Остані відгуки

    June 2024
    M T W T F S S
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930

    Архів

    Daily Archives: June 10, 2024

    6 червня 2024 року взято участь в засіданні Літньої Екологічної Школи у рамках Міжнародного проекту Програми ЄС Еразмус + Жана Моне «Європейські Зелені Виміри»

    Організація та проведення Літніх Щкіл, стали вже доброю традицією для Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. Окремою темою, окремим цільовим блоком проведеним у формі Вебі–Кару було питання «Рік після руйнування греблі Каховської ГЕС. Вплив на природоохоронні території та акваторії. Чи потрібно в наступному відновлювати Каховське водосховище?»

    До розгляду цього питання було залучено ряд провідних фахівців природоохоронної справи причорноморського регіону, які виказали різні думки по тематиці засідання.

    Як завжди ґрунтовним був виступ Мойсієнко Івана, доктора біологічних наук, завідуючого кафедрою ботаніки ХДУ розповів про стан природних комплексів національного природного парку «Камянська Січ» територія якого внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС втратила водні площі і за досить короткий час на цих ділянках активно почала розвиватись різноманітна рослинність та формуватись новий рослинний комплекс протягом 2023 -2024 років. Домінантами комплексу стали два виду верби верба біла (Salix alba L.) та верба пурпурова (Salix purpurea L.). Динаміка росту дерев вражає також формації прибережні вербові формації внесені до охоронних списків Бернської конвенції. В 2024 році на території без водосховища виявили вже одиничні екземпляри рідкісних видів рослин. Щодо дискусійного питання то доповідач , який також входить до керівництво ГО «Українська природоохоронна група» не був категоричним, Іван Іванович запропонував залишити окремі ділянки під заповідування, та створити систему невеликих і загалом менших за площею водосховищ для вирішення комунальних та інших потреб жителів регіону.

    Дуже цікавим були матеріали спостережень впливу російської агресії на гідро- екологічний стан пониззя Дніпра – Кутіщева Павла к.б.н., доцента кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-екологічного університету. Забруднення, евтрофікація, різка зміна видового складу іхтіофауни, замулення нерестових ділянок які сформувались в багаторічний період функціонування Каховського водосховища. Терези думки фахівця, щодо відновлення Каховського гідровузла розділилися як він сказав: «.. 50 на 50». Є і позитивний вплив регульованого гідрологічного режиму в період роботи водосховища , на природні процеси – на жаль є ризики і тоді і зараз після руйнації греблі. Для надання чіткої відповіді фахівець вважає що треба ще продовжувати моніторингові дослідження за характером змін що відбуваються зараз.

    На відміну від території НПП «Камянської січі» природні комплекси, об’єкти тваринного світу національного природного парку «Нижньодніпровський» потрапили в епіцентр повені- піковий рівень якої на ділянках парку в червні 2023 року складав +6,15 метрів .Про вплив повені, про її наслідки та досить значну шкоду нанесену природним комплексам парку розповіла Дзеркаль Вікторія заступник начальника науково-дослідного відділу НПП «Нижньодніпровський». Доповідачка також наголосила що для встановлення більш повних та достовірних даних потрібен доступ до території парку, якого зараз нажаль працівники парку не мають.

    Дуже яскравим та цільним був виступ Пилипенка Ігоря Олеговича доктора географічних наук, професор, декана факультету біології, географії і екології ХДУ він навів досить вагомі аргументи щодо важливості водосховища для регіону для комунальних потреб міст та підприємств, сільського господарства яке існувало та досить інтенсивно розвивалось завдяки системи каналів що доставляли живильну вологу для зрошення сільськогосподарських культур. Інших варіантів без Каховського водосховища немає для цієї існування галузі , а відповідно і для підтримання добробуту десятків тисяч селян- поки немає або вони на порядок будуть менш ефективними. Ігор Олегович виступив проти ідеї зробити каскад менших за розміром декількох водосховищ . Щодо створення заповідного об’єкту там де було водосховище вважає, що справжня заповідність взагалі може бути коли населення чи то регіону, чи то країни має відповідний матеріальний достаток а не вимушене займатись браконьєрством з метою виживання. І таких порушника, порушників ніякими правилами та структурами охорони , нажаль не зупиниш.

    Чаус Василь, начальник наукового відділу національного природного парку розповів про вплив повені на територію та природні комплекси, в 2023 році значна шкода була завдана через забруднення акваторій національного природного парку «Білобережжя Святослава». Навів нові дані спостережень після повеневого періоду: другої половини 2023 року по травень 2024 року, що свідчать про не критичні зміни в прилиманських екосистемах парку та навіть їх частково позитивний вплив щодо наповненості внутрішніх озер Бієнкових та Василівських плавнів та підвищення їх біопродуктивності, що може поліпшити кормову базу для багатьох видів птахів в тому числі пелікана рожевого , орлана-білохвоста та інш. Ступені впливу та їх часову тривалість потрібно визначати поєднанням постійного космічного моніторингу та натурними спостереженнями. Незважаючи на перебіг природних процесів на території парку в звичному режимі станом на травень 2024 року (це без врахування інших впливів військових дій) варіант відновлення Каховського гідроенергетичного комплексу з додержанням процедур ОВД вважає за більш гармонічний.

    Загалом всі доповідачі та слухачі Літньої Екологічної Школи дуже вдячні організаторам та координаторам заходу Мітрясовій Олені Петрівні ,Чвиру Вадиму Андрійовичу, адміністрації ЧНУ ім. Петра Могили, представникам проекту Еразмус +, що в наш досить складний час продовжують традицію проведення Літньої щколи . Дуже також важливо що на розгляд слухачів пропонується актуальні та досить складні питання що стосуються різноманітних екологічних проблем та адаптації до Європейського природоохоронного законодавства. Щодо теми що була предметом дискусії Вебі-Кару «Необхідність відновлення Каховського водосховища ,гідровузла», то зрозуміло шо її не можливо охопити та тим паче вирішити одноразово навіть в межах широкомасштабних нарад. Проведена в рамках Літньої школи дискусія дала розуміння, що ця проблема і питання відновлення- чи не відновлення водосховища, ГЕС, багатоаспектні, багатошарові, мають свої різнопланові екологічні, соціальні та політичні пласти, тому потребують обговорення та прийняття виважених та максимально гармонізованих рішень. І дуже добре що є можливість та платформи де можна висловити по діловому та конструктивно навіть діаметрально протилежні думки з цього надважливого питання.

    Оргкомітет Вебі-Кару

    «Рік після руйнування греблі Каховської ГЕС…?»