Територія НПП «Білобережжя Святослава» до початку війни залишалася важливою для збереження орланів. На Кінбурнській косі постійно розмножувалось до 3 пар орланів – білохвостів  хоча щорічно у нас збираються на зимівлю від кількох десятків до 300 особин птаха. Охоронялися орлани також в Чорноморському біосферному заповіднику (відоме місце гніздування) та регіональному ландшафтному парку «Кінбурнська коса».

Орлан-білохвіст є одним із знакових птахів, видів-символів Кінбурнської коси, причому ще з Ольвійських часів, його дослідженню та охороні , до окупації російськими загарбниками території коси, приділялась особлива увага.

Цей величний хижий птах – один з найбільших представників ряду Яструбоподібних. Розмах крил орлана-білохвоста від 2 до 2.5 м, вага до 3.5 – 5,8 кг. Повністю білим хвіст у птахів стає лише на 6-му році життя, коли орлани набувають остаточного вбрання. До гніздування птахи приступають у віці 4-6 років.

На Кінбурнській косі дорослі орлани в районі гнізда звичайно тримаються календарний рік. Гнізда будують на соснах, вільхах і дубах. В Україні гнізда знаходили на висоті від 6 до 28 метрів. На одній гніздовій території може бути до 3-х гнізд, які орлани займають в різні роки. Звичайно гнізда будуються весною, але інколи восени та взимку.

Діаметр гнізда від 1 до 2,5 метрів. Висота гнізда до 3 –х метрів. Важити таке гніздо може більше 1 тонни! В березні, іноді в кінці лютого, з’являється кладка з 1-3 (звичайно 2) яєць, яйця розміром як домашньої гуски. Їх насиджує переважно самка, на протязі 35-40 діб. Пташенята з’являються з другої половини квітня. Поки вони малі, їх обігріває самка, вона ж їх і годує їжею, яку приносить самець. Пізніше в обігріві пташенят приймає участь і самець. Для старших пташенят обоє батьків здобувають поживу, але завжди гніздо знаходиться під наглядом дорослих.

Молоді орлани починають вилітати з гнізд з кінця травня. Перші вильоти з гнізда пташенята здійснюють на декілька десятків метрів і невдовзі повертаються в гніздо. В гнізді вони й ночують, сюди ж їм батьки приносять поживу. Поступово дистанція польотів збільшується. Пташенята залежать від «батьків» близько півтора місяця, після чого дорослішають і їх перестають годувати. Далі долі молодих орланів залежать вже від них самих.

На території Кінбурнської коси щорічно збираються на зимівлю орлани з інших місцин. Знахідки птахів з кільцями свідчать про зимівлю тут птахів котрі народились й поза межами України і як це зараз не гірко звучить більшість з центральної росії . Перші птахи прилітають вже в вересні, а останні мігранти розлітаються в квітні. Орлани збираються на загальні ночівлі в сосновому лісі, інколи також ночують на кризі. Кожний птах має свою гілку, яку не дозволяє займати іншим особинам. Дорослі особини займають кращі місця. Тут протягом доби постійно чути їх різноманітний клекіт.

Живляться орлани рибою, ссавцями, птахами. Орлани – справжні «санітари» природи: ловлять переважно ослаблених тварин, іноді вживають мертвечину, в тому числі підбирають залишки мертвих тварин на узбіччях доріг. В «мишині» роки орлани полюють на полях за цими малими гризунами. В гніздовий період основною їжею для виду є риба. Зрозуміло та звичайно що птахи полюють поряд з гніздом. Але взимку з місць ночівлі  в пошуках їжі орлани можуть розлітатись на відстань до 50 км.

В період насиджування кладки орлани дуже вразливі до фактору турбування. Наприклад, перебування людей в кварталі лісу, де знаходиться гніздо птахів, або навіть в сусідніх кварталах, призводить до того, що потурбовані птахи його можуть полишити або кладку знищать воронові птахи. Складно інколи буває орланам і здобути їжу, але дорослі птахи можуть тривалий час голодувати.

Що ж відбулось з орланами на території парку, яка опинилася в окупації та зоні ведення бойових дій? Достеменно на це точної відповіді немає. Маємо поки можливість фіксації прольоту одиночних особин. Враховуючи, що вигоріли значні площі лісів, у тому числі і квартали, де орлани гніздились (зафіксовано пошкодження гнізда орлана в березні 2022 року, кв. №5 Василівського лісництва)   та збирались на ночівлі взимку, можна припустити, що в 2022-2023 рр. орлани не гніздились зовсім. Напевно порушеною є структура зимових скупчень, орлани продовжують зимувати в цих місцях, але використовують їх лише для годівлі. Ймовірно для ночівлі птахи літають у більш тихі та безпечні місця. Безперечно що регулярні вибухи та пожежі розлякують орланів з Кінбурнської коси, як напевно і інших водоплавних птахів, які є основою живлення цього хижака в зимовий період. Підкреслимо що територія Кінбурнської коси дуже важлива ланка в  екології цього виду взагалі , його популяції –  як це було встановлено  в 2006 році під час зимового обліку орлана  коли співробітники РЛП «Кінбурнська коса»   нарахували  298 особин орлана . І вже ,в межах НПП «Білобережжя Святослава» , підтверджено знову  важливість території  Кінбурнської коси в 2017 році коли за ініціативи парку  спільно з ГО «УТОП» було проведено загальний зимовий  облік по всім заповідним об’єктам  Причорномор’я , Приазовським територіям та  прилеглих до них ділянкам від дунайських плавнів до НПП «Меотида»  Донецька область . Тоді  на території  Кінбурнської коси нараховано більше 100 особин орлана-білохвоста, що знову підтвердило  важливість території для існування виду протягом тривалого часу взагалі і  особливо під час сурових зим,  коли засніжено поля , замерзають основні водойми і для харчування птаха залишаються лиш відкриті акваторії Чорного моря.

  Загрозою для орлана-білохвоста може бути також як пряме попадання (розриву) боєприпасу  касетного типу в місці традиційної концентрації птаха (до 60% від зимового скупчення) так і пошкодження місць зимівлі та фактор турбування що змусить птаха шукати нові місця кормління в критичний зимовий період

Орлан-білохвіст занесений до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи, Європейського Червоного списку, охороняється Боннською та Бернською конвенціями. Хоча Європейська, світова та Українська популяція виду на протязі останніх 30 років зростає але ризики для зменшення цієї позитивної тенденції які ми бачимо на власному прикладі існують..

Все ж маємо надію що орлани-білохвости  не полишать Кінбурнську косу  незважаючи на названі ризики, а мир та ми , працівники національного природного парку їм  в подальшому  в цьому допоможемо.

Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»

Захід проводився в on-line режимі в умовах зібраного кворуму. На засіданні розглянуто ряд актуальних питань щодо діяльності національного природного парку в період військових дій.
«Про стан проведення заходів з охорони водних біоресурсів НПП та гніздових територій в період нерестової заборони та в період гніздування» доповідав Холодняк П.А. заступник директора НПП «Білобережжя Святослава».

«Про стан еколого-освітньої роботи НПП та підготовки рекреаційних ділянок рекреаційного пункту «На Солі»» доповіла начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Тарабан С.В. Було запропоновано до Всесвітнього дня прибирання 16 вересня 2023 року в рамках Всеукраїнського молодіжного руху Let’s do it Ukraine провести комплексні заходи на охоронній зоні та території озера Солонець-Тузли.

Розглянуто питання роботи безпосередньо наукового відділу а саме: «Стан фінансування наукових програм та оптимізації роботи НДВ НПП», «Про хід роботи щодо розширення території НПП «Білобережжя Святослава», «Про хід виконання меморандумів та договорів в галузі міжнародного природоохоронного співробітництва». Доповідали начальник науково-дослідного відділу НПП Чаус В.Б. та провідний науковий співробітник НДВ НПП Давидов О.В.

Члени НТР заслухали також інформацію наукового співробітника НДВ Касьянова Є.О. «Про поточний стан природних комплексів НПП за даними космічного моніторингу».
По кожному питанню Науково-технічною Радою прийнято відповідні рішення.

Інформацію провідного інженера відділу служби державної охорони Яровенко О.П.. «Про стан проведення робіт по спеціальному використанню природних ресурсів НПП відповідно до одержаних на 2023 рік дозволів та розгляд проекту лімітів на спеціальне використання природних ресурсів на 2024 р.» взято до відома.

Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»

Колишньому директору національного природного парку «Білобережжя Святослава», який більше ніж 10 років керував парком, оголошено підозру про отримання 330 тис грн. зарплати за фіктивного працівника, в рамках кримінального провадження 12021152100000323, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2021. Матеріали досудового розслідування перебувають в провадженні СВ ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Так, за процесуального керівництва Миколаївської окружної прокуратури повідомлено про підозру колишньому керівнику національного природного парку «Білобережжя Святослава» у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та видачі завідомо неправдивого офіційного документу (ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).  

За даними слідства, екскерівник, зловживаючи своїм службовим становищем, з 2012 по 2019 роки на підставі підроблених табелів обліку робочого часу заволодів понад 330 тис. грн., виплачених в якості заробітної плати особі, яка жодного дня не працювала у парку.

Санкція статті передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Національний природний парк «Білобережжя Святослава» в рамках даного кримінального провадження отримав процесуальний статус потерпілого.

Станом на сьогодні, правоохоронними органами вже завершено досудове кримінальне  розслідування, стосовно дій колишнього директора НПП «Білобережжя Святослава» за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 191 та  ст. 366 КК України за період з 2012 по 2019 роки, який безпідставно нараховував та сплатив заробітну плату, матеріальну допомогу, відпускні людині, яка не працювала в установі та навіть деякий час перебувала за кордоном.

Зокрема, в рамках вище зазначеного досудового розслідування, судовим  експертом було підтверджено факт безпідставного нарахування та виплати заробітної плати гр. України О., що призвело до нанесення  шкоди (збитків) НПП «Білобережжя Святослава» на суму більше 330 тис. грн.

Враховуючи, що колишній директор НПП «Білобережжя Святослава» відмовився добровільно відшкодувати завдану шкоду, адміністрацією національного природного парку «Білобережжя Святослава» було підготовлено цивільний позов в рамках згаданого кримінального провадження, з метою відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 330 тис грн., завданої колишнім директором національного природного парку «Білобережжя Святослава», які були безпідставно привласнені останнім.

Найближчим часом обвинувальний акт разом з цивільним позовом будуть передані до суду, але з огляду на дії адвокатів колишнього директора, які не довіряють суддям Очаківського районного суду Миколаївської області (подані відповідні клопотання), розгляд даної кримінальної справи буде проводитись в іншому суді, що в свою чергу, з огляду на територіальну віддаленість та воєнний стан, ускладнить можливість прибуття до суду для надання показів багато чисельним свідкам, у тому числі співробітникам Парку.

Звертаємо увагу, що задокументований працівниками правоохоронних органів факт нанесення Парку збитків, через нарахування та виплату, колишнім директором, заробітної плати не існуючим працівникам є, нажаль, непоодиноким, адже є достовірні факти, які свідчать про це.

Національний природний парк «Білобережжя Святослав» створено у 2012 році, як об’єкт природно-заповідного фонду України для охорони, популяризації та відтворення частини Кінбурнського півострову – унікальних піщаних арен Нижнього Дніпра, його тваринного та рослинного світу. Також до складу парку увійшли території озера Солонець–Тузли, в межах Коблівської ОТГ. З початку березня 2022 року та до цього часу парк перебуває в зоні активних бойових дій.Військові дії у поєднанні зі спричиненими ними пожежами та найбільшою техногенною катастрофою XXІ століття, – підривом дамби Каховської ГЕС, -знищили все живе. Проте навіть без точних даних науковці розуміють, що на відновлення заповідної зони необхідно дуже багато часу та зусиль.

За підрахунками наукових спеціалістів парку, екологічної інспекції постраждало більше 4 млн. дерев, більше 8тис.га території парку випалено, майже 2,5 тис. га підтоплено. Загальні збитки, завдані Кінбурнському півострову окупантами, підраховуються в 10-ки мільярдів гривень (підрахунок ведеться до теперішнього часу).

За цей час ворог викрав та знищив  майже все, що було накопичено за одинадцять років діяльності парку. Йдеться про автомобілі, комп’ютерну техніку та офісне обладнання, фотоапарати, лабораторне устаткування, обладнання за спостереженням за тваринним та рослинним світом, зібрані гербарні матеріали, напрацьовані наукові дослідження. Офісна будівля парку, що знаходиться в м.Очаків, неодноразово зазнавала ракетних ударів.  Пошкоджено покрівлю, стелю, знищені вікна та вхідні двері, офісна техніка . Наразі установа першочергово потребує оперативних автомобілів підвищеної прохідності, швидкісних катерів, комп’ютерного обладнання, принтерів, мікроскопів, фотоапаратів, цифрової метеостанції, а також генераторів, вікон, скла, шиферу, меблів. Усе це коштує десятки мільйонів гривень та років кропіткої праці співробітників парку, відданих заповідній справі, яку неможливо обрахувати в грошовому еквіваленті.

Сьогодні першочергове завдання парку — відновити матеріально-технічну базу аби мати можливість вживати ефективних заходів у фіксації злочинів російської армії та відновленні екосистеми заповідника.

Національний природний парк “Білобережжя Святослава” звертається до благодійників, друзів, колег, небайдужих громадян із проханням про допомогу.

Будемо вдячні за допомогу на відповідні реквізити установи:

НПП «Білобережжя Святослава»

ЄДРПОУ 38086503

р/р UA488201720313231003301081384

ДКСУ в м. Київ, МФО 820172

Контактна особа:

Коваль Віктор Васильович +38(095)0425863

Світ повинен знати про загрози для довкілля та екоцид з боку росіян в Україні, аби згодом відповісти перед людством за свої злочини. Разом – до Перемоги!

РАЗОМ КРОКУЄМО ДО ПЕРЕМОГИ

В РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЗАХИСТУ КЛІМАТУ (INTERNATIONAL CLIMAT DAY”
стартує  дитячо-учнівсько-студентський мистецько-екологічний марафон “КІНБУРН:
ЗЛОЧИНИ ВІЙНИ”, в контексті повномасштабного вторгнення росії в Україну, окупації та
екоциду, який зазнає унікальний заповідний куточок Півдня України – Кінбурнський
півострів.

Мета проєкту: висвітлити проблеми, які переживає окупований півострів сьогодні та цікаві
пропощиції щодо його захисту та відновлення після деокупації, Перемоги.

 Марафон проводиться на добровільних засадах і є відкритим для дітей-дошкільнят,
здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти, вихованців закладів позашкільної
освіти, студентської молоді.

• Стань учасником  online- екомарафону! 
• Підтримай Кінбурн! Кінбурн – це УКРАЇНА! 
•  Скажи “НІ” екоциду, якому досі немає меж.
•  Поділися своїми емоціями, думками, мріями задля спільної
• ПЕРЕМОГИ на  екологічному фронті.
  

 Юні таланти, чекаємо на ваші творчі роботи на захист КІНБУРНУ! 

Надсилайте свої: малюнки, аплікації, плакати, презентації, відеозвернення, вірші, прозові твори … та інші роботи (жанр необмежений)

РАЗОМ КРОКУЄМО ДО ПЕРЕМОГИ

 Творчі роботи надсилати на електронну адресу національного парку. nppbs@ukr.net з
позначкою “Кінбурн: злочини війни”, вказавши авторство, вік (клас), територіальні межі
(місто/селище), назву закладу.
 В рамках інформаційної тиші автор творчої роботи може використовувати нікнейм.