Колектив НПП взяв участь у науково-практичній конференції



15-17 серпня 2025 року делегація Національного природного парку “Білобережжя Святослава” у складі в.о. директорки парку – Петренко В.І., начальника Покровсько-Хуторського ПНДВ – Шалаєвського В.В., начальниці відділу еколого-освітньої роботи та рекреації – Тарабан С.В., провідного співробітника науково-дослідного відділу – Мельничук С.С. відвідали науково-практичну конференцію «КІНЬ У КУЛЬТУРІ ГУЦУЛІВ», яка відбувалася у науково-просвітницькому центрі Національного природного парку «Гуцульщина».



15 серпня 2025 року на конференції були презентовані матеріали про диких коней Кінбурнського півострова, які зацікавили представників Конярства України, оскільки вони є нащадками породи Мустанг, а їх порода сформувалася природнім шляхом внаслідок здичавіння та адаптації до умов життя на Кінбурнському півострові. Вони цікаві для науковців-конярів як з екстерєрноі, так і з генетичної точки зору. В майбутньому, після де окупації Кінбурнського півострова, планується наукова співпраця у цьому напрямку.



Також 15 серпня відвідали екскурсію Науково-просвітницьким центром парку: лабораторії екологічного та мігологічною моніторингу; музейні кімнати природи: гербарну, лікарських рослин, геологічну, дендрологічну, гуцульського коня, а також гуцульську світлицю. Обговорили з науковими співробітниками парку способи збереження та відновлення популяцій рідкісних видів рослин та грибів та можливості моніторингу в умовах військового стану.
16-17 серпня 2025 року відвідали благодійний фестиваль “Огир – фест”, який був присвячений 100-річчю з часу заснування в м. Косів Спілки конярів Гуцульської породи коней. Також обговорили з колегами напрямки та перспективи розвитку еколого-освітньої діяльності в умовах військового стану та можливої співпраці установ.
Щиро дякуємо за запрошення та організацію заходів!
Низький уклін Воїнам ЗСУ за можливість вільно працювати і проводити подібні заходи!!!
Колектив НПП “Білобережжя Святослава”



Меморандум про співпрацю між Чорноморським (Одеським) Регіональним відділенням Української екологічної академії наук та національним природним парком Білобережжя Святослава
23 серпня 2022 року в м. Одеса був підписаний Меморандум про співпрацю між громадською організацію «Чорноморське (Одеське) Регіональне відділення Української екологічної академії наук» в особі голови Степанова В’ячеслава Миколайовича, з однієї сторони, та Національним природним парком «Білобережжя Святослава», в особі директора Коваля Віктора Васильовича, строком на 5 років.
Меморандум передбачає співпрацю наших організацій в напрямку імплементації Проекту регрантингу «Чорноморський природоохоронний «Hub» (ЧМП-ХАБ) з моніторингу та відновлення роботи об’єктів природно-заповідного фонду», а саме у створенні та наповненні цифрової платформи для обміну досвідом і даними щодо заподіяної об’єктам природно-заповідного фонду України шкоди, завданої військовими діями, відновлення постраждалих природних комплексів та об’єктів ПЗФ в цілому (в тому числі після закінчення війни).
Виконання робіт в рамках даного Меморандуму дозволить нашим фахівцям та спеціалістам інших об’єктів природно-заповідного фонду оцінити наслідки військових як на природні комплекси та їх раритетні елементи, так і на роботу установ ПЗФ в цілому. Обмін практичним досвідом в рамках даного Проекту вкрай необхідний для налаштування роботи установ в умовах, коли виконання природоохоронних функцій або дуже обмежено, або стає неможливим до деокупаії територій та їх розмінування.
Звісно, війна буде негативно впливати на навколишнє середовище та роботу установ ПЗФ ще довгі роки після свого закінчення, тому науково обґрунтоване відновлення є вкрай важливим питанням, що також зазначено у Меморандумі.
Так, війна є дуже страшною трагедією для нашої країни, але будь-яка війна у свій час закінчується та змінюється миром. Тому ми повинні і захищати, і відновлювати наше природне надбання, щоб передати його нашим нащадкам.
З Повагою, Адміністрація НПП Білобережжя Святослава
Семінар-нарада на актуальну по-справжньому тему
9 серпня 2022 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» проведено семінар щодо розробки комплексних підходів по мінімізації негативного впливу автомобільного транспорту на приморські природні комплекси НПП. Семінар було заплановано відповідно до річного план заходів НПП (РПЗ) на 2022 рік, затверджена засіданням НТР НПП «Білобережжя Святослава» від 28 грудня 2021 року і зрозуміло що поточна ситуація внесла свої корективи до форми та місця його проведення. Але як було наголошено організаторами , що семінар планувався в період відносно мирного часу і проводиться для мирної території Кінбурнської коси, сподіваємося в недалекому майбутті. Continue reading
Семінар на актуальну тему
На початку червня 2022 року національним природним парком «Білобережжя Святослава» проведено науково-практичний семінар , щодо напрямків та методів збереження та відновлення прибережного літорального валу. Взагалі ця тема стала дуже актуальною для території Кінбурнської коси з грудня 2012 року, коли внаслідок комплексу та співпадіння негативних погодних факторів та наслідків мало врегульованої рекреаційної діяльності відбулись пошкодження (прориви) захисного приморського валу. Солоні води Чорного моря тоді почали проникати в низинні ділянки приморські ділянки наносячи істотну шкоду як для природних комплексів прилеглих територій так і для садиб та присадибних ділянок мешканців Кінбурнської коси. Внаслідок підтоплення та відповідно і засолення , випали локалітети орхідних на західній околиці села Покровське (Римби) , біля тисячі дерев сосни та маслинки сріблястої , погіршився стан та щільність угрупування мальовничих карликових (малих) півників , змінилась зона концентрації птахів на озері Солоне і т.д.
З того часу адміністрацією національного парку в координації з спеціалістами –науковцями проводяться комплексні заходи, як щодо моніторингу, відновлення порушених ділянок так і їх інфраструктурного облаштування в місцях проведення інтенсивної рекреаційної діяльності. Цим питанням і був присвячений науково-практичний семінар, відмінністю стала участь в роботі семінару представників з республіки Литва ,в саме національного парку «Куршська коса»- Ліни Діксайте. Вона поділилась більш ніж сторічним досвідом по збереженню та відновленню авандюни (літорального валу) на цьому прибалтійському заповідному об’єкті, розповіла про сучасний стан справ , нові підходи та навіть технології щодо відновлення авандюни та закликала до більш тісної співпраці в цьому питанні адміністрацій та наукових відділів двох парків. Продовжив семінар начальник науково-дослідного відділу національного природного парку Чаус Василь , який розповів про роботи щодо відновлення літорального валу з 2013 року, наголосив на особливостях та відмінностях умов Кінбурнської від Куршської коси та акцентував увагу на постійність моніторингу стану авандюни та необхідність комплексності вирішення цього питання .
Узагальнив матеріали спостережень, перспективи досліджень та надав інформацію щодо сучасного стану літорального валу на території Кінбурнської коси провідний фахівець – берегознавець нашого причорноморського регіону Давидов Олексій. Доповідачі семінару відповіли на фахові питання його учасників серед яких були як співробітники НПП «Білобережжя Святослава» так і представники регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса».
Загалом за думкою всіх учасників семінар пройшов дуже змістовно він надав нові імпульси та ідеї для практичної роботи ,тим більше що час нашого військового тривожного сьогодення породжує і нові виклики в збереженні унікального заповідного приморського ландшафту.
- Доповідь Ліни Діксайте
- “Куршська коса” під час сильного шторму
- Береги “Білобережжя Святослава” дуже різноманітні
- Працівники НПП “Білобережжя Святослава” за облаштуванням охорони берегів
- Служба державної охорони НПП за роботою з правопорушниками
- Основний прорив на оз. Солоне
- Вівтар Ахілла
- оз. Солоне під час розливу
- Накопичувальний щиток
- Монтаж переходу
- Аншлаг
- Проблеми “Куршської коси” та “Білобережжя Святослава” дуже ідентичні
З Повагою, науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
Проведено облік пеліканів
Згідно з палеонтологічними відомостями, пелікани з’явились на Землі близько 60 мільйонів років тому. В світі мешкає 7 видів пеліканів, з них два в Україні: рожевий та кучерявий. Основне місце мешкання пеліканів – азово-чорноморське узбережжя, лимани та дельти річок: Дунай, Дністер та Дніпро.
Більшість пеліканів, що зустрічаються у нас – холості кочуючі особини. Статевозрілими пелікани становляться лише з трирічного віку і то далеко не всі з них утворюють пари та приступають до розмноження. Рожевий пелікан є більш чисельним ніж кучерявий.
Пелікани – великі птахи масою 10-12 кілограм, розмах крил 2,7-3,6 м, самці дещо більші за самок. Цього величного птаха вирізняє довгий (до 45 см) дзьоб і великий шкіряний мішок під нижньою щелепою. Цей мішок вміщує до десяти літрів рідини з упольованою рибою. Рідину птахи виливають.
Як у польоті, так і на воді, легко триматися пеліканам допомагає повітряно – бульбашковий прошарок під шкірою та трубчасті, наповнені повітрям кістки. У польоті, подібно до чапель, пелікани тримають шию складеною буквою – S. Пелікани часто ширяють у висхідних токах повітря, швидкість їх польоту 50-60 км/годину.
Прилітають до нас рожеві пелікани з кінця березня – в квітні, масово з’являються в травні. Відлітають у вересні-жовтні, окремі особини затримуються і довше.
Рожевий та кучерявий пелікани занесені до Червоної книги України та охороняються на міжнародному рівні.
За ініціативи НПП «Білобережжя Святослава» яку підтримали РЛП «Кінбурнська коса», Дунайський біосферний заповідник НАН України, Нижньодністровський НПП, НПП «Тузловські лимани», РЛП Тилігульський (Миколаївська область), Українське товариство охорони птахів та волонтери зі Скадовського району Херсонської області, всього обліковано 5430 рожевих пеліканів та 293 кучерявих пеліканів.
Науково-дослідний відділ щиро дякує всім учасникам цього обліку, які допомагають вітчизняній науці та природоохоронній справі в цей не простий для нашої Держави час.

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (зграя у польоті), вдсх. Сасик, Дунайський БЗ НАН України. 2022.05.20. Фото Яковлєва М.В.

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (у польоті), вдсх. Сасик, Дунайський БЗ НАН України. 2022.05.20. Фото Яковлєва М.В.

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) (у польоті), Нижньодністровський НПП. 2022.05.20. Фото Степанка М.А.
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»















