – інструктор IRC, Червоного Хреста України, доцент кафедри Екології та природоохоронних технологій Національного університету Кораблебудування імені адмірала Макарова.
В умовах повномасштабної російської агресії на території нашого парку існує постійна загроза для життя та здоров’я працівників та відвідувачів. Кожному працівнику нашої установи критично важливо не просто знати, а й уміти застосовувати на практиці знання домедичної допомоги при пораненнях і травмах, коли кожна секунда відіграє вирішальну роль для порятунку чийогось життя. Учасники тренінгу набули теоретичних та практичних навичок з таких тем: принципи надання першої допомоги, відновне положення, серцево-легенева реанімація, порушення прохідності дихальних шляхів, кровотеча, рани, травми, транспортування постраждалого та інші невідкладні стани. У результаті тренінгу працівники установи отримали сертифікати, які дійсні протягом 3-х років.
Провідний науковий співробітник НДВ Мельничук С.С.
