Протягом чотирьох днів травня 2024 року в чудовому приморському місті Юрмала, Латвія пройшла міжнародна наукова конференція «Нові виклики для Балтійського моря при дослідженні природних систем Землі». У цьому престижному заході прийняло участь понад 100 науковців з 20 країн світу.

На конференції були наступні тематичні напрямки:

1. Морські біогеохімічні дослідження та моделювання
2. Природні небезпеки та екстремальні події
3. Динаміка рівня моря, динаміка наносів, берегові процеси та вплив на узбережжя
4. Людський вплив на навколишнє середовище, взаємодія та варіанти управління
5. Моделювання минулих і майбутніх кліматичних змін
6. Короткочасні природні процеси та їхній вплив на масштабну динаміку і закономірності
7. Порівняння окраїнних морів світу
8. Філософські аспекти морських досліджень

В конференції прийняв участь провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов. Він зробив усну доповідь на тему: «Вплив екстремальних штормів на розвиток ерозії берегових акумулятивних форм не припливних морів (Балтійське, Чорне та Азовське)».

За результатами конференції  видана збірка наукових праць.

Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»

До Дня Великого Лиману (дня Дніпро-Бузького лиману)

24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). Взагалі екологічні дати це не зовсім святкові, як дехто вважає події, вони пов’язані скоріше з екологічними проблемами тих чи інших галузей життя, існування видів, природних об’єктів,  комплексів та необхідністю їх вирішення. Тому коли в січні 2020 року група ентузіастів, з числа людей, життя яких пов’язано з лиманом зібралися в тоді ще не зруйнованому приміщенні районної бібліотеки в місті Очаків, то вони переважно констатували своєрідний «передінфарктний» стан Дніпр-Бузького лиману а саме: його обміління, забруднення  вод та берегів, зниження продуктивності та біорізноманіття і т.д. І тому першу акцію було вирішено почати з самого простого, що може при бажанні зробити кожен – прибирання берегової зони. Було вибрано символічний об’єкт прибирання – своєрідний 0 кілометр Лиману, очаківці знають його під назвою «Намив».Тоді 24 травня 2020 дружно, весело і швидко нами було зібрано майже повний  невеликий  вантажний автомобіль багаторічного різноманітного мотлоху , залишеного на цих чудових берегах також місцевими але менш свідомими  прилиманськими жителями.

В травні 2021 року організатори відзначення, разом з прибиранням берегів нашого рідного Лиману акцентували увагу на його історичну цінність від античних часів до буремного сьогодення. Однією із своїх важливих сторінок Світова історія перевернула на водах нашого лиману та прилеглих до них місцинах в 1855-56 роках в період штурму та оборони Кінбурнської фортеці. Після  тяжкої зимівлі окупаційного гарнізону військовиків республіки Франція, його склад зменшився більше ніж на 100 воїнів. В місці знаходження останків  на знак пам’яті про загиблих воїнів як з нашої сторони так і французів встановлено символічний хрест. За основу епітафного напису на ньому, взято текст  реальної присвяти 19 сторіччя. Ця ініціатива була тепло зустрінута  представниками посольства республіки Франція, з ними обговорювались спільні подальші кроки в цьому напрямку.

Також було багато планів та пропозицій щодо відзначення Дня Великого Лиману в 2022 році. Але цей рік виявився  чорним як для нашої країни, так і особливо  для нашого краю,  для нашого Лиману – тому зрозуміло що ці плани довелося відкласти на невизначену перспективу. Але в той проклятий рік і до сьогоднішнього часу наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади з зовсім неочікуваної сторони. Разом із нашими славними ЗСУ, він став надійним та непереборним щитом для захисту від агресора. Зрозуміло що ціною руйнації свої берегів, їх пошкоджень, отруєння своїх вод від розриву боєприпасів та від масляних плям підбитої техніки, але функцію захисту Лиман міцно тримає і тому тим ще більше заслуговує на нашу повагу , підтримку та збереження.

Ініціатори заходу, працівники «Білобережжя Святослава» незважаючи ні на що закликають долучатись до щорічного відзначення Дня Великого Лиману як органи влади Очаківської та Куцурубської громад, так і громадських активістів, підприємців, громадян що люблять та шанують наш чудовий лиман та шукають шляхи його порятунку. Зараз це можна зробити хоча б на рівні різноманітних реальних задумів та планів покращення стану доброго свого годувальника, свого захисника – Великого Лиману. Аналізувати , відбирати найкращі та здійснювати більшість цих задумів ми будемо зрозуміло після омріяної Перемоги та Миру . Для  початку підтримуємо всі добрі можливі для втілення сьогодні ініціативи, збираємо фото  нашого лиману, наших мирних краєвидів, віршовані рядки про наш лиман та надсилаємо їх на  Фейсбук сторінку: «Білобережжя Святослава» національний природний парк».

Ініціативна група «Дня Великого Лиману».

В екологічному календарі «Всесвітній день мігруючих птахів», котрий відзначатиметься 11 травня та 12 жовтня 2024 р. займає особливе місце, хоча б тому, що Україна ратифікувала «Угоду про збереження мігруючих видів тварин» та «Угоду про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів».

Цьогорічний Всесвітній день мігруючих птахів присвячений важливості комах для мігруючих птахів і висвітленню проблем, що призводять до зменшенням популяції комах. Дійсно, комахи є важливими джерелами енергії для багатьох видів перелітних птахів, не лише під час розмноження, але й під час міграцій і тому суттєво впливають на час, тривалість і загальний успіх міграцій птахів.

На своїх міграційних шляхах птахи під час зупинок активно шукають комах у полях, лісах, садках, степах, лісосмугах, на заболочених територіях тощо. Час міграції птахів часто збігається з піком чисельності комах у місцях зупинки, що забезпечує птахів їжею для поповнення запасів енергії перед продовженням подорожі.

Втрата та зменшення популяцій комах у місцях розмноження та вздовж шляхів міграції птахів загрожує виживанню та добробуту птахів. Такі природні простори, як степи, ліси та луки, які були перетворені або знаходяться під загрозою інтенсивного сільського господарства та міського розвитку та їх наслідків, таких, наприклад, як світлове забруднення, можуть призвести до зменшення популяції комах. Особливо це актуально для Миколаївської області, де сільгоспугіддя займають 86% суші. Пестициди та гербіциди, призначені для захисту посівів, завдають шкоди також комахам і на прилеглих ділянках. Дефіцит багатих на енергію та білок комах може перешкоджати міграції та розмноженню птахів, призводить до ослаблення імунної системи, зниження репродуктивного успіху та підвищення рівня смертності, як дорослих птахів, так і їхнього потомства.

Птахи відіграють важливу роль в боротьбі з комахами-шкідниками, а відсутність комах порушує функції природних та слабко змінених екосистеми. Перенаселення певних комах без природних хижаків у вигляді птахів також може спричинити спалахи, які завдають шкоди диким рослинам і сільському господарству.

У минулому, особливо у ХІХ ст. на півдні України, в тому числі і в нашій місцевості, мали місце спалахи чисельності сарани, що призводили до втрати врожаю, загибелі худоби і, як наслідок – голоду. На допомогу людям приходили зграї рожевих шпаків, білих лелек, степових дерихвостів, які активно знищували цих комах.

Кінбурнська коса має особливо важливе значення для мігруючих водно-болотних птахів, серед яких є й такі, що вживають в їжу й комах – лежень, кульони великий та середній, білий лелека, довгоніг тощо. Комахи відграють важливу роль навіть у раціоні деяких хижих птахів – кібчик, великий підсоколик, звичайний боривітер, сплюшка. Є птахи які живляться виключно комахами – ластівки, серпокрильці, бджолоїдки, дрімлюга тощо. Багато комахоїдних видів птахів і серед горобцеподібних: ластівки, вівчарики, кропив’янки, соловейки, мухоловки тощо.

Як зберегти корисних комах і відповідно птахів. Зменшити використання пестицидів і добрив і за можливості перейти до органічного землеробства. Використовувати більш дорогі пестициди, які безпечні для комах-обпилювачів та інших не шкідливих видів.

Інші заходи включають збереження ділянок природної та штучної деревно-чагарникової, лучної, степової та болотної рослинності, які забезпечують їжу та притулок для птахів. Зберігати ці ділянки (оселища) покликані природно-заповідні території та об’єкти Смарагдової мережі Європи.

Костянтин Редінов, старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава».

Використано матеріали з сайту:
https://www.worldmigratorybirdday.org/news/2023/world-migratory-bird-day-2024-focus-insects

В рамках екологічно-інформаційної кампанії “Безбар’єрність – зручно всім!”, екомарафону “Весна іде …” та екоосвітньої програми “Відчуй природу на дотик” у КЗ “Немирівська спеціальна школа” Вінницької обласної Ради, відбувся екологічно-освітньо-розважальний захід “КульбабаБум”.

Зібравшись на шкільній галявині, учні 1 класу із задоволенням спостерігали цвітіння весняно-сонячних квітів, якими просто було “усіяно” все навколо.

Ця жовто-гаряча квітка має безліч назв: “маївка”, “чичик”, “дикий молочай”, “летючка”, “бабка”, …Але більшість цю квітку називають просто: “КУЛЬБАБА”.

З давніх-давен цією квіткою не лише милувалися. З неї виготовляли ліки, готували смачні страви, заварювали ароматний чай.

Також ці квіти, наші прабабусі, вплітали у вінок, яким прикрашали себе не лише на свята. Тож учасники заходу вирішили підтримати давню національну традицію наших пращуріа із плетіння вінків і назбирали букети для їх виготовлення.

Ці яскраво-жовті квіти, гармонійно переплітаючись разом із пахучими травами, в руках юних майстинь перетворилися на дуже гарну стародавню етнічну прикрасу – український вінок.

ЛЮБИЙ ДРУЖЕ!

Коли ти залишаєшся наодинці з Природою спробуй, через дотик, ВІДЧУТИ ЇЇ СИЛУ ТА МУДРІСТЬ, і пригадати нашу давню традицію.

Відділ рекреації та еколого-освітньої роботи

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації
Національний природний парк «Білобережжя Святослава»
Національний природний парк «Нижньодніпровський»
Національний природний парк «Кам’янська Січ»
Національний парк «Куршська коса»
Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»

Шановні колеги!

Запрошуємо співробітників природоохоронних установ України, представників органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, шкільних вчителів, аспірантів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти взяти участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі.

Формат семінару передбачає три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напряму передбачається проведення дискусійної платформи, під час якої модератор надає слово основним доповідачам, які розкривають свій погляд на певну проблему та діляться досвідом. Після виступу доповідачів передбачається обговорення та дискусія. За результатами кожної дискусійної платформи формується резолюція щодо подальшої перспективи розвитку певного питання та/або розв’язання певної проблеми.

Взяти участь у семінарі можна в якості:

• доповідача, який має практичний досвід роботи в умовах військового стану та робить презентаційну доповідь під час роботи дискусійної платформи (час доповіді до 10 хвилин);
• активного слухача, який задає питання та висловлює свою думку.

Основні тематичні напрямки семінару:

• організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану;
• сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ;
• актуальні напрямки природоохоронної діяльності.

Мета проведення семінару полягає в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України та світі, в аналізі існуючих проблем, сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах військового стану.

Офіційні мови конференції: українська, англійська.

Форма проведення: дистанційна, платформа ZOOM.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ:

Віктор Коваль – голова оргкомітету, директор національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Павло Холодняк – заступник голови оргкомітету, заступник директора національного природного парку «Білобережжя Святослава»

Олексій Чачибая – директор національного природного парку «Нижньодніпровський».

Сергій Скорик – директор національного природного парку «Кам’янська Січ».

Ліна Дікшайте – директор національного парку «Куршська коса», Литва.

Василь Чаус – начальник наукового відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Олексій Давидов – провідний науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Євген Касьянов – відповідальний секретар оргкомітету, науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

У ПРОГРАМІ СЕМІНАРУ ПЛАНУЄТЬСЯ:

13.30 – 13.50 – Офіційне відкриття семінару.

• Вітання від директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Віктора Коваля.
• Вітання від представника Міністерства
• Вітальне слово від директора Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації Єфименко Олександра Валеріївна.

13.50 – 13.55 – Організаційні акценти семінару, Холодняк Павло Анатолійович

14.00 – 14.50. Дискусійна платформа 1. Організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану.
Модератор Коваль В.В.

Доповідачі:

• Холодняк П.А. Тема доповіді: Адміністрування природоохоронної установи в умовах війни
• Чачибая О.Г. Тема доповіді: Адміністрування НПП «Нижньодніпровський» в умовах військового стану
• Ходосовцева Ю.А. Тема доповіді: Національний природний парк «Кам’янська Січ»: спадщина війни

Питання та обговорення – 20 хвилин

15.00 – 15.50. Дискусійна платформа 2. Сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ
Модератор Чаус В.Б.

Доповідачі:

• Мінічева Г.Г. Тема доповіді: «Стан Чорного моря – річниця після Каховської трагедії».
• Чаус В.Б. Тема доповіді: Робота науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» у 2022-23 рр.
• Дзеркаль В.М. Тема доповіді: Вплив військових дій на НПП «Нижньодніпровський».

Питання та обговорення – 20 хвилин

16.00 – 16.50. Дискусійна платформа 3. Актуальні напрямки природоохоронної діяльності
Модератор Давидов О.В.

Доповідачі:

• Тарабан С.В., Петренко В.І. Тема доповіді: «Навчання та комунікація, що захищає і рятує життя. Досвід парку».
• Сімченко С.В., Давидов О.В. Тема доповіді: «Впровадження цифрових технологій у природоохоронну діяльність».
• Касьянов Є.О. Давидов О.В. Тема доповіді: «Досвід застосування супутникових даних та гідрометеорологічних моніторингових систем у природоохоронній діяльності».

Питання та обговорення – 20 хвилин

Для участі у семінарі  необхідно до  4 червня 2024 року (включно) заповнити реєстраційну форму учасника конференції за покликанням https://forms.gle/5GEWCP26C8yF761T8; Після реєстрації оргкомітет протягом двох днів відправляє на адресу учасника лист-підтвердження та посилання на зум-конференцію.

Учасники, які не отримали підтвердження, будь-ласка здійснить реєстрацію повторно (або звертатися до контактної особи на електронну адресу naukabs@ukr.net).

Прохання після семінару заповнити форму 3воротного зв’язку учасника семінару за покликанням https://forms.gle/b5G92ZAsJh5rPeTH7

Сертифікати учасників  (3 години / 0,1 кредити)  будуть надіслані на e-mail учасникам заходу протягом 10 днів після проведення семінару.

Контактні особи:

Павло Холодняк+380950425863 (Viber, Telegram)

Олексій Давидов  +30676855577 (Viber, Telegram)

Євген Касьянов+38063195097 (Telegram)