Сьогодні ювілейний День народження святкує директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» КОВАЛЬ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ! Хороший і мудрий керівник – запорука процвітання установи! У Вас присутні всі якості відмінного лідера – мудрість, строгість і справедливість! Від щирого серця вітаємо Вас з Днем народження і бажаємо, щоб Ваше мудре керівництво і добре серце ще багато років радувало нас – ваших підлеглих! Нехай не підводить здоров’я, завжди відмінним буде настрій, робота – успішною, а відносини в колективі – теплими і дружніми! Нехай успіх завжди буде на Вашому боці, а будь-яка справа має позитивний результат! Любові вам і розуміння, турботи і тепла, всього найкращого в особистому житті і щастя на довгі роки!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

Незважаючи на бойові дії та пов’язані з цим фактори шумової тривоги та прямої небезпеки життю, на території національного природного парку «Білобережжя Святослава» протягом майже всього серпня 2024 року знаходився птах – пелікан кучерявий, якому фахівці  при встановленні датчику супутникового моніторингу дали ім’я «Periboina» (в перекладі з грецької в англійській транскрипції «Барвінок»). Але все-таки свою назву наш кучерявець одержав від ліпованської назви розриву (перебоїни) прибережної коси в румунській частині дельти Дунаю. Облюбував  він переважно шпиль Кінбурнської коси, але залітав і до Очакова, а на водах лиману біля острову Майський також досить часто відпочивав.

Про це з посиланням на моніторингові дані сайту Animal Tracker повідомив спеціаліст-орнітолог регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович.

Раніше саме ця особина була помічена супутником у листопаді 2023 року в румунській частині дельти Дунаю; до цього він кочував по Північно-Західному Причорномор’ю: дельтами Дунаю та Дністра, Сасицькому та Березанському лиманах, залітав на Джарилгач та в Крим.

Довідково: Вид Пелікан кучерявий (Pelecanus crispus) включений до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. та інш. Для території національного природного парку «Білобережжя Святослава» кучерявий пелікан дійсно рідкісний вид. Ми його вважаємо пролітним та кочовим на відміну від пелікана рожевого, який є для нас знаковим і в окремі роки чисельність якого нараховували до 2500 особин. Чисельність спостережених птахів пелікану кучерявого на території нашого НПП не перевищувала десяти особин. Так 8 вересня 2015 року зафіксована одна особина, яка знаходилась тут на протязі шести діб, 21 серпня вже 2016 року – знову одна особина, в 2021 році на шпилю Покровської коси зафіксовано шість особин. Також досить часто спостерігались по 2-3 особини біля острову Довгий, і зрозуміло, що фіксація пелікана кучерявого на шпилю Кінбурнської стрілки в розпал рекреаційного сезону в мирні часи була б майже неможливою.

І на завершення цієї короткої інформації дуже і дуже сподіваємося, що військові, як наші, так і окупанти, не сприймуть його за якогось дрона–розвідника, і він спокійно завершить восени свою ризиковану мандрівку.

P.S. 1-2 вересня наш пелікан «Periboina» зафіксований на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману напроти с. Куцуруб. Це місце, до речі, запропоновано для включення (розширення) до складу земель ПЗФ України.

Науково-дослідний відділ НПП.

16 серпня 2024 року після тяжкої хвороби перестало битися серце виконавчого директора Українського товариства охорони птахів (ТОП), члена науково-технічної ради НПП «Білобережжя Святослава» Дудкіна Олега Володимировича. Олег Володимирович був у джерел створення в квітні 1994 року цієї організації що займалася і займається охороною рідкісних диких птахів та їхніх природних середовищ існування. Завдяки його енергії товариство в співпраці з українськими орнітологами та працівниками заповідної справи об’єднало більше 20 осередків, 32 дитячих груп, понад 1000 індивідуальних членів і волонтерів. ГО «ТОП» стало офіційним українським партнером BirdLife International. Серед найбільших досягнень TOП в Україні а зрозуміло і Олега Володимировича – дослідження й опис 167 територій, що відповідають міжнародним критеріям оцінки для існування птахів; створення польового визначника птахів фауни України, що містить найповніші відомості про сучасну орнітофауну нашої країни. У співпраці з іноземними партнерськими організаціями і за підтримки міжнародних донорів ТОП відновлювало і відновлює біорізноманіття українських степів, водно-болотні екосистеми Полісся, зберігає букові праліси Карпат та водойми на Півдні України. І з самого початку роботи ТОП Олег Володимирович завжди цікавився проблемами Кінбурнської коси, добре знав її, розумів значення Кінбурнського півострова для орнітокомлекса нашої країни. За його безпосередньої участі підтримувалось ряд проектів в рамках регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» і в подальшому при створенні національного природного парку «Білобережжя Святослава» ця підтримка тільки зростала. Досить тільки згадати проведення виїзного семінару Мінекології на базі нашого парку в 2013 році, після якого прийняті рішення по відновленню водообміну Бієнкових плавнів у нас і Молочного лиману (Запоріжська облась) почали впроваджуватись у життя і знову за участі товариства та Олега Володимировича. І як результат в 2015 році до пересохлих Бієнкових плавнів, завдяки новим водообмінним каналам К-1 та К-2 повернулось пташине життя.

В наступному році 2016 році допомога від товариства вже була в рамках акції «Я люблю своє узбережжя» в результаті якої повністю ліквідовано багаторічне (тридцятирічне) сміттєзвалище в кварталі №23.Зібрані відходи (біля сотні тон) в значній мірі відсортовано та вивезено на офіційний полігон ТПВ смт. Гола Пристань.

Взимку 2017 року ГО «ТОП» і зрозуміло Олег Володимирович підтримав ініціативу наукового відділу нашого парку по проведенню регіонального обліку орлана –білохвоста від Дунаю до Меотиди, який підвердив ключове значення Кінбурнської коси в збереженні цього виду.

В наступних роках за його безпосередньої участі відбулись заходи по охороні та зарибленню Бієнкових плавнів, створення мережі спостережних веж на території парку, поновлення каналів К-1 та К-2, створення островів –платформ, нового плаваючого, мобільного типу. Завдяки йому і еко- громадськості вдалося стримати навалу нуворишів при встановленні в 2021 році меж населених пунктів на Кінбурнській косі.В ці межі горе-планувальники хотіли ввести і заповідні зони національного природного парку. Тому заслужено Олег Володимирович став першим лауреатом нашої « Зірки Білобережжя» за проект відновлення водообміну Бієнкових плавнів що здійснено з залученням Кока-Кола Україна та інформаційній підтримці журналу «National Geographic Україна».І в наступному Олег часто з посмішкою казав що в мене є з’явився стимул для більш активної праці щоб стати повним кавалером звання «Зірки Білобережжя». Нажаль…не встиг, не встиг дуже багато і багато чого що вже було обговорено та навіть заплановано і чому завадили спочатку війна а зараз нагла смерть. Але пам’ять по Олега Володимировича не тільки як про фахівця, менеджера та ініціатора безлічі проектів але й живу, життєрадісну, чуйну, товариську людину, патріота Кінбурнської коси та справи збереження природи України, залишиться назавжди.

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

З початку військових дій науково-дослідним відділом за допомогою методу дешифрації космічних знімків на території НПП «Білобережжя Святослава» було зафіксовано 380 пожеж, які загалом пошкодили природні комплекси на площі 6348 га. У 2022 році ідентифіковано 67 згарищ загальною площею 4395,66 га, з яких 40,89 га отримали повторні пошкодження (з них 12 пожеж площею понад 100 га). У 2023 році встановлено формування 141 пожежі загальною площею 2399,72 га, з повторними пошкодженнями у 421,89 га (з яких 2 пожежі площею понад 100 га). У 2024 році, станом на 2024.08.14, зафіксовано 172 пожежі загальною площею 2545,86 га, з яких 1762,66 га (69% !) приходиться на повторні пошкодження по згарищам 2022-2024 років (5 пожеж площею більше 100 га).

Сухі цифри цієї сумної статистики виявляють досить неординарні впливи на територію Кінбурну:

По-перше, 2,5 роки бойових дій призводять до чисельних повторних пошкоджень природних комплексів, при яких вогонь проходить не тільки по минуло- та позаминулорічним згарищам, а й по цьогорічним, на яких суха біомаса рослин- ефемероїдів досягла певних обсягів для поширення пожежі. Саме тому, при 6348 га пошкодженої території НПП сума площ пожеж складає значно більші значення – 9311,24 га.

По -друге, велика площа пошкодження при незначній кількості пожеж у 2022 (та частково у 2023) роках пов`язані з вигоранням штучних лісових соснових насаджень, для яких характерно злиття декількох осередків вогню в єдине згарище. Так, найбільша за площею пожежа на території НПП наприкінці серпня 2022 року була сформована як мінімум з двох осередків займання – зі сторони урочища Бієнкові Плавні та околиць хутора Чимилівка. У 2023 році пошкоджені території активно відновлювались (з позиції обсягів біомаси), тому кількість пожеж площею понад 100 га у 2024 році значно зросла, але вони формувались вже по лучно-болотним та болотним комплексам (в тому числі по згарищам соснових насаджень).

Без сумніву, пірогенний вплив на території НПП за період військових дій вносить дуже суттєвий негативний вплив на біоту. Однак змінився і характер впливу. Так, у 2022-2023 роках основним фактором впливу виступали «пазлові» пожежі, коли нові великі згарища виходять на межі сусідніх, пошкоджених раніше, ділянок. За такою схемою значно зростає площа пошкоджених комплексів, які у процесі відновлення виступають у ролі резерватів для різних видів флори та фауни. У 2024 році на перший план вийшов вплив повторних пожеж, коли біогеоценоз у процесі постпірогенного відновлення знову вражається вогнем ще до його повернення у природний стан. В залежності від особливостей систем (за даними досліджень в Чорноморському, Чорнобильському БЗ, БЗ Асканія-Нова, НПП Кам`янська Січ та інших), відновлення комплексів проходить за період від 3-5 до 15-20 і більше років, впродовж яких закономірно змінюється флора та фауна пошкоджених ділянок (так звані сукцесії). Саме тому повторні пожежі несуть значно більшу загрозу біорізноманіттю, ніж навіть вельми масштабні одноразові пожежі.

Звісно, оцінити масштаби ушкоджень досконало ми зможемо лише після звільнення та розмінування території, але за таких умов ми зможемо опрацювати комплекси, які будуть знаходитись на різних стадіях відновлення. В той же час, наші екосистеми представляють інтерес для науковців світового рівня (на рівні систем колишнього Каховського водосховища), адже ситуація для нашого регіону безпрецедентна. Але вважаємо що природні комплекси за тисячоліття розвитку сформували великий арсенал для самовідновлення, тому, на нашу думку, перлина Кінбурну і надалі буде мати велику природоохоронну цінність та унікальність. Відповідні висновки з вогневої катастрофи ми повинні зробити на подальше майбутнє – як з точки зору моніторингу , охорони , відновлення так і в наступному використання об’єктів природи, і в цих процесах головне на нашу думку, навіть для природного відновлення є все-таки відношення між нами, між людьми.

Науково-дослідний відділ НПП

30.07.2024 начальником Покровсько-Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” Шалаєвським В.В. та доцентом  кафедри екології та природоохоронних технологій національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Мельничук С.С. був проведений робочий виїзд   в район оз. Солонець-Тузли.

Під час експедиції на прибережній території гідрологічного заказника були виявлені нові місцезнаходження рідкісних видів – Морківниця прибережна
 (зореморквиця) Astrodaucus littoralis у кількості 10 особин (одне місцезнаходження),  Кермечник злаколистий Goniolimon graminifolium (3 місцезнаходження). Координати і фото внесено в Укрбін. Масово квітує кермек Кермек Маєра (Limonium scoparium, Безсмертки однорічні (Xeranthemum annuum) та ін. Виявлено, на березі озера сліди: Свині дикої (Sus scrofa), Борсука європейського (Meles meles).

В зв’язку з кліматичними особливостями поточного року зафіксовано досить раннє випадіння (встановлення) сольового покриву на основній акваторії озера Солонець Тузли.

Відділ державної охорони НПП