Втримати мир і наздогнати мрію: Миколаївщина і Дніпропетровщина
Дивлячись у жорстокі очі війни, ми хочемо показати красу і потенціал України через дзеркала її регіонів. Розповісти про людей, міста й містечка, про те, як вони змінювалися останніми роками, про нашу культурну спадщину. Про те, що ми втрачаємо щодня — і що не можна втратити. Враховуючи, наскільки широкою може бути обрана тема, оповідь неминуче нагадуватиме калейдоскоп чи мозаїку. Але, сподіваємося, її яскраві фрагменти будуть репрезентативними. Інші розповіді про регіони ви можете прочитати в рамках спецтеми «Майбутнє малих міст».
У цьому є велика частка блюзнірства — називати місця козацької слави іменем саме тієї людини, яка знищила Січ і Гетьманщину, придушила українське козацтво як таке й перетворила багатьох українців фактично на кріпаків. Адже степова Україна та Придніпров’я, Миколаївська та Дніпропетровська області за радянською історичною доктриною — місця «катерининські». Заангажовані історики стверджували: «цивілізацію» в ці краї принесла саме імперська російська армія у XVIII ст., коли за часів Катерини ІІ та Потьомкіна сучасні Миколаївщина та Дніпропетровщина стали частиною Новоросійської губернії. Буцімто до цього тут не було майже нічого, крім степів, якими роз’їжджали кочівники, та розрізнених населених пунктів. Заснування міст Миколаєва та Катеринослава (Дніпра) і подальший стрибок у розвитку регіону також закріплювали винятково за цими фігурами. Continue reading
Семінар-нарада на актуальну по-справжньому тему
9 серпня 2022 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» проведено семінар щодо розробки комплексних підходів по мінімізації негативного впливу автомобільного транспорту на приморські природні комплекси НПП. Семінар було заплановано відповідно до річного план заходів НПП (РПЗ) на 2022 рік, затверджена засіданням НТР НПП «Білобережжя Святослава» від 28 грудня 2021 року і зрозуміло що поточна ситуація внесла свої корективи до форми та місця його проведення. Але як було наголошено організаторами , що семінар планувався в період відносно мирного часу і проводиться для мирної території Кінбурнської коси, сподіваємося в недалекому майбутті. Continue reading
Семінар на актуальну тему
На початку червня 2022 року національним природним парком «Білобережжя Святослава» проведено науково-практичний семінар , щодо напрямків та методів збереження та відновлення прибережного літорального валу. Взагалі ця тема стала дуже актуальною для території Кінбурнської коси з грудня 2012 року, коли внаслідок комплексу та співпадіння негативних погодних факторів та наслідків мало врегульованої рекреаційної діяльності відбулись пошкодження (прориви) захисного приморського валу. Солоні води Чорного моря тоді почали проникати в низинні ділянки приморські ділянки наносячи істотну шкоду як для природних комплексів прилеглих територій так і для садиб та присадибних ділянок мешканців Кінбурнської коси. Внаслідок підтоплення та відповідно і засолення , випали локалітети орхідних на західній околиці села Покровське (Римби) , біля тисячі дерев сосни та маслинки сріблястої , погіршився стан та щільність угрупування мальовничих карликових (малих) півників , змінилась зона концентрації птахів на озері Солоне і т.д.
З того часу адміністрацією національного парку в координації з спеціалістами –науковцями проводяться комплексні заходи, як щодо моніторингу, відновлення порушених ділянок так і їх інфраструктурного облаштування в місцях проведення інтенсивної рекреаційної діяльності. Цим питанням і був присвячений науково-практичний семінар, відмінністю стала участь в роботі семінару представників з республіки Литва ,в саме національного парку «Куршська коса»- Ліни Діксайте. Вона поділилась більш ніж сторічним досвідом по збереженню та відновленню авандюни (літорального валу) на цьому прибалтійському заповідному об’єкті, розповіла про сучасний стан справ , нові підходи та навіть технології щодо відновлення авандюни та закликала до більш тісної співпраці в цьому питанні адміністрацій та наукових відділів двох парків. Продовжив семінар начальник науково-дослідного відділу національного природного парку Чаус Василь , який розповів про роботи щодо відновлення літорального валу з 2013 року, наголосив на особливостях та відмінностях умов Кінбурнської від Куршської коси та акцентував увагу на постійність моніторингу стану авандюни та необхідність комплексності вирішення цього питання .
Узагальнив матеріали спостережень, перспективи досліджень та надав інформацію щодо сучасного стану літорального валу на території Кінбурнської коси провідний фахівець – берегознавець нашого причорноморського регіону Давидов Олексій. Доповідачі семінару відповіли на фахові питання його учасників серед яких були як співробітники НПП «Білобережжя Святослава» так і представники регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса».
Загалом за думкою всіх учасників семінар пройшов дуже змістовно він надав нові імпульси та ідеї для практичної роботи ,тим більше що час нашого військового тривожного сьогодення породжує і нові виклики в збереженні унікального заповідного приморського ландшафту.
- Доповідь Ліни Діксайте
- “Куршська коса” під час сильного шторму
- Береги “Білобережжя Святослава” дуже різноманітні
- Працівники НПП “Білобережжя Святослава” за облаштуванням охорони берегів
- Служба державної охорони НПП за роботою з правопорушниками
- Основний прорив на оз. Солоне
- Вівтар Ахілла
- оз. Солоне під час розливу
- Накопичувальний щиток
- Монтаж переходу
- Аншлаг
- Проблеми “Куршської коси” та “Білобережжя Святослава” дуже ідентичні
З Повагою, науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
Проведено облік пеліканів
Згідно з палеонтологічними відомостями, пелікани з’явились на Землі близько 60 мільйонів років тому. В світі мешкає 7 видів пеліканів, з них два в Україні: рожевий та кучерявий. Основне місце мешкання пеліканів – азово-чорноморське узбережжя, лимани та дельти річок: Дунай, Дністер та Дніпро.
Більшість пеліканів, що зустрічаються у нас – холості кочуючі особини. Статевозрілими пелікани становляться лише з трирічного віку і то далеко не всі з них утворюють пари та приступають до розмноження. Рожевий пелікан є більш чисельним ніж кучерявий.
Пелікани – великі птахи масою 10-12 кілограм, розмах крил 2,7-3,6 м, самці дещо більші за самок. Цього величного птаха вирізняє довгий (до 45 см) дзьоб і великий шкіряний мішок під нижньою щелепою. Цей мішок вміщує до десяти літрів рідини з упольованою рибою. Рідину птахи виливають.
Як у польоті, так і на воді, легко триматися пеліканам допомагає повітряно – бульбашковий прошарок під шкірою та трубчасті, наповнені повітрям кістки. У польоті, подібно до чапель, пелікани тримають шию складеною буквою – S. Пелікани часто ширяють у висхідних токах повітря, швидкість їх польоту 50-60 км/годину.
Прилітають до нас рожеві пелікани з кінця березня – в квітні, масово з’являються в травні. Відлітають у вересні-жовтні, окремі особини затримуються і довше.
Рожевий та кучерявий пелікани занесені до Червоної книги України та охороняються на міжнародному рівні.
За ініціативи НПП «Білобережжя Святослава» яку підтримали РЛП «Кінбурнська коса», Дунайський біосферний заповідник НАН України, Нижньодністровський НПП, НПП «Тузловські лимани», РЛП Тилігульський (Миколаївська область), Українське товариство охорони птахів та волонтери зі Скадовського району Херсонської області, всього обліковано 5430 рожевих пеліканів та 293 кучерявих пеліканів.
Науково-дослідний відділ щиро дякує всім учасникам цього обліку, які допомагають вітчизняній науці та природоохоронній справі в цей не простий для нашої Держави час.

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (зграя у польоті), вдсх. Сасик, Дунайський БЗ НАН України. 2022.05.20. Фото Яковлєва М.В.

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (у польоті), вдсх. Сасик, Дунайський БЗ НАН України. 2022.05.20. Фото Яковлєва М.В.

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (у польоті), Нижньодністровський НПП. 2022.05.20. Фото Степанка М.А.
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»















