Український степ — це справжнє природне багатство нашої країни. Безкраї простори, вкриті різнотрав’ям, золотими хвилями ковили та пахучим полином, створюють неповторний краєвид.Тут живуть різні види птахів, комах і тварин, багато з яких занесені до Червоної книги. Навесні степ розквітає яскравими квітами, а влітку вражає своїми безмежними просторами під блакитним небом.

Саме тому 30 травня в Україні відзначають День степів, щоб привернути увагу людей до збереження степових екосистем.

Учні Тузлівського ліцею з фахівцем з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава» намагалися відтворити степові квіти з лушпиння кукурудзи.

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

29 травня представники національного природного парку “Білобережжя Святослава” прийняли участь у відкритті туристично-інформаційного та цифрового центру розвитку туризму Куцурубської громади на базі Миколаївського музею суднобудування і флоту. Також відбулася ворк-шоп презентація туристичного маршруту громади, в також розробка та формування потенційної бізнес-моделі регіону.

Адміністрація, відділ еколого-освітньої роботи та рекреації, відділ державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”

29 травня науковці та працівники відділу державної охорони ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава” взяли участь у важливому науково-практичному семінарі, присвяченому аналізу наслідків військових дій для довкілля України, а також пошуку сучасних урбаністичних та екологічних рішень для нашої держави. Програма заходу об’єднала провідних фахівців, які представили результати актуальних досліджень у сфері моніторингу руйнувань та стратегій майбутньої відбудови.

Семінар розпочався із презентації ключових цілей та завдань наукового проєкту, в межах якого проводяться дані дослідження. Перша тематична доповідь була присвячена впровадженню Регламенту ЄС про відновлення природи (Nature Restoration Law) в Україні. Спікери детально проаналізували можливості та виклики, які стоять перед нашою державою на шляху імплементації європейського законодавства, підкресливши потребу у реформуванні правової бази, оптимізації організаційних структур та підготовці кваліфікованих кадрів для реалізації масштабних екологічних проєктів.

Наступний блок висвітлив трагічний вплив війни на українські ландшафти та природне середовище. На прикладі конкретних кейсів, зокрема масштабної катастрофи на Каховському водосховищі, було продемонстровано глибину екологічної кризи та довгострокові загрози для біорізноманіття. Одразу після цього фокус уваги змістився на міські екосистеми України. Учасники розглянули наслідки бойових дій для міського середовища та обговорили реальні можливості для його екологічного відновлення на базі концепції «зелених міст».

Особливий інтерес викликала практична частина семінару, побудована на прикладах з міста Харкова. Було презентовано передові методи моделювання та візуалізації впливу бойових дій на урбоекосистему на прикладі житлового масиву Північна Салтівка. За допомогою сучасних цифрових технологій дослідники продемонстрували масштаби руйнувань для подальшого планування реконструкції. Завершальним акордом виступів став аналіз соціального виміру життя міст під час війни: використання інструментів тактичного урбанізму, партисипації (активного залучення мешканців до планування) та феномену спонтанної меморіалізації місць пам’яті в Харкові.

Захід завершився активною дискусією та сесією запитань і відповідей, у якій активну участь взяли співробітники нашої установи. За результатами семінару було окреслено пріоритетні напрями подальшої роботи. Поєднання європейських екологічних стандартів, цифрового моделювання та залучення громадськості є єдиним правильним шляхом до ефективного і сталого відновлення України. Отриманий досвід та озвучені кейси стануть підґрунтям для подальшої наукової та практичної діяльності нашої установи у цьому напрямі.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

1) Голуб — це не просто птах із міської площі. Це маленький навігатор, який століттями дивував людей своїми здібностями. Чи знали ви, що голуб може знайти дорогу додому навіть із відстані понад 1800 кілометрів? І це не магія. Це дивовижна природна система орієнтації. Голуби використовують магнітне поле Землі, положення сонця, запахи, візуальні орієнтири й власну пам’ять. У маленькому пташиному тілі прихований справжній природний компас.

2) Під час воєн голуби рятували життя тисячам людей. Коли радіозв’язок не працював, дроти були пошкоджені, а передати повідомлення було майже неможливо, саме поштові голуби несли записки крізь обстріли, дим і небезпеку. Вони не знали, що стають героями. Вони просто летіли додому.

3) А ще голуби бачать світ інакше, ніж ми. Вони здатні сприймати ультрафіолетове світло — кольори й відтінки, які людське око ніколи не побачить. Для нас міська вулиця сіра й звична, а для голуба вона може бути зовсім іншою картою, повною невидимих підказок.

4) Навіть їхнє батьківство незвичайне. Пташенят голубів ми майже не бачимо, бо вони ростуть у добре схованих гніздах. Батьки годують їх особливою речовиною — “пташиним молоком”, яке утворюється у волі. Це одна з тих деталей природи, яка здається майже неймовірною.

5) Голуби вплинули навіть на науку. Чарльз Дарвін вивчав їх, щоб краще зрозуміти спадковість, мінливість і добір. Спостереження за голубами допомогли йому формувати ідеї, які згодом стали частиною теорії еволюції.

І так, міський голуб — це нащадок скельного голуба. Колись його домом були урвища й скелі. А потім він пристосувався до міст: будинків, дахів, мостів, площ і шумних вулиць. Там, де люди побачили хаос, голуб знайшов новий ландшафт для життя.

Тому голуб — це не “шкідник”. Це птах із неймовірною пам’яттю, складною навігацією, давньою історією і здатністю виживати поруч із людиною. Звичайний на перший погляд. А насправді — один із найцікавіших навігаторів у природі.

Науково-дослідний відділ, відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

Якщо літнього вечора біля лампи на веранді ви бачили ніжну блідо-зелену комаху з прозорими крильцями та золотистими очима — не поспішайте її проганяти. Це золотоочка. І для саду вона може бути справжнім маленьким помічником.

Доросла золотоочка виглядає тендітно, майже декоративно. Але її личинки — зовсім інша історія. Їх недарма називають “левами попелиці”. Вони активно полюють на попелицю, трипсів, білокрилку, павутинних кліщів, яйця гусені та інших дрібних шкідників. Одна личинка за тиждень може знищити дуже багато попелиці. І найцікавіше — для того, щоб запросити цих помічників у сад, не потрібно купувати дорогі засоби чи використовувати хімію. Іноді достатньо простого укриття.

🧺 Що знадобиться:

• шматок сухого гофрованого картону приблизно 15 × 20 см;
• короткий відрізок ПВХ-труби діаметром близько 5 см і довжиною 10–12 см;
• дріт або міцна мотузка для підвішування.

🔨 Як зробити:

• Скрутіть гофрований картон у щільний рулон так, щоб маленькі канали всередині картону йшли вздовж рулону, а отвори були видні з обох боків.
• Потім вставте цей рулон у шматок труби. Він має сидіти щільно, не випадати й залишатися сухим.
• Протягніть дріт або мотузку через трубу й підвісьте укриття в саду.
• Найкраще місце — півтінь, неподалік від грядок, приблизно на висоті 60–150 см від землі. Бажано розмістити будиночок так, щоб на нього не потрапляв прямий дощ.

🌧 Важливий момент:

• Картон має залишатися сухим. Якщо він намокне, може з’явитися пліснява, і укриття вже не буде корисним. Тому можна зробити маленький “дашок” із шматочка шиферу, черепиці, пластику або будь-якого іншого матеріалу, який захистить отвір від опадів.
• Картонний рулон краще міняти щовесни.

🌼 Що ще допоможе привабити золотоочок:

Дорослі золотоочки живляться не шкідниками, а нектаром, пилком і солодкою паддю. Тому поруч із городом добре мати рослини з дрібними квітами: кріп, коріандр, дику моркву, фенхель або інші подібні культури. Так ви створите для них не лише укриття, а й причину залишитися у вашому саду.

🔎 Цікавий факт:

Личинки золотоочок іноді маскуються дуже незвично. Вони можуть носити на спині рештки своїх жертв — наприклад, порожні оболонки попелиці. Такий “плащ” допомагає їм ховатися від мурах, які часто охороняють колонії попелиці заради солодкої паді.

Природа буває дивовижною. Один маленький будиночок. Кілька хвилин роботи. Мінімум витрат. І більше шансів, що ваші помідори, перець, троянди чи інші рослини отримають природних союзників у боротьбі з попелицею. Без зайвої хімії. Без складних конструкцій. Просто трохи турботи про баланс у саду.

Іноді найкращий захист для рослин — це не новий препарат, а маленький корисний хижак, якому ви просто дали місце для життя. 🌿

Науково-дослідний відділ, відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”